15 листопада 2022 року 320/13619/20
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Балаклицького А.І., розглянувши у м. Києві в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Васт-Транс" до Головного управління ДПС у Київській області, третя особа: Головне управління державної Казначейської служби України у Київській області про стягнення коштів,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Васт-Транс" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Київській області, в якому просить суд:
- стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Васт-Транс" заборгованість бюджету із відшкодування податку на додану вартість за травень 2020 року в розмірі 21153,00 грн. та пеню в розмірі 528,48 грн. за період з 07.08.2020 по 11.12.2020.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ТОВ "Васт-Транс" подано податкову декларацію з ПДВ до ГУ ДПС у Київській області за травень 2020 року. Разом з декларацією позивач подав розрахунок суми бюджетного відшкодування та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування ПДВ та/або врахування реєстраційної суми платника податку, що реорганізується, в обрахунку реєстраційної суми правонаступника. Дана декларація разом з додатками була прийнята та зареєстрована відповідачем. Як зазначено у Реєстрі відшкодування ПДВ, інформація про початок проведення камеральної перевірки даних декларації - 23.06.2020, дата закінчення - 23.07.2020. Однак, станом на дату подання позову акт перевірки відсутній. Позивач вказує, що враховуючи відсутність акта перевірки, сума, заявлена до бюджетного відшкодування, вважається узгодженою в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування з дня, наступного за днем закінчення граничного строку для складення акта перевірки. Відтак, позивач має право на бюджетне відшкодування у розмірі 21153,00 грн., однак кошти на банківський рахунок не надійшли, що є порушенням майнових прав позивача. Зазначає, що оскільки відповідачем до 06.08.2020 не відшкодовані суми податку, на таку суму ним нараховано пеню у розмірі 528,48 грн.
Відповідач позов не визнав, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що на дату подання позивачем податкової декларації з ПДВ за травень 2020 року та заяви про бюджетне використання, у ТОВ "Васт-Транс" був наявний податковий борг у розмірі 185445,14 грн. Після подачі декларації, податковий борг зменшився на суму, зазначену у декларації. Зазначив, що електронний рахунок ПДВ позивач протягом 2020 року не поповнював, а відтак, суму ПДВ позивач використав шляхом погашення податкового боргу ПДВ.
Третя особа своїм правом, визначеним ст. 165 КАС України не скористалась, жодних пояснень та/чи доказів по суті спору не надала.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23.12.2020 відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у ній матеріалами.
Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, - Головне управління державної Казначейської служби України у Київській області.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19.01.2021 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.02.2021 зупинено провадження у справі.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.11.2022 поновлено провадження у справі та вирішено продовжити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до частини 2 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
З огляду на завершення 30-ти денного терміну для подання заяв по суті справи, суд вважає за можливим розглянути та вирішити справу по суті у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити з таких підстав.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Васт-Транс" (код ЄДРПОУ 30367782) зареєстроване в якості юридичної особи 19.03.1999, що підтверджується даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Як вбачається з матеріалів справи, 22.06.2020 ТОВ "Васт-Транс" подало до Головного управління ДПС у Київській області податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2020 року, розрахунок суми бюджетного відшкодування та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість та/або врахування реєстраційної суми платника податку, що реорганізується, в обрахунку реєстраційної суми правонаступника (далі - Заява про повернення суми бюджетного відшкодування).
Згідно даних податкової декларації податкові зобов'язання складають - 37483,00 грн. (рядок 9); податковий кредит - 58636,00 грн. (рядок 17); від'ємне значення - 21153,00 грн. (рядок 19); бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку підлягає - 21153,00 грн.
Відповідно до квитанції №2 податкову декларацію позивача за травень 2020 року разом з вказаними додатками прийнято відповідачем 22.06.2020 та зареєстровано за №9141632162.
Згідно даних Реєстру відшкодування ПДВ, що розмішений на офіційному сайті Міністерства фінансів України, податкова декларація позивача з податку на додану вартість за травень 2020 року зареєстрована за №9141632162 із зазначенням дати подання заяви - 22.06.2020 о 12:16:45 та суми податку, заявленої до бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку у розмірі - 21153,00 грн.
У графі "Інформація про проведення перевірки" Реєстру відшкодування ПДВ щодо поданої позивачем податкової декларації з ПДВ за травень 2020 року зазначено наступне:
- дата початку проведення камеральної перевірки даних декларації або уточнюючого розрахунку - 23.06.2020;
- дата закінчення проведення камеральної перевірки даних декларації або уточнюючого розрахунку - 23.07.2020.
У графі "Інформація про складання акта перевірки" - відомості відсутні.
У графі "Інформація про податкове повідомлення-рішення" - відомості відсутні.
У графі "Граничні терміни для автоматичного узгодження суми бюджетного відшкодування відповідно до підпунктів "б" і "в" пункту 200.12 статті 200 Податкового кодексу України" Реєстру відшкодування ПДВ щодо податкової декларації з ПДВ за травень 2020 року зазначено наступне:
- дата закінчення граничного терміну, передбаченого ПКУ для складання акту перевірки по результатах камеральної перевірки - 29.07.2020.
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечувалось представником відповідача, акт по результатам камеральної перевірки за травень 2020 року не складався.
