Справа № 201/9052/22
Провадження № 1-кс/201/3354/2022
15 листопада 2022 року м. Дніпро
Слідчий суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора відділу Луганської обласної прокуратури ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого 2-го відділення СВ 3 управління (з дислокацією у м. Сєвєродонецьк Луганської області) ГУ СБУ в Донецькій і Луганській областях ОСОБА_4 , погодженого прокурором відділу Луганської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 110 та ч. 5 ст. 111-1 КК України, у кримінальному провадженні № 22022130000000584 від 12.10.2022 року, -
Короткий виклад клопотання.
Слідчий звернувся до слідчого судді з вищевказаним клопотанням, в обґрунтування якого посилається на те, що слідчим відділом 3 управління ГУ СБУ у Донецькій та Луганській областях проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22022130000000584 від 12.10.2022 відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за фактом вчинення нею умисних дій, вчинених з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 110 КК України, та в участі в організації та проведенні незаконного референдуму на тимчасово окупованій території, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.
Враховуючи, що ОСОБА_5 у вказаному кримінальному провадженні набула статусу підозрюваної у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, до прокурора за викликами не з'являється, перебуває на тимчасово окупованій території, її оголошено у розшук, наявні ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий просив в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України обрати їй запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави.
Позиції учасників.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав в повному обсязі з підстав, вказаних в клопотанні.
Встановлені слідчим суддею обставини.
Слідчим відділом 3 управління ГУ СБУ у Донецькій та Луганській областях проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22022130000000584 від 12.10.2022 відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за фактом вчинення нею умисних дій, вчинених з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 110 КК України, та в участі в організації та проведенні незаконного референдуму на тимчасово окупованій території, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.
В Декларації про державний суверенітет України від 16 липня 1990 року (далі - Декларація) зазначено, що Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки проголошує державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах.
Відповідно до розділу V Декларації, територія України в існуючих кордонах є недоторканною і не може бути змінена та використана без її згоди.
24 серпня 1991 року Верховною Радою Української Радянської Соціалістичної Республіки схвалено Акт проголошення незалежності України, яким урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної української держави - України. Згідно з вказаним документом, територія України є неподільною та недоторканною.
Незалежність України визнали держави всього світу, серед яких і російська федерація.
Згідно з пунктами 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від
5 грудня 1994 року російська федерація, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії і Сполучені Штати Америки підтвердили Україні своє зобов'язання згідно з принципами Заключного акта Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 1 серпня 1975 року поважати незалежність і суверенітет та існуючі кордони України, зобов'язалися утримуватися від загрози силою чи її використання проти територіальної цілісності чи політичної незалежності України, і що ніяка їхня зброя ніколи не буде використовуватися проти України, крім цілей самооборони, або будь-яким іншим чином згідно зі Статутом ООН.
Відповідно до пунктів 3, 8 Меморандуму про підтримку миру та стабільності в Співдружності Незалежних Держав від 10 лютого 1995 року, що укладений між державами СНД, серед яких є Україна та російська федерація, держави підтвердили непорушність існуючих кордонів один одного та зобов'язалися виступати проти будь-яких дій, що підривають їхню непорушність, а також вирішувати усі суперечки, що виникають з питань кордонів і територій, тільки мирними засобами. Держави також зобов'язалися не підтримувати на території інших держав-учасниць сепаратистські рухи, а також сепаратистські режими, якщо такі виникнуть; не встановлювати з ними політичних, економічних та інших зв'язків; не допускати використа ння ними територій і комунікацій держав-учасниць Співдружності; не надавати їм економічної, фінансової, військової та іншої допомоги.
31 травня 1997 року, відповідно до положень Статуту ООН і зобов'язань згідно із Заключним актом Наради з безпеки і співробітництва в Європі, Україна та російська федерація уклали Договір про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і російською федерацією (ратифікований Законом України від 14 січня 1998 року №13/98-ВР та Федеральним Законом російської федерації від 2 березня 1999 року № 42-ФЗ). Відповідно до статей 2 - 3 зазначеного Договору російська федерація зобов'язалася поважати територіальну цілісність України, підтвердила непорушність існуючих між ними кордонів та зобов'язалася будувати відносини одна з одною на основі принципів взаємної поваги, суверенної рівності, територіальної цілісності, непорушності кордонів, мирного врегулювання спорів, незастосування сили або погрози силою, у тому числі економічні та інші способи тиску, права народів вільно розпоряджатися своєю долею, невтручання у внутрішні справи, додержання прав людини та основних свобод, співробітництва між державами, сумлінного виконання взятих міжнародних зобов'язань, а також інших загальновизнаних норм міжнародного права.
