Справа №: 452/140/22
Іменем України
31 жовтня 2022 року м.Самбір
Суддя Самбірського міськрайонного суду Львівської області Карнасевич Г.І. розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, непрацюючого, проживаючого у АДРЕСА_1 ,
-за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ОБ № 115336 від
08.01.2022 року, ОСОБА_1 08.01.2022 року о 16 год. 45 хв. в с. Сусолів Самбірського району Львівської області керував транспортним засобом - автомобілем марки «Renault - Megane» державний номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія проводився у встановленому законодавством порядку із застосуванням спеціального технічного приладу «Drager Alcotest» № 6820, тест № 641 від 08.01.2022 року, результат тесту 0.25 % (проміле), чим порушив п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України.
Зазначені дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1 ст. 130 КУпАП, як керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав, пояснив, що керував транспортним засобом, однак у стані алкогольного сп'яніння не був. Його зупинили працівники поліції, які повідомили, що підозрюють його в керуванні транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння. Він пояснював працівникам поліції, що не вживав алкогольні напої. Працівники поліції запропонували йому пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння за допомогою приладу «Драгер», він погодився, результат був 0,25% промілеалкоголю у видихуваному повітрі, проте вказаний результат огляду не може свідчити про перебування його у стані алкогольного сп'яніння оскільки такий є в межах похибки, яка, відповідно до інструкції для приладу «Drager Alcotest 6810» становить в діапазоні температурі навколишнього середовища від +15.0 до +25.0 градусів Цельсія при результатах від 0 до
0.50 мг/л похибка вимірювання пристрою становить - 0,5 мг/л.
Зазначив, що він був не згоден з результатом приладу та наполягав, щоб пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння у медичному закладі, але працівники поліції йому відмовили та склали протокол про правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Крім того посилався на те, що відповідно до «Віденської конвенції про дорожній рух» від 08.11.1968 року, у національному законодавстві повинні бути передбачені спеціальні положення, що стосуються керування транспортними засобами під дією алкоголю, а також допустимий законом рівень вмісту алкоголю в крові, а у відповідних випадках - повітрі, що видихається, перевищення якого є несумісним із керуванням транспортним засобом.
У всіх випадках максимальний рівень вмісту алкоголю у крові у відповідності із національним законодавством не повинен перевищувати 0,50 г чистого алкоголю на літр крові чи 0,25мг на літр повітря що видихається (0,25 проміле).
Відповідно до тесту № 641, результат його огляду на стан алкогольного сп'яніння становить 0,25 проміле, що не перевищує допустиму норму алкоголю, оскільки не є більшою за 0,25 мг на літр повітря, як вказано в п.6 ст.8 Конвенції.
Вважає, що оскільки під час керування транспортним засобом він не перебував в стані алкогольного сп'яніння, результат тесту Драгера 0.25 проміле є в межах похибки, встановленої технічними даними алкотестера Драгера, просив провадження у справі закрити, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1
ст. 130 КУпАП.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оглянувши відеозапис із нагрудної камери спостереження поліцейського, дослідивши матеріали справи, суддя виходить з наступного.
Згідно з ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ст.ст. 9, 252 КУпАП, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, яке мало місце, та що має бути встановлено судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.
Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, або за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Відповідно до вимог п.2.9 «а» Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з п.п. 5,6 Розділу II, пунктів 1, 2 Розділу III Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18 грудня 2018 року за №1026, включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
Всупереч наведеним нормам, на відеозаписі, який мається на диску, що долучений працівниками поліції до матеріалів справи, наявний окремий фрагмент події з участю
ОСОБА_1 , з якого видно, що огляд водія на стан алкогольного сп'яніння проводився із застосуванням алкотестеру «Драгер» - результат тесту становить 0.25 % проміле. Відеозапис працівника поліції відзнятий на місці події з моменту зупинки транспортного засобу до моменту складання протоколу про адміністративне правопорушення на диску, наданому суду, відсутній. Таким чином, долучений запис не дає можливості встановити відомості про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки він проведений з порушенням вказаної вище Інструкції, а тому його не можна вважати належним та допустимим доказом по справі.
