справа № 380/845/22
16 листопада 2022 року
м.Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сакалоша В.М., розглянув у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Львівській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,-
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Львівській області до ОСОБА_1 з вимогою про стягнення з фізичної особи ОСОБА_1 податкового боргу в сумі 50 807,42 грн.
Позов обґрунтовано тим, що у фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 наявна заборгованість, яка виникла у зв'язку з несплатою у повній мірі та у строки, установлені Податковим кодексом України (далі ПК України), узгоджених грошових зобов'язань. Позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкового боргу у встановленому законодавством порядку, проте борг у добровільному порядку відповідачем не сплачений, відтак підлягає стягненню в судовому порядку.
Львівським окружним адміністративним судом направлено Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУ ДМС України у Львівській області запит щодо надання відомостей про реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 .
На адресу суду надійшла відповідь Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУ ДМС України у Львівській області, згідно якої місце проживання ОСОБА_1 значиться: АДРЕСА_1 .
Ухвалою суду від 05.07.2022 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та запропоновано відповідачу у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання зазначеної ухвали, подати відзив на позовну заяву та всі письмові докази, що підтверджують заперечення проти позову.
Відповідач правом на подання відзиву передбаченим статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України не скористався, свою позицію стосовно позову не висловив. Про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження повідомлений належним чином, оскільки ухвалу про відкриття провадження скеровано на офіційну електронну адресу відповідача, вказану у позовній заяві.
Відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України, оскільки суб'єкт владних повноважень не подав відзиву на позов без поважних причин, суд кваліфікує це як визнання позову.
Частиною 6 ст. 162 КАС України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 зареєстрований у виконавчому комітеті Львівської міської ради, внесений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців і присвоєно ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 3055008371.
Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 має податковий борг перед бюджетом, який складається із сум податкових зобов'язань по військовому збору, податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування.
Заборгованість згідно карток особових рахунків та довідки про заборгованість від 17.11.2021р. №13411/5/13-01-13-03 складає 50 807,42 гривень. Вказана основна сума податкового боргу виникла на підставі:
Військовий збір - З 921,34 гри. : податкова декларація від 09.02.2021р. на суму - 3 921,34 грн..
Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування - 46 886,08 грн. :
податкова декларація від 09.02.2021р. на суму - 46 886,08 грн.
У зв'язку із наявністю у відповідача податкового боргу позивач звернувся з відповідним позовом до суду.
При вирішенні спору по суті суд виходив з такого.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає ПК України.
Відповідно до пункту 6.1 статті 6 ПК України податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету або на єдиний рахунок, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.
Пунктом 16.1 статті 16, пунктом 36.1 статті 36, пунктом 38.1 статті 38 ПК України, передбачено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи; податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи; виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Згідно з пунктом 54.1 статті 54 ПК України платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом, крім випадків, передбачених податковим законодавством. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Пунктом 49.1 статті 49 ПК України передбачено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.
За змістом пункту 49.2 статті 49 ПК України платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.
Згідно з пунктом 56.11 статті 56 ПК України грошове зобов'язання самостійно визначене платником податку оскарженню не підлягає.
Відповідно до пункту 177.5 статті 177 ПК України фізичні особи - підприємці подають до контролюючого органу податкову декларацію за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені цим Кодексом для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи.
Пунктом 179.1 статті 179 ПК України встановлено, що платник податку зобов'язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу.
За змістом пункту 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Підпунктами 14.1.39, 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня; податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Суд зауважує, що предметом спору у цій справі є стягнення податкового боргу за узгодженими грошовими зобов'язаннями, самостійно обчисленими відповідачем у поданій ним податковій декларації. Такі суми підлягали до сплати у відповідні строки, встановлені ПК України.
У зазначені строки грошове зобов'язання відповідачем не сплачено, а тому у відповідності до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України вважається сумою податкового боргу.
У зв'язку з несплатою платником податків узгоджених сум грошових зобов'язань, податковим органом вживалися заходи щодо стягнення податкового боргу у встановленому законодавством порядку.
Згідно з пунктом 59.1 статті 59 ПК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Відповідно до пункту 59.3 статті 59 ПК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
Так, на адресу відповідача засобами поштового зв'язку була надіслана податкова вимога №44078-13 від 25.02.2021.
Податковий борг з часу надіслання податкової вимогу у відповідача не переривався.
Доказів того, що вказана вище вимога оскаржувалась та/або відкликалась сторонами суду не надано.
Відповідно до пункту 87.11 статті 87 ПК України орган стягнення звергається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Відповідно до пунктів 95.1, 95.2 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
За змістом частин першої та другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Під час розгляду справи відповідач доказів сплати податкового боргу не надав, а також не подав заперечень щодо його наявності та розміру, доводи позивача не спростував.
Таким чином, оскільки за відповідачем обліковується податковий борг на суму 50 807,42 грн, щодо наявності та розміру якого відповідачем не подано до суду відзиву на позовну заяву, не надано доказів його сплати, а вжиті контролюючим органом заходи не призвели до його погашення, тому позовні вимоги належить задовольнити повністю та стягнути податковий борг з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 .
Згідно із частиною другою статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
З урахуванням цих положень витрати позивача - суб'єкта владних повноважень зі сплати судового збору за звернення до суду із даним позовом із відповідача не стягуються.
Керуючись статтями 72-77, 90, 242-246, 255, 262, 295, 297 КАС України, суд,-
Адміністративний позов задовольнити.
Стягнути до бюджету з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) податковий борг в сумі 50 807,42 грн.
Судові витрати розподілу не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду із врахуванням п.п. 15.5 Перехідних положень КАС України протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Суддя Сакалош В.М.