Справа № 420/14555/22
15 листопада 2022 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд під головуванням судді Андрухіва В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 , про визнання протиправною та скасування постанови,
Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправною та скасування постанови ВП №63488716 від 22.09.2022 року про накладення штрафу в розмірі 5100 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Головним управлінням на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12.03.2020 по справі №420/452/20, яке набрало законної сили 14.04.2020, ОСОБА_1 14.04.2020 проведено перерахунок пенсії за вислугу років з 01.01.2018 у розмірі 90% відповідних сум грошового забезпечення. Розмір пенсії ОСОБА_1 з 01.05.2020 становить 12466,80 грн. Доплата пенсії з дня набрання рішенням суду законної сили, тобто з 14.04.2020 по 30.04.2020 в сумі 1497,70 грн. зарахована на його поточний рахунок 05.05.2020.
Таким чином, покладені судом зобов'язання виконані в повному обсязі, в порядку, встановленому чинним законодавством, та в межах повноважень, покладених на Головне управління.
Виплата нарахованої доплати пенсії за період з 01.01.2018 по 13.04.2020 у сумі 48719,30 грн. буде здійснена після виділення відповідних коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду з Державного бюджету України.
Позивач вказав, що Законом України “Про Державний бюджет України на 2021 рік” по програмі 2506080 передбачено 195,3 млрд. грн.
Бюджетом Пенсійного фонду України на 2021 рік, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.02.2021 № 126, на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду передбачено 360 млн. грн.
У бюджеті Головного управління на 2021 рік зі змінами на погашення заборгованості пенсійних виплат за рішеннями суду передбачено 13,558 млн. грн.
Головним управлінням здійснено погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду з датою надходження до боржника по 10 листопада 2019 року. Бюджет Головного управління, передбачений на 2021 рік для погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, вичерпано.
З огляду на те, що Головним управлінням включено нараховані суми пенсії до реєстру судових рішень та поставлено у відповідну чергу, на безпосередню виплату пенсії, Головне управління вважало, що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.
Проведення такої виплати не може бути здійснено за рахунок власних коштів Пенсійного фонду України, зокрема Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, що надійшли від сплати єдиного внеску, а проводиться лише у разі наявності на це відповідних бюджетних асигнувань.
Тобто, пенсійні виплати здійснюються Головним управлінням виключно за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством. Інших фінансових можливостей, крім зазначених, для здійснення виплат Головне управління не має.
Таким чином, покладені судом зобов'язання виконані в повному обсязі, в порядку, встановленому чинним законодавством, та в межах повноважень, покладених на Головне управління.
Ухвалою від 26.10.2022 року прийнято до розгляду вказану позовну заяву та відкрито провадження у справі. Ухвалено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Враховуючи перебування судді у відпустці з 27.10.2022 року, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 11 листопада 2022 року об 11:00 год. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 . Витребувано у відповідача належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження ВП №63488716.
У судове засідання, призначене на 11.11.2022 року об 11:00 год., учасники справи не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, згідно приписів ч.ч. 1, 2 ст.268 КАС України.
09.11.2022 року від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника Головного управління.
Відповідач та третя особа про причини неявки суд не повідомили.
Частиною 3 ст.268 КАС України визначено, що неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Частиною 9 статті 205 КАС України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
З урахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності учасників справи, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, у порядку письмового провадження.
10.11.2022 року представник відповідача подав відзив на позовну заяву, відповідно до якого вважає позов необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню. У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив таке.
Безумовною підставою для накладення на боржника штрафу відповідно до 3акону є встановлення виконавцем факту невиконання рішення суду без поважних причин.
Відсутність коштів у кошторисі не звільняє державу в особі Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від обов'язку здійснити таку виплату.
Обґрунтування щодо неможливості здійснити виплату нарахованої доплати пенсії не ґрунтується на нормах закону та не підтверджено належними доказами.
Здійснення розрахунку на доплату пенсії є лише передумовою її виплати та не свідчить про виконання рішення суду у повному обсязі.
Відповідач вказав, що боржником не надано жодних доказів на підтвердження відсутності коштів, які спрямовуються для погашення заборгованості, а також не зазначено, які заходи вживаються для вирішення питання щодо виділення коштів.