За змістом закону підставою для розгляду справи про адміністративне правопорушення та вирішення питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності є протокол про адміністративне правопорушення. Відповідно до ст. 251 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є джерелом доказів у справі. Отже розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється в межах дій, які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення і ставляться в вину особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Як убачається з протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1
08.01.2022 року о 16 год. 45 хв. в с. Сусолів Самбірського району Львівської області керував транспортним засобом - автомобілем марки «Renault - Megane» державний номерний знак
НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія проводився у встановленому законодавством порядку із застосуванням спеціального технічного приладу «Drager Alcotest» № 6820, тест № 641 від 08.01.2022 року, результат тесту 0.25 % проміле.
Проте, суд звертає увагу, що відповідно до п.7 розділу Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (наказ МВС /МОЗ від 09.11.2015 № 1452/735) передбачено, що встановлення стану алкогольного сп'яніння проводиться з використанням поліцейським спеціальних технічних засобів, показання яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові. З принципу дії алкотестера Драгер слідує, що він фіксує вміст алкоголю не в крові (як зазначено в Інструкції №1452/735), а в видихаючих парах етанолу в повітрі. В Інструкції із застосування такого алкотестера так і зазначено: портативний цифровий аналізатор парів етанолу в повітрі, що видихається.
Так, суд бере до уваги Конвенцію про дорожній рух від 08 листопада 1968 року ратифіковану 25.04.1974 року. Згідно національного законодавства даний нормативний акт є невід'ємною частиною законодавства країни, яка ратифікувала таку Конвенцію (міжнародний договір). При цьому норми міжнародного договору є пріоритетними по відношенню до норм законодавства України.
Відповідно до п. 6 ст. 8 Конвенції в національному законодавстві повинні бути передбачені спеціальні положення, що стосуються керування під впливом алкоголю, а також допустимий законом рівень вмісту алкоголю в крові, а у відповідних випадках - у видихуваному повітрі, перевищення якого є несумісним з керуванням транспортним засобом.
У всіх випадках максимальний рівень вмісту алкоголю в крові у відповідності з національним законодавством не повинен перевищувати 0,50 г чистого алкоголю на літр крові або 0,25 мг на літр повітря, що видихається.
Відповідно до тесту № 641, результат огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння становить 0.25%, що не перевищує допустиму норму алкоголю на літр повітря, як вказано в п. 6 ст. 8 Конвенції.
Також судом досліджено технічні характеристики «Alkotest Drager 6810», в яких вказані границі допустимої похибки під час експлуатування приладу, для масової концентрації алкоголю в крові: абсолютна похибка (А): ± 0,05 мг/л- у діапазоні від 0 до
0,5 мг/л при температурі повітря до 20±5 градусів Цельсія.
Зважаючи на зазначене вище, з врахуванням абсолютної похибки приладу «Alkotest Drager 6810», суд приходить до переконання, що результат огляду на стан алкогольного сп'яніння, здійснений за допомогою вказаного вище спеціального технічного засобу, не перевищує встановлену гранично допустиму норму алкоголю в крові, що у свою чергу, виключає в діях ОСОБА_1 склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1
ст. 130 КУпАП.
Відповідно до вимог ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно з ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину (правопорушення). Обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
За змістом ст. 252 КУпАП України, про адміністративні правопорушення та загальних норм Конституції України та Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, вина особи у вчиненні адміністративного правопорушення має бути доведена належними доказами, а будь-які сумніви і протиріччя повинні трактуватися на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ч.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику ЄСПЛ як джерело права.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013 p., заява № 36673/04) ЄСПЛ зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Також, в рішенні від 21.07.2010 року у справі «Коробов проти України» ЄСПЛ висловив позицію, що суд має право обгрунтувати свої висновки лише доказами, що випливають з співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту. Тобто, таких, які не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доведення «поза розумним сумнівом».
Отже, у справі відсутні належні, допустимі та достатні докази, які б підтверджували наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1
ст. 130 КУпАП.
У відповідності до ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Відповідно до п.1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.247,283,284 КУпАП, суддя,-
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити, на підставі п. 1 ст. 247 КпАП України, у зв'язку із відсутністю складу та події адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови, шляхом подання апеляційної скарги через Самбірський міськрайонний суд Львівської області.
Суддя