Справа № 156/572/22
Провадження № 2/156/245/22
Рядок статзвіту № 69
15 листопада 2022 року Іваничівський районний суд Волинської області в складі:
головуючого судді Бєлоусова А.Є.,
з секретарем судового засідання Кирилюк Л.М.,
(без участі сторін)
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у смт. Іваничі Волинської області питання про ухвалення додаткового рішення в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітніх дітей, ухвалив судове рішення про таке:
1. Підстави для ухвалення додаткового рішення у справі. Процедура.
1.1. Іваничівським районним судом Волинської області 27.10.2022 завершено з ухваленням рішення по суті спору розгляд цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітніх дітей.
1.2. Оскільки сторона позивача до закінчення судових дебатів заявила про наявність судових витрат на професійну правничу допомогу та про намір подати до суду докази на підтвердження таких витрат протягом п'яти днів з дня ухвалення рішення суду, суд з власної ініціативи призначив судове засідання для вирішення питання про судові витрати та ухвалення додаткового рішення з цього питання на 31.10.2022 на 11 год. 00 хв..
1.3. Позивачка ОСОБА_1 та її представниця - адвокат Білецька І.М. були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду питання щодо ухвалення додаткового рішення судом, однак для участі в судовому засіданні не прибули. Водночас 31.10.2022 адвокат Білецька І.М. надала до суду заяву про компенсацію судових витрат, а також на підтвердження понесених відповідачем судових витрат - копію договору від 07.09.2022 про надання правничої (правової) допомоги, акт приймання -передачі наданих послуг до договору від 27.10.2022, розрахунок суми гонорару за надану правничу (правову) допомогу від 27.10.2022, квитанцію до прибуткового касового ордера від 27.10.2022 № 1-7.
1.4.Відповідач ОСОБА_2 , його представниця - адвокат Колодійчук Н.В. були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи судом. 31.10.2022 адвокат Колодійчук Н.В. надала до суду клопотання щодо відкладення розгляду питання про судові витрати в справі, оскільки перебувала на лікарняному, не отримала від сторони позивача копій документів, наданих на підтвердження судових витрат.
1.5. Ухвалою суду від 31.10.2022 у справі № 156/572/22 у зв'язку з перебуванням адвоката Колодійчук Н.В. на лікарняному та неотриманням нею від сторони позивача копій документів, котрі б підтверджували наявність витрат ОСОБА_1 на правничу допомогу, відкладено судове засідання, призначене з метою ухвалення в справі додаткового рішення, на 15.11.2022 на 11 год. 00 хв.. Цією ж ухвалою продовжено строк розгляду питання щодо ухвалення додаткового рішення з приводу розподілу судових витрат між сторонами у справі № 156/572/22 - до 15.11.2022.
1.6. Сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце призначеного судового засідання в справі. Для участі в призначеному судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 , її представниця - адвокат Білецька І.М. не прибули, заяви (клопотання) щодо необхідності відкладення судового засідання від них не надходили. Для участі в призначеному судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 , його представниця - адвокат Колодійчук Н.В. не прибули; представниця відповідача надала до суду клопотання, в якому просила здійснювати судове засідання без її участі та без участі ОСОБА_2 , порушене процесуальне питання вирішити з урахуванням пояснень та нормативного обґрунтування, викладених стороною відповідача у клопотання від 28.09.2022, наявному в справі.
1.7. За змістом ч. 4 ст. 270 Цивільного процесуального кодексу (ЦПК) України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду питання про ухвалення додаткового судового рішення.
1.8. З огляду на це та відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути питання про ухвалення додаткового рішення за відсутності учасників справи та без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
1.9. Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
1.10. Згідно з п.3 ч.1 ст. 270 ЦПК України, суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
2. Докази сторін щодо понесених судових витрат.
2.1. При зверненні до Іваничівського районного суду Волинської області 08.09.2022 з позовною заявою ОСОБА_1 звільнена від сплати судового збору на підставі п.3 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
2.2. Позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітніх дітей була підготовлена адвокатом Білецькою І.М. (а. с. 1-3), на підставі договору про надання правничої (правової) допомоги від 07.09.2022 (а.с.88); позивачка сплатила за надані адвокатом послуги 5000,00 грн. (в тому числі за попередню консультацію -200,00 грн.; за підготовку позовної заяви - 3000,00 грн.; за представництво інтересів у суді - 1000,00 грн.; за підготовку заяв процесуального характеру - 800,00 грн.) (а. с. 90-91).
2.3. Стороною позивача надані до суду копія договору від 07.09.2022 про надання правничої (правової) допомоги, акт приймання -передачі наданих послуг до договору від 27.10.2022, розрахунок суми гонорару за надану правничу (правову) допомогу від 27.10.2022, квитанція до прибуткового касового ордера від 27.10.2022 № 1-7 (а.с.88-91).
2.4. Відповідач ОСОБА_1 уклав з Адвокатським об'єднанням «ВАШ НАДІЙНИЙ АДВОКАТ» договір від 22.09.2022№ 66 про надання правничої допомоги, його інтереси під час судового розгляду справи № 156/572/22 представляла адвокат Колодійчук Н.В. (практикує в складі згаданого адвокатського об'єднання). Відповідач вирішив узяти на себе весь тягар понесених ним витрат щодо отримання правничої допомоги (про це сторона відповідача повідомила у відзиві на позов; а. с. 34-40), він не вимагає компенсації цих витрат (повної чи часткової) за рахунок позивачки.
