про залишення позовної заяви без руху
16 листопада 2022 року Київ № 320/10501/22
Суддя Київського окружного адміністративного суду Шевченко А.В., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрхарчопромкомплекс» до Київської митниці про визнання протиправними та скасування рішень і карток відмови,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрхарчопромкомплекс» звернулось до суду з позовом до Київської митниці, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про коригування митної вартості товарів № UA100230/2021/610398/1 від 28.10.2021;
- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської митниці № UA100230/2021/01061 від 28.10.2021;
- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про коригування митної вартості товарів № UA100230/2021/610409/1 від 03.11.2021;
- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської митниці № UA100230/2021/01090 від 03.11.2021;
- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про коригування митної вартості товарів № UA100230/2021/610408/1 від 03.11.2021;
- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської митниці № UA100230/2021/01088 від 03.11.2021;
- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про коригування митної вартості товарів № UA100230/2021/610407/1 від 03.11.2021;
- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської митниці № UA100230/2021/01087 від 03.11.2021;
- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про коригування митної вартості товарів № UA100230/2022/610032/1 від 11.02.2022;
- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської митниці № UA100230/2022/000160 від 11.02.2022;
- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про коригування митної вартості товарів № UA100230/2022/610040/1 від 18.02.2022;
- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської митниці № UA100230/2022/000177 від 18.02.2022;
- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про коригування митної вартості товарів № UA100230/2022/610039/1 від 18.02.2022;
- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської митниці № UA100230/2022/000176 від 18.02.2022.
Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; подано позов у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Адміністративний позов не відповідає вимогам, передбаченим статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, з огляду на таке.
У силу положень пунктів 5 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, в позовній заяві зазначаються: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Прохальна частина позову містить вимоги про визнання протиправними та скасування, зокрема, рішень відповідача про коригування митної вартості товарів № UA100230/2021/610398/1 від 28.10.2021, № UA100230/2021/610409/1 від 03.11.2021, № UA100230/2021/610408/1 від 03.11.2021, № UA100230/2021/610407/1 від 03.11.2021, № UA100230/2022/610032/1 від 11.02.2022, № UA100230/2022/610040/1 від 18.02.2022, № UA100230/2022/610039/1 від 18.02.2022 та відповідних карток відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської митниці до вказаних рішень.
Проте, матеріали позовної заяви не містять заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням поважних причин його пропуску в частині позовних вимог про визнання протиправними та скасування рішень відповідача про коригування митної вартості товарів № UA100230/2021/610398/1 від 28.10.2021, № UA100230/2021/610409/1 від 03.11.2021, № UA100230/2021/610408/1 від 03.11.2021, № UA100230/2021/610407/1 від 03.11.2021, № UA100230/2022/610032/1 від 11.02.2022, № UA100230/2022/610040/1 від 18.02.2022, № UA100230/2022/610039/1 від 18.02.2022 та відповідних карток відмови, оскільки в силу вимог статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
У частині другій цієї статті зазначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено іншого, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина третя статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України).
Так, предметом оскарження в цій справі є рішення відповідача про коригування митної вартості товарів № UA100230/2021/610398/1 від 28.10.2021, № UA100230/2021/610409/1 від 03.11.2021, № UA100230/2021/610408/1 від 03.11.2021, № UA100230/2021/610407/1 від 03.11.2021, № UA100230/2022/610032/1 від 11.02.2022, № UA100230/2022/610040/1 від 18.02.2022, № UA100230/2022/610039/1 від 18.02.2022 та відповідні картки відмови до них.
За змістом частини першої, пункту першого частини другої статті 24 Митного кодексу України, кожна особа має право оскаржити рішення, дії або бездіяльність митних органів, їх посадових осіб та інших працівників, якщо вважає, що цими рішеннями, діями або бездіяльністю порушено її права, свободи чи інтереси.
Предметом оскарження є, зокрема, рішення - окремі акти, якими митні органи або їх посадові особи приймають рішення з питань, передбачених законодавством України з питань митної справи, а також задовольняють скарги, заяви, клопотання конкретних фізичних чи юридичних осіб або відмовляють у їх задоволенні.
