16 листопада 2022 року м.Кропивницький Справа № 340/4476/22
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пасічника Ю.П., розглянув за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Міністерства оборони України (пр-т Повітрянофлотський, 6, м.Київ, 03168); Оперативного Командування " ІНФОРМАЦІЯ_1 " (військова частина НОМЕР_2 ) (вул. Надії Алєксєєнко, 42, м.Дніпро, 49006); Кропивницького міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки (вул. Чміленка, 47, м.Кропивницький, 25006) про визнання дій протиправними та зобов'язати вчинити певні дії,-
28.09.2022р. ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства Оборони України (далі - МОУ або відповідач -1), Оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (військова частина НОМЕР_2 ) (далі - В/ч НОМЕР_2 або відповідач - 2), Кропивницький міський територіальний центр комплектування та соціальної підтримки (далі - КМТЦКСП або відповідач - 3) просить суд:
- визнати дії службових осіб Оперативного Командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (військова частина НОМЕР_2 ) щодо не розгляду та нереєстрації мого рапорту про мої сімейні обставини як підставу для звільнення від військової служби - протиправними;
- визнати дії службових осіб Міністерства Оборони України, Кропивницького міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо неналежного розгляду мого рапорту про мої сімейні обставини як підставу для звільнення від військової служби - протиправними;
- зобов'язати відповідачів звільнити мене з військової служби.
Ухвалою суду від 03.10.2022 позовну заяву залишено без руху (а.с.32).
Ухвалою суду від 06.10.2022 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с.38).
Обґрунтовуючи вимоги позивач вказує, що він був призваний на військову службу під час загальної мобілізації, через введення воєнного стану в Україні 24 лютого 2022 р. та зарахований на службу рядовим солдатом у в/ч НОМЕР_2 .
Відповідно до підпункту «г» пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, під час воєнного стану звільняються з військової служби через певні сімейні обставини або інші поважні причини (якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу).
Позивач зазначає, що звертався до відповідачів із рапортами про звільнення його з військової службу зважаючи на сімейні обставини, а саме: - наявність дружини із числа осіб з інвалідністю; - наявність одного з батьків дружини із числа осіб з інвалідністю 2 групи.
До рапортів долучались документи, якими підтверджуються зазначені сімейні обставини.
Але рапорти не приймаються, або не розглядаються по надуманих підставах некваліфікованими посадовими особами Міністерства оборони України, Оперативного Командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (військова частина НОМЕР_2 ) та Кропивницьким міським територіальним центром комплектування та соціальної підтримки.
Вказані обставини зумовили необхідність звернутись до суду з даним позовом.
31.10.2022 від КМТЦКСП надійшов відзив на позов вимоги якого в частині, що стосується КМТЦКСП не визнаються з тих підстав, що під час призову на військову службу по мобілізації позивач із заявою про надання йому відстрочки від призову на військову службу, у випадках передбачених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», не звертався, інформацію про обставини які дають право на відстрочку не подавав. Наказ начальника Кропивницького міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 11.05.2022 року №263 «Про призов військовозобов'язаних, резервістів на військову службу під час мобілізації» не оскаржував.
Крім того, з посиланням на норми «Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України», затверджені Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008, зазначає, що підпунктом 2) пункту 225 Положення передбачено, що під час дії особливого періоду (з моменту оголошення мобілізації - протягом строку її проведення, який визначається рішенням Президента України, та з моменту введення воєнного стану - до оголошення демобілізації) - на підставах, передбачених частиною третьою, пунктом 2 частини четвертої, пунктом 3 частини п'ятої та пунктом 3 частини шостої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" звільнення військовослужбовців із військової служби здійснюється:
- у військових званнях до майстер-сержанта (майстер-старшини) включно за всіма підставами - командирами бригад (полків, кораблів 1 рангу) і посадовими особами, які відповідно до Дисциплінарного статуту Збройних Сил України прирівняні до них.
Враховуючи викладене позивач з питань звільнення з військової служби повинен звертатися до командування військової частини НОМЕР_2 , в якій він проходить службу (а.с.45-49).
