справа №380/14188/22
16 листопада 2022 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Хоми О.П., розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Львівської обласної військової адміністрації про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Львівської обласної військової адміністрації (далі - відповідач, ЛОВА), в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо розгляду звернень позивача від 18.06.2022 і від 20.07.2022 та прийняття відповідних рішень за результатами їх розгляду;
- зобов'язати відповідача належним чином розглянути звернення позивача та за результатами їх розгляду прийняти відповідні рішення щодо забезпечення діяльності Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - ГУ ПФУ у Л/о) в законодавчому полі.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 звертався до відповідача із двома скаргами від 18.06.2022 та від 20.07.2022 про порушення ГУ ПФУ у Львівській області Конституції та законів України. Всупереч вимог ч. 4 ст. 7 Закону України «Про звернення громадян», якою заборонено направляти скарги громадян для розгляду тим органам або посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються, відповідачем такі скарги безпідставно переадресовано для розгляду до Пенсійного фонду України та ГУ ПФУ у Львівській області. Вважає, що саме на відповідача покладено обов'язок щодо надання відповіді на його скарги. На думку позивача, має місце протиправна бездіяльність відповідача, яка полягає у неналежному розгляді його скарг. Оскільки відповідачем залишились без належного розгляду та без прийняття відповідних рішень зазначені скарги, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та охоронюваних інтересів.
Відповідач щодо задоволення позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. З посиланням на статтю 32 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» вказав, що при здійсненні повноважень місцеві державні адміністрації взаємодіють з іншими органами державної влади у межах Конституції та законів України. Натомість ЛОВА не вправі втручатись в діяльність органів Пенсійного фонду та ГУ ПФУ у Л/о. Стверджує, що скарги надіслано на розгляд в межах компетенції Пенсійному фонду України та ГУ ПФУ у Л/о, про що повідомлено позивача. Просить відмовити у задоволенні позову повністю.
Ухвалою суду від 17.10.2022 відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін.
Відповідачем 02.11.2022 (вх. №69336) подано відповідь на відзив.
Позивачем 09.11.2022 (вх. №70763) подано відповідь на відзив.
Суд, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_1 18.06.2022 звернувся до керівника Львівської обласної військової адміністрації М.З. Козицького зі скаргою про систематичне порушення ГУ ПФУ у Л/о прав позивача на належне пенсійне забезпечення.
Як слідує зі скарги, суть порушеного права полягає у свідомому і систематичному невиконанні ГУ ПФУ у Л/о норм статті 129 Конституції України, ігноруванні рішення Конституційного Суду України в 20.12.2016 №7-рп/2016 та рішень місцевих адміністративних судів, що призводить до масового порушення прав пенсіонерів шляхом обмеження пенсійних виплат.
Львівська обласна державна адміністрація супровідним листом від 27.06.2022 №20-2059/0/2-22 скаргу ОСОБА_1 скерувала за належністю на адресу ГУ ПФУ у Львівській області, повідомивши про це позивача.
ОСОБА_1 20.07.2022 звернувся до відповідача зі скаргою про неналежний розгляд скарги від 18.06.2022.
Вказує на порушення відповідачем вимог статей 7, 15 та 16 Закону України «Про звернення громадян» та просить провести належний аналіз діяльності ГУ ПФУ у Л/о, забезпечити належний розгляд скарги від 18.06.2022 та за результатами її розгляду прийняти відповідні рішення і забезпечити їх належне виконання.
Відповідач супровідним листом від 01.08.2022 №20-2869/0/2-22 скаргу позивача від 20.07.2022 скерував за належністю до ГУ ПФУ у Львівській області.
ГУ ПФУ у Львівській області повідомило ОСОБА_1 про результати розгляду обох його звернень листами від 10.08.2022 №10490-8746/П-53/8-1300/22 та від 15.09.2022 №23243-23793/П-03/8-2800/22.
ГУ ПФУ у Львівській області повідомило ЛОДА про результати розгляду звернень ОСОБА_1 листом від 17.08.2022 №1300-5308-6/72945.
ЛОДА повідомило ОСОБА_1 про результати розгляду ГУ ПФУ у Львівській області його звернень від 18.06.2022 та від 20.06.2022 листом від 23.08.2022 №ЗВГ-ВИХ-817/0/22, скерувавши при цьому йому вищезгадані відповіді ГУ ПФУ у Львівській області та вказало про скерування до Пенсійного фонду України звернень позивача з метою повного, всестороннього та об'єктивного розгляду таких звернень.
