16 листопада 2022 року Київ № 320/13854/21
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Басая О.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ОСОБА_1 до Дисциплінарної комісії приватних виконавців, Міністерства юстиції України про визнання протиправними дій, зобов'язання утриматися від вчинення дій та встановлення відсутності повноважень,
Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Дисциплінарної комісії приватних виконавців, Міністерства юстиції України, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців від 20.07.2021, оформлене протоколом № 67, про задоволення подання Міністерства юстиції України та застосування до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення діяльності строком на один місяць;
- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 06.08.2021 № 2757/7 про введення в дію рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців від 20.07.2021, оформлене протоколом № 67, про задоволення подання Міністерства юстиції України та застосування до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення діяльності строком на один місяць.
Ухвалою від 02.11.2021 суд залишив позовну заяву приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ОСОБА_1 без руху, зазначив недоліки позовної заяви, спосіб і строк для усунення недоліків. Позивачем недоліки позовної заяви було усунуто у встановлений судом строк.
Ухвалою суду від 07.12.2021 відкрито провадження в адміністративній справі, визначено, що розгляд справи здійснюватиметься за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою суду від 14.02.2022 у задоволенні клопотання Міністерства юстиції України про розгляд справи за правилами загального позовного провадження відмовлено, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, призначив судове засідання. Судове засідання призначене на 05.05.2022. Протокольними ухвалами від 05.05.2022, 12.05.2022, 02.06.2022, 28.06.2022, 19.07.2022 судові засідання відкладено. Протокольною ухвалою від 09.08.2022 постановлено подальший розгляд справи здійснювати у порядку письмового провадження.
В обґрунтуванні позовних вимог зазначено, що плановою перевіркою встановлено, що приватним виконавцем порушуються вимоги законодавства, що регулює питання організації діяльності приватного виконавця та порядок примусового виконання рішень. За результатами розгляду подання Дисциплінарною комісією приватних виконавців більшістю голосів 20.07.2021 прийнято рішення про задоволення подання Міністерства юстиції України про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення діяльності строком на один місяць, що оформлено протоколом № 67. 06.08.2021 наказом Міністерства юстиції України № 2757/7 "Про застосування до приватного виконавця ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення" введено в дію рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців від 20.07.2021, оформлене протоколом № 67, про що внесено відповідний запис до Єдиного реєстру приватних виконавців України. Під час прийняття оскаржуваного Дисциплінарною комісією приватних виконавців рішення не було наведено конкретного визначення ознак нібито допущеного позивачем дисциплінарного проступку, що свідчить про повну відсутність мотивів прийняття рішення. Комісією не встановлено ні вини приватного виконавця, ні негативних наслідків, що наступили в результаті дій приватного виконавця, ні причинного зв'язку між діями виконавця і негативними наслідками для особи, в діях позивача. Порушено принцип індивідуалізації дисциплінарної відповідальності, адже при визначенні виду дисциплінарного стягнення не у повній мірі досліджена службова діяльність позивача, ставлення до виконання посадових обов'язків, попередня поведінка, причини, що призвели до вчинення проступку, наявності тієї обставини, що приватний виконавець раніше до дисциплінарної відповідальності не притягався. Вважає, що оскаржуване рішення Дисциплінарної комісії від 20.07.2021 про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності є абсолютно беззмістовним та повністю немотивованим та належить скасуванню.
30.12.2021 вх.47459/21 до суду від відповідачів надійшли пояснення, де зазначено, що у період з 17.05.2021 по 21.05.2021 проведено перевірку діяльності позивача, за результатами якої встановлено такі порушення: строків повідомлення Міністерства про зміну відомостей щодо страхування цивільно-правової відповідальності позивача, що належать внесенню до Єдиного реєстру приватних виконавців України; позивачем стягуються додаткові витрати; щодо відкриття рахунку в іноземній валюті; щодо строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій; щодо своєчасності і в повному обсязі вчинення виконавчих дій та здійснення заходів примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, що встановлені виконавчим документів; щодо накладення арешту на майно боржника; щодо об'єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження; щодо перерахування стягнутих з боржника коштів стягувачу; щодо строків проведення перевірки майнового стану боржника; щодо співмірності заходів примусового виконання рішення та обсягу вимог за рішенням; щодо накладення арешту з урахуванням суми стягнення; щодо ведення книги обліку депозитних сум та книги обліку авансових внесків; щодо порядку зарахування стягнутих з боржника сум; щодо внесення сканованих копій документів до автоматизованої системи виконавчого провадження; щодо реєстрації вхідних документів; щодо ведення журналів обліку; щодо оформлення індивідуальної номенклатури справ; щодо передачі завершених виконавчих проваджень до архіву. Комісією під час застосування дисциплінарного стягнення було враховано пояснення позивача, обставини вчинення проступку, умисний ступінь вини позивача, тяжкість вчиненого дисциплінарного проступку, наявність наслідків, розмір заподіяної шкоди. 05.03.2021 рішенням Комісії задоволено подання Мін'юсту та застосовано до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді попередження, що введено в дію наказом Мін'юсту від 24.03.2021 № 904/7. Рішенням Комісії від 31.03.2021 задоволено подання Мін'юсту та застосовано до приватного виконавця дисциплінарне стягнення у вигляді догани, що введено в дію наказом Мін'юсту від 19.04.2021 № 1212/7. Вважають позовні вимоги безпідставними та такими, що ґрунтуються на суб'єктивному трактуванні позивачем норм законодавства. Перевірка та розгляд подання були здійснені відповідно до приписів Закону № 1403, а тому оскаржуване рішення не належить скасуванню.
27.01.2022 вх.3034/22 до суду від відповідачів надійшов відзив на позовну заяву, де відповідачі проти позову заперечували та зазначили, що з аналізу протоколу чітко прослідковується, які саме порушення, на думку Комісії, стали підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності. Під час розгляду подання Міністерства Комісією було перевірено факти, викладені у поданні, зокрема щодо порушення позивачем вимог чинного законодавства. Порушення не спростовані позивачем, що свідчить про неналежне виконання позивачем обов'язків, наявність дисциплінарного проступку у діях позивача. Крім того, членами Комісії на засіданні було звернуто увагу на факт застосування до позивача дисциплінарних стягнень, а саме попередження та догани - рішення Комісії від 05.03.2021, що введено в дію наказом Міністерства від 24.03.2021 № 904/7 та рішення Комісії від 31.03.2021, що введено в дію наказом Міністерства від 19.04.2021 № 1212/7. Під час проведення планової перевірки позивача було виявлено, що позивач продовжує вчиняти ті ж порушення законодавства, за які до позивача вже було застосовані дисциплінарні стягнення у вигляді попередження та догани. Під час розгляду подання Міністерства стосовно позивача Комісія оцінювала конкретну поведінку приватного виконавця та фактичні обставини, що слугували допущенням позивачем порушення законодавства і дії, що були вчинені після такого порушення. Твердження позивача щодо аналогічності вчиненого проступку у порівнянні з іншими приватними виконавцями носить виключно характер припущення та не може застосовуватись як подібність, відтак Комісія при прийнятті рішення керувалась невід'ємним принципом дисциплінарної відповідальності - індивідуалізацією. Вважають позовні вимоги безпідставними та такими, що ґрунтуються на суб'єктивному трактуванні позивачем норм законодавства, у задоволенні позову просять відмовити повністю.
Розглянувши позовну заяву, відзив відповідачів на позовну заяву, пояснення відповідачів, дослідивши докази та оцінивши їх у сукупності, судом встановлено таке.
Згідно з офіційними даними Єдиного реєстру приватних виконавців України ОСОБА_1 є приватним виконавцем, має посвідчення від 12.04.2019 № 0332, здійснює діяльність у виконавчому окрузі міста Києва за адресою: вул. Окіпної Раїси, 4А, оф. 37, м. Київ.
На підставі наказу Міністерства юстиції України від 05.05.2021 № 1426/7 у період з 17.05.2021 по 21.05.2021 було проведено планову перевірку діяльності приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ОСОБА_1 згідно із затвердженим планом: відповідність офісу приватного виконавця вимогам законодавства; забезпечення виконання приватним виконавцем вимог законодавства щодо страхування цивільно-правової відповідальності (наявність договору(ів) страхування його цивільно-правової відповідальності за весь період, що підлягає перевірці, відповідність страхової суми встановленому Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" розміру); стан ведення рахунків з обліку депозитних сум та авансових внесків стягувачів; ведення статистичної звітності, достовірність наданих статистичних даних; стан ведення виконавчих проваджень в автоматизованій системі виконавчого провадження, достовірність, правильність та своєчасність внесення даних; дотримання приватним виконавцем вимог законодавства щодо заміщення приватного виконавця; дотримання приватним виконавцем вимог законодавства під час вчинення виконавчих дій; дотримання вимог законодавства під час розгляду звернень учасників виконавчого провадження, фізичних та юридичних осіб стосовно діяльності приватного виконавця; виконання приватним виконавцем встановлених законодавством правил ведення діловодства та архіву.
