про повернення позовної заяви
16 листопада 2022 року м. Київ № 320/10560/22
Суддя Київського окружного адміністративного суду Горобцова Я.В., перевіривши позовну заяву та додані до неї матеріали ОСОБА_1 до Київського міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання протиправною бездіяльності відповідача та зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Київського міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якій позивач просить суд
- визнати протиправною бездіяльність Київського міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо нездійснення підготовки та надання до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, оновленої довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2022, у відповідності до Закону України № 1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» та вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, га деяких інших осіб» з визначенням посадового окладу, розрахованого шляхом множення 2 481 гривні -- розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного 2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт 5 , та з визначенням окладу за військовим званням , розрахованого шляхом множення 2 481 гривні - розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного 2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт 0,84 та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.01.2022 пенсії Позивачу.
- зобов'язати Київський міський територіальний центр комплектування та соціальної підтримки підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2022 року, - ОСОБА_1 з визначенням посадового окладу, та окладу за військовим званням розрахованого шляхом множення 2 481 гривні - розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного 2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт 5 та з визначенням окладу за військовим званням , розрахованого шляхом множення 2 481 гривні - розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного 2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт 0,84;
- визнати протиправною бездіяльність та дії Київського міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки, у вигляді ненадання відповіді Позивачу на звернення у ЗО денний строк з 08.09.2022 передбачений статтею 20 Закону України «Про звернення громадян», а також внаслідок ненадання відповіді на Адвокатський запит у 5 денний строк з 08.09.2022 передбачений статтею 24 Закону України «Про адвокатуру га адвокатську діяльність»;
- стягнути з Київського міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки на користь ОСОБА_1 відшкодування моральної шкоди за нанесені моральні збитки, завдані неправомірними діями та бездіяльністю Відповідача 213470 гривень;
- стягнути на користь Позивача з Київського міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки витрати на правничу допомогу в сумі 26759 гривень.
Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником) 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Дослідивши позовну заяву на предмет дотримання вимог Кодексу адміністративного судочинства України, судом зазначає таке.
Згідно із частиною першою статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Відповідно до пунктів 4, 5, 9 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються, зокрема: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Із цих законодавчих положень випливає, що особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси, і яка у зв'язку із цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві: хто, який саме суб'єкт владних повноважень (а якщо відповідачем може бути суб'єкт господарювання, то який саме) порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося втручання в її права, які саме права були порушені, чи належать вони позивачу, які обставини про це свідчать.
Закон не передбачає вимог щодо обсягу, повноти чи слушності доводів позовної заяви, але приписує щонайменше сформулювати суть (зміст) порушення, яким чином воно негативно позначилось на правах особи, яка звертається з позовом, яким чином може бути відновлено порушене право.
Зміст та обсяг порушеного права та викладення обставин, якими воно підтверджується, в кожному конкретному випадку можуть різнитися, але принаймні на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові межі події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне з обов'язкових процесуальних рішень, пов'язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною.
Так, в силу приписів статті 21 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов'язані між собою.
Пов'язаними між собою можна вважати вимоги, що випливають з одних правовідносин, і, як наслідок, ґрунтуються на одних і тих самих фактичних даних.
За своїм процесуальним призначенням інститут об'єднання позовних вимог забезпечує правильність і одностайність розгляду та вирішення окремих позовних вимог, які можуть бути розглянуті як самостійні справи, але об'єднуються пов'язаністю вимог, тобто вимог, які випливають з одних і тих же підстав або доказів.
Метою об'єднання позовних вимог є можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також унеможливити винесення різних рішень за однакових обставин.
Під вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права. При цьому об'єднанню підлягають вимоги, які пов'язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги. Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача.
Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору. Позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.
Предмет і підстава позову сприяють з'ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов'язку.
Суд зазначає, що у позовній заяві позивачем об'єднано позовні вимоги, зокрема, щодо:
- визнання протиправної бездіяльності щодо невидання довідки про розмір грошового забезпечення та зобов'язання надання такої довідки;
- визнання протиправною бездіяльності щодо ненадання відповіді позивачу у порядку Закону України «Про звернення громадян»;
- визнання протиправною бездіяльності щодо ненадання відповіді на адвокатський запит у строки, передбачені Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Це означає, що в основу правовідносин позивача з відповідачами покладено різні підстави їх виникнення, та різна доказова база, яка обґрунтовує заявлені ним позовні вимоги.
Отже, зміст позовної заяви свідчить, що докази щодо позовних вимог позивача, об'єднаних в одній позовній заяві, не пов'язані між собою, оскільки щодо кожної з позовних необхідно встановлювати певні обставини, які будуть підтверджуватись різними доказами, необхідно встановлювати належних відповідачів у справі.
Згідно з позовною заявою жодних спільних дій чи бездіяльності щодо позивача вказаний ним відповідач не вчиняв, позивач не зазначає, не наведено спільних доказів, якими обґрунтовуються позовні вимоги відповідно до заявлених позовних вимог.
Предмет позову щодо кожної з позовних вимог є різний, як і обґрунтування позовних вимог доказами.
Відповідно до частини 1 статті 172 Кодексу адміністративного судочинства України в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Водночас у частинах 4, 5 та 6 цієї статті встановлено заборони об'єднувати в одне провадження кілька вимог, щодо яких закон установлює особливості порядку їх розгляду.
Суд звертає увагу, що в межах даного адміністративного позову позивачем у позовній заяві об'єднано заявлені вимоги, які мають різні підстави виникнення та власне відносяться до різних юрисдикцій суду.
Таким чином, позивач об'єднав в одній позовній заяві два окремі позови, які не пов'язані між собою одними підставами виникнення спірних правовідносин та поданими доказами, а тому даний факт суттєво ускладнює вирішення спору та дослідження доказів по справі.
Оскільки позивачем не наведено пояснень, які б свідчили, що заявлені вимоги пов'язані між собою підставами виникнення або поданими доказами, позивач не заявив клопотання щодо необхідності об'єднання заявлених вимог в одне провадження, а наявні у позовній заяві обставини за своїм змістом фактично містять обґрунтування вимог за окремими позовами, - як наслідок суд робить висновок, що заявлені позовні вимоги в межах даного адміністративного позову не можуть бути об'єднані в одне провадження.
Відтак, має місце порушення правил об'єднання позовних вимог, за якими сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво утруднить вирішення спору.
Згідно пункту 6 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог.
Ураховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про повернення позовної заяви з усіма доданими до неї матеріалами позивачу.
Керуючись статтями 169, 171, 172, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Повернути без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Київського міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання протиправною бездіяльності відповідача та зобов'язання вчинити певні дії.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали разом з матеріалами позовної заяви надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Суддя Я. В. Горобцова