02.11.2022 позивачем надано відповідь на відзив КМТЦКСП, в якій наводяться доводи, які, на переконання позивача, спростовують правову позицію викладену у відзиві на позов КМТЦКСП (а.с.73-81).
01.11.2022 від МОУ надійшов відзив на позов вимоги якого в частині, що стосується МОУ не визнаються з тих підстав, що право позивача щодо звернення із рапортом про звільнення з військової служби з підстав визначених п. 4 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», має реалізовуватись шляхом безпосереднього звернення з рапортом до командира військової частини де він проходить військову службу. В даному випадку позивач безпосередньо на посадах МОУ службу не проходив, на грошовому забезпеченні не перебував, відповідно прийняття рішення та видача наказу про його звільнення не входить до компетенції МОУ (а.с.60-64).
02.11.2022 на адресу суду засобами електронного зв'язку від в/ч НОМЕР_2 надійшов відзив на позов вимоги якого в частині, що стосується в/ч НОМЕР_2 не визнаються з тих підстав, що відповідно до ст. 14 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року № 548-XIV, із службових та особистих питань військовослужбовець повинен звертатися до свого безпосереднього начальника, а якщо він не може їх вирішити - до наступного прямого начальника. Вказує, що в період з 12.05.2022 року по теперішній час позивач до командування військової частини в якій проходить військову службу з відповідним рапортом не звертався, а отже неправомірних дій з боку командування військової частини НОМЕР_2 не вбачається (а.с.87-91).
Відповідно до положень ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що наказом КМТЦКСП від 11.05.2022 №263 «Про призов військовозобов'язаних, резервістів на військову службу під час мобілізації» вирішено призвати та направити для проходження військової служби під час мобілізації, в особливий період військовозобов'язаних, резервістів відповідно до поіменного списку військовозобов'язаних, резервістів, які призвані і відправлені в складі команди № А0989 ЗР (додаток 1) (а.с.52).
Згідно витягу з поіменного списку резервістів та військовозобов'язаних призваних на військову службу за призовом під мобілізації до в/ч НОМЕР_2 ЗР Кропивницьким міським ТЦК та СП Кіровоградської області, вбачається, що до вказаного списку включено позивача по справі (а.с.54).
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 12.05.2022 №267, позивача призваного КМТЦКСП, з 12.05.2022 зараховано до списків особового складу частини на посаду солдата резерву 3 взводу запасної роти військової частини НОМЕР_2 (а.с.94).
Наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 27.06.2022 №359 позивача виключено зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення у зв'язку з вибуттям до нового місця служби військової частини НОМЕР_3 (а.с.95).
Наказом командира військової частини НОМЕР_3 від 26.06.2022 №177, позивача з 26.06.2022 зараховано до списків особового складу частини, на всі види забезпечення (а.с.96).
Наказом командира військової частини НОМЕР_3 від 31.07.2022 №212 позивача евакуйовано 31.07.2022 з місяця поранення до військової частини НОМЕР_4 м. Покровськ (а.с.97).
Наказом командира військової частини НОМЕР_3 від 05.08.2022 №217 позивача увільнено від займаних посад і зараховано з розпорядження командира військової частини НОМЕР_2 зі збереженням на всіх видах забезпечення (а.с.98).
Протягом періоду служби під час мобілізації позивач звертався з рапортами від 15.07.2022 до:
- МОУ та КМТЦКСП про звільнення його з військової служби на підставі підпункту «г» пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» - військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, під час воєнного стану звільняються з військової служби через певні сімейні обставини або інші поважні причини (якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу).
Такими сімейними обставинами позивач вказував: - наявність дружини із числа осіб з інвалідністю; - наявність одного з батьків дружини із числа осіб з інвалідністю 2 групи (а.с.21-24).
До рапортів долучались документи, якими підтверджуються зазначені сімейні обставини: пенсійне посвідчення № НОМЕР_5 видане 24.09.2008 року, довідка до акту огляду медико-соціальною експертною комісією №133041 серії 2-18ВБ від 08.11.2007 року ОСОБА_2 (а.с.13,17); довідка до акту огляду медико-соціальною експертною комісією №171884 серії 12AAA від 22.08.2016 року, пенсійне посвідчення № НОМЕР_6 видане 31.08.2016 ОСОБА_3 (а.с.15,20).