За результатами планової перевірки діяльності приватного виконавця ОСОБА_1 за період роботи з 27.06.2019 по 21.05.2021, Міністерством юстиції України було складено довідку від 21.05.2021, в якій узагальнено виявлені недоліки та порушення у діяльності позивача.
У резолютивній частині довідки від 21.05.2021 позивачу визначено порушення, що підлягають усуненню, встановлено строк для надання інформацію про здійснену роботу щодо усунення виявлених порушень. Вказано на необхідність забезпечення неухильного дотримання положень нормативно-правових актів, які регулюють порядок примусового виконання рішень, особливу увагу звернувши на відповідність вчинення виконавчих дій вимогам законодавства, облік коштів на депозитних рахунках та рахунках авансових внесків, а також ведення діловодства.
Позивач листом від 28.05.2021 вих.№ 20985 надала до Міністерства юстиції України письмові пояснення щодо результатів планової перевірки діяльності приватного виконавця.
14.07.2021 Міністерством юстиції України було винесено подання № 58625-33-21 про притягнення до дисциплінарної відповідальності приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ОСОБА_1 . У резолютивній частині подання зазначено, що плановою перевіркою виявлено такі порушення:
- частини третьої статті 23 Закону № 1403-VIII, пункту 3 розділу II Порядку щодо повідомлення Міністерства юстиції України про зміну відомостей, що підлягають внесенню до Єдиного реєстру приватних виконавців;
- частини одинадцятої статті 31 Закону № 1403-VIII щодо недопущення стягнення додаткових витрат виконавчого провадження;
- пункту 1 частини другої статті 32 Закону № 1403-VIII щодо відкриття рахунку в іноземній валюті;
- статті 13 Закону № 1404-VІІІ щодо строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій;
- частини першої та другої статті 18 Закону № 1404-VІІІ щодо своєчасності і в повному обсязі вчинення виконавчих дій та здійснення заходів примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом;
- абзацу першого частини сьомої статті 26 Закону № 1404-VIII щодо накладення арешту на майно боржника;
- статті 30 Закону № 1404-VІІІ, пункту 15 розділу III Інструкції щодо об'єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження;
- пункту 13 розділу VII Інструкції перерахування стягнутих з боржника коштів стягувачу;
- частини восьмої статті 48 Закону № 1404-VIII стосовно строків проведення перевірки майнового стану боржника;
- пункту 8 частини першої статті 2 Закону № 1404-VІІІ щодо співмірності заходів примусового виконання рішення та обсягу вимог за рішенням;
- частини першої статті 2 Закону № 1404-VІІІ та вимог частини третьої статті 56 Закону № 1404-VІІІ щодо накладення арешту з урахуванням суми стягнення;
- розділу VII Інструкції щодо ведення книги обліку депозитних сум та книги обліку авансових внесків;
- частини першої статті 47 Закону № 1404-VІІІ, пункту 3 розділу X Інструкції щодо порядку зарахування стягнутих з боржника сум;
- пункту 7 розділу II, пункту 2 розділу IV Положення щодо внесення сканованих копій документів до автоматизованої системи виконавчого провадження;
- абзацу другого пункту 6 розділу II Правил ведення діловодства щодо реєстрації вхідних документів;
- пункту 10 розділу II Правил ведення діловодства щодо ведення журналів обліку;
- пункту 7 Примітки до Номенклатури щодо оформлення індивідуальної номенклатури справ;
- пункту 1 розділу X Правил ведення діловодства щодо передачі завершених виконавчих проваджень до архіву.
Виявлені плановою перевіркою порушення вимог законодавства в діяльності приватного виконавця свідчать про неналежне виконання позивачем своїх обов'язків і місять ознаки дисциплінарного проступку. Додатково зазначено, що рішенням Дисциплінарної комісії приватних виконавців від 05.03.2021 задоволено 1 подання та застосовано до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді попередження, що введено в дію наказом Міністерства юстиції України від 24.03.2021 № 904/7. Рішенням Дисциплінарної комісії приватних виконавців від 31.03.2021 задоволено 1 подання та застосовано до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді догани, що введено в дію наказом Міністерства юстиції України від 19.04.2021 № 1212/7.
Розглянувши подання Міністерства юстиції України від 14.07.2021 № 58625-33-21 та заслухавши пояснення позивача з питань, що стали підставою для його внесення, Дисциплінарна комісія приватних виконавців на своєму засіданні 20.07.2011 прийняла рішення про задоволення подання Міністерства юстиції України та застосування до приватного виконавця ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення діяльності строком на один місяць (протокол засідання від 20.07.2021 № 67).
Наказом Міністерства юстиції України від 06.08.2021 № 2757/7 введено в дію рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців та зупинено діяльність приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ОСОБА_1 строком на один місяців.
Не погоджуючись з оскаржуваним рішенням та наказом, позивач звернулася до суду за захистом своїх прав.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно із статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VІII (далі - Закон № 1404-VІII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до частини першої статті 5 Закону № 1404-VІII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Основи організації і діяльності з примусового виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) органами державної виконавчої служби та приватними виконавцями, їхні завдання та правовий статус визначає "Про органи та осіб, що здійснюють примусове виконання судових рішень та рішень інших органів" (далі - Закон № 1403-VІII), в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону № 1403-VІII примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України "Про виконавче провадження" випадках - на приватних виконавців.
Згідно з частиною першою статті 3 Закону № 1403-VІII завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом.
Відповідно до частини першої статті 5 Закону № 1403-VІII державний виконавець, приватний виконавець під час здійснення професійної діяльності є незалежними, керуються принципом верховенства права та діють виключно відповідно до закону.
Згідно з пунктами 8, 10, 11 частини першої статті 17 Закону № 1403-VІII Міністерство юстиції України здійснює контроль за діяльністю приватних виконавців та визначає порядок здійснення контролю за діяльністю приватного виконавця; вводить в дію рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців про застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення; зупиняє та припиняє право на здійснення діяльності приватного виконавця.
Відповідно до статті 34 Закону № 1403-VІII контроль за діяльністю приватного виконавця здійснюється Міністерством юстиції України шляхом проведення планових і позапланових перевірок у порядку, встановленому Міністерством юстиції України.
Планові перевірки проводяться не частіше одного разу на два роки з обов'язковим повідомленням приватного виконавця про час і місце проведення перевірки не пізніш як за 10 днів до її початку. Попередні періоди, що раніше перевірялися, не можуть бути предметом наступних перевірок, крім перевірок за зверненнями учасників виконавчого провадження.
У разі виявлення під час здійснення перевірок ознак дисциплінарного проступку приватного виконавця Міністерство юстиції України вносить вмотивоване подання до Дисциплінарної комісії про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності.
Згідно з статтею 37 Закону № 1403-VІII приватний виконавець несе за свої рішення, дії чи бездіяльність та завдану третім особам шкоду цивільно-правову, адміністративну чи кримінальну відповідальність у порядку та обсягах, установлених законом, а також дисциплінарну відповідальність у порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до статті 38 Закону № 1403-VІII підставою для притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку. Дисциплінарним проступком приватного виконавця є: факт зайняття діяльністю, несумісною з діяльністю приватного виконавця; порушення правил професійної етики приватного виконавця; розголошення професійної таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків; невиконання статуту Асоціації приватних виконавців України, рішень Ради приватних виконавців України та з'їзду приватних виконавців України.
Згідно з статтею 39 Закону № 1403-VІII для розгляду питань притягнення приватних виконавців до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарних проступків при Міністерстві юстиції України утворюється дисциплінарна комісія приватних виконавців (далі - Дисциплінарна комісія). Дисциплінарна комісія вважається повноважною у разі призначення не менше семи членів комісії.
Відповідно до статті 40 Закону № 1403-VІII дисциплінарна комісія розглядає подання про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності та приймає рішення про застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення протягом двох місяців з дня виявлення дисциплінарного проступку, але не пізніше двох років з дня його вчинення.
