Іменем України
15 листопада 2022 року Справа № 360/7511/21
Луганський окружний адміністративний суд у складі судді Ірметової О.В., розглянув за правилами загального позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Луганської обласної прокуратури про визнання протиправним та скасування Рішення кадрової комісії, наказу про звільнення, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
До Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Офісу Генерального прокурора (далі - відповідач 1), Луганської обласної прокуратури (далі - відповідач 2), в якому позивач просив суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення П'ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) від 13.09.2021 № 149 про неуспішне проходження прокурором Лисичанської місцевої прокуратури Луганської області ОСОБА_2 атестації;
- визнати протиправним та скасувати наказ керівника Луганської обласної прокуратури від 21.10.2021 № 1568-к про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора Лисичанської місцевої прокуратури Луганської області та органів прокуратури.
- поновити ОСОБА_3 , на публічній службі в Луганській обласній прокуратурі, на посаді рівнозначній посаді прокурора Лисичанської місцевої прокуратури Луганської області на умовах безстрокового трудового договору;
- зобов'язати Луганську обласну прокуратуру зарахувати ОСОБА_4 , весь час вимушеного прогулу в загальну вислугу (стаж) та стаж роботи на посадах прокурора;
- стягнути з Луганської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 , середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 27.10.2021 до моменту фактичного поновлення на публічній службі з розрахунку середньоденної заробітної плати.
Позовні вимоги обґрунтовував тим, що позивач з 10 січня 2017 року по 26 жовтня 2021 року працювала в органах прокуратури України, а саме в Лисичанській місцевій прокуратурі Луганської області на посаді прокурора.
За час роботи в органах прокуратури позивач зарекомендувала себе сумлінним та працівником, неодноразово заохочувалась, до дисциплінарної не притягувалась, проходила всі передбачені законодавством атестації, спеціальні перевірки передбачену законодавством атестації, спеціальні перевірки, перевірку передбачену Законом України “Про очищення влади”, щорічні таємні перевірки на доброчесність.
13.09.2021 П'ятнадцятою кадровою комісією обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів на правах місцевих прийнято рішення № 149 про неуспішне проходження ОСОБА_2 атестації (відповідно до наказу Офісу генерального 15.11.2021 №357 визнано таким, що втратив чинність наказ Генерального прокурора від 22.07.2021 №239 “Про створення п'ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих)”.
Наказом керівника Луганської обласної прокуратури від 21.10.2021 № 1568к позивача звільнено з посади прокурора Лисичанської місцевої прокуратури Луганської області на підставі пп.2 п. 19 розділу II Прикінцеві та Перехідні положення Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури України” з 26.10.2021.
З вказаним наказом позивача ознайомлено 26.10.2021 працівниками відділу роботи з кадрами Луганської обласної прокуратури та 26.10.2021 позивачу видано трудову книжку.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.16 Закону України “Про прокуратуру” однією з гарантій незалежності прокурора є особливий порядок його призначення на посаду, звільнення з посади, притягнення до дисциплінарної відповідальності. У ч. 3 даної статті закріплено, що прокурор призначається на посаду безстроково та може бути звільнений з посади, його повноваження на посаді можуть бути припинені лише з підстав та в порядку, передбачених законом.
Позивач вважає вказаний Наказ та рішення П'ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих), протиправним та таким, що підлягає скасуванню з наступних підстав:
Наказ керівника Луганської обласної прокуратури від 21.10.2021 № 1568-к не відповідає вимогам п. п. 1, 3, 4, 5, 7 та 8 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України): прийнятий усупереч вимогам ст. ст. З, 8, 9, 19, 22, 43, 58, 64 Конституції України, Закону України “Про прокуратуру”, міжнародним договорам та конвенціям, ратифікованими Україною, зокрема ст. 6 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права, ст. ст. 8, 14 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. ст. 23, 28 Загальної декларації прав людини, порушує моє право на працю, на повагу до приватного життя, порушує засади рівності громадян, а тому має бути скасований, а її порушені права поновлені.
Луганська обласна прокуратура позов не визнала, заперечувала проти його задоволення, з цього приводу подала до суду відзив на позов.
У відзиві зазначила, що позивач успішно склав перший етап атестації, у зв'язку з чим його допущено до другого етапу атестації, а саме, іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використання комп'ютерної техніки. Наказом Генерального прокурора № 474 від 07.10.2020 прохідний бал (мінімально допустима кількість набраних балів, які можуть бути набрані за результатами тестування) для успішного складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використання комп'ютерної техніки під час атестації прокурорів місцевих прокуратур становить 93 бали. У пункті 6 розділу III Порядку № 221 встановлено, що прокурор, який за результатами складення зазначеного іспиту набрав меншу кількість балів, ніж прохідний бал, не допускається до співбесіди, припиняє участь в атестації, а відповідна кадрова комісія ухвалює рішення про неуспішне проходження прокурором атестації. Аналогічні положення щодо обов'язку прийняття кадровою комісією рішення про неуспішне проходження атестації прокурором, який не набрав прохідний бал, містяться і в п. 16 розділу II “Прикінцеві і перехідні положення” Закону.
За результатами складання іспиту у формі тестування на загальні здібності та навички позивачем набрано 87 балів, що є менше прохідного балу для успішного складання іспиту. Пунктом 17 розділу II “Прикінцеві і перехідні положення” Закону, п. 8 розділу І Порядку № 221 визначено, що кадрові комісії за результатами атестації прокурора ухвалюють одне із таких рішень: рішення про успішне проходження прокурором атестації або рішення про неуспішне проходження прокурором атестації. Форми типових рішень визначені у додатку 1 до Порядку № 221.
У зв'язку з тим, що позивач набрала бали, що є менше прохідного балу кадровою комісією прийнято рішення від 13.09.2021 № 294 про неуспішне проходження ним атестації. Обставиною, що зумовила прийняття цього рішення, є набрання позивачем 87 балів з 93, тобто менше ніж необхідно для допуску до наступного етапу атестації.
Процедура атестації та її наслідки визначені нормами Закону України “Про прокуратуру” та Закону, тобто сформульовані законодавцем з достатньою поза розумним сумнівом чіткістю і ясністю. Негативне рішення кадрової комісії тягне за собою правові наслідки у вигляді звільнення особи з посади.
