Справа № 932/5251/22
Провадження № 2/932/1817/22
15 листопада 2022 року м. Дніпро
Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді Овчиннікової О.С.
за участю секретаря судового засідання Киричок Л.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
Позивач звернулася до суду з позовом про розірвання шлюбу з відповідачем. В позовній заяві вона посилалася на те, що 21 травня 2016 року вона зареєструвала шлюб з ОСОБА_2 . Від шлюбу вони з відповідачем мають малолітню дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Протягом останніх років відношення з відповідачем поступово погіршувались, в результаті чого, між ними зникло взаєморозуміння. Будь-які спроби в свій час примиритися не дали бажаних результатів, оскільки у них з відповідачем різні погляди на сімейне життя та обов'язки. Таким чином, подружні відносини між ними припинилися більше чотирьох місяців потому до дня подання позову. З цього часу вони з відповідачем проживають окремо, спільне господарство не ведуть. Подальше спільне проживання і збереження шлюбу є неможливим. Тому вважає за необхідне розірвати шлюб між нею та відповідачем.
Позивач у судове засідання не з'явилася, проте подала до суду заяву в якій просила розглядати справу без її участі та прізвище залишити ОСОБА_4 .
Відповідач у судове засідання не з'явився, проте подав до суду заяву в якій просив справу розглядати без його участі, проти задоволення позовних вимог не заперечував.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом за відсутності учасників справи не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позові вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.
Згідно свідоцтва про шлюб, серії НОМЕР_1 виданого 21 травня 2016 року, ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , зареєстрували шлюб 21 травня 2016 року, шлюб зареєстрований Індустріальним районним у місті Дніпропетровську відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис №226. Після реєстрації шлюбу ОСОБА_5 змінила своє дошлюбне прізвище на « ОСОБА_4 ».
Від шлюбу мають спільну дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Судом було встановлено, що на теперішній час подружні відносини між сторонами припинені, подальше сумісне життя і збереження сім'ї стало неможливим. Сім'я розпалась остаточно і зберегти її неможливо.
За положеннями ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Відповідно до ч. 3 ст. 105 Сімейного Кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.
Як роз'яснено у п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» № 11 від 21.12.2007 року, суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Вирішуючи питання про можливість задоволення позову, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків.
В даному випадку заходів для відновлення родинних відносин вжито не було, сторони не мешкають однією сім'єю, на примирення не згодні - зазначене свідчить про те, що родина розпалася остаточно, тому позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки збереження шлюбу суперечило б їх інтересам, що має істотне значення, тому позов підлягає задоволенню.
На підставі ст. ст. 105, 110, 112, 114, 115 СК України та керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 200, 263-265, 289 ЦПК України, суд
Позов позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований 21 травня 2016 року Індустріальним районним у місті Дніпропетровську відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис №226 - розірвати.
Прізвище сторін після розірвання шлюбу залишити без змін.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.С. Овчиннікова