Дисциплінарна комісія, розглядаючи подання про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності: зобов'язана запросити на засідання приватного виконавця та заслухати його пояснення з питань, що стали підставою для внесення подання про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності; має право запросити на засідання учасника виконавчого провадження, скарга якого стала підставою для перевірки діяльності приватного виконавця та внесення подання про його притягнення до дисциплінарної відповідальності, для надання додаткових пояснень по суті скарги; має право запросити на засідання та заслухати думку представників органів державної влади, органів місцевого самоврядування та інших осіб за їхньою згодою.
Дисциплінарна комісія, розглядаючи подання про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності, приймає одне з таких рішень: задовольнити подання та застосувати до приватного виконавця дисциплінарне стягнення; відхилити подання та направити матеріали для повторної перевірки діяльності приватного виконавця; відхилити подання та відмовити в застосуванні до приватного виконавця дисциплінарного стягнення.
У разі якщо Дисциплінарною комісією прийнято рішення про задоволення подання та застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення, під час визначення виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, ступінь вини приватного виконавця, тяжкість вчиненого ним дисциплінарного проступку, наявність наслідків, розмір заподіяної шкоди, а також факти застосування до приватного виконавця дисциплінарних стягнень протягом останнього року.
Згідно з статтею 41 Закону № 1403-VІII за вчинення дисциплінарного проступку до приватного виконавця може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень: попередження; догана; зупинення діяльності приватного виконавця на строк до шести місяців; припинення діяльності приватного виконавця.
Рішення Дисциплінарної комісії про задоволення відповідного подання Міністерства юстиції України чи Ради приватних виконавців України та застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення вводиться в дію наказом Міністерства юстиції України.
Про застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення робиться запис у Єдиному реєстрі приватних виконавців України.
У разі якщо приватний виконавець протягом року з дня застосування до нього дисциплінарного стягнення не вчинив нового дисциплінарного проступку, він вважається таким, що не притягувався до дисциплінарної відповідальності.
Рішення про застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення, введене в дію наказом Міністерства юстиції України, може бути оскаржено до суду.
Механізм здійснення Міністерством юстиції України перевірок діяльності органів державної виконавчої служби, приватних виконавців, зокрема стану додержання Конституції України, вимог законів України, указів Президента України та постанов Верховної Ради України, ухвалених відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України, наказів Міністерства юстиції України, доручень Міністра юстиції України, та організації роботи щодо їх виконання, дотримання державними і приватними виконавцями порядку та строків вчинення виконавчих дій, виконання правил діловодства визначено Порядком проведення перевірок діяльності органів державної виконавчої служби, приватних виконавців, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22.10.2018 № 3284/5 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - Порядок № 3284/5).
Відповідно до пункту 1 розділу ІІІ Порядку № 3284/5 планові перевірки діяльності приватних виконавців проводяться згідно з графіком проведення планових перевірок діяльності приватних виконавців, який затверджує керівник структурного підрозділу Міністерства.
Згідно з пунктом 3 розділу ІІІ Порядку № 3284/5 планова перевірка діяльності приватного виконавця проводиться на підставі наказу Міністерства юстиції України, проект якого готується структурним підрозділом Міністерства. Наказ про проведення планової перевірки діяльності приватного виконавця має містити строк проведення перевірки, склад робочої групи з проведення планової перевірки та план проведення планової перевірки.
Відповідно до пункту 4 розділу ІІІ Порядку № 3284/5 строк проведення планової перевірки діяльності приватного виконавця не може перевищувати п'яти робочих днів.
Згідно з пунктом 6 розділу ІІІ Порядку № 3284/5 до плану проведення планової перевірки діяльності приватного виконавця вносяться питання, що стосуються організації діяльності приватного виконавця, дотримання приватним виконавцем вимог законодавства під час вчинення виконавчих дій та виконання ним правил ведення діловодства. Порядком також визначено перелік питань, що має обов'язково містити план проведення планової перевірки.
Відповідно до пункту 13 розділу ІІІ Порядку № 3284/5 під час планової перевірки діяльності приватного виконавця члени робочої групи аналізують діяльність приватного виконавця, що перевіряється, узагальнюють матеріали перевірки, формулюють висновки про ефективність діяльності приватного виконавця, готують рекомендації з удосконалення роботи, надають методичну та практичну допомогу приватному виконавцю з метою усунення виявлених недоліків.
Згідно з пунктом 16 розділу ІІІ Порядку № 3284/5 робоча група з проведення планової перевірки зобов'язана в останній день планової перевірки скласти та підписати довідку про результати планової перевірки у двох примірниках. Один примірник довідки надається приватному виконавцю, діяльність якого перевірялася, другий примірник зберігається в структурному підрозділі Міністерства. Отримання довідки про результати планової перевірки приватний виконавець засвідчує підписом та печаткою на останньому аркуші довідки.
Відповідно до пункту 18 розділу ІІІ Порядку № 3284/5 приватний виконавець має право протягом п'яти робочих днів після складання довідки надати в письмовій формі свої пояснення, зауваження, заперечення до неї разом із потрібними документами або усунути виявлені під час перевірки порушення та повідомити про це структурний підрозділ Міністерства.
Згідно з пунктом 1 розділу IV Порядку № 3284/5 у разі виявлення під час здійснення планових та позапланових перевірок діяльності приватного виконавця ознак дисциплінарного проступку, визначених пунктами 1, 3, 4 частини другої статті 38 Закону № 1403-VІІІ, структурний підрозділ Міністерства вносить вмотивоване подання до Дисциплінарної комісії приватних виконавців про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності.
Подання спрямовується до Дисциплінарної комісії приватних виконавців протягом двох місяців із дня виявлення дисциплінарного проступку, але не пізніше ніж за два роки з дня його вчинення.
Надаючи оцінку твердженню позивача про те, що оскаржуване рішення містить лише тези виступів окремих членів комісії, однак самого обґрунтування рішення, сукупного аналізу всіх обставин справи, доводів, спростування або підтвердження окремих тверджень чи заперечень, наявний зміст рішення не містить, суд зазначає таке.
Рішення Дисциплінарної комісії за результатами розгляду подання Міністерства юстиції України про притягнення позивача оформлене протоколом від 20.07.2021 № 67, містить типову структуру, зокрема зазначено питання, що внесені на порядок денний, осіб, які брали участь в обговоренні питань, а також рішення, що було прийнято за результатами обговорення.
Щодо порушень, виявлених під час проведення перевірки, які стали підставою для ініціювання дисциплінарного провадження, суд зазначає таке.
Так, плановою перевіркою встановлено, що позивачем порушено вимоги частини третьої статті 23 Закону № 1403-VIII, пункту 3 розділу II Порядку щодо повідомлення Міністерства юстиції України про зміну відомостей, що підлягають внесенню до Єдиного реєстру приватних виконавців.
Відповідно до частини третьої статті 23 Закону № 1403-VIII та пункту 3 розділу ІІ Порядку формування і ведення Єдиного реєстру приватних виконавців України, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 05.08.2016 № 2431/5 у разі зміни відомостей, що згідно з цим Законом підлягають внесенню до Єдиного реєстру приватних виконавців України, приватний виконавець зобов'язаний не пізніше наступного робочого дня письмово повідомити про це Міністерство юстиції України.
Згідно з пунктом 6 частини другої статті 23 Закону № 1403-VIII у Єдиному реєстрі приватних виконавців України містяться відомості про реквізити договору страхування цивільно-правової відповідальності приватного виконавця, строк дії договору, відомості про страховика та страхову суму.
Дисциплінарною комісією досліджено, що уклавши з Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Остра" договір добровільного страхування цивільно-правової відповідальності приватного виконавця від 26.05.2020 позивач повідомила Міністерство юстиції України лише 29.05.2020 листом № 17091, тобто через два дні після укладення вказаного договору. Також, позивач про укладення з Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Остра" договору добровільного страхування цивільно-правової відповідальності приватного виконавця від 11.05.2021 повідомила Міністерство юстиції України лише 17.05.2021 листом від № 19628, тобто під час проведення перевірки.
Таким чином, під час здійснення діяльності приватним виконавцем допущено порушення щодо строків повідомлення Міністерства юстиції України про зміну відомостей щодо страхування цивільно-правової відповідальності позивача, що підлягають внесенню де Єдиного реєстру приватних виконавців України.