У силу вимог статті 29 Митного кодексу України, рішення, дії або бездіяльність митних органів або їх посадових осіб можуть бути оскаржені безпосередньо до суду в порядку, визначеному законом.
Якщо рішення, дії або бездіяльність митного органу або його посадової особи одночасно оскаржуються до органу (посадової особи) вищого рівня та до суду і суд відкриває провадження у справі, розгляд скарги органом (посадовою особою) вищого рівня припиняється.
Судом не встановлено, що позивачем спірні рішення оскаржувались до органу (посадової особи) вищого рівня.
Враховуючи те, що позивач у цій справі оскаржує рішення, які прийняті з питань державної митної справи, то з урахуванням положень статті 29 Митного кодексу України строк на їх оскарження визначається згідно з вимогами Кодексу адміністративного судочинства України та становить шість місяців.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27.05.2021 у справі № 826/13159/17, яка в силу вимог частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України врахована судом у спірних правовідносинах.
Крім того, суд уважає за необхідне зазначити, що пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України безпосередньо врегульовано застосування строків оскарження рішення контролюючого органу до суду, а саме визначено тривалість строку звернення до суду з вимогою щодо протиправності рішення контролюючого органу (1095 днів) та визначено момент початку перебігу строку звернення до суду з вимогою щодо протиправності рішення контролюючого органу (з моменту отримання такого рішення).
За приписами пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України, з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
Пунктом 102.1 статті 102 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня - у разі проведення перевірки операції відповідно до статей 39 і 39-2 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
У той же час, відповідно до частини п'ятої статті 24 Митного кодексу України, оскарження податкових повідомлень-рішень митних органів здійснюється у порядку, встановленому Податковим кодексом України.
Системний аналіз частини першої статті 29 Митного кодексу України та частини п'ятої статті 24 Митного кодексу України дає підстави дійти таких висновків.
Частина перша статті 29 Митного кодексу України передбачає право на оскарження рішень митних органів безпосередньо до суду та встановлює, що у такому разі їх оскарження здійснюється у порядку, визначеному законом. При цьому такого закону зазначена норма не визначає.
Частина ж п'ята статті 24 Митного кодексу України імперативно вказує, що податкове повідомлення-рішення митного органу (як рішення митного органу) оскаржується у порядку, встановленому Податковим кодексом України. Тобто зазначена норма, на відміну норми частини першої статті 29 Митного кодексу України, прямо називає (конкретизує) рішення митного органу (податкове повідомлення-рішення) та імперативно вказує на закон (Податковий кодекс України), у порядку, встановленому яким здійснюється оскарження цього рішення.
Таким чином, з огляду на наведене вище правове регулювання, саме оскарження податкових повідомлень-рішень, а не будь-яких інших рішень митного органу, здійснюється у порядку, встановленому Податковим кодексом України.
Проте, як уже було зазначено вище, предметом оскарження у цій справі є рішення митного органу про коригування митної вартості товарів та картки відмови, а не податкові повідомлення-рішення митного органу.
Тому з урахуванням предмета позову, а також вимог положень частини першої статті 29 та частини п'ятої статті 24 Митного кодексу України застосування до спірних правовідносин строку, який передбачений Податковим кодексом України для оскарження податкових повідомлень-рішень контролюючого органу, у суду відсутні.
Так, у постанові від 27.05.2021 року у справі № 826/13159/17 Верховний Суд зазначив таке: «Разом з тим, у порядку, встановленому Податковим кодексом України, можуть бути оскаржені податкові повідомлення-рішень органів доходів і зборів (частина п'ята статті 24 Митного кодексу України). У відповідності до статті 29 Митного кодексу України рішення, дії або бездіяльність органів доходів і зборів або їх посадових осіб можуть бути оскаржені безпосередньо до суду в порядку, визначеному законом. Враховуючи, що позивач в даній справі оскаржує дії митного органу та рішення, яке прийнято з питань державної митної справи, то з урахуванням положень статті 29 Митного кодексу України строк його оскарження визначається згідно з вимогами Кодексу адміністративного судочинства України».