Відповідно до опису і карти державного кордону, які є додатками до Договору між Україною та російською федерацією про українсько-російський державний кордон від 28 січня 2003 року (ратифікований РФ 22 квітня 2004 року), територія Автономної Республіки Крим, м. Севастополя, Донецької і Луганської областей відноситься до території України.
Відповідно до статей 1-3, 6 Конституції України - Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава; Суверенітет України поширюється на всю її територію; Україна є унітарною державою; Територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною; Державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову; Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Згідно зі статтями 17, 19, 65, 68 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу; На території України забороняється створення і функціонування будь-яких збройних формувань, не передбачених законом; На території України не допускається розташування іноземних військових баз; Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України; Кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей; Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Статтями 132-134 Конституції України визначено, що територіальний устрій України ґрунтується на засадах єдності та цілісності державної території. До системи адміністративно-територіального устрою України входить АР Крим, області, зокрема, Луганська область, а також райони, міста, райони у містах, селища і села.
Згідно з вимогами ст. ст. 72, 73 Конституції України питання про зміну території України вирішуються виключно всеукраїнським референдумом, який призначається Верховною Радою України або Президентом України відповідно до їхніх повноважень, встановлених Конституцією, та проголошується за народною ініціативою на вимогу не менш як трьох мільйонів громадян України, які мають право голосу, за умови, що підписи щодо призначення референдуму зібрано не менш як у двох третинах областей і не менш як по сто тисяч підписів у кожній області.
У березні-квітні 2014 року у м. Луганськ та інших населених пунктах Луганської області розпочалася збройна агресія РФ шляхом неоголошених та прихованих вторгнень підрозділів збройних сил та інших силових відомств РФ, організації та підтримки терористичної діяльності та діяльності, направленої на окупацію Луганської області та порушення територіальної цілісності України.
У окремих містах та районах Луганської області всупереч законодавству України 11.05.2014 проведено незаконний референдум з питання «Про підтримку акту про державну самостійність Луганської народної республіки», за результатами якого 12.05.2014 проголошено створення незаконного псевдодержавного утворення «Луганська народна республіка» (далі - «ЛНР»).
З метою забезпечення діяльності самопроголошеної «ЛНР» представниками РФ з числа своїх громадян та місцевого населення Луганської області сформовані підрозділи політичного (так звані «органи державної влади «ЛНР») та силового блоків (до складу яких увійшли представники так званих правоохоронних органів та незаконних збройних формувань), які мали стабільний склад лідерів, підтримували між собою тісні стосунки, забезпечували централізоване підпорядкування учасників політичного та силового блоку лідерам організації, а також розробили план злочинної діяльності та чіткий розподіл функцій учасників щодо його досягнення.
У результаті вищезазначених подій значна кількість території та населених пунктів Луганської області протягом квітня-вересня 2014 року опинилась під контролем регулярних з'єднань і підрозділів збройних сил та інших військових формувань РФ, підпорядкованих і скеровуваних ними російських радників та інструкторів, РФ на території Луганської області так званої «ЛНР», які Законом України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» № 2268-VIII від 18.01.2018, Постановою Верховної Ради України «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями» № 254-VIII від 17.03.2015 та Закону України «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей» № 1680-VII від 16.09.2014 визнані тимчасово окупованими територіями, а органи державної та місцевої влади України та бюджетні установи, згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 595 від 07.11.2014, припинили свою діяльність на вказаних територіях та переміщені на підконтрольну органам державної влади України територію.
До тимчасово окупованих територій віднесено в тому числі місто Луганськ Луганської області.
Громадянка України ОСОБА_5 усвідомлюючи вищенаведені обставини, перебуваючи на тимчасово окупованій території України - в м. Луганськ Луганської області, діючи умисно, приблизно в середині липня 2022 року погодилась зайняти посаду секретаря ЦВК ЛНР, яка діяла у складі окупаційної адміністрації російської федерації на тимчасово окупованій території Луганської області.
24 лютого 2022 року російською федерацію здійснено повномасштабне військове вторгнення на територію України, у зв'язку із чим розпочато ведення агресивної війни проти України та відкрите захоплення її території.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затверджений Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. В подальшому він продовжувався і на теперішній час є діючим.
У результаті вищезазначених подій, значна частина території Луганської області опинилась під контролем регулярних з'єднань і підрозділів збройних сил та інших військових формувань російської федерації, підпорядкованих і скеровуваних ними російських радників та інструкторів, окупаційних адміністрацій російської федерації на території Луганської області.