Суд критично оцінює посилання позивача на той факт, що не зважаючи на дати укладення договорів страхування цивільно-правової відповідальності, такі договори були направлені ПАТ "Страхова компанія "Остра" з використанням послуг компанії "Нова Пошта", що унеможливило повідомлення Міністерства юстиції України про їх укладення у встановлений законодавством строк. Позивач, укладаючи нові договори страхування цивільно-правової відповідальності, знав дати їх укладання, на який строк укладено, знав страховика (з ким укладено) та міг знати страхову суму таких договорів, а тому навіть не знаючи реквізити договорів (їх реєстраційні номери), міг повідомити Міністерство юстиції України про сам факт укладення договорів і міг зазначити, що після отримання підписаних оригіналів договорів надасть Міністерству усі необхідні уточнюючі дані.
Перевіркою встановлено, що позивачем не відкривались рахунки в іноземній валюті, що свідчить про порушення вимог пункту 1 частини другої статті 32 Закону № 1403-VIII щодо відкриття рахунку в іноземній валюті.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 32 Закону № 1403-VIII приватний виконавець для здійснення діяльності зобов'язаний відкрити в державному банку окремі рахунки для: 1) обліку депозитних сум і зарахування стягнутих з боржників коштів у національній та іноземній валютах та їх виплати стягувачам; 2) зарахування коштів виконавчого провадження; 3) зарахування винагороди.
Згідно з вимогами частини другої статті 32 Закону № 1403-VIII позивачем 05.07.2019 в АТ "ПриватБанк" відкрито рахунок для обліку депозитних сум і зарахування стягнутих з боржників коштів та їх виплати стягувачам у гривнях та 06.07.2019 - рахунок авансових внесків. Проте рахунок в іноземній валюті для обліку депозитних сум і зарахування стягнутих з боржників коштів та їх виплати стягувачам не відкривався.
На усунення вказаного недоліку позивачем 19.05.2021 в АТ КБ "ПриватБанк" було відкрито банківський рахунок у валюті USD/долар США.
З аналізу зазначеного випливає, що позивачем несвоєчасно виконано покладений на нього обов'язок щодо належного зберігання коштів, визначений Законом № 1403-VIII.
Перевіркою встановлено, що в порушення вимог частини четвертої статті 44 Закону № 1404-VІІІ, пункту 4 розділу VII Інструкції № 512/5 книга обліку депозитних сум за серпень 2019 року роздрукована 15.10.2019, книга обліку депозитних сум за серпень 2019 року (заведена за іншим рахунком) - 01.10.2019, за липень 2015 року - 01.10.2019, за вересень 2019 року - 15.10.2019.
Згідно з частиною третьою статті 44 Закону № 1404-VІІІ приватний виконавець щодо кожного рахунка веде електронний облік і звітність за сумами на рахунках у порядку, визначеному Міністерством юстиції України.
Порядок обліку і звітності за сумами на рахунках визначено розділом VІІ Інструкції № 512/5. Так, відповідно до пункту 4 розділу VІІ Інструкції № 512/5 книга обліку депозитних сум та книга обліку авансових внесків щомісяця (до десятого числа) роздруковуються, прошнуровуються, скріплюються печаткою органу державної виконавчої служби або приватного виконавця та включаються до відповідної справи за номенклатурою.
У поясненнях щодо результатів планової перевірки діяльності приватного виконавця від 28.05.2021 № 20985 позивачем зазначено, що визначені недоліки неможливо усунути, проте позивачем взято до уваги у процесі здійснення своєї діяльності.
Перевіркою встановлено, що приватним виконавцем порушуються встановлені абзацом шостим пункту 13 розділу VII Інструкції № 512/5 строки перерахування коштів стягувачам.
Відповідно до абзацу шостого пункту 13 розділу VII Інструкції № 512/5 приватний виконавець у разі наявності відомостей від стягувача про шляхи отримання ним коштів зобов'язаний перерахувати кошти стягувачу - фізичній особі не пізніше наступного робочого дня з дня надходження таких коштів, стягувачу - юридичній особі не пізніше ніж протягом трьох робочих днів від дня їх надходження на відповідний рахунок.
Такі порушення встановлені по виконавчим провадженням: № 60459805 - кошти, що надійшли 04.12.2020 у сумі 533, 37 грн, перераховані стягувачу-юридичній особі 05.02.2021; № 63726125 - кошти, що надійшли 15.02.2021 у сумі 797, 49 грн, перераховані стягувачу - юридичній особі 23.02.2021; № 62638019 - кошти, що надійшли 16.02.2021 у сумі 650, 82 грн, перераховані стягувачу-юридичній особі 09.03.2021; № 63801967 - кошти, що надійшли 23.03.2021 у сумі 565, 46 грн, перераховані стягувачу-юридичній особі 03.04.2021; № 60901177 - кошти, що надійшли 20.07.2020 у сумі 190, 91 грн, перераховані стягувачу-юридичній особі 03.08.2020; № 59804955 - кошти, що надійшли 06.08.2020 у сумі 471, 17 грн, перераховані стягувачу-юридичній особі 21.08.2020; № 59523360 - кошти, що надійшли 22.12.2020 у сумі 425, 58 грн, 19.01.2021 у сумі 425,58 грн, перераховані стягувачу-юридичній особі 27.01.2021; № 60174358 - кошти, що надійшли 16.07.2020 у сумі 3 976, 00 грн, перераховані стягувачу-юридичній особі 27.07.2020; № 60176390 - кошти, що надійшли 15.02.2021 у сумі 206, 54 грн, 16.03.2021 у сумі 216, 48 грн, 14.04.2021 у сумі 216, 48 грн, перераховані стягувачу-юридичній особі 21.04.2021; № 60174376 - кошти, що надійшли 31.07.2020 у сумі 695, 00 грн, 17.08.2020 у сумі 695, 00 грн, перераховані стягувачу-юридичній особі 21.08.2020; № 60176656 - кошти, що надійшли 07.04.2021 у сумі 1 256, 71 грн, перераховані стягувачу-юридичній особі 26.04.2021; № 60184490 - кошти, що надійшли 03.08.2020 у сумі 762, 33 грн, перераховані стягувачу-юридичній особі 21.08.2020; № 60183478 - кошти, що надійшли 20.07.2020 у сумі 9 655, 80 грн, перераховані стягувачу-юридичній особі 27.07.2020; № 60270145 - кошти, що надійшли 09.03.2021 у сумі 591, 41 грн, перераховані стягувачу-юридичній особі 22.03.2021; № 60278468 - кошти, що надійшли 05.11.2020 у сумі 618, 60 грн, перераховані стягувачу-юридичній особі 18.12.2020.
Аналогічні порушення щодо строку перерахування коштів виявлено ще по 22 виконавчим провадженням.
Також перевіркою встановлено, що позивачем не перераховувалися кошти, що надійшли: 12.04.2021 - у сумі 168, 21 грн по виконавчому провадженню № 64255186; 19.04.2021 - у сумі 477, 63 грн по виконавчому провадженню № 64197719; 28.04.2021 - у сумі 127, 00 грн по виконавчому провадженню № 64327477; 05.05.2021 - у сумі 1 857, 45 грн по виконавчому провадженню № 62669007; 06.05.2021 - у сумі 400, 00 грн по виконавчому провадженню № 64316669.
Аналогічні порушення виявлені ще по 52 виконавчим провадженням, що свідчить про порушення позивачем строків перерахування коштів стягувачам, встановлених абзацом шостим пункту 13 розділу VII Інструкції.
У поясненнях щодо результатів планової перевірки діяльності приватного виконавця від 28.05.2021 № 20985 позивачем зазначено, що існує проблематика перерахування та розподілу грошових коштів у разі надходження грошових коштів відрахованих з пенсії боржників. Так, пенсійні фонди України переважно здійснюють відрахування грошових коштів з пенсій та перераховують їх на рахунки приватного виконавця згідно відповідних списків. При цьому в призначенні платежу зазначається саме номер того чи іншого списку, без посилання на конкретне виконавче провадження чи відповідного боржника. У зв'язку з цим виникає ситуація за якої приватному виконавцю неможливо встановити по якому боржнику надійшли грошові кошти.
Перевіркою встановлено, що згідно зі звітом про роботу органів та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів, про стан виконання судових рішень і рішень інших органів, що поданий приватним виконавцем до Міністерства юстиції України листом від 11.01.2021, у 2020 році кількість фактично виконаних проваджень становить - 1159, за обчисленням кількості переданих до архіву - 1170. Загальна кількість завершених виконавчих проваджень за вказаним звітом - 1627, за обчисленням - 1676.
Відповідно до частини дев'ятої статті 27 Закону № 1403-VІІІ приватний виконавець зобов'язаний подавати Міністерству юстиції України інформацію про свою діяльність у порядку, встановленому Міністерством юстиції України.