Дослідивши в письмовому провадженні наявні в матеріалах справи докази, суд встановив такі обставини.
Судом встановлено, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 12.03.2020 року у справі № 420/452/20 задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області.
Вказаним рішенням визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області при проведенні перерахунку пенсії з 01.01.2018 року щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 за вислугу років з 90% на 70% грошового забезпечення. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок та виплату з 01.01.2018 року ОСОБА_1 пенсії з урахуванням розміру пенсії за вислугу років 90% грошового забезпечення, відповідно до Довідки обласного військового комісаріату від 29.03.2018 року.
Рішення суду у справі № 420/452/20 набрало законної сили 14.04.2020 року.
03.11.2020 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Чуб К.О. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №63488716 за виконавчим листом Одеського окружного адміністративного суду №420/452/20, виданим 23.09.2020 року, про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок та виплату з 01.01.2018 року ОСОБА_1 пенсії з урахуванням розміру пенсії за вислугу років 90% грошового забезпечення, відповідно до Довідки обласного військового комісаріату від 29.03.2018 року (а.с. 12 зв.бік, 13).
Боржника зобов'язано виконати рішення суду протягом 10 робочих днів з моменту винесення постанови.
Цією ж постановою стягнуто з боржника виконавчий збір у розмірі 20000 грн.
Листом від 18.11.2020 року за вих. №1500-0428-5/91079 “Про виконання рішення” ГУ Пенсійного фонду України в Одеській області повідомило Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), зокрема, що Головним управлінням на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12.03.2020 по справі №420/452/20, яке набрало законної сили 14.04.2020, ОСОБА_1 14.04.2020 проведено перерахунок пенсії за вислугу років з 01.01.2018 у розмірі 90% відповідних сум грошового забезпечення. Розмір пенсії ОСОБА_1 з 01.05.2020 становить 12466,80 грн. Доплата пенсії з дня набрання рішенням суду законної сили, тобто з 14.04.2020 по 30.04.2020 в сумі 1497,70 грн. зарахована на його поточний рахунок 05.05.2020. Нарахована доплата пенсії за період з 01.01.2018 по 13.04.2020 в сумі 48719,30 грн. підлягала виплаті згідно з Порядком погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 № 649, та Порядком ведення обліку рішення суду у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, затвердженим правлінням Пенсійного фонду України від 26.09.2018 № 20-1. Інформація про виконання рішення по справі №420/452/20 Головним управлінням внесена до реєстру рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою. Бюджет Пенсійного фонду України на 2020 рік затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24.01.2020 №22. Після прийняття постанови Шостим апеляційним адміністративним судом від 22.07.2020 у справі №640/5248/19 бюджетні призначення Пенсійному фонду України на поточний рік не переглянуті. У листі вказано, що покладені судом зобов'язання виконані в повному обсязі, в порядку, встановленому чинним законодавством, та в межах повноважень, покладених на Головне управління. Виплата нарахованої доплати пенсії буде здійснена після виділення Головному управлінню відповідних коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду. Додатково повідомлено, що відповідно до частини дев'ятої статті 27 Закону №1404 виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження. Головним управлінням рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12.03.2020 по справі №420/452/20 виконано 14.04.2020, тобто до відкриття виконавчого провадження ВП №63488716 (а.с. 14).
22.09.2022 року постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Пхіденка О.С. за невиконання рішення суду на позивача було накладено штраф у розмірі 5100 грн. (а.с. 8 зв.бік, 9).
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно ч.ч. 1-2 ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до ч.2 та ч.4 ст.372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.
Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регламентовані Законом України №1404-VIII від 02.06.2016 року “Про виконавче провадження” (далі за текстом - Закон №1404-VIII).
Так, статтею 1 Закону №1404-VIII визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно зі ст.5 Закону №1404-VIII примусове виконання рішень покладається, зокрема, на органи державної виконавчої служби (державних виконавців).
Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 Закону України “Про виконавче провадження”, підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Згідно частин 1, 2 статті 15 Закону №1404-VIII сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення.
Статтею 18 Закону №1404-VIII встановлені обов'язки і права виконавців. Виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.26 Закону №1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Відповідно до абз.1 ч.6 ст.26 Закону України №1404-VIII за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).
