Справа №464/615/19
пр.№ 2/464/30/22
14.11.2022 Сихівський районний суд м.Львова в складі:
головуючого-судді Чорної С.З.,
з участю секретаря судового засідання Гринюк Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням та вселенння,
встановив:
позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 в якому просить усунути йому перешкоди в користуванні квартирою АДРЕСА_1 шляхом виселення із зазначеної квартири відповідачів без надання іншого житла та зняти їх із реєстрації обліку місця проживання за адресою: АДРЕСА_2 ; вселити його у вказану квартиру.
Ухвалою суду від 07.03.2019 відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою від 19.04.2019 за клопотанням представника відповідача ОСОБА_5 - ОСОБА_6 провадження у справі №464/615/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням та вселенння зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у цивільній справі №464/1223/19 за позовом ОСОБА_5 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛКОМ-ЛІЗИНГ», ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: приватні нотаріуси Львівського міського нотаріального округу Барбуляк Христина Миколаївна та ОСОБА_7 , ОСОБА_3 про визнання незаконною та скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно та визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири.
Ухвалою від 16.09.2022 поновлено провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням та вселенння. Призначено підготовче судове засідання.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, з огляду на неявку сторін по справі, не здійснюється відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України.
Оглянувши матеріали цивільної справи, суд вважає, що позовну заяву слід залишити без розгляду з наступних підстав.
У судове засідання, призначене на 19.10.2022 позивач не з'явився, належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи, у зв'язку з чим розгляд справи відкладено та роз'яснено наслідки повторної неявки.
Разом з тим, позивач у судове засідання, призначене на 14.11.2022 повторно не з'явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи. Наслідки неявки в судове засідання позивача визначені частиною 5 статті 223 ЦПК України, відповідно до якої, у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Згідно вимог п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
За змістом зазначених вище процесуальних норм, правом на залишення позову без розгляду суд наділений лише в разі повторної неявки (двічі поспіль) позивача в судове засідання за умови, що він був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи та не подав заяви про розгляд справи за його відсутності.
Окрім цього, 18.10.2022 відповідач ОСОБА_5 подав заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000 грн. Заяву просить розглянути у його відсутності.
Відповідно до ч.3 ст.257 ЦПК України в ухвалі про залишення позову без розгляду можуть бути вирішені питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з державного бюджету.
Згідно із ч. 5 ст. 142 ЦПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.
Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частиною 4 ст. 137 ЦПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно із п. 2 ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Зважаючи на наведені норми процесуального закону, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції з захисту прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», «Данілов проти України»).
Аналогічні висновки містяться у додатковій постанові Верховного Суду від 24.01.2019 року по справі № 910/15944/17.
Частиною 5 ст. 137 ЦПК України встановлено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Верховний Суд у постанові від 06.03.2019 року у справі № 910/15357/17, додатковій постанові від 05.09.2019 року у справі №826/841/17 зазначив, що суд може зменшити суму судових витрат не тільки за клопотанням іншої сторони судового провадження, а і самостійно з посиланням на приписи процесуального законодавства та практику Європейського суду з прав людини.
Встановлено, що правнича допомога відповідачу ОСОБА_5 надавалась АБ «Олега Шубака» відповідно до Договору про надання правової допомоги від 28.03.2019.
Загальна вартість наданих послуг адвокатом позивачу складає 8000 грн. відповідно до акту прийому-передачі виконаних робіт від 01.07.2019.
Дослідивши надані докази, судом встановлена неспівмірність заявленого розміру витрат на професійну правничу допомогу складності справи та фактично виконаними адвокатами робіт (наданих послуг), часові, витраченому адвокатами на виконання відповідних робіт (послуг), обсягу наданих робіт (послуг).
Виходячи із встановленої реальності участі адвоката та його необхідності, а також з урахуванням очевидної неспівмірності заявленого розміру витрат на правову допомогу та беручи до уваги задекларовані в п. 6 ч. 3 ст. 2 ЦПК України і усталеній практиці у вищевказаних рішеннях ЄСПЛ принципи пропорційності, розумності і співмірності, суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат відповідача на професійну правничу допомогу до 3 000 грн., які можна вважати необхідними і неминучими для вдповідача, який був змушений до залучення професійної допомоги адвоката.
Керуючись ст.141, п.3 ч. 1 ст. 257, ст. 260 ЦПК України, суд,-
позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням та вселенння - залишити без розгляду.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000 грн.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після підписання її суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Ухвала суду складена та підписана суддею 14 листопада 2022 року.
Суддя С.З. Чорна