Листами від 17.08.2022 та 30.08.2022 позивача було поінформовано про відсутність підстав для розгляду рапортів та прийняття рішень по ним, оскільки вирішення вказаного питання віднесено до керівництва військової частини де проходить службу позивач (а.с.25-28).
Вважаючи вказані дії протиправними позивач звернувся до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Розділом ІІ Конституції України передбачені основоположні права, свободи та обов'язки людини і громадянина. Зокрема, статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Згідно пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України передбачено, що Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України було введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Згідно з Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022 строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб. Згідно з Указом Президента України від 18.04.2022 №259/2022 строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб. Згідно з Указом Президента України від 17.05.2022 №341/2022 строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.
Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.
Згідно із статтею 1 вищезазначеного Закону, встановлено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Згідно із статтею 4 частиною 2 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" встановлено, що загальна мобілізація проводиться одночасно на всій території України і стосується національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.
Як вже встановлено судом та підтверджено матеріалами справи що наказом КМТЦКСП від 11.05.2022 №263 «Про призов військовозобов'язаних, резервістів на військову службу під час мобілізації» позивача було призвано на військову службу за призовом під час мобілізації до в/ч НОМЕР_2 .
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначення загальних засад проходження в Україні військової служби, врегульовано нормами Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992р. №2232-XII (надалі - Закон №2232- XII), а також нормами «Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України», затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008 (надалі - Положення № 1153/2008).
Зокрема, ч. 4 ст. 26 Закону №2232-XII визначено підстави звільнення військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.
Підпунктом «г» пункту 1 частини 4 вказаної статті передбачено звільнення з військової служби через ряд сімейних обставин або інших поважних причин (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу), зокрема - наявність дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи.
Саме вказану підставу зазначав позивач звертаючись з рапортами до відповідачів.
Частиною 2 пункту 225 Положення № 1153/2008 передбачено, що звільнення військовослужбовців із військової служби здійснюється: під час дії особливого періоду (з моменту оголошення мобілізації - протягом строку її проведення, який визначається рішенням Президента України, та з моменту введення воєнного стану - до оголошення демобілізації) - на підставах, передбачених частиною третьою, пунктом 2 частини четвертої, пунктом 3 частини п'ятої та пунктом 3 частини шостої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу":
- у військових званнях до майстер-сержанта (майстер-старшини) включно за всіма підставами - командирами бригад (полків, кораблів 1 рангу) і посадовими особами, які відповідно до Дисциплінарного статуту Збройних Сил України прирівняні до них.
Пунктом 233 Положення № 1153/2008 передбачено, що військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення. У рапортах зазначаються:
- підстави звільнення з військової служби;
- думка військовослужбовця щодо його бажання проходити службу у військовому резерві Збройних Сил України за відповідною військово-обліковою спеціальністю;
- районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, до якого повинна бути надіслана особова справа військовослужбовця.
При цьому, статтею 14 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року № 548-XIV передбачено, що із службових та особистих питань військовослужбовець повинен звертатися до свого безпосереднього начальника, а якщо він не може їх вирішити - до наступного прямого начальника.
Як вже встановлено судом та підтверджено матеріалами справи позивач проходить службу у військовій частині НОМЕР_2 , а тому його безпосереднім начальником є командир вказаної військової частини, який наділений повноваженнями приймати рішення за рапортом позивача, а не керівники відповідачів 1 та 3.
Натомість, будь-яких доказів звернення позивача з рапортом до командира військової частини НОМЕР_2 з приводу його звільнення з військової служби з підстав передбачених ч. 4 ст. 26 Закону №2232-XII, позивачем не надано, що свідчить про недотримання позивачем вимог Положення № 1153/2008, а отже і звернення до суду за захистом порушеного права є передчасним.
Враховуючи вищевикладене суд не знаходить підстав для задоволення позову.
Керуючись ст.ст.139, 243, 245, 246, 255, 257-258, 262, 293, 295, 297 КАС України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову відмовити.
Копію рішення суду надіслати учасникам справи.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду Ю.П. Пасічник