Одночасно, з метою зміни меж території та державного кордону України в порушення порядку, встановленого Конституцією України, на тимчасово окупованій частині Луганської області, з числа представників незаконного збройного формування, так званого «ЛНР» створено органи і структури, функціонально відповідальні за управління тимчасово окупованими територіями України, які узурпували виконання владних функцій, та, згідно з Законом України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» № 2268-VIII від 18.01.2018, є органами окупаційної адміністрації російської федерації.
Як наслідок, агресія збройних сил російської федерації та інших військових формувань, що діють на їх боці, призвела до тимчасової окупації більшої частини території Луганської області.
20 вересня 2022 року, так званою «народною радою ЛНР» прийнято «Закон о референдуме луганской народной республики по вопросу о вхождении в состав российской федерации на правах субъекта российской федерации».
З метою організації незаконного референдуму, так званою центральною виборчою комісією луганської народної республіки (далі за текстом «ЦВК ЛНР»), яка діє у складі окупаційної адміністрації російської федерації, на тимчасово окупованій території Луганської області утворено територіальні виборчі комісії на території Луганської області.
Громадянка України ОСОБА_5 усвідомлюючи вищенаведені обставини, перебуваючи на тимчасово окупованій території України - в м. Луганськ Луганській області, будучи призначена 18.07.2018 на посаду секретаря ЦВК ЛНР, діючи умисно, протиправно, переслідуючи мету змінити межі території та державного кордону України в порушення порядку, встановленого Конституцією України, за попередньою змовою групою осіб, починаючи з 20 вересня 2022 року погодилась взяти участь в організації та проведенні незаконного референдуму на посаді секретаря ЦВК ЛНР, яка діяла у складі окупаційної адміністрації російської федерації на тимчасово окупованій території Луганської області.
У період часу з 23 по 27 вересня 2022 року ОСОБА_5 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, перебуваючи на тимчасово окупованій території України, в м. Луганськ Луганської області, знаходячись, зокрема, за місцем розташування ЦВК ЛНР, за адресою: м. Луганськ, площа Героїв Великої Вітчізняної війни, буд. 3, виконуючи відведену їй роль секретаря ЦВК ЛНР, спільно з іншими невстановленими особами, забезпечила підготовку засідань ЦВК ЛНР з питань проведення незаконного референдуму, шляхом підписання протоколів ЦВК ЛНР з незаконного референдуму, забезпечення діловодства ЦВК ЛНР, організації доведення рішень ЦВК ЛНР до відома членів ЦВК ЛНР, інших виборчих комісій, суб'єктів виборчого процесу, надання інформації ЗМІ, виконання повноважень члена ЦВК ЛНР, в тому числі організації та контролю роботи виборчих комісій з проведення незаконного референдуму, - ОСОБА_5 прийняла учать в організації та проведенні незаконного референдуму з питання «входження луганської народної республіки до складу російської федерації на правах суб'єкта російської федерації» на тимчасово окупованій території України, тобто вказаними діями ОСОБА_5 посягла на територіальну цілісність і недоторканність України , оскільки її дії спрямовані на зміну меж території та державного кордону України в порушення порядку, встановленого Конституцією України.
Щодо обґрунтованої підозри.
Згідно зі ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Оскільки чинне законодавство не розкриває поняття обґрунтованої підозри, враховуючи ст. 8, 9 КПК України, слід керуватися позиціями Європейського суду з прав людини. З точки зору практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182). При чому факти, які викликали підозру, не обов'язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред'явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі "Murray v.United Kingdom", 14310/88, 28.10.94, п. 55).
Уявлення про "обґрунтовану підозру" має ґрунтуватися поміж інших факторів, на двох ключових критеріях: суб'єктивному та об'єктивному.
Перший критерій означає, що підозра має бути добросовісною, тобто особа, яка оголосила про підозру, має щиро підозрювати особу у вчиненні такого кримінального правопорушення, другий - що об'єктивно існують дані про скоєне кримінальне правопорушення і причетність особи до вчинення правопорушення. Такими даними можуть бути дії самого підозрюваного, наявні документи, речові докази, показання очевидців тощо.
Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого їй злочину за ч. 2 ст. 110, ч. 5 ст. 111-1 КК України повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:
- протоколом допиту свідка ОСОБА_6 , яка повідомила, що знає ОСОБА_5 , та 15.08.2022 року знаходячись на тимчасово окупованій території Луганської області, а саме в смт. Біловодськ, Луганської області була свідком публічного виступу ОСОБА_5 на головній площі міста з закликами до голосування на так званому референдумі за приєднання «ЛНР» до складу Російської Федерації. Також свідку під час огляду мережі інтернет стало відомо, що ОСОБА_5 обіймає посаду т. зв. «секретаря ЦИК ЛНР» та здійсню діяльність з організації, підготовки та проведення т. зв. референдуму.;
- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками, де свідок ОСОБА_6 впізнає ОСОБА_5 ;
- протоколом огляду відеозапису в мережі інтернет, а саме публікації на Інтернет сайті «ТАСС» під назвою: « ІНФОРМАЦІЯ_2 », на якому ОСОБА_5 видає т.зв. міжнародним спостерігачам всі необхідні документи для роботи на виборчих дільницях.;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_7 , яка повідомила, що знає ОСОБА_5 , та у липні 2022 року знаходячись на тимчасово окупованій території Луганської області, а саме в м. Луганськ була свідком публічного виступу ОСОБА_5 на Театральній площі міста з закликами до голосування на так званому референдумі за приєднання «ЛНР» до складу Російської Федерації. Також свідку під час огляду мережі інтернет стало відомо, що ОСОБА_5 обіймає посаду т. зв. «секретаря ЦИК ЛНР» та здійсню діяльність з організації, підготовки та проведення т. зв. референдуму.;
- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками, де свідок ОСОБА_7 впізнає ОСОБА_5 ;
- протоколом огляду відеозапису в мережі інтернет, а саме опубліковане ІНФОРМАЦІЯ_3 о 00:09 в застосунку «Телеграм» на телеграм-каналі « ІНФОРМАЦІЯ_4 », за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_5 , під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_6 », на якому представлено 6 осіб членів « ІНФОРМАЦІЯ_7 », серед яких знаходиться ОСОБА_5 .
Таким чином, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчинені умисних діях, вчинених з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України та в участі в організації та проведенні незаконного референдуму на тимчасово окупованій території тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 110, ч. 5 ст. 111-1 КК України.
Стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на цей час докази у кримінальному провадженні свідчать про об'єктивний зв'язок підозрюваної ОСОБА_5 із вчиненням кримінального правопорушення, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України.
Щодо належного повідомлення про підозру.
У зв'язку із збройною агресією Російської Федерації, воєнним станом в Україні, захопленням м. Луганськ та проведенням бойових дій, беручи до уваги те, що існують достатні підстави вважати, що ОСОБА_5 перебуває на тимчасово окупованій території України, та обґрунтовану неможливість вручити повістку про виклик особи, з дотриманням вимог ст. ст. 111, 135, 278 КПК України, в газеті «Урядовий кур'єр» № 222 ( НОМЕР_1 ) від 15.10.2022, яка є засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, розміщена за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_8 , та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора від ІНФОРМАЦІЯ_9 , розміщена за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_10 опубліковано повістку про виклик особи -
ОСОБА_5 , на 26.10.2022, 27.10.2022, 28.10.2022, за зазначеною в повістці адресою, для проведення слідчих та процесуальних дій у кримінальному провадженні № 22022130000000584, отримання письмового повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, допиту в якості підозрюваного.
В призначений час, громадянка України ОСОБА_5 в призначене місце не з'явилась, про неможливість та причини неприбуття до Луганської обласної прокуратури не повідомила.
Відповідно до ч. 1 ст. 278 КПК України, письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
29 жовтня 2022 року у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_5 , повідомлено про підозру у добровільному зайнятті громадянином України посади в незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території, та в умисних діях, вчинених з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, вчиненого за попередньою змовою групою осіб тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 110, ч. 5 ст. 111-1 КК України.
Враховуючи наведені вище обставини, слідчим за погодженням з прокурором, з дотриманням вимог ст. ст. 111, 135, 278 КПК України, повідомлено ОСОБА_5 про підозру у відповідності та у спосіб передбачений діючим кримінальним процесуальним законодавством України (опубліковано повідомлення про підозру на веб-сайті Офісу Генерального прокурора, розміщене за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_11 в газеті «Урядовий кур'єр», розміщене за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_12 ).
Крім того, одночасно з опублікуванням повідомлення про підозру в зазначених засобах масової інформації, підозрювану ОСОБА_5 викликано до слідчого та прокурора за зазначеною у повістці адресою для вручення письмового повідомлення про підозру, допиту в якості підозрюваного та проведення слідчих дій на 02.11.2022, 03.11.2022, 04.11.2022.