Порядок складання та подання звітності про діяльність органів державної виконавчої служби та приватних виконавців затверджено наказом Міністерства юстиції України від 23.06.2018 № 1979/5 (далі - Порядок № 1979/5).
Згідно з пунктом 1 розділу ІІ Порядку № 1979/5 звіти формують приватні виконавці та мають зберегти їх в автоматизованій системі до 05 числа місяця, наступного після звітного періоду.
Відповідно до пункту 8 розділу ІІ Порядку № 1979/5 відповідальність за достовірність та зберігання первинних звітів покладається на приватних виконавців.
Шляхом обчислення кількості завершених та фактично виконаних виконавчих документів встановлено, що їх кількість не співпадає з даними, облікованими у статистичній звітності, поданій позивачем за 2020 рік. Так, в архіві приватного виконавця зберігається більше на 60 завершених виконавчих проваджень (у тому числі, фактично виконаних на 11 виконавчих проваджень), ніж ті, що обліковані у звіті за 2020 рік, що свідчить про подання приватним виконавцем до Міністерства юстиції України недостовірної інформації про свою діяльність.
Також перевіркою встановлено, що у статистичних звітах, що містяться у номенклатурній справі приватного виконавця в порушення вимог додатку 1 та додатку 2 Порядку складання та подання звітності у розділі В форми № 1 та розділі А форми № 2 не зазначено дату формування, звіти не скріплено печаткою.
У поясненнях щодо результатів планової перевірки діяльності приватного виконавця від 28.05.2021 № 20985 позивачем зазначено, що статистичні звіти підписані позивачем та скріплені печаткою під час здійснення перевірки. Щодо достовірності наданих статистичних даних, зокрема у розбіжності між звітними та фактичними даними позивачем пояснень та/або інформації щодо усунення недоліків не надано.
Перевіркою встановлено, що в порушення вимог абзацу третього пункту 7 розділу II та пункту 2 розділу IV Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 05.08.2016 № 2432/5 (далі - Положення про автоматизовану систему) приватним виконавцем до автоматизованої системи виконавчого провадження не вносяться скановані копії заяв про примусове виконання рішень та виконавчих документів. Такі порушення виявлені, зокрема по 302 виконавчим провадженням.
Відповідно до частини першої статті 8 Закону № 1404-VIII реєстрація виконавчих документів, документів виконавчого провадження, фіксування виконавчих дій здійснюється в автоматизованій системі виконавчого провадження, порядок функціонування якої визначається Міністерством юстиції України.
Згідно з абзацом третім пункту 7 розділу ІІ Положення про автоматизовану систему виконавчий документ, що реєструється в автоматизованій системі виконавчого провадження, належить обов'язковому скануванню (крім виконавчих документів, виданих у формі електронних документів).
Відповідно до пункту 2 розділу IV Положення про автоматизовану систему виконавцем до автоматизованої системи виконавчого провадження обов'язково вносяться відомості про здійснення всіх виконавчих дій та прийняття процесуальних рішень. До автоматизованої системи виконавчого провадження в обов'язковому порядку вносяться також відомості про всі документи, отримані на запит виконавця, заяви сторін виконавчого провадження, відповіді на них та їх скановані копії.
У поясненнях щодо результатів планової перевірки діяльності приватного виконавця від 28.05.2021 № 20985 позивачем зазначено, що у період усунення недоліків позивачем від скановано та внесено до автоматизованої системи копії заяв стягувачів про примусове виконання рішень та виконавчих документів.
Вибірковою перевіркою виконавчих проваджень, що перебували та перебувають на виконанні у позивача встановлено, що під час здійснення примусового виконання рішень позивач не дотримується вимог Закону та інших нормативно-правових актів, що регулюють порядок примусового виконання рішень, що свідчить про порушення позивачем таких вимог Закону.
Відповідно до частини п'ятої статті 26 Закону № 1404-VIII виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
Порушення строків відкриття виконавчого провадження виявлено у виконавчому провадженні № 60315407, заява про примусове виконання рішення отримана приватним виконавцем 11.10.2019, постанова про відкриття виконавчого провадження винесена 16.10.2019. Аналогічне порушення щодо строку відкриття виконавчого провадження виявлено по виконавчому провадженню № 60882436.
Згідно з частиною першою та другою статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії; здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Відповідно до частини другої статті 13 Закону № 1404-VIII арешт на майно (кошти) накладається не пізніше наступного робочого дня після його виявлення, крім випадку, передбаченого частиною сьомою статті 26 цього Закону.
Перевіркою встановлено, що у виконавчому провадженні № 59991730 міститься заява стягувача про арешт коштів (зареєстрована 20.02.2020 за № 2753), однак арешт на кошти боржника накладено 25.02.2020. Аналогічні порушення щодо строків накладення арешту на майно боржника виявлено по виконавчим провадженням №№ 59831990, 59991529, 59997219, 59992539, 59992465. При цьому, по виконавчим провадженням №№ 60582974, 60150122, 60095192, 65222820, 62152528, 64524139, 59967587, 60409051 арешт не накладався.
У поясненнях щодо результатів планової перевірки діяльності приватного виконавця від 28.05.2021 № 20985 позивачем зазначено, що не винесенням/несвоєчасним винесенням постанови про арешт коштів боржника приватним виконавцем жодним чином не порушено права та інтереси сторін виконавчого провадження, а тим більше не завдано шкоди. В силу принципу диспозитивності виконавчого провадження, що закріплений у підпункті 4 частини першої статті 2 Закону № 1404-VIII, приватний виконавець самостійно визначає види заходів примусового виконання рішень та черговість їх застосування.
Відповідно до частини третьої статті 13 Закону № 1404-VIII платіжні вимоги на примусове списання коштів надсилаються не пізніше наступного робочого дня після накладення арешту та в подальшому не пізніше наступного робочого дня з дня отримання інформації про наявність коштів на рахунках.
Перевіркою встановлено, що по виконавчому провадженню № 64932272 позивачем 23.03.2021 накладено арешт на кошти боржника, що містяться на банківському рахунку, однак платіжні вимоги до банку не направлялися. По виконавчому провадженню № 62126008 позивачем постановою від 20.05.2020 накладено арешт на кошти боржника, що містяться в АТ "ПУМБ", однак платіжні вимоги до банку направлені 09.06.2020. Аналогічні порушення щодо строків направленні платіжних вимог виявлені по виконавчим провадженням №№ 64302844, 65031648, 62175879, 59993401, 62385154, 60149822, 64920380, 64337120, 64253706, 64327689, 59992539, 60095264, 59991529, 60462254, 60095192, 60095216, 64345137, 64344838, 64334721, 64335977, 59992465, 60095291. Також, по виконавчим провадженням №№ 64286700, 64223532, 64918942, 64931937, 64326908, 59997219, 59929232, 64918942, 64931937, 64344426, 65222820, 60150337 платіжні вимоги не надсилалися.
Також, перевіркою встановлено, що в матеріалах виконавчого провадження № 61869020 міститься заява про примусове виконання рішення (зареєстрована 17.04.2020 за вх.№ 6649) відповідно до якої встановлено, що у боржника наявний рахунок в АТ "ПУМБ" та згідно виписки, доданої до цієї заяви встановлено наявність на ньому коштів. Однак арешт на цей рахунок накладено 21.04.2020.
У поясненнях щодо результатів планової перевірки діяльності приватного виконавця від 28.05.2021 № 20985 позивачем зазначено, що недолік проаналізовано та взято до уваги для здійснення у подальшій діяльності позивача.
Згідно з абзацом першим частини сьомої статті 26 Закону № 1404-VIII у разі якщо в заяві стягувача зазначено рахунки боржника у банках, інших фінансових установах, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження накладає арешт на кошти боржника.
Так, у порушення вимог абзацу першого частини сьомої статті 26 Закону № 1404-VIII, незважаючи на наявність у заявах про примусове виконання рішень рахунків, арешт не накладався по виконавчим провадженням №№ 60176496, 60882436, 60095247, 6090228, 60716271, 60095040, 60043609, 60292777, 59870419, 59849314, 59829630, 60265668, 59788197, 60443743, 60582974, 59928880, 59995014, 60658810, 59929327, 60652743, 60657073, 60646833, 60660049, 60568014, 60561663, 60652791, 60561004, 60568247, 60563715, 60084205.
У поясненнях щодо результатів планової перевірки діяльності приватного виконавця від 28.05.2021 № 20985 позивачем зазначено, що у прохальній частині заяв про примусове виконання рішень по зазначеним вище виконавчим провадженням стягувачі зазначили, що у випадку встановлення доходу боржника необхідно застосувати звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення на його майно та без перевірки його майнового стану за місцем проживання (перебування). У зв'язку з цим, винесення постанови про арешт коштів суперечить статті 68 Закону № 1404-VIII.