До набрання чинності Законом у ч. 3 ст. 16 Закону України “Про прокуратуру” було вказано, що повноваження прокурора на посаді “можуть бути припинені лише з підстав та в порядку, передбачених цим Законом ”. Після набрання чинності Законом займенник “цим” було вилучено з тексту норми, чим відбулося скасування заборони на передбачення підстав та порядку звільнення прокурорів в інших законах, окрім Закону України “Про прокуратуру”. Отже, порядок звільнення прокурорів, який було передбачено в п. 19 розділу II “Прикінцеві і перехідні положення” Закону, відповідає положенням Закону України “Про прокуратуру”. Таким чином, законодавчими актами, які регулюють статус прокурорів та відповідно мають статус спеціального, є Закон України “Про прокуратуру” та Закон № 113.
Відповідно до вимог підпункту 2 п. 19 розділу II “Прикінцеві і перехідні положення” Закону № 113, на підставі рішення кадрової комісії від 13.09.2021 № 294 наказом керівника обласної прокуратури від 21.10.2021 № 1568-к ОСОБА_4 звільнено з посади прокурора Лисичанської місцевої прокуратури Луганської області з 26 жовтня 2021 року.
Відповідач 2 зазначив, що рішення другої кадрової комісії від 24.11.2020 про призначення ОСОБА_4 нового часу та дати складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки до Луганської обласної прокуратури не надходило.
Інші доводи, якими позивач обґрунтовує протиправність дій відповідача щодо проведення атестації, ґрунтуються на його незгоді із положеннями Закону. Таким чином, на думку відповідача 2, наказ керівника обласної прокуратури від 21.10.2021 № 1568к видано на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законом. Луганською обласною прокуратурою права позивача не порушувались.
На підставі викладеного відповідач 2 просив суд у задоволенні позовної заяви ОСОБА_4 відмовити у повному обсязі.
Позивач подав відповідь на відзив на позовну заяву Луганської обласної прокуратури, в якій зазначив, що повністю не погоджується з доводами відповідача 2, оскільки вони не відповідають дійсності, є безпідставними та не знаходять законного обґрунтування. З цього приводу у відповіді вказав свої аргументи, які є ідентичними позову, просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Правом на подачу заперечень на відповідь на відзив відповідач 2 не скористався.
Офіс Генерального прокурора також позов позивача не визнав, заперечував щодо його задоволення, з цього приводу надав суду відзив.
У відзиві зазначив, що Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури” № 113-ІХ, який набрав чинності 25.09.2019 (далі - Закон № 113-ІХ), запроваджено реформування системи органів прокуратури. Зокрема, згідно з п. 6 розділу П Закону № 113-IX з дня набрання чинності цим Законом усі прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур вважаються такими, що персонально попереджені у належному порядку про можливе майбутнє звільнення з посади на підставі п. 9 ч. 1 ст. 51 Закону України “Про прокуратуру”.
За приписами п. 7 розділу II Закону № 113-ІХ прокурори та слідчі органів прокуратури, які на день набрання чинності цим Законом займають посади прокурорів і слідчих у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, можуть бути переведені на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах лише у разі успішного проходження ними атестації, яка проводиться у порядку, передбаченому цим розділом.
Пунктом 12 розділу II Закону № 113-ІХ визначено, що предметом атестації є оцінка професійної компетентності прокурора, професійної етики та доброчесності прокурора. Нормами п. п. 9, 10 розділу II Закону № 113-ІХ визначено, що атестація здійснюється згідно з Порядком проходження прокурорами атестації, який затверджується Генеральним прокурором. За приписами п. 11, пп. 7, 8 п. 22 розділу II Закону № 113-ІХ атестація прокурорів проводиться кадровими комісіями Офісу Генерального прокурора та обласних прокуратур, що утворюються як органи забезпечення проведення атестації прокурорів. Перелік, склад і порядок роботи кадрових комісій визначається Генеральним прокурором. ОСОБА_5 був обізнаний щодо умов та процедур проведення атестації, визначеними у Порядку № 221, у тому числі з можливими наслідками набрання меншої кількості балів, ніж прохідний бал на відповідному її етапі, а також добровільно надав персональну згоду на те, що у разі прийняття кадровою комісією рішення про неуспішне проходження атестації, його буде звільнено на підставі п. 9 ч. 1 ст. 51 Закону № 1697. Така згода є усвідомленням, що у разі якщо за результатами складення іспитів він набере меншу кількість балів, ніж прохідний бал, то припиняє участь в атестації, а відповідна кадрова комісія ухвалює рішення про неуспішне проходження прокурором атестації.
Відповідно до п. 12 розділу II Закону № 113-ІХ предметом атестації є оцінка професійної компетентності прокурора, професійної етики та доброчесності прокурора.
Згідно п. 5 розділу І Порядку № 221 предметом атестації є оцінка: 1) професійної компетентності прокурора (у тому числі загальних здібностей та|навичок); 2) професійної етики та доброчесності прокурора.
Відповідно до п. 13 розділу II Закону № 113-ІХ атестація прокурорів включає такі етапи: 1) складення іспиту у формі анонімного письмового тестування або у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваженню прокурора. Результати анонімного тестування оприлюднюються кадровою комісією на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України або Офісу Генерального прокурора не пізніше ніж за 24 години до проведення співбесіди;
2) проведення співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності.
Для оцінки рівня володіння практичними уміннями та навичками прокурори виконують письмове практичне завдання. Атестація може включати інші етапи, непроходження яких може бути підставою для ухвалення кадровою комісією рішення про неуспішне проходження атестації прокурором. Перелік таких етапів визначається у Порядку проходженню прокурорами атестації, який затверджує Генеральний прокурор. Розділом III Порядку № 221 визначено такий етап як складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки, та регламентовано організацію його проведення.
ОСОБА_6 складено іспит у формі анонімного тестування з використання комп'ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора, у зв'язку з чим його допущено до наступного етапу атестації. Водночас за наслідками складання іспиту 03.11.2020 у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички позивачем набрано 87 балів, що є менше прохідного балу (93 бали) для успішного складання іспиту, тому його не допущено до проходження співбесіди.
Зазначені результати відображено у відомості про результати тестування, у примітках до якої будь-які зауваження з боку позивача щодо процедури та порядку складання цього іспиту відсутні. У примітках до відомості також відсутні будь-які зауваження з боку ОСОБА_6 щодо процедури та порядку складання іспиту на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки.
