16 листопада 2022 року cправа № 340/4647/22
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Брегея Р.І., розглянувши в м.Кропивницький в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у порядку письмового провадження) адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 (далі - військова частина) про визнання бездіяльності протиправною і зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до суду зі заявою до відповідача про визнання протиправною бездіяльності стосовно збільшення нарахування і виплати грошового забезпечення за період з 29 січня 2020 року по 18 серпня 2021 року у зв'язку зі зростанням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Водночас просив суд зобов'язати військову частину перерахувати грошове забезпечення і виплатити додаткові кошти.
Стверджує, що з 29 січня 2020 року грошове забезпечення військовослужбовців зросло, оскільки рішенням суду скасовано припис нормативно-правового акту Уряду України, котрий обмежував розмір нарахування і виплати посадового окладу й окладу за спеціальне звання.
Зазначає, що, обчислюючи розмір згаданих складових грошового забезпечення військовослужбовців, держава мала керуватися прожитковим мінімумом для працездатних осіб, який встановлено на 01 січня 2020 року.
Відповідач заперечив стосовно задоволення позову, подавши відзив на нього (а.с.58-62).
Зазначив, що з 2018 року грошове забезпечення військовослужбовців не збільшилось, тому відсутні підстави його перерахунку.
07 жовтня 2022 року судом відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін (а.с.37-38).
04 листопада 2022 року суд поновив строк звернення до суду (а.с.54-57).
Суд, дослідивши матеріали справи, зробив висновок про задоволення позову з таких підстав.
Встановлені обставини і факти, що стали підставами звернення до суду.
Так, позивач у період з 29 січня 2020 року до 18 серпня 2021 року проходив військову службу у складі військової частини (а.с.13).
Обчислюючи розміри посадового окладу і окладу за військове звання, відповідач керувався розміром прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який встановлено на 01 січня 2018 року (1762 грн) (а.с.16-19).
З урахуванням величини посадового окладу і окладу за військове звання встановлюють суми надбавок й премію.
Юридична оцінка, встановлених судом, обставин і фактів справи.
Перш за все, 30 серпня 2017 року Уряд України прийняв постанову «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» №704 (далі - Постанова), яка почала діяти з 01 березня 2018 року.
Приписами пункту 4 Постанови встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Приписами пункту 3 розділу 2 Прикінцеві і перехідні положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06 грудня 2016 року (далі - Закон) визначено, що мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат.
Закон набрав чинності 01 січня 2017 року і така редакція діяла до 01 березня 2018 року.
Розуміючи невідповідність (розрахунок робився з урахуванням мінімальної заробітної плати) припису пункту 4 Постанови нормі Закону, Уряд України привів підзаконний акт у відповідність до закону.
Так, приписами пункту 6 постанови Уряду України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» від 21 лютого 2018 року №103 (далі - Постанова 2) внесли зміни до припису пункту 4 Постанови:
«Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.».
Постанова 2 набрала чинності 24 лютого 2018 року.
Отже, Постанова 2 набрала чинності до введення в дію Постанови.
Таким чином перша діюча редакція припису пункту 4 Постанови (з 01 березня 2018 року) така:
«Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.».
29 січня 2020 року Шостий апеляційний адміністративний суд прийняв постанову у справі №826/6453/18 за позовом пенсіонера, який отримує пенсію на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Суд визнав протиправним і скасував припис пункту 6 Постанови 2.
Рішення апеляційного суду не відновлює дію припису пункту 4 Постанови в першій редакції.
Припис пункту 4 Постанови в першій редакції, який прийнято 30 серпня 2017 року, ніколи не діяв.
Тому неможливо відновити дію того, що не почало діяти.
Підсумовуючи, суд зробив висновок, що з 29 січня 2020 року Постанова не містить пункту 4.
Постає запитання: як обчислювати розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу у 2020-2021 роках?
З урахуванням другої редакції припису пункту 4 Постанови, яка застосована державою, при обчисленні враховується величина прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на початок року.
Виникає наступне питання: величина якого року, оскільки прожитковий мінімум для працездатних осіб змінюється?
Преамбулою Закону України «Про державні соціальні стандарти і соціальні гарантії» (далі - Закон 2) встановлено, що цей Закон визначає правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій.
Приписами частини 1 статті 6 Закону 2 визначено, що базовим державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, встановлений законом, на основі якого визначаються державні соціальні гарантії та стандарти у сферах доходів населення, житлово-комунального, побутового, соціально-культурного обслуговування, охорони здоров'я та освіти.
Отже, прожитковий мінімум встановлюється виключно законом на певний час.
Таким законом є закон про Державний бюджет на поточний рік.
Приписами частини 1 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (далі - Закон 3) встановлено, що у 2020 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2020 року - 2027 гривень, з 1 липня - 2118 гривень, з 1 грудня - 2189 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення: працездатних осіб: з 1 січня 2020 року - 2102 гривні.
Приписами частини 1 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» (далі - Закон 4) встановлено, що у 2021 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня - 2189 гривень, з 1 липня - 2294 гривні, з 1 грудня - 2393 гривні, а для основних соціальних і демографічних груп населення: працездатних осіб: з 1 січня - 2270 гривень, з 1 липня - 2379 гривень, з 1 грудня - 2481 гривня; працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівникам інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами: з 1 січня - 2102 гривні.
Військовослужбовці отримують грошове забезпечення, яке відноситься до форми оплати праці.
Нарахування і форма оплати праці регулюється спеціальним законом.
Таким законом є Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Посадовий оклад і оклад за військовими (спеціальними) званням обчислювався з урахуванням прожиткового мінімуму.
Суд не вбачає ознак невідповідності Конституції України у встановлені в 2021 році окремої величини (2102 грн) прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів, оскільки мова йде про встановлення розміру однієї складової грошового забезпечення, загальний розмір якої (складової) і якого (забезпечення) у рази перевищує прожитковий мінімум для працездатних осіб (2270 грн).
Підсумовуючи, суд зробив висновок, що втрата чинності приписом пункту 4 Постанови не зупиняла правовідносини між сторонами у 2020-2021 роках, а зобов'язувала військову частину застосувати сукупність приписів частини 1 статті 6 Закону 2 і частин 1 статті 7 Закону 3 й Закону 4.
З урахуванням сукупності норм права розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму у сумі 2102 грн на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.
Тому у відповідача виник обов'язок збільшити нарахування і виплату грошового забезпечення з 29 січня 2020 року.
Отже, позов належить задовільнити.
Правовий висновок суду узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, який міститься у постанові від 02 серпня 2022 року (справа №440/6017/21).
Сторони не понесли судових витрат.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.139, 243-246, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Задовільнити позов.
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 стосовно збільшення нарахування і виплати грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 29 січня 2020 року по 18 серпня 2021 року.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) перерахувати грошове забезпечення ОСОБА_1 за період з 29 січня 2020 року по 18 серпня 2021 року і виплатити додаткові кошти, врахувавши, що розміри посадових окладів, окладів за військовим званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму у сумі 2102 грн на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську, Запорізьку та Кіровоградську області, протягом тридцяти днів з дня складення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Р.І. Брегей