Відповідно до частини восьмої статті 48 Закону № 1404-VIII виконавець здійснює перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка здійснюється виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.
Перевіркою встановлено, що по виконавчому провадженню № 63133424, що відкрито 24.09.2020 та перебуває на виконанні, запити до Державної податкової служби України щодо виявлення рахунків боржника направлялися 24.09.2020 (лише під час відкриття виконавчого провадження), що свідчить про порушення приватним виконавцем строків перевірки майнового стану боржника. Також, по виконавчому провадженню № 64920380, яке відкрито та перебуває на виконанні, запити до Податкової служби України щодо виявлення рахунків боржника направлялися лише 23.03.2021, що свідчить про порушення приватним виконавцем строків перевірки майнового стану боржника, встановлених частиною восьмою статті 48 Закону № 1404-VIII. Аналогічні порушення щодо строків перевірки майнового стану виявлені по 80 виконавчим провадженням. При цьому, у матеріалах таких виконавчих проваджень та в автоматизованій системі виконавчого провадження інформація щодо перевірки нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав відсутні.
У поясненнях щодо результатів планової перевірки діяльності приватного виконавця від 28.05.2021 № 20985 позивачем зазначено, що відповідні запити до Державної фіскальної служби України, Пенсійного фонду України, Міністерства внутрішніх справ України, Держгеокадастру, Держпраці, Державної служби України з питань захисту споживачів були направлені, а тому недоліки усунуто. Зазначена інформація є в Автоматизованій системі виконавчого провадження.
Також перевіркою встановлено, що відповідно до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, за боржниками по 18 виконавчим провадженням зареєстровано нерухоме майно. Однак, в матеріалах таких виконавчих проваджень відсутня інформація про те, що приватним виконавцем здійснювалась перевірка наявності у боржника нерухомого майна. Разом з цим, заходи щодо здійснення опису та арешту цього майна не вживалися.
У поясненнях щодо результатів планової перевірки діяльності приватного виконавця від 28.05.2021 № 20985 позивачем повідомлено, що у зазначених 18 виконавчих провадженнях не вбачалось необхідності у здійсненні перевірки майнового стану боржників, у зв'язку з вказівкою стягувачів у заявах про примусове виконання рішення щодо необхідності звернення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення на його майно та без перевірки його майнового стану за місцем проживання (перебування).
Перевіркою встановлено, що по виконавчому провадженню № 64932272 позивачем винесені постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 29.03.2021. Вказані постанови направлені до ТОВ "ПРОФІТ ТРЕЙД 2014" та TOB "КОРОСТЕНЬВТОРРЕСУРСИ" до виконання. Згідно з зазначеними у цих постановах реквізитами, відраховані з доходів боржника витрати виконавчого провадження та основна винагорода приватного виконавця мають перераховуватись на рахунки приватного виконавця, відкриті в АТ КБ "Приватбанк", а борг - на рахунок стягувача. З огляду на це варто зазначити, що відповідно до пункту 2 частини першої статті 10 Закону № 1404-VIIІ одним із заходів примусового виконання рішень є звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника. З огляду на це варто звернути увагу, що зазначивши в постановах про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 29.03.2021, що відраховані з доходів боржника кошти необхідно перераховувати на рахунок стягувача, позивач порушила вимоги пункту 3 розділу X Інструкції та встановлений частиною першою статті 47 Закону № 1404-VIII порядок зарахування стягнутих з боржника грошових сум. Всього аналогічні порушення щодо порядку зарахування стягнутих з боржника грошових сум виявлено по 189 виконавчим провадженням.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 10 Закону № 1404-VIII одним із заходів примусового виконання рішень є звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника.
Згідно з частиною третьою статті 68 Закону № 1404-VIII про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі - підприємцю, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи.
Відповідно до частини першої статті 69 Закону № 1404-VIII підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи - підприємці здійснюють відрахування із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника і перераховують кошти на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця у строк, встановлений для здійснення зазначених виплат боржнику, а в разі якщо такий строк не встановлено, - до десятого числа місяця, наступного за місяцем, за який здійснюється стягнення. Такі підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи - підприємці щомісяця надсилають виконавцю звіт про здійснені відрахування та виплати за формою, встановленою Міністерством юстиції України.
Вимоги до постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника визначені пунктом 3 розділу Х Інструкції № 512/5, відповідно до якого зазначена постанова повинна містити, зокрема реквізити рахунку органу державної виконавчої служби, рахунку приватного виконавця, на який необхідно перераховувати стягнуті кошти.
Порядок виплати стягнутих грошових сум визначено статтею 47 Закону № 1404-VIII та розділами VII та Х Інструкції № 512/5.
Згідно з частиною першою статті 47 Закону № 1404-VIII грошові суми, стягнуті з боржника (у тому числі одержані від реалізації майна боржника), зараховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця.
Так, зазначивши у постановах про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 29.03.2021, що відраховані з доходів боржника кошти необхідно перераховувати на рахунок стягувача, позивач порушила вимоги пункту 3 розділу Х Інструкції № 512/5 та встановлений частиною першою статті 47 Закону № 1404-VIII порядок зарахування стягнутих коштів з боржника грошових сум.
У поясненнях щодо результатів планової перевірки діяльності приватного виконавця від 28.05.2021 № 20985 позивачем зазначено, що обов'язок з перерахування коштів на депозитний рахунок приватного виконавця із доходів боржника покладається на підприємство, що здійснює таке відрахування, а не на самого приватного виконавця. Тобто стаття 47 Закону № 1404-VIIІ та відповідний пункт розділу VII Інструкції № 512/5 містять лише констатуючу норму, що стягнуті з боржника кошти, зараховуються на відповідний рахунок приватного виконавця, жодного обов'язку для виконавця дані норми не встановлюють. У той же час, з метою усунення недоліків, вказаних у довідці/поданні, позивачем по відповідним виконавчим провадженням у частині виявлених недоліків винесено постанови про виправлення помилки у процесуальних документах, якими винесено виправлення до постанов про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника та визначено, що відраховані з доходу боржника кошти мають перераховуватись на рахунок приватного виконавця.
Суд критично оцінює доводи позивача, що стаття 47 Закону № 1404-VIII та Інструкція № 512/5 містять лише констатуючі норми, без визначення жодного обов'язку для виконавця, позаяк здійснюючи звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі - підприємцю за місцем отримання боржником відповідних доходів. Така постанова серед іншого повинна містити реквізити рахунку приватного виконавця, на який необхідно перераховувати стягнуті кошти. Тобто чинне законодавство містить імперативну норму, що безпосередньо приватний виконавець виносить постанову, де самостійно зазначає, що боржник має перерахувати кошти саме на рахунок приватного виконавця і лише потім стягнуті з боржника кошти перераховуються приватним виконавцем на відповідні рахунки стягувачів. З огляду на зазначене, Дисциплінарною комісією правильно встановлено порушення позивача щодо перерахування коштів боржника на рахунок стягувача, а не на рахунок приватного виконавця.
Перевіркою встановлено, що по виконавчому провадженню № 62439017 винесено постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 30.06.2020, якою визначено загальний розмір мінімальних витрат виконавчого провадження у сумі 219, 88 грн та зазначено види відповідних витрат. Водночас, у постанові про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 16.07.2020, винесеної у межах цього виконавчого провадження, визначено суму витрат на проведення виконавчих дій у сумі 400, 00 грн. При цьому інші постанови передбачені пунктом 2 розділу VI Інструкції приватним виконавцем не виносились. Разом з тим, згідно з розпорядженнями приватного виконавця від 12.11.2020, що містяться в автоматизованій системі виконавчого провадження № 62439017, встановлено, що кошти у сумі 100 грн, 69 грн, 231 грн, що надійшли (загальна сума 400 грн), перераховані як витрати виконавчого провадження. Зазначене свідчить про те, що в порушення вимог частини одинадцятої статті 31 Закону № 1403-VIII приватним виконавцем стягуються додаткові витрати. Аналогічні порушення виявлені ще по 71 виконавчому провадженню.
Відповідно до частини одинадцятої статті 31 Закону № 1403-VIII стягнення з боржника додаткової винагороди приватному виконавцю, а також додаткових витрат, крім визначених Міністерством юстиції України, не допускається.
Згідно з частиною другою статті 42 Закону № 1404-VIII витрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження.