Також відповідач 1 зазначив, що кадрові комісії за результатами атестації подають Генеральному прокурору інформацію щодо прокурорів, які успішно пройшли атестацію, а також щодо прокурорів, які неуспішно пройшли атестацію. Другою кадровою комісією Актом приймання-передачі від 17.12.2020 та 18.12.2020 були передані до Офісу Генерального прокурора матеріали атестації, у тому числі стосовно позивача.
З метою забезпечення атестації прокурорів місцевих прокуратур військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) 16.07.2021 наказом Генерального прокурора № 239 створено п'ятнадцяту кадрову комісію обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) (далі - п'ятнадцята кадрова комісія), та визначено її персональний склад.
Положеннями п. 14 розділу ІІ Закону № 113-ІХ та п. 2 розділу ІІІ Порядку № 221 визначено, що графік проходження прокурорами атестації встановлює відповідна кадрова комісія. Водночас, без вивчення матеріалів на підставі яких першою - четвертою кадровими комісіями прийнято дані рішення, не вбачалось за можливе вирішити питання про включення вказаних прокурорів до графіку складання, іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерну техніки.
На підставі листа голови п'ятнадцятої кадрової комісії від 11.08.2021, матеріали атестації (відомості, протоколи, заяви тощо) першої, другої, третьої та четвертої кадрових комісій обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів стосовно прокурорів, щодо яких не прийнято рішення про неуспішне складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки, Офісом Генерального прокурора передано до вказаної комісії актами приймання-передачі матеріалів атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих), і, у подальшому, на засіданні п'ятнадцятої кадрової комісії 28.08.2021 (протокол №8) розглянуто питання щодо включення ОСОБА_6 до графіку складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використання комп'ютерної техніки.
Встановлено, що 03.11.2020 за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки (другий етап атестації) ОСОБА_6 набрала 87 балів, що з урахуванням наказу Генерального прокурора від 07.10.2020 № 474, є менше затвердженого прохідного балу (93) для успішного складання іспиту. ОСОБА_6 подала до другої кадрової комісії з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) заяви про повторне проходження тестування з підстав невірного визначення інструментом “Psymetrics” результатів тестування. При цьому, згідно з відомостями про результати складання іспиту, у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки, проходження тестування з боку ОСОБА_7 було завершено, під час проведення тестування звернень від ОСОБА_6 до робочої групи та до членів комісії не надходило, акти про дострокове завершення тестування з незалежних від членів комісії та прокурора причин, відповідно до п. 7 розділу І Порядку № 221, не складалися. Кадровою комісією не можуть бути прийняті до уваги твердження прокурора невірного визначення інструментом “Psymetrics” результатів тестування, адже відповідно до п. 4 розділу III Порядку №221, тестування проходить автоматизовано з використанкям комп'ютерної техніки. Тобто визначення правильних відповідей та кількості обраних балів проводиться комп'ютерною програмою в автономному режимі без участі кадрової комісії та членів робочої групи. Наслідками отримання на цьому етапі атестації кількості балів, які є менше за прохідний бал, прямо визначені вказаним Порядком, а не віднесені на розсуд кадрової комісії.
За приписами п. 17 розділу II Закону № 113-ІХ та п. 7 розділу І Порядку № 221, повторне проходження одним і тим самим прокурором атестації або одного з її етапів, забороняється. Підстав для повторного проходження позивачем тестування п'ятнадцятою кадровою комісією не встановлено.
У зв'язку з цим відповідач 1 вважає, що п'ятнадцятою кадровою комісією, відповідно до вимог п. п. 131 16, 17 розділу II Закону № 113-ІХ, п. 6 розділу І, п. п. 5, 6 розділу III Порядку № 221, одноголосно прийнято законне та обґрунтоване рішення від 13.09.2021 №281 про неуспішне проходження позивачем атестації.
На підставі викладеного відповідач 2 просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 в повному обсязі.
Правом на подачу відповіді на відзив позивач не скористався.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2021 року відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження з призначенням дати підготовчого засідання, витребувано від відповідачів докази.
Ухвалою суду від 06 січня 2022 року клопотання ОСОБА_1 про проведення судового засідання у режимі відеоконференції у справі за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Луганської обласної прокуратури про визнання протиправним та скасування Рішення кадрової комісії, наказу про звільнення, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - задоволено.
Ухвалою суду від 21 лютого 2022 року у задоволені клопотання ОСОБА_1 про проведення судового засідання у режимі відеоконференції у справі за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Луганської обласної прокуратури про визнання протиправним та скасування Рішення кадрової комісії, наказу про звільнення, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - відмовлено.
Ухвалою суду від 22 лютого 2022 року закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні на 16 березня 2022 року.
Ухвалою суду від 08 листопада 2022 року розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Луганської обласної прокуратури про визнання протиправним та скасування Рішення кадрової комісії, наказу про звільнення, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу продовжити в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статті 90 КАС України, судом встановлено таке.
Відповідно до наявної у справі копії трудової книжки серії НОМЕР_1 ОСОБА_8 працювала в органах прокуратури з 10.01.2017 по 26.10.2021.
Так, у жовтні позивачем на ім'я Генерального прокурора подано заяву про переведення на посаду прокурора в окружній прокуратурі та про намір пройти атестацію.
За результатом складання іспиту у формі анонімного тестування з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора (перший етап атестації) позивач набрала 87 балів, що є прохідними та рішенням №2 від 21.10.2020 Четвертої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) отримав допуск до проходження іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки.
Вказані обставини підтверджуються протоколом №4 та Додатком №1 до нього від 21.10.2020 Четвертої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих).
За результатами складання 03.11.2020 іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки (другий етап атестації) ОСОБА_6 набрала 87 балів, що є менше прохідного балу для успішного складання іспиту (93), та його протокольним рішенням Четвертої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) від 06.11.2020 включено до списку осіб, які під час здачі іспиту набрали менше 93 балів.
Результати іспиту відображені у відповідній відомості, у якій позивач поставив власний підпис, чим підтвердив їх достовірність. У примітках до цієї відомості будь-які зауваження з боку позивача щодо процедури та порядку складання іспиту на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки відсутні.
Суд зауважує, що в матеріалах справи наявний акт налаштування та підготовки інструменту PSYMETRICS від 03.11.2020, який засвідчує безперебійність роботи інструменту для проведення тестування вербальних та абстрактно-логічних загальних навичок.
