Справа № 212/4170/22
3/212/2409/22
16 листопада 2022 року м. Кривий Ріг
Суддя Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Дехта Р.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з ПОЛКУ ПАТРУЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ В МІСТІ КРИВИЙ РІГ УПРАВЛІННЯ ПАТРУЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ В ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ ДЕПАРТАМЕНТУ ПАТРУЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ, відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працюючого, місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
ОСОБА_1 05 серпня 2022 року о 15 годинні 42 хвилин керував транспортним засобом марки «ВАЗ 2108» д.н.з. « НОМЕР_1 » на Об'їзній дорозі Р74 в Покровському районі міста Кривого Рогу Дніпропетровської області. Від проходження медичного огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку в медичному закладі КП «КБЛПД» ДОР» відмовився. ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 за що передбачена відповідальність за частиною 1 статті 130 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причину своєї неявки суд не сповіщено.
Відповідно до ст. 268 КУпАП Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суд виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентним є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Креуз проти Польщі» № 28249/95 від 19.06.2001 року, в п.53 якого зазначено, що «…право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави ...», тобто уникнення зловживання суб'єктами такими правами.
Враховуючи викладене, з метою забезпечення розумного строку розгляду судом справи, уникнення зловживання процесуальними правами особою, яка притягується до адміністративної відповідальності задля ухилення від відповідальності, яке на думку суду має місце в даному випадку, суд вважає за необхідне справу розглянути за відсутності ОСОБА_1 , на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з'ясувавши обставини справи, оцінивши докази в їх сукупності слід зазначити наступне.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови.
Положеннями ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, іншими документами тощо.
Згідно із ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Об'єктивна сторона правопорушення передбаченого ст. 130 КУпАП, є зокрема керування транспортними засобами особами в стані алкогольного/наркотичного сп'яніння, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
Отже, при наявності у особи яка керувала транспортним засобом ознак алкогольного сп'яніння, як і відмова такої особи від проходження медичного огляду на стан сп'яніння є підставою для притягнення її до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У даному випадку, наявність пояснення свідків, як альтернативний засіб доказування, у повному обсязі відповідає вимогам Закону, а тому відсутність відеозапису з нагрудних камер поліцейських не може ставити під сумнів законність їх дій.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення підтверджується письмовими доказами: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 138144 від 05.08.2022 року; направленням на огляд до КЗ «Криворізький психоневрологічний диспансер» ДОР» (а.с.3); рапортом поліцейського ППП (а.с.2); письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ( а.с.4); довідкою виданою інспектором ППП в м. Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області про те, що ОСОБА_1 не отримував посвідчення водія на право керування транспортними засобами (а.с. 6), відеозаписом та іншими матеріалами справи.
Виходячи із вищевикладеного, проаналізувавши надані докази в їх сукупності, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан та обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність за вчинене адміністративне правопорушення, суддя дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП у суді встановлена та доведена беззаперечними доказами, тому вважає достатнім та необхідним накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в межах санкції ч.1ст.130 КУпАП без позбавлення права керування транспортними засобами, оскільки такого права ОСОБА_1 не отримував.
Відповідно до Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з винної особи підлягає стягненню судовий збір.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.24,27, ч.1 ст.130,284 КУпАП, суддя -
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накласти на нього штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (сімнадцять тисяч гривень) в дохід держави без позбавленням права керування транспортними засобами.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 496 гривень 20 копійок в дохід держави.
Строк пред'явлення постанови до виконання - 3 місяці.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до Дніпровського Апеляційного суду.
Суддя: Р. В. Дехта