В призначений час та призначене місце підозрювана ОСОБА_5 не з'явилась, про неможливість та причини неприбуття до слідчого не повідомила.
Таким чином, 29 жовтня 2022 року у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_5 набула статусу підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 110, ч. 5 ст. 111-1 КК України.
Щодо розшуку.
Постановою слідчого 3 3управління ГУ СБУ у Донецькій та Луганській областях від 29.10.2022, на підставі ст. 281 КПК України ОСОБА_5 оголошено в розшук.
Щодо ризиків.
Слідчий суддя вважає доведеними вказані ризики, передбачені пунктами 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
При цьому слідчий суддя враховує, що як обов'язковий критерій застосування запобіжного заходу ризик кримінального провадження має прогностичний характер, його визначення у конкретний проміжок часу спрямоване на усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому. Безумовно, наявність заявлених ризиків має обґрунтовуватися, а обов'язки, про покладення (продовження) яких клопоче орган досудового розслідування у разі обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, - бути у взаємозв'язку з ними. Однак, в переважній більшості випадків, враховуючи їх вірогідний характер, класичні категорії доказування, притаманні судовому процесу, при їх обґрунтуванні не застосовуються. При встановленні ризиків кримінального провадження слідчий суддя застосовує стандарт достатності підстав вважати, що підозрюваний може вдатися до дій на шкоду кримінальному провадженню. Оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, слідчий суддя має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
Про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст.177 КПК України, а саме ризик переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду свідчать такі обставини, як тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 в разі визнання її винуватою у кримінальному правопорушенні, в якому вона підозрюється за ч. 2 ст. 110, ч. 5 ст. 111-1 КК України, вагомість наявних достатніх доказів про вчинення підозрюваною кримінального правопорушення, системне неприбуття на виклик прокурора, слідчого 6 разів, в свою чергу не повідомивши орган досудового розслідування та Луганську обласну прокуратуру про неможливість прибути. Також необхідно врахувати спосіб вчинення злочину - дії вчинив умисно, під час воєнного стану, що має негативні наслідки для всієї територіальної громади та України в цілому, на цей час знаходиться на окупованій території співпрацюючи з окупаційною адміністрацією, що з великою часткою ймовірності спонукатиме його до втечі у разі обрання більш м'якого запобіжного заходу.
Про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст.177 КПК України, а саме продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється, або вчинити інше кримінальне правопорушення свідчить:
- тимчасова окупація території України, а саме території м. Луганськ та інших населених пунктів Луганської області, де ОСОБА_5 здійснює протиправну діяльність, що дає їй можливість продовжувати здійснювати злочинну діяльність та унеможливлює реальне відбування покарання, яке може бути призначене останній у разі її засудження за цей злочин;
- поведінка підозрюваної ОСОБА_5 , яка своїми діями публічно демонструє підтримку прийняття рішення Російською Федерацією від 24.02.2022 щодо проведення на території суверенної держави України, так званої «спеціальної воєнної операції», підтримав дії РФ та незаконних збройних формувань, так званої «ЛНР», дії яких спрямовані на захоплення території України.
Всі ці обставини в своїй сукупності свідчать про те, що перебуваючи без запобіжного заходу, підозрюваний зможе продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється, або вчинити інше кримінальне правопорушення проти основ національної безпеки України.
Щодо перебування підозрюваного на окупованій території.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 1-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», 15.04.2014 року № 1207-VII, - тимчасово окупована Російською Федерацією територія України (тимчасово окупована територія) - це частини території України, в межах яких збройні формування російської федерації та окупаційна адміністрація російської федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування російської федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації російської федерації.
Під збройними формуваннями російської федерації Закон № 1207-VII визначає регулярні з'єднання і підрозділи, підпорядковані Міністерству оборони російської федерації, підрозділи та спеціальні формування, підпорядковані іншим силовим відомствам російської федерації, їхні радники, інструктори та іррегулярні незаконні збройні формування, озброєні банди та групи найманців, створені, підпорядковані, керовані та фінансовані РФ, а також за допомогою окупаційної адміністрації РФ, яку складають її державні органи і структури, функціонально відповідальні за управління тимчасово окупованими територіями України, та підконтрольні російській федерації самопроголошені органи, які узурпували виконання владних функцій на тимчасово окупованих територіях України (п. 7 ч. 1 ст. 1-1 Закону України № 1207-VII).