05.11.2020 ОСОБА_6 подала Четвертій кадровій комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) та окремо Генеральному прокурору заяви з проханням ухвалити рішення про успішне проходження нею тестування та допустити її до участі у третьому етапі атестації або надати можливість повторно скласти іспит у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки, оскільки під час здачі іспиту система тестування не зарахувала певну кількість правильних відповідей, що стало причиною неуспішного проходження нею іспиту. Крім того, зазначив, що під час складання іспиту перебував у напруженому та емоційному стані.
На засіданні Четвертої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) від 24.11.2020 прийнято протокольне рішення (пункт 2.2) за наслідками розгляду вказаної заяви позивача, згідно з яким визнано недійсними результати іспиту 03.11.2020, зокрема ОСОБА_6 , та виключено позивача зі списку осіб, які під час здачі іспиту 03.11.2020 набрали менше 93 балів. Проходження анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки призначено на іншу дату, визначену кадровими комісіями, включивши його до відповідного графіку.
Вказані обставини підтверджуються Протоколом № 11 від 24.11.2020 Четвертої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих).
16 липня 2021 року наказом Офісу Генерального прокурора №236 визнано такими, що втратили чинність накази Генерального прокурора про створення першої, другої, третьої, четвертої кадрових комісій обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих).
Наказом Офісу Генерального прокурора від 22.07.2021 № 239 створено П'ятнадцяту кадрову комісію обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих).
Протоколом № 1 від 09.08.2021 оформлено засідання П'ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих), на якому розглядалось питання організації проведення іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки в рамках атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих), оскільки першою-четвертою кадровими комісіями, діяльність яких припинено, прийнято рішення стосовно 479 прокурорів про призначення нового часу (дати) складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки. За результатами розгляду прийнято рішення про необхідність звернення до кадрового підрозділу Офісу Генерального прокурора про передачу матеріалів атестації стосовно цих прокурорів.
11.08.2021 голова П'ятнадцятої кадрової комісії звернувся до начальника Департаменту кадрової роботи та державної служби Офісу Генерального прокурора із проханням передати до П'ятнадцятої кадрової комісії матеріали атестації (відомості, протоколи, заяви, акти тощо) або їх копії стосовно прокурорів, щодо яких прийнято рішення про призначення нового часу (дати) складання іспиту та згідно акту приймання -передачі вказані матеріали отримано.
Протоколом № 8 від 28.08.2021 оформлено засідання П'ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих), на якому розглядалось питання щодо включення позивача до графіку складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки. Зі змісту вказаного протоколу вбачається, що кадровою комісією не можуть бути прийняті до уваги твердження прокурора невірного визначення інструментом "Psymetrics" результатів тестування, адже відповідно до п.4 розділу ІІІ Порядку проходження прокурорами атестації, затвердженого наказом Генерального прокурора від 03.10.2019 №221, тестування проходить автоматизовано з використанням комп'ютерної техніки. Тобто визначення правильних відповідей та кількості набраних балів, які менше за прохідний бал, прямо визначені вказаним Порядком, а не віднесені на розсуд кадрової комісії. За результатами голосування рішення про включення позивача до плану графіку не прийнято, оскільки проти проголосувало 4 особи.
13.09.2021 П'ятнадцятою кадровою комісією обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) проведене засідання, оформлене протоколом № 11, яким прийнято рішення (36 питання) про неуспішне проходження прокурорами атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки у зв'язку з набранням балів, що є менше прохідного балу для успішного складання іспиту. До цього переліку включено позивача, що підтверджується Додатком №1 до протоколу №11 від 13.09.2021.
Рішенням П'ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) № 149 від 13.09.2021 Про неуспішне проходження прокурором атестації ОСОБА_6 не допущено до етапу проходження співбесіди та припинено її участь в атестації, оскільки за результатами складення іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички вона набрала 87 балів, що є менше прохідного балу (93) для успішного складання іспиту. У зв'язку із цим, позивач визнаний таким, що неуспішно пройшов атестацію.
Наказом Офісу Генерального прокурора від 15 листопада 2021 року визнано таким, що втратив чинність, наказ Генерального прокурора про створення п'ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих).
Також судом встановлено, що наказом керівника Луганської обласної прокуратури від 15.03.2021 №330к прокурору Лисичанської місцевої прокуратури Луганської області ОСОБА_6 , посаду якого ліквідовано наказом Генерального прокурора від 17.02.2021 №2ш, тимчасово визначено робоче місце у Лисичанській окружній прокуратурі Луганської області.
Наказом керівника Луганської обласної прокуратури від 21.10.2021 № 1568к позивача звільнено з посади прокурора Лисичанської місцевої прокуратури Луганської області та органів прокуратури на підставі рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації № 149 від 13.09.2021 (підпункт 2 пункту 19 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури") з 26 жовтня 2021 року.
З вказаним наказом позивач був ознайомлений 26.10.2021, що підтверджується його власноручним підписом на наказі.
Вважаючи протиправним звільнення, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
25.09.2019 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" від 19.09.2019 № 113-ІХ (далі Закон № 113), яким запроваджено реформування системи органів прокуратури.
Згідно з пунктом 6 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону № 113 з дня набрання чинності цим Законом усі прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур вважаються такими, що персонально попереджені у належному порядку про можливе майбутнє звільнення з посади на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 року, № 1697-VII (далі - Закон № 1697).
Відповідно до положень пункту 7 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону № 113 прокурори та слідчі органів прокуратури, які на день набрання чинності цим Законом займають посади прокурорів і слідчих у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, можуть бути переведені на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах лише у разі успішного проходження ними атестації, яка проводиться у порядку, передбаченому цим розділом.
Пунктами 10-14 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону № 113 передбачено, що прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур (у тому числі ті, які були відряджені до Національної академії прокуратури України для участі в її роботі на постійній основі) мають право в строк, визначений Порядком проходження прокурорами атестації, подати Генеральному прокурору заяву про переведення на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах. У заяві також повинно бути зазначено про намір пройти атестацію, надано згоду на обробку персональних даних, на застосування процедур та умов проведення атестації. Форма та порядок подачі заяви визначаються Порядком проходження прокурорами атестації.
Атестація прокурорів проводиться кадровими комісіями Офісу Генерального прокурора, кадровими комісіями обласних прокуратур.
Предметом атестації є оцінка: 1) професійної компетентності прокурора; 2) професійної етики та доброчесності прокурора.
