14 листопада 2022 року Справа № 280/6187/22 м.Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Богатинський Б.В., перевіривши матеріали позовної заяви
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ),
до Департаменту патрульної поліції (03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3; код ЄДРПОУ 40108646)
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Департаменту патрульної поліції (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Департаменту патрульної поліції щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової доплати до грошового забезпечення за період з 01.12.2020 по 01.10.2022 у відповідності до положень постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 №375;
- зобов'язати Департамент патрульної поліції нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткові доплати до грошового забезпечення за період з 01.12.2020 по 01.10.2022.
Стягнути з Департаменту патрульної поліції витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 грн.
Позовна заява подана представником позивача адвокатом Качан О.С., яка діє на підставі ордеру про надання правничої (правової) допомоги серії АР №1101932 від 14.06.2022.
Ухвалою суду від 31 жовтня 2022 року позовну заяву залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви.
Позивачем 08.11.2022 у порядку усунення недоліків надана до суду уточнена позовна заява, клопотання про витребування доказів.
Проте, в ухвалі суду від 31 жовтня 2022 року зазначено, що позивачем до позовної заяви не додано жодних доказів, які свідчили б про забезпечення ним у спірний період життєдіяльності населення, зокрема, шляхом забезпечення правопорядку і безпеки громадян, а також наявність безпосереднього контакту з населенням внаслідок виконання свої посадових обов'язків та зобов'язано позивача надати суду усі докази на підтвердження вищезазначених підстав для отримання додаткових поліцейських доплат.
У порядку усунення недоліків такі докази також не надані.
Крім того, в ухвалі суду від 31 жовтня 2022 року, вказано про необхідність надання позивачем обґрунтованої заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску, оскільки позивач з позовною заявою про нарахування та виплату додаткових доплат до грошового забезпечення за період з 01.12.2020 по 01.10.2022 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 №375 звернувся 24.10.2022, тобто з пропуском місячного строку звернення до суду.
Особливості строків звернення до адміністративного суду врегульовані ст. 122 КАС України, частиною 1 якої передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною другою цієї статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Представник позивача зазначає, що відсутня необхідність подачі заяви про поновлення строку, оскільки стаття 234 Кодексу законів про працю України передбачає поновлення строків установлених ст. 233 Кодексу законів про працю України при звільненні, проте позивача не було звільнено.
З цього приводу, суд зазначає наступне.
Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01.07.2022 № 2352-ІХ (далі - Закон № 2352-ІХ) внесено зміни, зокрема до статті 233 Кодексу законів про працю України.
Закон № 2352-ІХ набрав чинності 19.07.2022.
Стаття 233 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України, в редакції станом на дату подання позовної заяви до суду) врегульовує питання строків звернення до суду за вирішенням трудових спорів.
Частиною першою статті 233 КЗпП України працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Згідно з частиною другою статті 233 КЗпП України із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
Суд звертає увагу, що починаючи з 19.07.2022 у КЗпП України відсутня норма, яка передбачає право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати, у разі порушення законодавства про оплату праці, без обмеження будь-яким строком.
Тобто, після внесення Законом №2352-IX відповідних змін до частини 2 статті 233 КЗпП встановлено строки звернення до суду щодо таких трудових спорів:
- про звільнення (місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення);
- у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні (тримісячний строк з дня одержання працівником письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні).
КАС України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у частині другій статті 122 цього Кодексу.
Таким спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений частиною п'ятою статті 122 КАС України.
Аналізуючи наведені положення законодавства, Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду в справі № 240/532/20 у постанові від 11.02.2021 сформулював такі висновки: установлений у частині першій статті 233 КЗпП України тримісячний строк є скороченим строком позовної давності, в межах якого працівник може звернутися до суду в порядку цивільного судочинства з вимогою про вирішення трудового спору.
Натомість строки звернення до суду в порядку адміністративного судочинства визначені у статті 122 КАС України і частина п'ята цієї статті, яка передбачає місячний строк звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, є спеціальною нормою щодо частини другої цієї статті з установленим у ній загальним строком у шість місяців.
Усталеною є позиція Верховного Суду щодо застосування приписів КЗпП України у разі неврегульованості нормами спеціального законодавства правовідносин щодо яких виник спір.
З огляду на те, що строк звернення до суду за вирішенням публічно-правового спору охоплюється спеціальною нормою частини п'ятої статті 122 КАС України, відсутні підстави для застосування у спірних правовідносинах статті 233 КЗпП України.
Позивачем, у порядку усунення недоліків, обґрунтованої заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску надано до суду не було.
Враховуючи вищевикладене, у встановлений судом строк недоліки позовної заяви позивачем усунені не були.
Частиною 2 ст.123 КАС України передбачено, що якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Пунктами 1 та 9 ч.4 ст.169 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк та у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Згідно з ч.6 ст.169 КАС України, про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху або про повернення позовної заяви надсилається особі, яка подала позовну заяву, не пізніше наступного дня після її постановлення. Копія позовної заяви залишається в суді.
З огляду на викладене, позовна заява підлягає поверненню позивачу.
Керуючись ст.ст. 169, 241, 243, 248 КАС України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, - повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви, згідно ч.8 ст.169 КАС України, не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст.256 КАС України з моменту підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається в порядку та у строки встановлені ст.ст.295, 297 КАС України протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Третього апеляційного адміністративного суду.
Суддя Б.В. Богатинський