Справа № 677/707/21
Провадження № 1-кп/677/103/22
15 листопада 2022 року м. Красилів
Красилівський районний суд Хмельницької області
в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Красилові кримінальне провадження, зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12021243000000046 від 23 лютого 2021 року по обвинуваченню
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , з середньою спеціальною освітою, одруженого, непрацюючого, раніше судимого:
- 31 травня 2010 року Красилівським районним судом Хмельницької області за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 289, ч. 2 ст. 186, ст. 70, ст. 71 КК України на 4 роки 2 місяці позбавлення волі. Звільнений 21.03.2014 по відбуттю строку покарання;
- 30 травня 2018 року Красилівським районним судом Хмельницької області за ч. 3 ст. 185 КК України на 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки;
- 27 листопада 2018 року Старокостянтинівським районним судом Хмельницької області за ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 71 КК України на 4 роки 6 місяців позбавлення волі;
- 25 жовтня 2019 року Старокостянтинівським районним судом Хмельницької області за ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 70 КК України на 4 роки 8 місяців позбавлення волі.
- про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України,
ОСОБА_4 будучи раніше судимим за злочини проти власності, на шлях виправлення не став та вчинив нове кримінальне правопорушення.
Так, 22 лютого 2021 року близько 11 год. 00 хв. ОСОБА_4 , перебуваючи в державній установі «Райківецька виправна колонія № 78», розташованої за адресою: Хмельницька область, Хмельницький район, с. Райківці, вул. Паркова, 9, де останній відбуває покарання за вчинення кримінального правопорушення проти власності, з метою отримання грошових коштів, на сторінці Інтернет ресурсу «ОЛХ» побачив оголошення, ОСОБА_6 про продаж соковижимальної машини іспанського виробника, марки «Frucosol», моделі «F50C» номер «885», 2015 року виготовлення, прийняв рішення шахрайським шляхом незаконно заволодіти вказаною соковижимальною машиною.
З цією метою, ОСОБА_4 з мобільного телефону, із сім - картою мобільного оператора зв'язку ТОВ «Київстар» № НОМЕР_1 , взятий у користування у невстановленої особи, продовжуючи свої злочинні дії з метою заволодіння майном, 23 лютого 2021 року близько 11 год. 17 хв. зателефонував до ОСОБА_6 , та повідомив, що за ним заїде перевізник забере його та соковижимальну машину до готелю «Поділля», що по вул. Шевченка, 34 у м. Хмельницький, де з ним розрахуються за вказаний товар.
Надалі, того ж дня близько 11 год. 17 хв. годин зателефонував до перевізника ОСОБА_7 , та домовився, щодо перевезення ОСОБА_6 та соковижимальної машини з АДРЕСА_1 до готелю «Поділля» що розташований по вул. Шевченка, 34 у м. Хмельницький.
Пізніше, того ж дня, близько 13 год. 04 хв. ОСОБА_4 , зателефонував до ОСОБА_6 , та діючи з корисливих мотивів, з метою заволодіння чужим майном, повторно, шляхом обману, повідомив потерпілому неправдиві відомості про те, що за соковижимальну машину марки «Frucosol», моделі «F50C», серійний номер «885», яку він залишив в автомобілі перевізника ОСОБА_7 з ним розрахуються в офісному приміщенні готелю «Поділля».
Після чого, ОСОБА_4 близько 13 год. 05 хв. зателефонував до перевізника ОСОБА_7 та сказав йому везти соковижимальну машину у м. Красилів.
Надалі, ОСОБА_4 в телефонному режимі, за допомогою мобільного телефону, із сім-картою мобільного оператора ТОВ «Київстар» № НОМЕР_2 , близько 13 год. 06 хв. домовився зі своїм знайомим ОСОБА_8 про те, що останній зустріне соковижимальну машину в м. Красилів та лишить в себе на зберігання.
Пізніше, ОСОБА_8 близько 14 год. 09 хв. отримав вказану соковижимальну машину та залишив її на зберігання за адресою АДРЕСА_2 , після чого, ОСОБА_4 отримав можливість розпоряджатись вказаною соковижималкою, оскільки вона перебувала у його знайомого.
Внаслідок своїх протиправних дій ОСОБА_4 умисно, повторно, шляхом обману заволодів майном ОСОБА_6 на суму 69903 гривні 90 копійок.
Таким чином, своїми умисними діями, які виразились у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчиненому повторно, ОСОБА_4 вчинив.
29 квітня 2021 року між прокурором Хмельницької окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 в присутності захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 , укладена угода про визнання винуватості, згідно якої обвинувачений повністю визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, що ставиться йому в вину, зобов'язався беззастережно визнати обвинувачення в обсязі обвинувачення в суді. Сторони погоджуються на призначення покарання ОСОБА_4 за ч.2 ст. 190 КК України у виді позбавлення волі на трок два роки, на підставі ст.. 71 КК України шляхом часткового складання покарання за вироком Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 25 жовтня 2019 року визначити остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк п'ять років, зарахувавши в строк призначеного покарання частково відбуте покарання за вироком Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 25 жовтня 2019 року .
Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав угоду про визнання винуватості і просить її затвердити. При цьому пояснив, що укладення угоди є цілком добровільним, він цілком розуміє права, передбаченні п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_5 також підтримав угоду про визнання винуватості.
Під час судового засідання прокурор ОСОБА_3 також підтримав угоду про визнання винуватості, просить суд її затвердити та пояснив, що укладення угоди з його сторони є цілком добровільним і він цілком розуміє наслідки затвердження угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України.
Вислухавши думку прокурора, обвинуваченого та його захисника, які не заперечили щодо затвердження судом даної угоди, суд приходить до висновку, що угода про визнання винуватості підлягає затвердженню з наступних підстав.
Згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди..
Як вбачається з наданих матеріалів кримінального провадження, дії обвинуваченого ОСОБА_4 обґрунтовано кваліфіковані за ч. 2 ст. 190 КК України. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом. Прокурор також розуміє наслідки затвердження даної угоди, визначені ч. 2 ст. 473 КПК України.
Суд дійшов переконання, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
При вирішенні питання про відповідність угоди вимогам КПК України та закону, суд, враховує, що умови угоди про визнання винуватості не суперечать вимогам КПК України та закону, правова кваліфікація дій кримінального правопорушення вірна, умови угоди відповідають інтересам суспільства та не порушують прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб, не встановлено підстав вважати, що укладення угоди не було добровільним, не встановлено очевидної неможливості виконання обвинуваченим взятих на себе зобов'язань за угодою, а також відсутні фактичні підстави для невизнання винуватості.
Таким чином в судовому засіданні встановлено, що діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 мало місце. Зазначене діяння містить склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України. Обвинувачений ОСОБА_4 винен у вчиненні цього кримінального правопорушення і підлягає покаранню за його вчинення.
При призначенні покарання, суд згідно із вимогами ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Як особа ОСОБА_4 раніше неодноразово судимий, не перебуває на обліку у лікаря-психіатра та в лікаря-нарколога.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого, судом враховується щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
Із врахуванням всіх обставин справи та особи обвинуваченого, суд вважає, що узгоджене сторонами покарання відповідає не тільки тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставинам справи, але й особі обвинуваченого, є обґрунтованим та буде відповідати цілям покарання. Також при призначенні покарання обвинуваченому суд враховує, що узгоджені сторонами в угоді про визнання винуватості вид і міра покарання відповідають загальним правилам призначення кримінальних покарань та розміру призначеного покарання, які встановлені Кримінальним кодексом України.
Згідно ч. 5 ст. 65 КК України у випадку затвердження вироком угоди про визнання вини суд призначає покарання, узгоджене сторонами угоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 475 Кримінального процесуального кодексу України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим і призначення останньому узгодженої сторонами міри покарання.
Цивільний позов не заявлявся.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 25 лютого 2021 року, після набрання вироком законної сили підлягає скасуванню.
Питання речових доказів слід вирішити в порядку ст.. 100 КПК України.
Товарознавчу експертизу № СЕ-19/123-21/2582-ТР від 16 квітня 2021 року в сумі 653,80 грн. проводив експерт установи, що фінансується з Державного бюджету, тому, згідно з вимогами ч. 2 ст. 124 КПК України, підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати.
Керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України суд, -
Затвердити угоду про визнання винуватості від 29 квітня 2021 року по кримінальному провадженні зареєстрованому у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за 12021243000000046 від 23 лютого 2021 року, укладену між прокурором ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за участю захисника - адвоката ОСОБА_5 .
Визнати ОСОБА_4 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, призначивши йому покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки.
На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків, шляхом часткового складання покарання за даним вироком та вироком Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 25 жовтня 2019 року ОСОБА_4 остаточно призначити покарання у виді позбавлення волі на строк п'ять років.
Строк покарання ОСОБА_4 обчислювати з 15 листопада 2022 року, зарахувавши в строк відбуття покарання строк, що частково відбутий за вироком Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 25 жовтня 2019 року, тобто за період з 02 червня 2018 року по 14 листопада 2022 року включно.
Цивільний позов не пред'являвся.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 25 лютого 2021 року, після набрання вироком законної сили, скасувати.
Речовий доказ - соковижимальну машину марки «Frucosol», моделі «F50C», яка передана на зберігання до кімнати речових доказів Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області, повернути власнику ОСОБА_6 .
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати за проведення експертизи № СЕ-19/123-21/2582-ТР від 16 квітня 2021 року в розмірі 653,80 грн.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
На вирок може бути подана апеляційна скарга з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Хмельницького апеляційного суду через Красилівський районний суд Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копія вироку може бути отримана в суді учасниками судового провадження. Обвинуваченому та прокурору вручити копію вироку негайно після його проголошення.
Суддя ОСОБА_1