Порядок стягнення витрат виконавчого провадження визначений пунктом 2 розділу VI Інструкції з організації примусового виконання рішень від 02.04.2012 № 512/5 (далі - Інструкція № 512/5), де зазначено, що витрати виконавчого провадження складаються з мінімальних та додаткових витрат виконавчого провадження.
Виконавець виносить постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження (крім виконавчих проваджень щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини) та надсилає її сторонам виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня після її винесення.
Мінімальні витрати виконавчого провадження складаються з плати за користування автоматизованою системою виконавчого провадження та витрат, пов'язаних з винесенням постанов про: відкриття виконавчого провадження; стягнення виконавчого збору (крім випадків, коли виконавчий збір не стягується); стягнення основної винагороди приватного виконавця (крім випадків, коли основна винагорода не стягується); стягнення витрат виконавчого провадження; закінчення виконавчого провадження (повернення виконавчого документа стягувачу).
Витрати, пов'язані з винесенням постанов, включають такі види витрат виконавчого провадження: виготовлення постанов та супровідних листів до них (папір, копіювання (друк) документів, канцтовари); пересилання постанов (конверти, знаки поштової оплати (марки) або послуги маркувальної машини (послуги поштового зв'язку)).
До додаткових витрат виконавчого провадження належать витрати виконавчого провадження, які не визначені цим пунктом як мінімальні витрати виконавчого провадження.
Якщо під час примусового виконання рішення органом державної виконавчої служби (приватним виконавцем) було здійснено додаткові витрати виконавчого провадження, виконавець на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами Закону № 1404-VIII виносить постанову про визначення розміру додаткових витрат виконавчого провадження (крім виконавчих проваджень щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини), в якій зазначає розміри та види додаткових витрат виконавчого провадження, що здійснені у відповідному виконавчому провадженні.
Якщо у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6, 8 частини першої статті 37 Закону, чи закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 6, 7, 9-15 частини першої статті 39 Закону, витрати виконавчого провадження не були стягнуті, державний виконавець виносить постанову про стягнення витрат виконавчого провадження (крім виконавчих проваджень щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини), в якій зазначає види та суми витрат виконавчого провадження, що здійснені у відповідному виконавчому провадженні. Постанова про стягнення витрат виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня з дня закінчення виконавчого провадження (повернення виконавчого документа стягувачу) реєструється в автоматизованій системі виконавчого провадження як виконавчий документ та підлягає виконанню в порядку, передбаченому Законом та цією Інструкцією.
Якщо у разі закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа витрати виконавчого провадження, які здійснювалися приватним виконавцем за рахунок власних коштів, не були стягнуті, приватний виконавець за потреби виносить постанову про стягнення витрат виконавчого провадження, яка підлягає виконанню в порядку, встановленому Законом 1404-VIII та цією Інструкцією.
Постанова про стягнення витрат виконавчого провадження надсилається сторонам виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня після її винесення.
При цьому розміри і види витрат виконавчого провадження затверджені наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2830/5.
У поясненнях щодо результатів планової перевірки діяльності приватного виконавця від 28.05.2021 № 20985 позивачем зазначено, що недоліки було усунуто шляхом винесення постанови про визначення розміру додаткових витрат виконавчого провадження. Постановами визначено стягнути з боржників додаткові витрати виконавчого провадження у сумі 180, 12 грн, позаяк загальна сума витрат виконавчого провадження складає 400, 00 грн, у той час коли постанови про мінімальні витрати виконавчого провадження винесені на суму 219, 88 грн.
Під час перевірки виконавчого провадження № 64315825 встановлено, що сума стягнення за виконавчим документом становить 49 548, 33 грн. Згідно з постановою про стягнення основної винагороди приватного виконавця, розмір цієї винагороди становить 4 954, 83 грн. Згідно з постановою про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, розмір цих витрат становить 219, 88 грн. Таким чином, загальна сума стягнення становить 54 723, 04 грн. Разом з цим, постановою про арешт коштів боржника, накладено арешт на кошти боржника в межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження в сумі 54 903, 16 грн, що фактично перевищує розмір стягнення за виконавчим провадженням, що свідчить про порушення засад співмірності заходів примусового виконання рішення та обсягу вимог за рішенням встановлених пунктом 8 частини першої статті 2 Закону № 1404-VIII та вимог частини третьої статті 56 Закону № 1404-VIII щодо накладення арешту з урахуванням суми стягнення. При цьому, по виконавчому провадженню № 59602908 сума стягнення за виконавчим документом становить 39 737, 32 грн. Згідно з постановою про стягнення основної винагороди приватного виконавця, сума коштів становить 3 973, 73 грн. Загальна сума до стягнення становить 43 711, 05 грн. Постановою про арешт коштів боржника накладено арешт на кошти боржника в межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження 44 111, 05 грн. Аналогічні порушення виявлено ще по 131 виконавчому провадженню.
У поясненнях щодо результатів планової перевірки діяльності приватного виконавця від 28.05.2021 № 20985 позивачем зазначено, що вказані недоліки було усунуто у всіх вказаних виконавчих провадженнях шляхом винесення постанов про виправлення описки у процесуальному документі, якими виправлено допущені помилки в постановах про арешт коштів та визначено суми, що підлягають арешту з урахуванням основної винагороди без урахування витрат виконавчого провадження.
Перевіркою встановлено, що 42 виконавчі провадження не об'єднанні у зведені виконавчі провадження, що свідчить про порушення вимог статті 30 Закону № 1404-VIII та пункту 15 розділу III Інструкції № 512/5.
Відповідно до статті 30 Закону № 1404-VIII виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника здійснюється державним виконавцем, який відкрив перше виконавче провадження щодо такого боржника, у рамках зведеного виконавчого провадження. Виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника здійснюється приватним виконавцем у рамках зведеного виконавчого провадження.
Згідно з пунктом 14 розділу III Інструкції № 512/5 у разі якщо в органі державної виконавчої служби відкрито кілька виконавчих проваджень про стягнення коштів з одного боржника, вони об'єднуються у зведене виконавче провадження та виконуються державним виконавцем, який відкрив перше виконавче провадження. Про об'єднання виконавчих проваджень у зведене державний виконавець виносить постанову.
У разі відкриття виконавчого провадження щодо боржника, стосовно якого здійснюється зведене виконавче провадження, воно приєднується до зведеного виконавчого провадження, про що державним виконавцем виноситься постанова.
Постанови про об'єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження та про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження виносяться не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження щодо боржника, стосовно якого здійснюється виконавче провадження (зведене виконавче провадження).
Відповідно до пункту 15 розділу III Інструкції № 512/5 об'єднання виконавчих проваджень про стягнення коштів з одного боржника у зведене виконавче провадження та приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження здійснюється приватним виконавцем у порядку, визначеному пунктом 14 цього розділу.
У поясненнях щодо результатів планової перевірки діяльності приватного виконавця від 28.05.2021 № 20985 позивачем зазначено, що виявлені порушення виправлено шляхом винесення постанов про об'єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження у вказаних виконавчих провадженнях, відомості про які містяться в автоматизованій системі виконавчого провадження.
Перевіркою встановлено, що в порушення вимог абзацу другого пункту 6 розділу II Правил ведення діловодства на звітах про проведені відрахування, які надійшли по 17 виконавчим провадження дата реєстрації та вхідний номер документа не проставлявся.
Відповідно до частини восьмої статті 27 Закону № 1403-VIII приватний виконавець зобов'язаний забезпечити зберігання документів діловодства та архіву протягом усього строку здійснення ним діяльності.
Згідно з пунктом 6 розділу І Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями, затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 07.06.2017 № 1829/5 (далі - Правил № 1829/5), під час здійснення діяльності приватного виконавця забезпечення організації ведення діловодства та архіву, дотримання цих Правил покладається на приватного виконавця.
Відповідно до пункту 6 розділу ІІ Правил № 1829/5 реєстрація вхідної кореспонденції здійснюється шляхом внесення відповідальною особою органу державної виконавчої служби, приватним виконавцем (відповідальною особою приватного виконавця) відомостей до автоматизованої системи виконавчого провадження, крім виконавчих документів, виданих у формі електронних документів, реєстрація яких здійснюється у автоматизованій системі виконавчого провадження автоматично.
Дата реєстрації і вхідний номер документа формуються автоматизованою системою виконавчого провадження та проставляються у реєстраційному штампі, зразок якого наведено у додатку 1 до цих Правил, що розташовується у нижньому правому вільному від тексту куті першої сторінки документа.