Таким чином, незаконні збройні формування так званої «ЛНР» відносяться до збройних формувань РФ.
Пунктом 6 частиною 1 статті 1-1 Закону України № 1207-VII визначено, що окупаційна адміністрація російської федерації - сукупність державних органів і структур російської федерації, функціонально відповідальних за управління тимчасово окупованими територіями та підконтрольних російській федерації самопроголошених органів, які узурпували виконання владних повноважень на тимчасово окупованих територіях та які виконували чи виконують властиві органам державної влади чи органам місцевого самоврядування функції на тимчасово окупованій території України, в тому числі органи, організації, підприємства та установи, включаючи правоохоронні та судові органи, нотаріусів та суб'єктів адміністративних послуг.
Відомостями про те, що підозрювана перебуває на тимчасово окупованій території України свідчать наступні докази:
- протокол допиту свідка ОСОБА_6 , яка повідомила, 15.08.2022 року знаходячись на тимчасово окупованій території Луганської області, а саме в смт. Біловодськ, Луганської області була свідком публічного виступу ОСОБА_5 на головній площі міста з закликами до голосування на так званому референдумі за приєднання «ЛНР» до складу Російської Федерації;
- протокол допиту свідка ОСОБА_7 , яка повідомила, що знає ОСОБА_5 , та у липні 2022 року знаходячись на тимчасово окупованій території Луганської області, а саме в м. Луганськ була свідком публічного виступу ОСОБА_5 на Театральній площі міста з закликами до голосування на так званому референдумі за приєднання «ЛНР» до складу Російської Федерації;
- протокол огляду відеозапису в мережі інтернет, а саме опубліковане ІНФОРМАЦІЯ_3 о 00:09 в застосунку «Телеграм» на телеграм-каналі « ІНФОРМАЦІЯ_4 », за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_5 , під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_6 », на якому представлено 6 осіб членів « ІНФОРМАЦІЯ_7 », серед яких знаходиться ОСОБА_5 .
Висновки.
З огляду на те, що у судовому засіданні знайшли своє підтвердження ті обставини, що ОСОБА_5 набула статусу підозрюваної у кримінальному провадженні, підозра є обґрунтованою, доведення органом досудового розслідування наявності ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, а також факт того, що сукупність доказів у своєму зв'язку вказують слідчому судді на достатність підстави вважати, що підозрювана перебуває на тимчасово окупованій території України, слідчим суддею встановлено достатні підстави для розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу за відсутності підозрюваного, відповідно до приписів ч. 6 ст. 193 КПК України.
Санкція ч. 2 ст. 110, ч. 5 ст. 111-1 КК України передбачає покарання у вигляді позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п'ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої, який відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів.
Під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжним заходом є тримання під вартою.
У зв'язку з тим, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, які входять до вищевказаного переліку, підозра є обґрунтованою, доведення органом досудового розслідування наявності ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, до неї може бути застосований виключно запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а тому клопотання підлягає задоволенню.
Щодо застави.
Під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.
Оскільки ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, які входять до вищевказаного переліку, розмір застави слідчий суддя не визначає.
Інші питання.
Згідно ч. 4 ст. 197 КПК України, у разі постановлення слідчим суддею, судом ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого на підставі ч. 6 статті 193 цього Кодексу строк дії такої ухвали не зазначається.
Визначення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, тобто визначення, таким чином строку тримання особи під вартою, здійснюється лише під час застосування щодо особи запобіжного заходу, що відповідно до ч. 6 ст. 193 КПК України, можливе після затримання особи, а слідчий суддя, суд не пізніш як через сорок вісім годин з часу доставки такої особи до органу досудового розслідування, зобов'язаний розглянути питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід за обов'язкової присутності такого підозрюваного, обвинуваченого.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.176-178, 183, 194 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання - задовольнити.
В порядку ч. 6 ст. 193 КПК України обрати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 110 та ч. 5 ст. 111-1 КК України, у кримінальному провадженні № 22022130000000584 від 12.10.2022 року, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави.
Роз'яснити, що згідно з положеннями ч. 6 ст.193 КПК України, після затримання особи і не пізніше як через сорок вісім годин з часу доставки її до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановлює ухвалу.
Відповідно до ч. 4 ст. 197 КПК України, у разі постановлення слідчим суддею, судом ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, на підставі частини шостої статті 193 цього Кодексу строк дії такої ухвали не зазначається.
Дана ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Контроль за виконанням ухвали доручити прокурору відділу Луганської обласної прокуратури ОСОБА_3 .
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1