3. Мотиви, з яких суд дійшов висновків, і закон, яким керувався суд.
3.1. Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
3.2. Згідно зі ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
3.3. ОСОБА_1 звільнена від сплати судового збору на підставі п.3 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» (як позивачка, котра звертається до суду з позовом про стягнення аліментів).
3.4. За змістом ст. 141 ЦПК України в разі задоволення позову позивача, звільненого від сплати судового збору, судовий збір стягується з відповідача на користь держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини заявлених до нього позовних вимог, якщо цього відповідача також не звільнено від сплати судового збору.
3.5. Аналогічні правові позиції висловлені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20.03.2019 у справі № 161/4985/17 (провадження № 14-71цс19), від 20.11.2019 у справі № 210/3177/17 (провадження № 14-288цс19). Відповідно до ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
3.6. Згідно з ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду фізичною особою позову майнового характеру необхідно сплачувати судовий збір за ставкою 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
3.7. Оскільки у позовах про стягнення аліментів ціна позову визначається сукупністю всіх виплат, але не більше ніж за шість місяців (п.3 ч.1 ст. 176 ЦПК України), то заявлені ОСОБА_1 позовні вимоги підлягають оплаті на рівні 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У грошовому вираженні ця сума складає 992,40 грн. (на підставі ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік», з розрахунку: 0,4 х 2481,00 грн. = 992,40 грн.). Саме таку суму судового збору суд стягує з відповідача ОСОБА_2 на користь держави.
3.8. ОСОБА_1 доведені витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката Білецької І.М. (в межах суми 5000,00 грн.), позивачка не заперечує факту отримання попередньої консультації щодо предмета спору від саме цього адвоката, підготовки тексту позовної заяви саме цим адвокатом, адвокат Білецька І.М. особисто брала участь в судовому засіданні 04.10.2022 (а.с.59-60), готувала від імені та в інтересах позивачки інші заяви з процесуальних питань (а. с. 19,69,71,72-73, 86-87). ОСОБА_1 не вважає надмірними понесені нею витрати на отримання професійної правничої допомоги.
3.9. Загальні правила розподілу судових витрат між сторонами визначені положеннями ст. 141 ЦПК України. Так, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог
3.10. Водночас сторона відповідача заявила клопотання щодо зменшення з мотивів неспівмірності витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (а.с.41-43). Адвокат Колодійчук Н.В. звертає увагу суду на малозначність розглядуваної цивільної справи, відсутність складності у встановленні фактичних підстав позову, просить зважати на фінансовий стан відповідача, вважає понесені позивачкою суму витрат на правничу допомогу неспівмірною зі складністю справи, невідповідною критерію розумності, просить суд застосувати положення ч.4 ст. 137 ЦПК України і зменшити розмір судових витрат, котрі компенсуються позивачці з іншої сторони, до 1500,00 грн..
3.11. Положення ч.4 ст. 137 ЦПК України визначають, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог ч.4 ст. 137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
3.12. При застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, однак, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у ч.4 ст. 137 ЦПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною,
яка зазначає про неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям
заявлених витрат. Для визначення суми відшкодування необхідно послуговуватися критеріями реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).
3.13. Така позиція кореспондується з підходом до вирішення питань щодо компенсації витрат стороні процесу, висловленим у рішенні Європейського суду з прав людини від 28.11.2002 у справі «Лавентс проти Латвії» (Lavents v. Latvia), заява № 58442/00 («Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір»).
3.14. Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд, з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи (постанови Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 01.06.2018 року у справі № 904/8478/16).
3.15. Рішенням суду від 27.10.2022 у справі № 156/572/22 позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітніх дітей задоволено. Водночас суд враховує, що справа № 156/572/22 за своєю сутністю є малозначною, судовий розгляд її здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження, складності у встановленні фактичних підстав позову не вбачається, представниця позивача (адвокат) брала участь особисто лише в одному судовому засіданні, підготовлені адвокатом заяви з процесуальних питань за своїм змістом не є складними (здебільшого це заяви про розгляд справи без участі сторони позивача, про відкладення розгляду справи), відповідач позов визнав під час судового розгляду справи. Відтак, суд дійшов висновку про необхідність зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Зокрема, виходячи із засад розумності, притаманних цивільному судочинству, суд частково компенсує позивачці з відповідача понесені ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в межах суми 2000,00 грн., саме така сума витрат підлягає стягненню з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 .
Керуючись ст. 133,137,141,270 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави (Отримувач коштів: ГУК у Волин.обл/смт Іваничі/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38009371; Банк отримувача:Казначейство України(ел. адм. подат.) Код банку отримувача (МФО) 899998; Рахунок отримувача UA218999980313141206000003484; Код класифікації доходів бюджету: 22030101) судовий збір у розмірі 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) гривні 40 копійок.
Заяву сторони позивача про компенсацію витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково, зменшивши розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2000 (дві тисячі) гривень 00 копійок.
Додаткове рішення може бути оскаржено до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Згідно із п.3 розд. XII «Прикінцеві положення» ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст цього рішення суду виготовлений 15.11.2022.
Учасники справи:
1)позивачка - ОСОБА_1 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ;
2)відповідач - ОСОБА_2 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Суддя А. Є. Бєлоусов