Справа № 212/5933/22
3/212/2804/22
16 листопада 2022 року м. Кривий Ріг
Суддя Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Дехта Р.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 за ч.3 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
ОСОБА_1 21.10.2022 року о 11 годині 30 хвилин керував транспортним засобом марки ВАЗ 2107, державний номерний знак: НОМЕР_1 по вулиці Електрозаводська, 5Д в Покровському районі в місті Кривий Ріг Дніпропетровська область. Від проходження огляду у встановленому законом порядку на стані сп'яніння, у медичному закладі відмовився в присутності двох свідків, чим порушив пункт 2.5 Правил дорожнього руху України, та двічі протягом року вчинив правопорушення передбачене ст.130 ч.3 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.
Суд вважає зазначити, що обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").
Як відзначив суд у рішенні у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» (1989), сторона зобов'язана «демонструвати готовність брати участь у всіх етапах розгляду, що мають безпосередній стосунок до нього, утримуватися від використання прийомів для затягування процесу, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухань».
Як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд, особа, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Перевіривши та дослідивши матеріали справи, суддя дійшов наступного висновку.
Частина 1 ст. 130 КУпАП визначає відповідальність керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП підтверджується письмовими доказами, які містяться в матеріалах справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 232853 від 21.10.2022 року, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння від 21.10.2022 року, письмовими поясненями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , рапортом інспектора ППП, випискою з адмінпрактики, відеозаписом та іншими матеріалами справи.
Зазначені письмові докази є чіткими, узгоджуються між собою та в адміністративних матеріалах відсутні докази, які б їх спростовували, та сумнівів в суді не викликають.
Згідно довідки, що міститься в матеріалах справи ОСОБА_1 отримував посвідчення водія серії НОМЕР_2 .
Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи.
Суд звертає увагу на те, що ч.3 ст.130 КУпАП передбачає відповідальність за дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У даному випадку, наявність пояснення свідків, як альтернативний засіб доказування, у повному обсязі відповідає вимогам Закону, а тому відсутність відеозапису з нагрудних камер поліцейських не може ставити під сумнів законність їх дій, що відповідає вимогам ст. 266 КУпАП.
Даних про бажання ОСОБА_1 пройти огляд в матеріалах справи відсутні,
Відповідальність за ч.3 ст.130 КУпАП настає в тому числі двічі протягом року відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Вказані положення повністю кореспондуються з положеннями п.2.5. Правил дорожнього руху України, згідно яких водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп'яніння в заклади охорони здоров'я та проведення огляду з використанням технічних засобів. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення до адміністративної відповідальності.
Аналізуючи докази по справі з точки зору їх допустимості, об'єктивності та достатності, за відсутності будь-яких істотних суперечностей, суд вважає, що вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.3 КУпАП, доведеною повністю, двічі протягом року вчинення правопорушень підтверджено картками обліку адміністративного правопорушення, а саме: ОСОБА_1 27.10.2021 притягався до відповідальності Криворізьким райсудом Дніпропетровської області за ознаками ч.2 ст. 130 КУпАП та 29.12.2021 Жовтневим районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч.3 ст. 130 КУпАП України.
Таким чином, вважаю, що в діях ОСОБА_1 містяться ознаки правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП, а саме: відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню.
Обираючи вид і міру стягнення суд враховує особу ОСОБА_1 який раніше притягувався до адміністративної відповідальності, від явки в судове засідання ухилився, а також його явне зневажливе ставлення до встановленого порядку керування транспортними засобами, суспільну небезпечність адміністративного правопорушення, який створює небезпеку і загрозу як його здоров'ю та життю, так і інших учасників дорожнього руху, тому вважає за необхідне піддати його адміністративному стягненню у виді штрафу.
Частиною 2 ст.33 КУпАП передбачено, що при накладенні адміністративного стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність. Враховуючи обставини та характер вчиненого правопорушення, ступінь вини правопорушника, відсутність пом'якшуючих та обтяжуючих обставин, вважаю, що ОСОБА_1 слід визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП та призначити йому адміністративне стягнення у межах цієї санкції.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про необхідність накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення в межах санкції, встановленої ч. 3 ст. 130 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 51 000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років та без конфіскації транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, оскільки матеріали справи не містять доказів належності правопорушнику автомобілю, яким він керував за обставинами , що мали місце 21.10.2022.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення, стягнути з нього судовий збір на користь держави.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 40-1, 130 ч.1, 283, 284, 285 КУпАП, суддя,-
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років та без конфіскації транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 судовий збір в розмірі 496 гривень 20 копійок в дохід державного бюджету України.
Постанова судді може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення. Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду Дніпропетровської області.
Суддя: Р. В. Дехта