У поясненнях щодо результатів планової перевірки діяльності приватного виконавця від 28.05.2021 № 20985 позивачем зазначено, що через неуважність на вказаних звітах про проведені відрахування фактично не було проставлено реєстраційного штампу із зазначенням дати реєстрації і вхідного номера документа. Вказані заяви було зареєстровано в автоматизованій системі виконавчого провадження та до нього внесено скановані копії цих звітів.
Перевіркою встановлено, що журнал реєстрації загальної вхідної кореспонденції, журнал реєстрації документів про відкриття виконавчого провадження, журнал обліку виконавчих проваджень, Журнал реєстрації вхідної кореспонденції, що велися у 2019, 2020 році не роздруковувалися щоденно, що свідчить про порушення приватним виконавцем вимог пункту 10 розділу II Правил № 1829/5.
Відповідно до пункту 10 розділу ІІ Правил № 1829/5 (у редакції, що діяла до 20.04.2021) процедура ведення журналів, передбачених цим розділом, полягає у щоденному роздруковуванні відповідних журналів і віднесенні їх до відповідних справ згідно із номенклатурою.
У поясненнях щодо результатів планової перевірки діяльності приватного виконавця від 28.05.2021 № 20985 позивачем зазначено, що вказаний недолік проаналізовано та взято позивачем до уваги для здійснення у подальшій діяльності.
Перевіркою встановлено, що в порушення вимог пункту 7 розділу III Правил № 1829/5 матеріали завершених виконавчих проваджень №№ 62385154, 60149822, 60176947, 60181718, 61351848, 60095315, 60095220, 60095200, 62166470, 62404803, 60176947, 60149822 не сформовані у хронологічному порядку.
Згідно з пунктом 7 розділу ІІІ Правил № 1829/5 матеріали виконавчого провадження, за яким відповідно до статей 37-39 Закону винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу або закінчення виконавчого провадження, формуються державним або приватним виконавцем у хронологічному порядку за документом про відкриття виконавчого провадження відповідно до дати надходження (створення) документів виконавчого провадження. Копія виконавчого документа (паперова копія виконавчого документа, виданого у формі електронного документа) долучається до матеріалів виконавчого провадження в останню чергу.
У поясненнях щодо результатів планової перевірки діяльності приватного виконавця від 28.05.2021 № 20985 позивачем зазначено, що вказаний недолік усунуто шляхом формування матеріалів виконавчого провадження у хронологічному порядку. Наразі всі матеріали виконавчих проваджень формуються позивачем у хронологічному порядку.
Перевіркою встановлено, що в порушення пункту 7 Приміток до Номенклатури справ приватного виконавця, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 07.06.2017 № 1829/5 (далі - Номенклатура) у номенклатурі справ за 2019 - 2020 роки підсумковий запис про кількість та категорії фактично заведених за рік справ відсутній.
Згідно з пунктом 7 Приміток до Номенклатури у кінці календарного року індивідуальна номенклатура справ обов'язково закривається підсумковим записом, у якому зазначаються кількість і категорії фактично заведених за рік справ. Підсумковий запис скріплюється підписом приватного виконавця.
У поясненнях щодо результатів планової перевірки діяльності приватного виконавця від 28.05.2021 № 20985 позивачем зазначено, що підсумкові записи у номенклатура справ за 2019-2020 роки дійсно були відсутні, проте наразі вказаний недолік усунуто.
Перевіркою встановлено, що здавальний опис за І півріччя 2020 року передано до електронного архіву 07.08.2020, що свідчить про порушення приватним виконавцем пункту 1, 2 розділу X Правил № 1829/5.
Відповідно до пунктів 1,2 розділу Х Правил № 1829/5 (у редакції, що діяла до 20.04.2021) завершені виконавчі провадження та виконавчі провадження, за якими виконавчий документ повернуто без прийняття до виконання, підлягають передачі до архіву органу державної виконавчої служби, приватного виконавця не пізніше 01 серпня поточного року та 01 лютого наступного року. Передача виконавчих проваджень до архіву здійснюється на підставі здавального опису (додаток 11), що формується автоматизованою системою виконавчого провадження.
У поясненнях щодо результатів планової перевірки діяльності приватного виконавця від 28.05.2021 № 20985 позивачем зазначено, що вказаний недолік проаналізовано та взято позивачем до уваги для здійснення у подальшій діяльності.
Підсумовуючи викладене суд на підставі аналізу статей 38, 40, 41 Закону № 1403-VIII погоджується із висновком Дисциплінарної комісії про наявність у діях позивача ознак дисциплінарного проступку в частині невиконання або неналежного виконання позивачем своїх обов'язків, що дає підстави для висновку, що приватний виконавець міг бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку.
Накладення дисциплінарного стягнення на приватного виконавця здійснюється Дисциплінарною комісією, яка, в свою чергу, при визначенні виду дисциплінарного стягнення враховує обставини вчинення проступку, ступінь вини приватного виконавця, тяжкість вчиненого ним дисциплінарного проступку, наявність наслідків, розмір заподіяної шкоди, а також факти застосування до приватного виконавця дисциплінарних стягнень протягом останнього року.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 07.07.2021 у справі № 160/10658/20, від 10.01.2020 у справі № 2040/6763/19 та від 10.06.2021 у справі № 420/11224/20.
Суд критично оцінює твердження позивача про те, що Дисциплінарною комісією було порушено принцип індивідуалізації дисциплінарної відповідальності, адже при визначенні виду дисциплінарного стягнення не у повній мірі досліджено службову діяльність позивача, зокрема наявності тієї обставини, що позивач раніше до дисциплінарної відповідальності не притягався.
Як вже було зазначено судом та підтверджується матеріалами справи, позивача протягом 2021 року двічі було притягнуто до дисциплінарної відповідальності - рішенням Дисциплінарної комісії від 05.03.2021 до позивача було застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді попередження, а рішенням від 31.03.2021 - дисциплінарне стягнення у вигляді догани.
Суд зазначає, що у провадженні Київського окружного адміністративного суду знаходяться на розгляді адміністративні справи щодо оскарження зазначених вище рішень і наказів про застосування до позивача дисциплінарних стягнень у вигляді попередження (справа № 320/6942/21) та догани (справа № 320/7811/21). При цьому в адміністративній справі № 320/6942/21 судом прийнято рішення від 06.12.2021 про відмову у задоволенні позову. Станом на дату ухвалення рішення у цій справі рішення у справі №320/7811/21 не прийнято.
Аналіз наведених норм у сукупності з положеннями норм чинного законодавства України, що визначають порядок розгляду питання про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності, дає підстави для висновку про те, що Дисциплінарною комісією дотримано імперативні норми чинного законодавства щодо вмотивованості та дослідження всіх обставин справи під час прийняття рішення. Дисциплінарною комісією було дотримано баланс між обставинами вчинення проступку, ступенем вини приватного виконавця, тяжкістю вчиненого проступку, наявністю наслідків і фактів застосування до приватного виконавця дисциплінарних стягнень протягом останнього року та застосовано до позивача не найсуворіший вид дисциплінарного стягнення.
Згідно з статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до частини першої статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - ЄКПЛ або Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно до статті 9 Конституції України як чинний міжнародний договір, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України № 475/97-ВР від17.07.1997; Конвенція набула чинності для України 11.09.1997.
Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від13.01.2011 (остаточне) по справі "Чуйкіна проти України" (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява № 28924/04) констатував: " 50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21.02.1975 у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), пп.2836, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п.45, від10.07.2003, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п.25, ECHR 2002-II)".
У рішенні Європейського Суду з прав людини у справі "Суомінен проти Фінляндії" від 01.07.2003 вказано, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Рішення суб'єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, що передбачені нормою права, що застосовується. Суб'єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України", № 4909/04, пункт 58 зазначив, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 ЄКПЛ зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі Ruiz Torija проти Іспанії від 09.12.1994, № 303-A, пункт 29).
Оцінюючи оскаржувані рішення відповідачів щодо застосування до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення діяльності строком на один місяць за критеріями частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що вони прийняті на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а тому відсутні підставі для визнання рішень протиправними та такими, що належать скасуванню.
Аргументи та докази, наведені позивачем, не підтверджують обставин, на які позивач посилається в обґрунтування позовних вимог, та були спростовані судом.
З огляду на зазначене та беручи до уваги достатній і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що викладені у позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а позовні вимоги такими, що не належать задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з такого.
Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відмови в задоволенні позову судові витрати не розподіляються.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволені адміністративного позову відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Басай О.В.