Частиною 1 ст.28 Закону України “Про виконавче провадження” встановлено, що копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1 - 4 частини дев'ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Згідно з ч.1 ст.63 Закону №1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
Відповідно до ч.2 вказаної статті у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Частиною 3 ст.63 Закону №1404-VIII передбачено, що виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.
У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Відповідно до частини 1 статті 75 Закону №1404-VIII у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
Отже, Законом №1404-VIII встановлена відповідальність боржника саме за невиконання судового рішення без поважних причин, а не за несвоєчасне його виконання. Тобто, на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання рішення суду. Крім того, має бути встановлений факт невиконання рішення без поважних причин.
Як вбачається з наданої ГУ ПФУ в Одеській області відповіді від 18.11.2020 року за вих. №1500-0428-5/91079 “Про виконання рішення”, в обґрунтування неможливості виконати рішення суду у повному обсязі ГУ ПФУ в Одеській області посилається на те, що бюджетні призначення на поточний рік (2020р.) не переглянуті, а також на відсутність відповідних коштів, які спрямовуються на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду.
У той же час, боржником не було надано як державному виконавцю до листа від 18.11.2020 року, так і до суду разом з позовом жодних доказів на підтвердження відсутності коштів для здійснення виплати доплати пенсії ОСОБА_1 за рішенням суду.
Більше того, ГУ ПФУ в Одеській області не зазначено, які заходи вживалися для вирішення питання щодо виділення коштів та внесення відповідних змін до кошторису.
Також суд зазначає, що позивачем не надано доказів внесення інформації про виконання рішення суду по справі №420/452/20 до реєстру рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою (згідно постанови КМУ №649 від 22.08.2018 року та постанови правління Пенсійного фонду України від 26.09.2018 року №20-1 від 26.09.2018 року, які були чинними на момент перерахунку пенсії боржником 14.04.2020 року). Також позивач не надав доказів того, що він, отримавши постанову про відкриття виконавчого провадження, повідомив державного виконавця про внесення вищевказаної інформації до Реєстру рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, з доданням витягу з цього Реєстру, та про вчинення інших дій на виконання судового рішення від 12.03.2020 року по справі №420/452/20.
З листа позивача від 18.11.2020 року вбачається, що до нього були додані лише перерахунок пенсії та розрахунок на доплату пенсії. Отже, підтвердження внесення рішення суду по справі №420/452/20 до відповідного реєстру рішень 14.04.2020 року або іншою датою Головним управлінням державному виконавцю не надано.
Крім того, відсутність у державного виконавця на момент винесення оскаржуваної постанови та у суду на момент ухвалення судового рішення у справі відомостей про наявність чи відсутність бюджетних асигнувань на виконання рішення суду у справі №420/452/20, про порядковий номер ОСОБА_1 у черзі на виплату заборгованості, про порядковий номер пенсіонера (стягувача), до якого включно Головним управлінням виплачено заборгованість, не дають підстав для висновку про поважність причини невиконання судового рішення у справі №420/452/20.
Тому суд дійшов висновку, що боржник (ГУ ПФУ в Одеській області) не виконав рішення суду від 12.03.2020 року по справі №420/452/20 без поважних причин.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що відповідач, виносячи оскаржувану постанову ВП №63488716 від 22.09.2022 року про накладення штрафу в розмірі 5100 грн., діяв на підставі Закону України “Про виконавче провадження” та у межах своїх повноважень, і оскаржувана постанова відповідає вимогам ч.2 ст.2 КАС України.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області є безпідставними та необґрунтованими, а тому не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 2, 5-6, 9, 72, 77, 90, 139, ч.9 ст.205, ч.4 ст.229, ст.ст. 241-246, 268, 269, 287 КАС України, суд,
У задоволенні позову Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65107, код ЄДРПОУ 20987385) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (адреса: вул. Розумовська, 37, м. Одеса, 65091, код ЄДРПОУ 43315529), за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ), про визнання протиправною та скасування постанови старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Пхіденка О.С. ВП №63488716 від 22.09.2022 року про накладення штрафу в розмірі 5100 грн. - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.В. Андрухів