Позивач вказує, що з урахуванням вимог п. 200.13 ст. 200 Податкового кодексу України та п. 7 Порядку №26 він повинен отримати бюджетну заборгованість з податку на додану вартість за травень 2020 року у розмірі 21153,00 грн. до 06.08.2020. Однак, відповідачем вказану суму не перераховано на рахунок позивача, що є протиправною бездіяльністю, а тому позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.
Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків врегульовано Податковим кодексом України.
Порядок визначення суми ПДВ, яка підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків регламентовано ст. 200 ПК України.
Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до п.200.10 ст. 200 Кодексу та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування у разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених п. 200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до цього Кодексу.
Сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою контролюючим органом з дня, наступного за днем закінчення терміну проведення камеральної перевірки, у разі якщо камеральна перевірка проведена не була або за результатами проведення перевірки податкове повідомлення-рішення не було надіслано платнику податку у строк, визначений цим Кодексом.
З 01.01.2017 набрав чинності Закон України від 21.12.2016 №1797-VІІІ "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні" (далі - Закон № 1797), яким внесено зміни до Кодексу, зокрема в частині бюджетного відшкодування податку на додану вартість запроваджено:
- єдиний реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування на підставі реєстрів заяв про повернення суми бюджетного відшкодування платникам податку, які відповідають та які не відповідають критеріям, визначених п. 200.19 ст. 200 Кодексу (у редакції, що діяла до 01.01.2017);
- тимчасовий реєстр заяв, поданих до 01.02.2016, за якими станом на 01.01.2017 суми податку на додану вартість не відшкодовано з бюджету у порядку, визначеному статтею 200 Кодексу.
Відповідно до п. 200.12. ст. 200 ПК України зазначена у заяві сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування з однієї із таких дат:
а) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку проведення перевірки, в разі, якщо контролюючим органом внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про відсутність порушень під час такої перевірки;
б) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату початку та закінчення проведення перевірки даних, зазначених у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, з обов'язковою відміткою щодо виду перевірки (камеральна, документальна);
в) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку, передбаченого цим Кодексом для складення акта перевірки, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату складення акта перевірки;
г) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку, передбаченого цим Кодексом для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату та номер податкового повідомлення-рішення;
ґ) з дня визнання протиправним та/або скасування податкового повідомлення-рішення.
У випадках, передбачених підпунктами "б" і "в" цього пункту, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування в автоматичному режимі на наступний робочий день після виникнення такого випадку.
У випадках, передбачених підпунктами "а", "г" і "ґ" цього пункту, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування контролюючим органом на наступний робочий день після виникнення такого випадку.
Узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та перераховується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у строки, передбачені пунктом 200.13 цієї статті, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України.
У разі наявності у платника податку податкового боргу бюджетному відшкодуванню підлягає заявлена сума податку, зменшена на суму такого податкового боргу.
Як встановлено у ході розгляду справи, на дату подання податкової декларації з ПДВ за травень 2020 року від 22.06.2020 за декларацією №9141632162, якою заявлено бюджетне відшкодування ПДВ в розмірі 21153,00 грн., встановлено, що згідно ІС "Податковий блок", вкладка "інтегрована картка платника" наявний податковий борг у ТОВ "Васт-Транс" в розмірі 185445,14 грн.
А тому, після подачі податкової звітності за травень 2020 року податковий борг зменшився на 21153,00 грн., і склав суму у розмірі 164292,14 грн., тобто сама сума ПДВ, яка була заявлена до бюджетного відшкодування за травень 2020 року була використана.
Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з Державного бюджету України на користь ТОВ "Васт-Транс" заборгованість із відшкодування податку на додану вартість за травень 2020 року у розмірі 21153,00 грн. є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог в частині стягнення з Державного бюджету України пені у розмірі 528,48 грн. за період з 07.08.2020 по 11.12.2020 за несвоєчасне бюджетне відшкодування ПДВ, суд зазначає, що вони є похідними від вимоги про стягнення з Державного бюджету України на користь ТОВ "Васт-Транс" заборгованість із відшкодування податку на додану вартість за травень 2020 року у розмірі 21153,00 грн., а відтак відмова у задоволенні первісних вимог є підставою для відмови у задоволенні і похідних вимог.
При цьому, суд не приймає до уваги посилання позивача на те, що враховуючи відсутність акта перевірки, сума, заявлена до бюджетного відшкодування, вважається узгодженою в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування з дня, наступного за днем закінчення граничного строку для складення акта перевірки, а відтак, позивач має право на бюджетне відшкодування у розмірі 21153,00 грн., оскільки як встановлено вище судом, на момент подання заяви на бюджетне відшкодування, у позивача був наявний податковий борг, а відтак у силу ст. 200.12 ПК України заявлена до відшкодування сума була зменшена на суму податкового боргу.
За приписами частини другої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані.
Згідно пункту 29 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Згідно з ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до вимог статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Тобто, ці норми одночасно покладають обов'язок на сторін доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень.
На виконання цих вимог відповідачем доведено належними та допустимими доказами правомірність оспорюваної позивачем поведінки.
Водночас докази, подані позивачем, не підтверджують обставини, на які він посилається в обґрунтування позовних вимог, та були спростовані доводами відповідача.
З огляду на зазначене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити.
Підстави для вирішення судом питання про розподіл між сторонами судових витрат у відповідності до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Балаклицький А. І.