15 листопада 2022 року м. Кропивницький справа №340/4988/22
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Жука Р.В., розглянувши у порядку спрощеного (письмового) провадження заяву представника відповідача в адміністративній справі
за позовомАрбітражного керуючого ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 )
до таМіністерства юстиції України (вул.Архітектора Городецького, 13, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ - 0001622) Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (вул.Архітектора Городецького, 13, м.Київ, 01001)
провизнання протиправними та скасування рішення та наказу, -
Арбітражний керуючий ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих, оформлене протоколом від 12.09.2022 за №113/09/22, в частині застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді тимчасового зупинення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого строком на 180 (сто вісімдесят) днів, на підставі подання від 08.08.2022 №1642;
- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України №4006/5 від 22.09.2022 “Про застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді тимчасового зупинення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого”.
Ухвалою суду від 01.11.2022 року в адміністративній справі відкрито провадження та призначено її до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
09.11.2022 року від представника відповідачів надійшло клопотання про розгляд даної адміністративної справи за правилами загального позовного провадження.
У відповідності до пункту 20 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Пунктом 10 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно з частиною 1 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності, а частиною 2 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Тобто, виключний перелік справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження, міститься в частині 4 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України.
Разом з викладеним, суд вважає за необхідне зазначити, що практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною на підставі Закону України Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції від 17 липня 1997 року №475/97-ВР (далі Конвенція) свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі Ахеn v. Germany, заява №8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року Varela Assalino contre le Portugal, заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Проаналізувавши зміст мотивів відповідача, наведених у клопотанні, суд дійшов висновку про їх недостатню обґрунтованість, оскільки відповідач не навів переконливих доводів з приводу того, чому розглядуваний спір неможливо буде вирішити у порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.
При цьому, жодне право учасника справи на висловлення своєї позиції не порушується, оскільки положення Кодексу адміністративного судочинства України передбачають можливість викласти учасниками справи свою думку та надати відповідні докази шляхом надання відповіді на відзив, заперечень, відзиву, додаткових пояснень, доказів тощо.
Посилання заявника на застосування відповідачем дискреційних повноважень при прийнятті оскаржуваного рішення і припущення заявника про можливість виникнення необхідності подання додаткових доказів і пояснень не є достатньою підставою для розгляду цієї справи за правилами загального позовного провадження, адже визначені ст. 2 КАС України критерії оцінки правомірності оскаржуваного рішення, право сторони подавати докази і наводити свої аргументи, а також за наявності дозволу суду подавати додаткові письмові пояснення, не залежать від порядку розгляду справи. При цьому суд враховує, що зміст позовної заяви і додані до неї докази повторюють зміст скарги на дії арбітражного керуючого.
За таких підстав та з урахуванням того, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання, а також враховуючи, що представником відповідача не доведено необхідність проводити розгляд даної адміністративної справи за правилами загального позовного провадження, та приймаючи до уваги, що спірні правовідносини не зумовлюють необхідність такого розгляду, будь яких інших достатніх причин, з яких вбачається необхідність проведення підготовчого засідання та в подальшому розгляду справи за правилами загального провадження представником не наведено, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви та розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
Отже, з урахуванням пункту 20 частини 1 статті 4, пункту 10 частини 6 статті 12, частин 1, 2 статті 257, статті 258, частини 5, 7 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, з метою забезпечення всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи протягом розумного строку, суд дійшов висновку, що зазначений спір відноситься до юрисдикції адміністративного суду, є справою незначної складності, а тому підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Разом з тим, у поданому представником відповідачів клопотанні зазначено, що прийняття рішення у даній справі може вплинути на права та обов'язки Центрально - Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький).
Дослідивши позовну заяву та матеріали справи судом встановлено, що оскаржувані рішення Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих та наказ Міністерства юстиції України №4006/5 від 22.09.2022 року винесені на підставі висновків акту перевірки №7 від 21.07.2022 року, який складений Центрально - Західним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Хмельницький).
Відповідно до ч.2 ст.49 КАС України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи.
Згідно з ч.4 ст.49 КАС України у заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.
Частиною 5 статті 49 КАС України про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов'язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі. Ухвала за наслідками розгляду питання про вступ у справу третіх осіб окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.
Отже, дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку, що рішення у даній справі може вплинути на права, свободи, інтереси або обов'язки Центрально - Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький).
Керуючись ст.ст.3, 257, 258, 260, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Клопотання представника відповідачів про розгляд справи №340/4988/22 за правилами загального позовного провадження залишити без задоволення.
Залучити до участі у справі №340/4988/22 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Центрально - Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) (29000, Хмельницька обл., місто Хмельницький, вул. Володимирська, 91, код ЄДРПОУ - 43316784).
Направити Центрально - Західному міжрегіональному управлінню Міністерства юстиції (м.Хмельницький) копію даної ухвали та позовної заяви.
Запропонувати Центрально - Західному міжрегіональному управлінню Міністерства юстиції (м. Хмельницький) у п'ятиденний термін з дня отримання даної ухвали надати до суду пояснення по суті заявлених позовних вимог.
Інформацію щодо стану розгляду даної справи сторони можуть отримати в мережі Інтернет за мережевим шляхом: http://adm.kr.court.gov.ua/sud1170/.
Відповідно до частини другої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя
Кіровоградського окружного
адміністративного суду Р.В. Жук