Атестація прокурорів включає такі етапи:
1) складення іспиту у формі анонімного письмового тестування або у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора. Результати анонімного тесту завдання оприлюднюються кадровою комісією на офіційному вебсайті Генеральної прокуратури України або Офісу Генерального прокурора не пізніше ніж за 24 години до проведення співбесіди;
2) проведення співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності. Для оцінки рівня володіння практичними уміннями та навичками прокурори виконують письмове практичне завдання.
Атестація може включати інші етапи, непроходження яких може бути підставою для ухвалення кадровою комісією рішення про неуспішне проходження атестації прокурором. Перелік таких етапів визначається у Порядку проходження прокурорами атестації, який затверджує Генеральний прокурор.
Графік проходження прокурорами атестації встановлює відповідна кадрова комісія. Атестація проводиться прозоро та публічно, у присутності прокурора, який проходить атестацію. Перебіг усіх етапів атестації фіксується за допомогою технічних засобів відео- та звукозапису.
Отже, підсумовуючи наведене, слід дійти висновку, що Закон № 113 містить бланкетну норму, яка уможливлює запровадження інших етапів атестації (не передбачених в самому законі), які можуть бути підставою для ухвалення кадровою комісією рішення про неуспішне проходження атестації прокурором.
Водночас суд звертає увагу на законодавчу техніку, яка застосовується у цьому законі. Зокрема наявність слова "можуть" свідчить про те, що згідно з положеннями Закону № 113 неуспішне проходження інших етапів атестації (не передбачених Законом № 113) не є обов'язковою підставою для звільнення такого прокурора, у даному разі законодавець надав право розсуду (дискреційні повноваження) роботодавцю.
Пунктом 9 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону № 113 передбачено, що атестація здійснюється згідно з Порядком проходження прокурорами атестації, який затверджується Генеральним прокурором.
Наказом Генерального прокурора №221 від 03 жовтня 2019 року звідповідними змінами, чинними на час виникнення спірних правовідносин, затверджено Порядок проходження прокурорами атестації (далі - Порядок №221).
Відповідно до пункту 1 розділу І Порядку № 221 атестація прокурорів - це встановлена розділом II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону № 113 та цим Порядком процедура надання оцінки професійній компетентності, професійній етиці та доброчесності прокурорів Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур і військових прокуратур.
Проведення атестації прокурорів та слідчих регіональних прокуратур, військових прокуратур регіонів (на правах регіональних) забезпечують кадрові комісії Офісу Генерального прокурора, а прокурорів та слідчих місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) - кадрові комісії обласних прокуратур (пункт 2 Порядку № 221.
Згідно з пунктом 6 розділу І Порядку № 221 атестація включає такі етапи:
1) складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора;
2) складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки;
3) проведення співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності. Для оцінки рівня володіння практичними уміннями та навичками прокурори виконують письмове практичне завдання.
Отже, аналізуючи наведене вище, слід дійти висновку, що Порядок № 221 порівняно з Законом № 113 збільшив кількість етапів атестації до трьох (додано складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки), а також надав право кадровій комісії призначати новий час (дату) складання відповідного іспиту для прокурора, якщо складання відповідного іспиту було перервано чи не відбулося з технічних або інших причин, незалежних від членів комісії та прокурора.
Згідно з пунктом 8 розділу І Порядку № 221 за результатами атестації прокурора відповідна кадрова комісія ухвалює одне із таких рішень: 1) рішення про успішне проходження прокурором атестації; 2) рішення про неуспішне проходження прокурором атестації.
Аналогічне положення містить пункт 17 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону № 113, відповідно до якого кадрові комісії за результатами атестації прокурора ухвалюють одне із таких рішень: рішення про успішне проходження прокурором атестації або рішення про неуспішне проходження прокурором атестації.
Згідно пункту 6 розділу V Порядку № 221 рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації є підставою для видання наказу Генерального прокурора, керівника обласної прокуратури про звільнення відповідного прокурора з посади та органів прокуратури на підставі підпункту 2 пункту 19 розділу II “Прикінцеві і перехідні положення” Закону. Відповідний наказ Генерального прокурора, керівника обласної прокуратури може бути оскаржений прокурором у порядку, встановленому законодавством.
Пунктом 9 розділу І Порядку № 221 передбачено, що атестація проводиться на підставі письмової заяви прокурора Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури про переведення на посаду прокурора відповідно в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах, в якій зазначено про намір пройти атестацію, надано згоду на обробку персональних даних і на застосування процедур та умов проведення атестації. Форми типових заяв прокурора встановлено у додатку 2 цього Порядку.
Згідно з пунктом 10 розділу І Порядку № 221 передбачено, що заява, вказана у пункті 9 розділу I цього Порядку, подається Генеральному прокурору прокурорами Генеральної прокуратури України (включаючи прокурорів Головної військової прокуратури, прокурорів секретаріату Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів), прокурорами регіональних прокуратур, військових прокуратур регіонів (на правах регіональних), прокурорами місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів та інших військових прокуратур (на правах місцевих) до 15 жовтня 2019 року (включно). Особа, яку за рішенням суду поновлено на посаді прокурора або слідчого прокуратури після 15 жовтня 2019 року, подає таку заяву Генеральному прокурору упродовж 5 днів після видання керівником органу прокуратури наказу про її поновлення на посаді. Заява підписується прокурором особисто.
Дослідженням матеріалів справи встановлено, що 07.10.2019 позивачем на ім'я Генерального прокурора подано заяву про переведення на посаду прокурора в окружній прокуратурі та про намір пройти атестацію. Відповідно до змісту цієї заяви позивач підтвердив, що усвідомлює та погоджується, що у разі неуспішного проходження будь-якого з етапів атестації, передбаченого Порядком, а також за умови настання однієї з підстав, передбачених пунктом 19 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону № 113, його буде звільнено з посади прокурора. За змістом та формою наведена заява відповідає положенню Порядку №221.
Отже, позивач реалізував своє право на переведення на посаду прокурора в окружній прокуратурі та про намір пройти атестацію. При цьому будь-яких доказів того, що його волевиявлення у вигляді подання згадуваної вище заяви, не відповідало його справжній волі суду не надано.
Розділом ІІІ Порядку № 221 визначено порядок складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора.
Відповідно до пункту 1 розділу ІІІ Порядку № 221 у разі набрання прокурором за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора кількості балів, яка дорівнює або є більшою, ніж прохідний бал, прокурор допускається до складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки.