Більше того, суд зауважує також те, що зміна підходів до правозастосування в таких правовідносинах, які виникли між сторонами у цій справі, не була непередбачуваною.
Так, у постанові від 18.06.2020 у справі № 805/1536/17-а Верховний Суд також зазначив, що «враховуючи те, що позивач в цій справі оскаржує рішення, яке прийнято з питань державної митної справи, то з урахуванням положень статті 29 Митного кодексу України строк його оскарження визначається згідно з вимогами Кодексу адміністративного судочинства України.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 07.06.2018 у справі № 813/1276/16.
Суд констатує, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Суд установив, що оскаржувані у межах цієї справи рішення митного органу прийняті 28.10.2021, 03.11.2021, 11.02.2022 та 18.02.2022.
Із цим адміністративним позовом до суду з вимогами про визнання протиправними та скасування зазначених рішень митного органу та відповідних карток відмови позивач звернувся 11.11.2022, який зареєстрований за вх. № 10846.
Таким чином, позивач пропустив встановлений абзацом 1 частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України шестимісячний строк звернення до суду.
Оскільки протягом більше одного року з моменту прийняття митним органом оскаржуваних рішень від 28.10.2021 та 03.11.2021, а також через дев'ять місяців із дня прийняття рішень від 11.02.2022 та від 18.02.2022 позивач не ставив питання щодо їх правомірності, то подання позовної заяви за відсутності належного обґрунтування причин зволікання з оскарженням спірних рішень та карток відмови матиме наслідком порушення принципу правової визначеності, що є неприпустимим.
У той же час, суд звертає увагу на те, що поважними причинами несвоєчасного звернення з позовом до суду визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулася з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Разом із тим, позивач не надав жодних належних та допустимих доказів, які б свідчили про існування об'єктивних та поважних причин, які зумовили несвоєчасне звернення до суду.
Крім того, позивач не надав заяв (клопотань) про поновлення пропуску строку звернення до суду та визнання поважними причин його пропуску.
Зі змісту позовної заяви встановлено, що позивач уважає строк на оскарження спірних рішень протягом 1095 днів, проте такі твердження суд відхиляє з наведених вище підстав.
Крім того позивач вказує, що 24.03.2022 по рибопереробному комплексу за адресою: Київська обл., Васильківський (Фастівський) район, смт Калинівка, вул. Залізнична, буд. 49-Б, в якому для здійснення своєї господарської діяльності позивач орендував офісні, виробничі та складські приміщення (як зазначено, копія договору додається), країною агресором було здійснено авіаудар (як зазначено, копія пожежного акта додається). Внаслідок авіаудару сталася пожежа, в результаті якої було пошкоджено та частково зруйновано рибопереробний комплекс. У складських приміщенням зберігався товар позивача, який було знищено в результаті руйнації рибопереробного комплексу (як зазначено, довідка ТПП додається), а також частково знищена документація, сервера та інше. За фактом злочину 24.03.2022 відкрито кримінальне провадження № 42022112310000055.
Також було зазначено про припинення діяльності товариства, однак не підтверджено жодними доказами.
На підтвердження вказаних обставин жодних доказів не надано та в переліку додатків до позову про такі також не зазначено.
Наведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального закону.
Відповідно до статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Вказані недоліки повинні бути усунені шляхом подання до суду:
- заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням поважних причин його пропуску з надання доказів на їх підтвердження, з урахуванням висновків суду, наведених в мотивувальній частині ухвали;
- доказів, на які посилається позивач, а саме: копії договору оренди офісних, виробничих та складських приміщень; пожежного акта; довідки ТПП, а також Витягу з ЄРДР щодо кримінального провадження № 42022112310000055, актів часткового знищення документації з повним переліком такої документації, серверів, офісної техніки, матеріалів та інше;
- доказів припинення та відновлення діяльності позивача.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрхарчопромкомплекс» залишити без руху.
Встановити позивачеві десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви, зазначених у мотивувальній частині ухвали.
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позов.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Шевченко А.В.