Пенсійний фонд України листом від 15.09.2022 №23243-23793/П-03/8-2800/22 повідомив позивача про проведений ГУ ПФУ у Л/о на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18.11.2021 у справі №380/14349/21 проведено перерахунок пенсії позивача.
Позивач вважає, що поведінка відповідача при розгляді обох його скарг не відповідає вимогам Закону Україні «Про звернення громадян», тому звернувся в суд за цим позовом.
При вирішенні спору суд виходив із такого.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 40 Конституції України передбачено, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об'єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів регулює Закон України «По звернення громадян» від 02.10.1996 № 393/96-ВР (далі - Закон № 393/96-ВР).
Статтею 1 Закону № 393/96-ВР передбачено, що громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.
Відповідно до статті 5 Закону № 393/96-ВР звернення громадян адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об'єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.
Згідно із статтею 7 Закону № 393/96-ВР звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду.
Забороняється відмова в прийнятті та розгляді звернення з посиланням на політичні погляди, партійну належність, стать, вік, віросповідання, національність громадянина, незнання мови звернення.
Якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз'ясненнями.
Забороняється направляти скарги для розгляду тим органам або посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються.
Аналіз наведених норм свідчить, що за загальним правилом звернення громадян підлягають розгляду тим суб'єктом, якому вони адресовані.
Водночас, звернення подається органу, до повноважень якого віднесено вирішення порушеного у зверненні питання. Якщо вирішення порушеного у зверненні питання не належить до повноважень відповідного органу, він повинен переслати його за належністю і повідомити про це громадянина, який подав звернення, для чого встановлено п'ятиденний строк.
Саме така позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03.12.2018 у справі №804/9185/15.
Статтею 18 Закону № 393/96-ВР визначені права громадянина при розгляді заяви чи скарги, серед яких є право громадянина, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги.
Як слідує із наявних у матеріалах справи копій звернень ОСОБА_1 до голови Львівської військово-цивільної адміністрації, такі стосувалися систематичного, на думку заявника, порушення ГУ ПФУ у Львівській області Конституції і законів України та ігнорування судових рішень при проведенні перерахунку пенсій, що призводить до порушення прав пенсіонерів.
Відповідно до пункту першого Указу Президента України «Про утворення військових адміністрацій» від 24.02.2022 №68/2022 (далі - Указ №68/2022) на виконання Закону України «Про правовий режим воєнного стану» для здійснення керівництва у сфері забезпечення оборони, громадської безпеки і порядку постановлено утворити, зокрема Львівську обласну військову адміністрацію.
У зв'язку з утворенням військових адміністрацій, зазначених у цій статті, обласні, Київська міська державні адміністрації та голови цих адміністрацій набувають статусу відповідних військових адміністрацій та начальників цих військових адміністрацій.
Таким чином, з 24.02.2022 Львівська обласна державна адміністрація набула статусу Львівської обласної військової адміністрації.
Організацію, повноваження та порядок діяльності місцевих державних адміністрацій визначає Закон України «Про місцеві державні адміністрації» від 09.04.1999 № 586-XIV (далі - Закон № 586-XIV.
Статтею 1 Закону № 586-XIV закріплено, що місцева державна адміністрація є місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів виконавчої влади.
Місцева державна адміністрація в межах своїх повноважень здійснює виконавчу владу на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, а також реалізує повноваження, делеговані їй відповідною радою.
Основні завдання місцевих державних адміністрацій передбачені статтею 2 Закону № 586-XIV, відповідно до яких місцеві державні адміністрації в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці забезпечують: взаємодію з органами місцевого самоврядування; реалізацію інших наданих державою, а також делегованих відповідними радами повноважень.
Статтею 23 Закону №586-XIV визначено повноваження місцевих державних адміністрацій в галузі соціального забезпечення та соціального захисту населення.