Оскільки позивач успішно склав іспит у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора він був допущений до тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки, за наслідками якого отримав 87 балів.
Відповідно до пункту 3 розділу ІІІ Порядку № 221 зразок тестових питань та правила складання іспиту оприлюднюється на вебсайті Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора) не пізніше ніж за сім календарних днів до дня складання іспиту, а згідно з пунктом 5 цього ж розділу Порядку № 221 прохідний бал (мінімально допустима кількість набраних балів, які можуть бути набрані за результатами тестування) для успішного складання іспиту встановлює своїм наказом Генеральний прокурор після складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора.
Наказом Генерального прокурора № 474 від 07.10.2020 Про встановлення прохідного балу для успішного складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки під час атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих), а також оприлюднення зразка (прикладу) тестових питань (завдань) та правил складання іспиту встановлено прохідний бал (мінімально допустиму кількість набраних балів, які можуть бути набрані за результатами тестування) для успішного складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки під час атестації прокурорів - 93 бали.
Згідно з пунктом 6 розділу ІІІ Порядку № 221 прокурор, який за результатами складення іспиту набрав меншу кількість балів, ніж прохідний бал, не допускається до співбесіди, припиняє участь в атестації, а відповідна кадрова комісія ухвалює рішення про неуспішне проходження прокурором атестації.
Оскільки позивач за наслідками тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки отримав 87 балів, який є меншим ніж встановлено Генеральним прокурором, він на підставі пункту 6 розділу ІІІ Порядку № 221 не був допущений до співбесіди, внаслідок чого П'ятнадцятою кадровою комісією обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) ухвалено рішення № 149 від 13.09.2021 Про неуспішне проходження прокурором атестації, яке позивач оскаржує у цій справі.
Щодо правомірності рішення П'ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) № 149 від 13.09.2021 Про неуспішне проходження прокурором атестації, суд зазначає наступне.
Як вже зазначав суд вище, на засіданні Четвертої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) від 24.11.2020 прийнято протокольне рішення (пункт 2.2) за наслідками розгляду заяви позивача, згідно з яким визнано недійсними результати іспиту 03.11.2020, зокрема ОСОБА_6 , та виключено позивача зі списку осіб, які під час здачі іспиту 03.11.2020 набрали менше 93 балів. Проходження анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки призначено на іншу дату, визначену кадровими комісіями, включивши його до відповідного графіку.
Дане рішення не було оскаржене та не було скасовано в подальшому.
Підсумовуючи наведене вище, суд доходить висновку, що уповноважений орган - суб'єкт владних повноважень, яким була Четверта кадрова комісія обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) на момент здачі позивачем іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки, прийняла рішення за наслідками розгляду її заяви про перездачу нею іспиту.
Тобто, Четверта кадрова комісія обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) визнала наявність відносно позивача причин, які могли негативно вплинути на об'єктивний результат його тестування. Більш того, за результатами розгляду заяви позивача вказана комісія визнала ці причини поважними (протокол № 11 засідання комісії від 24.11.2020), а результати іспиту 03.11.2020 взагалі недійсними.
Отже, відносно позивача наявне чинне рішення суб'єкта владних повноважень.
Разом з цим, після припинення діяльності Четвертої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих), П'ятнадцята кадрова комісія обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) повторно розглянула заяву позивача від 05.11.2020 про перездачу іспиту і прийняла рішення про не включення його до плану графіку (Протокол № 8 від 28.08.2021) та про неуспішне проходження атестації (Протокол № 11 від 13.09.2021), на підставі яких у подальшому прийняте спірне рішення № 149 від 13.09.2021 Про неуспішне проходження прокурором атестації.
Аналізуючи наведене, слід дійти висновку, що за заявою позивача щодо перездачі іспиту уповноваженими органами приймались два протилежних за змістом рішення.
З даного приводу суд звертає увагу на те, що наведені вище комісії здійснюють (здійснювали) свою діяльність як суб'єкти владних повноважень, а отже їх діяльність має характеризуватись певною послідовністю та передбачуваністю, що зокрема слідує з принципу належного урядування.
При цьому суд зазначає, що зміст принципу належного урядування передбачає, що державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб, у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права; потреба виправити минулу "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків; ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися коштом осіб, яких вони стосуються (Рішення ЄСПЛ у Справі "Рисовський проти України" (заява № 29979/04), прийняте 20.10.2011 (набуло статусу остаточного 20.01.2012).
У цій справі має місце факт, коли уповноважений орган - Четверта кадрова комісія обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) вбачала підстави для перездачі позивачем іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки, тоді як П'ятнадцята кадрова комісія обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) не вбачала таких підстав, що суперечить змісту принципу належного урядування та правової визначеності, як невід'ємної складової верховенства права.
Саме Четверта кадрова комісія обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) породила у позивача законні очікування щодо перездачі іспиту, тоді як П'ятнадцята кадрова комісія обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих), не скасовуючи попередні рішення Четвертої кадрової комісії, такі очікування нівелювала, проявила не послідовність та не передбачуваність, що не властиве за своєї правовою природою суб'єктам публічної адміністрації.
Крім цього, суд звертає увагу на природу походження та суть іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки.
Так, відповідно до пункту 1.2. статті 1 Меморандуму про взаєморозуміння між проектом ЄС "Право-Justice" та Офісом Генерального прокурора щодо атестації на посади в Прокуратурі України проект ЄС "Право-Justice" бере участь в організації процесу складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки, зокрема здійснює закупівлю тестів на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки відповідно до визначеного "Право-Justice" порядку у необхідній кількості та оренду комп'ютерної техніки, необхідної для проведення іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички.
На реалізацію положень наведеного вище Меморандуму у Порядок № 221 впроваджено додатковий етап атестації у вигляді складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки.
Результати тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки перебувають поза межами будь-якого контролю з боку як органів прокуратури, так і суду. Тести проводив суб'єкт господарювання (ТОВ "САЙМЕТРІКС-УКРАЇНА") на замовлення неурядової іноземної організації, при цьому будь-який орган державної влади України, відношення до цього тесту мав опосередковане.
Суд звертає увагу, що відповідачами будь-яких пояснень щодо стандартів, якими суб'єкт господарювання (ТОВ "САЙМЕТРІКС-УКРАЇНА") керувався при підготовці тестів на загальні здібності та навички прокурорам не надано, як не надано і інформації, яка підтверджує правдивість цих тестів в частині оцінки професійної компетентності прокурора.
