Справа №464/5124/22
пр № 2-з/464/100/22
14 листопада 2022 року м.Львів
Сихівський районний суд м.Львова
суддя Тімченко О.В.
справа № 464/5124/22
учасники справи:
позивач (стягувач) ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 )
відповідач (боржник) ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 )
відповідач (боржник) ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 )
вимоги: забезпечення позову
Обставини справи
Адвокат Репецький В.В. від імені та в інтересах позивача звернувся до Сихівського районного суду м.Львова із позовною заявою про визнання недійсним договору дарування Ѕ частки квартири за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 70,3 кв.м житловою площею 41,5 кв.м, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Лозинською О.М. від 19 вересня 2022 року за № 395, з підстав фраудаторності.
Представник позивача звернувся до суду із заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на Ѕ частки квартири за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 70,3 кв.м житловою площею 41,5 кв.м, котра належить ОСОБА_3 на підставі договору дарування від 19 вересня 2022 року за № 395, посвідченого приватним нотаріусом ЛМНО Лозинською О.М.
Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судову справу передано на розгляд судді Тімченко О.В.
Заява про забезпечення позову розглядається без повідомлення учасників справи у відповідності до ч.1 ст.153 ЦПК України, в порядку письмового провадження, як це передбачено ч.13 ст.7 ЦПК України. На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
Мотиви на висновки суду
Згідно із ч.ч.1, 2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Згідно із ч.3 ст.149 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
У ч.4 ст.263 ЦПК України унормовано, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
При вжитті заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів (постанова Верховного Суду від 07 липня 2021 року у справі № 308/7086/20).
У постановах Верховного Суду від 16 серпня 2018 року у справі № 910/1040/18, від 22 липня 2019 року у справі № 914/120/19 зроблено висновок про те, що у немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
Забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуальної рівноправності сторін. Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. При розгляді заяви про забезпечення позову вирішується лише питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову і не вирішуються матеріально-правові вимоги та наперед результат розгляду справи по суті позову. Указана правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 07 жовтня 2019 року у справі № 752/20385/18.
Установивши, що між сторонами дійсно існує спір щодо визнання договору частки квартири недійсним, суд дійшов висновку про необхідність забезпечення виконання ймовірного судового рішення шляхом накладення арешту на вказане вище майно, оскільки невжиття такого заходу забезпечення позову може призвести до його відчуження. Вид забезпечення позову - накладення арешту на спірне нерухоме майно, який просить застосувати сторона позивача, буде співмірним із заявленими позовними вимогами, забезпечить збалансованість інтересів сторін під час вирішення спору.
Наведений захід забезпечення позову відповідає вимогам розумності, обґрунтованості, адекватності вимог позивача щодо забезпечення позову і спроможний забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову. Невжиття таких заходів забезпечення позову призведе до неможливості виконання судового рішення і виникнення між сторонами у справі конфліктних ситуацій. Будь-які права інших осіб, що не є учасниками судового процесу, не порушуються у зв'язку із вжиттям такого заходу.
Зважаючи на викладене вище, заява про забезпечення позову підлягає задоволенню. Відомості, які б спростовували даний висновок суду, відсутні.
Керуючись ст.ст.258-260 ЦПК України, суддя
Заяву про забезпечення позову задоволити.
Накласти арешт на Ѕ частки квартири за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 70,3 кв.м житловою площею 41,5 кв.м (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2627816646060, номер запису про право власності 47899518), котра належить ОСОБА_3 на підставі договору дарування від 19 вересня 2022 року за № 395, посвідченого приватним нотаріусом ЛМНО Лозинською О.М.
Відповідно до ч.1 ст.157 ЦПК України ухвала підлягає негайному виконанню.
Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом (ч.4 ст.157 ЦПК України).
Згідно з ч.10 ст.153 ЦПК України оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 15 днів відповідно до вимог ст.ст.351-356 ЦПК України.
Ухвала набирає законної сили в порядку згідно з вимогами ст.261 ЦПК України - з моменту підписання 14 листопада 2022 року.
Суддя Олена ТІМЧЕНКО