Згідно з частиною першою статті 23 Закону №586-XIV місцева державна адміністрація, зокрема забезпечує реалізацію державної політики в галузі соціального забезпечення та соціального захисту соціально незахищених громадян - пенсіонерів, осіб з інвалідністю, одиноких непрацездатних, дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб із їх числа, одиноких матерів, багатодітних сімей, інших громадян, які внаслідок недостатньої матеріальної забезпеченості потребують допомоги та соціальної підтримки з боку держави. Сприяє розвитку їх соціального забезпечення, правильному і своєчасному призначенню і виплаті державних пенсій та допомоги, поданню адресної соціальної допомоги та підтримки, призначенню та виплаті цільової грошової допомоги, інших компенсаційних заходів соціального захисту.
Відповідно до статті 32 Закону №586-XIV при здійсненні повноважень місцеві державні адміністрації взаємодіють з іншими органами державної влади у межах Конституції та законів України.
Виходячи із визначених Законом №586-XIV повноважень місцевих державних адміністрацій, відповідач як місцевий орган виконавчої влади, не наділений повноваженнями по контролю за діяльністю територіальних органів Пенсійного фонду України.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян регулюється Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV (далі - Закон № 1058-ІV).
Відповідно до статті 10 Закон № 1058-ІV пенсійне забезпечення відповідно до цього Закону здійснюється органами Пенсійного фонду України.
Постановою Кабінету Міністрів України затверджено Положення про Пенсійний фонд України від 23.07.2017 № 280 (далі - Положення № 280), відповідно до пунктів 1, 2 якого Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню.
Пенсійний фонд України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.
У підпунктах 6, 17 пункті 4 Положення № 280 передбачено, що Пенсійний фонд України відповідно до покладених на нього завдань організовує, координує та контролює роботу територіальних органів, зокрема щодо здійснення контролю за додержанням вимог законодавства про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, правильністю нарахування, обчислення, повнотою і своєчасністю сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі - страхові внески) та інших платежів, за достовірністю документів, поданих для призначення пенсії, та відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню, призначенням (перерахунком) і виплатою пенсій, щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці та іншими виплатами, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, інших джерел, визначених законодавством;
здійснює розгляд звернень громадян з питань, пов'язаних з діяльністю Пенсійного фонду України, його територіальних органів, а також підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Пенсійного фонду України.
Пунктом 7 Положення № 280 передбачено, що Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Згідно із пунктом 1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об'єднані управління, яке затверджене постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 № 28-2 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 15.01.2015 за №40/26485 (далі - Положення) управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також об'єднані управління (далі - управління Фонду) є територіальними органами Пенсійного фонду України (далі - Фонд).
Відповідно до підпунктів 7 та 8 пункту 4 Положення управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до законодавства; забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством.
Вказане в сукупності дає підстави стверджувати, що контроль за роботою територіальних органів за додержанням вимог законодавства про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, призначенням (перерахунком) і виплатою пенсій та розгляд звернень громадян з питань, пов'язаних з діяльністю територіальних його органів здійснюється Пенсійним фондом України.
Таким чином, Львівська обласна військова адміністрація не є тим органом в розумінні статті 5 Закону № 393/96-ВР, до повноважень якого належить вирішення порушених у зверненнях ОСОБА_1 питань.
Тому скерування відповідачем скарг позивача до Пенсійного фонду України відповідає вимогам Закону № 393/96-ВР і є правомірним.
ПФУ надав позивачу відповідь листом від 15.09.2022 № 23243-23793/П-03/8-2800-22, зміст якого не є предметом оскарження і оцінка якого судом не надається.
Щодо доводів позивача про направлення відповідачем всупереч вимог частини четвертої статті 7 Закону № 393/96-ВР його скарг до ГУ ПФУ у Л/о, то такі не спростовують встановленого судом факту направлення цих скарг до компетентного органу, яким є Пенсійний фонд України.
Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Львівської обласної військової адміністрації є безпідставними, тому у задоволенні позову слід відмовити повністю.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до пункту 10 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» і такий фактично не сплачувався, відсутні підстави для вирішення питання щодо розподілу судових витрат відповідно до частини п'ятої статті 139 КАС України.
Керуючись ст.ст.6-10, 14, 72-77, 90, 159, 241-246, 262, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Львівської обласної військової адміністрації (вул. Винниченка буд. 18, м. Львів, 79008, код ЄДРПОУ 00022562) про визнання протиправними бездіяльності (дій) та зобов'язання вчинити дії, - відмовити повністю.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.П. Хома