Позивач, будучи респондентом при тестуванні, за наслідками його проведення, не міг отримати будь-якої інформації, окрім загальних балів. Пояснення, що саме він не вірно (помилково) вказав і чому - не існують. Наявний у справі звіт не розкриває суті питань та не містить їх перелік та відповідей до них.
Суд не володіє спеціальними знаннями щодо опрацювання результатів тестування на загальні здібності та навички, однак суд вважає, що позивач має право знати, а відповідач зобов'язаний йому при потребі пояснити, в чому він помилився. Реалізація такого підходу сприяє легітимізації цього тесту. У даному ж разі питання результатів тестування на загальні здібності та навички перебуває поза зоною будь-якої урегульованості, що однозначно суперечить верховенству права.
Водночас суд звертає увагу, що результати іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора є оприлюдненими та зрозумілими, що відповідає засадам права.
Таким чином, аналізуючи наведене вище, суд доходить висновку, що рішення П'ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) № 149 від 13.09.2021 Про неуспішне проходження прокурором атестації, яке винесено відносно ОСОБА_6 , є протиправним та підлягає скасуванню.
Щодо правомірності наказу керівника Луганської обласної прокуратури від 21.10.2021 № 1568к, яким ОСОБА_6 звільнено з посади прокурора Лисичанської місцевої прокуратури Луганської області та органів прокуратури, суд зазначає наступне.
Оскаржувані акти індивідуальної дії, в силу нормативного урегулювання питань проходження атестації прокурорами, є взаємопов'язаними. Зокрема, прийняття наказу керівником Луганської обласної прокуратури від 21.10.2021 №1568к обумовлено наявністю рішення П'ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) № 149 від 13.09.2021 Про неуспішне проходження прокурором атестації, а отже визнання протиправним останнього має наслідком визнання протиправним і наказу про звільнення (в силу принципу "незаконне не може породжувати законне").
Підсумовуючи вище викладене, суд дійшов висновку про визнання протиправним та скасуванню наказу керівника Луганської обласної прокуратури від 21.10.2021 № 1568к, яким позивача звільнено із займаної посади.
Щодо зобов'язання поновити позивача на рівнозначній посаді прокурора Лисичанської місцевої прокуратури Луганської області, суд зазначає наступне.
Положеннями спеціального законодавства, а саме нормами законів № 1697, № 113, не врегульовано процедуру поновлення на посаді прокурора в разі його незаконного звільнення.
Отже, з метою ефективного відновлення порушених прав позивача та уникнення декларативності судового рішення суд повинен застосувати до спірних правовідносин окремі положення КЗпП України.
Звільнення працівника з підстав, не передбачених законом, або з порушенням установленого законом порядку, свідчить про незаконність такого звільнення та тягне за собою поновлення порушених прав працівника.
Відповідно до частини першої статті 235 КЗпП України, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
При цьому закон не наділяє орган, який розглядає трудовий спір, повноваженнями на обрання іншого способу захисту трудових прав, ніж зазначені в частині першій статті 235, статті 240-1 КЗпП України, а відтак встановивши, що звільнення відбулось із порушенням установленого законом порядку, суд зобов'язаний поновити працівника на попередній роботі.
Отже, у випадку незаконного звільнення працівника з роботи його порушене право повинно бути відновлене шляхом поновлення його на посаді, з якої його було незаконно звільнено.
Вищенаведене відповідає сталій практиці Верховного Суду. Аналогічна правова позиція міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.05.2018 по справі №П/9901/101/18 (провадження № 11-217заі18), постановах Верховного Суду від 04.07.2018 по справі № 826/12916/15, від 06.03.2019 по справі № 824/424/16-а, від 13.03.2019 по справі № 826/751/16, від 27.06.2019 по справі № 826/5732/16, від 26.07.2019 по справі № 826/8797/15, від 09.10.2019 по справі № П/811/1672/15, від 12.09.2019 по справі № 821/3736/15-а, від 22.10.2019 по справі № 816/584/17, від 15.04.2020 по справі № 826/5596/17, від 19.05.2020 по справі № 9901/226/19, від 20.01.2021 у справі № 804/958/16.
Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні від 09.01.2013 по справі “Олександр Волков проти України” (Заява № 21722/11), звертаючи увагу на необхідність поновлення особи на посаді як спосіб відновлення її порушених прав зазначив, що рішення суду не може носити декларативний характер, не забезпечуючи у межах національної правової системи захист прав і свобод, гарантованих Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
З огляду на викладене, а також враховуюче те, що відносно позивача не завершена процедура атестації, суд дійшов висновку, що іншого способу, окрім як поновлення позивача на попередній роботі, не існує. За таких обставин позивач підлягає поновленню саме прокурором Лисичанської місцевої прокуратури Луганської області.
Датою поновлення позивача на роботі є 27 жовтня 2021 року.
Частиною другою статті 235 КЗпП України передбачено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Згідно з частиною 1 статті 27 Закону України "Про оплату праці" від 24.03.1995 № 108/95-ВР порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Із пункту 5 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 (далі - Порядок № 100) вбачається, що основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є розрахована згідно з абзацом першим пункту 8 цього Порядку середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника.
Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період (абзац перший пункту 8 Порядку №100).
Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства (абзац 3 пункту 8 Порядку №100).
Відповідно до довідки Луганської обласної прокуратури від 08.12.2021 №21-777 вих-21, сума середньоденної заробітної плати позивача складає 350,10 грн.
Оскільки день звільнення (26.10.2021) є останнім робочим днем позивача, то період вимушеного прогулу розпочинається з наступної дати, що слідує за днем звільнення, в даному випадку це 27.10.2021.
Отже вимушений прогул позивача слід обраховувати з 27.10.2021 по день ухвалення судового рішення - 15.11.2022, що складає 308 робочих днів.
Розрахунок рабочих днів дній здійснено з урахуванням Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" та указів Президента України від 24.02.2022 № 64/2022.
Середній заробіток за час вимушеного прогулу становить 107830,80 грн (350,10 грн х 308 робочих днів), який підлягає стягненню з відповідача 2 на користь позивача.
Згідно з пунктом 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року №13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначення сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата податку з доходів громадян є обов'язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов'язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.
Відповідно до пункту 171.1 статті 171 Податкового кодексу України особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку.
Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу (підпункт 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України).
Таким чином, відповідач 2, як податковий агент відповідно до норм Податкового Кодексу України та як страхувальник відповідно до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", зобов'язаний виплатити позивачу середній заробіток за час вимушеного прогулу, утримавши з нього при виплаті законодавчо встановлені податки та збори.
Згідно з пунктами 2, 3 частини першої статті 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць та поновлення на посаді у відносинах публічної служби.
Таким чином, рішення суду в частині поновлення позивача на посаді та виплати йому середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць у розмірі 7 702,2 грн (22 робочих дні у грудні 2021 року х 350,1 грн (середньоденне грошове забезпечення) = 7 702,2 грн) підлягають негайному виконанню.
Доводи позивача про те, що при розрахунку його середнього заробітку за час вимушеного прогулу необхідно враховувати частини третю та сьому статті 81 Закону України "Про прокуратуру" до набрання чинності Законом №113-ІХ - посадовий оклад прокурора місцевої прокуратури з 1 січня 2017 року становить 12 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; надбавка за вислугу років 15 %, суд вважає неприйнятними.
Так відповідно до п. 3 розділу II Прикінцеві і перехідні положення Закону № 113-ІХ до дня початку роботи окружних прокуратур їх повноваження здійснюють місцеві прокуратури.
За прокурорами та керівниками місцевих прокуратур зберігається відповідний правовий статус, який вони мали до набрання чинності цим Законом, при реалізації функцій прокуратури до дня їх звільнення або переведення до окружної прокуратури. На зазначений період оплата праці працівників місцевих прокуратур здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України, яка встановлює оплату праці працівників органів прокуратури (на сьогодні - Постанова № 505, із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 657 “Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури”).
Обрахування заробітної плати за окладами, розмір яких встановлений частиною третьою статті 81 Закону України “Про прокуратуру” здійснюється після початку роботи Офісу Генерального прокурора, обласних прокуратур, окружних прокуратур та з урахуванням переведення на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах лише у разі успішного проходження прокурором атестації.
З огляду на викладене, оплата праці прокурорів окружних прокуратур почала здійснюватися з дня початку їх роботи, а саме з 15.03.2021.
Так, наказом Генерального прокурора від 17.02.2021 № 40 днем початку роботи окружних прокуратур визначено 15 березня 2021 року.
При цьому, визначальним є той факт, що станом на 15.03.2021 позивач не обіймав посаду в окружній прокуратурі, оскільки до окружної прокуратури переведений не був, так як не пройшов атестацію, за ним лише було тимчасово визначено робоче місце у Лисичанській окружній прокуратурі Луганської області згідно наказу керівника Луганської обласної прокуратури від 15.03.2021 №330к.
Таким чином, дія статті 81 Закону України "Про прокуратуру" у редакції, чинній у спірний період, не поширюється на прокурорів місцевих прокуратур, оплата праці таких працівників здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України, яка встановлює оплату праці працівників органів прокуратури.
Щодо вимог про зарахування часу вимушеного прогулу у загальний строк служби в органах прокуратури, то зважаючи, що за рішенням суду скасовано наказ про звільнення та позивач має бути поновлений на посаді та в органах прокуратури з дня, наступного за днем його звільненням, тому відсутні підстави для додаткового зарахування часу вимушеного прогулу у загальний строк служби в органах прокуратури, оскільки це відбудеться автоматично.
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. "Руїз Торія проти Іспанії" (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.
За встановлених в цій справі обставин та з урахуванням правового регулювання спірних правовідносин, оскільки в межах даної адміністративної справи основні (суттєві) аргументи позовної заяви є обґрунтованими, а відповідачі, як суб'єкти владних повноважень, на яких частиною другою статті 77 КАС України покладено обов'язок щодо доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності, не довели суду правомірність оскаржуваних рішення кадрової комісії та наказу про звільнення позивача з посади, тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити.
При цьому, враховуючи те, що позивач просив суд поновити його на рівнозначній посаді з іншим визначенням середнього заробітку за час вимушеного прогулу, а суд поновив на посаді, яку він обіймав на час звільнення з самостійним обрахунком середнього заробітку, тому позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Щодо розподілу судових витрат.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Судом встановлено, що при зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 908, 00 гривень.
Судовий збір сплачений за немайнову вимогу заявлену до Офісу Генерального прокурора щодо скасування рішення кадрової комісії, так як позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі звільнені від сплати судового збору відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону України “Про судовий збір”.
Оскільки суд задовольнив вимоги позивача про визнання протиправним та скасування рішення кадрової комісії, тому за рахунок бюджетних асигнувань Офісу Генерального прокурора підлягають відшкодуванню позивачу понесені витрати зі сплати судового збору у розмірі 908,00 грн.
Керуючись статями 2,3,5,9, 14, 73-78, 90, 143, 173-183, 242-246, 250, 255, 295, 371 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) до Офісу Генерального прокурора (код ЄДРПОУ 00034051, місцезнаходження: вул. Різницька, 13/15, м. Київ, 01011), Луганської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02909921, місцезнаходження: вул. Б.Ліщини,27, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, 93408) про визнання протиправним та скасування Рішення кадрової комісії, наказу про звільнення, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення П'ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) від 13 вересня 2021 року № 149 Про неуспішне проходження прокурором атестації, прийняте стосовно ОСОБА_1 .
Визнати протиправним та скасувати наказ керівника Луганської обласної прокуратури від 21 жовтня 2021 року № 1568к про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора Лисичанської місцевої прокуратури Луганської області та органів прокуратури з 26 жовтня 2021 року.
Поновити ОСОБА_3 на посаді прокурора Лисичанської місцевої прокуратури Луганської області та органах прокуратури з 27 жовтня 2021 року.
Стягнути з Луганської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 27 жовтня 2021 року по 15 листопада 2022 року у розмірі 107830,80 грн (сто сім тисяч вісімсот тридцять гривень 80 коп) з відрахуванням обов'язкових податків та зборів.
В іншій частині у задоволенні позивних вимог ОСОБА_4 відмовити.
Допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_3 на посаді та стягнення на його користь середнього заробітку за один місяць у розмірі 7702,20 (сім тисяч сімсот дві гривні гривень 20 коп.) з відрахуванням обов'язкових податків та зборів.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Офісу Генерального прокурора на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 908 (дев'ятсот вісім) гривень 00 коп.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Першого апеляційного адміністративного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В. Ірметова