іменем України
(заочне)
14 листопада 2022 року
Справа №451/925/22
Провадження № 2/451/452/22
Радехівський районний суд Львівської області
в складі головуючого судді Семенишин О.З.,
секретаря судового засідання Мурин Н.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Радехів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання,
установив:
6 вересня 2022 року ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання.
В позовній заяві зазначає, що рішенням Радехівського районного суду Львівської області від 27 листопада 2011 року у справі № 2-660/11 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів задоволено позов повністю. Судом вирішено, зокрема: «Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Стоянів, Радехівського району Львівської області на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання доньки ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/4 частини із всіх видів заробітку, але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину щомісячно, починаючи з 06.12.2011 року, і до її повноліття. Вищевказане рішення Радехівського районного суду Львівської області набрало законної сили 27.12.2011 та, для його примусового виконання. Судом було видано Виконавчий лист від 29.12.2011 №2-660/11. 16 вересня 2020 року державним виконавцем Радехівського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Ситар Вікторією Зіновіївною винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 30628413. Постановою про виправлення помилки у процесуальному документі ВП №30628413 внесено зміни до резолютивної частини постанови про закінчення виконавчого провадження, а саме: «згідно заяви стягувача ОСОБА_4 від 16.09.2020 виконавче провадження закінчено. Заборгованості по сплаті аліментів станом на день повноліття ОСОБА_5 немає». Відповідно до постанови про закінчення виконавчого провадження №30628413 від 16.08.2020, стягнення аліментів з відповідача на утримання позивача припинилось. На даний час позивач є повнолітньою, однак продовжує навчатися у Вищому професійному училищі № 29 АДРЕСА_1 за освітньо-кваліфікаційним рівнем «фаховий молодший бакалавр» за спеціальністю «Харчові технології». Термін навчання з 01.09.2021 року по 28 лютого 2023 року. Позивач навчається на денній (стаціонарній) формі навчання та не має змоги влаштуватись на роботу, щоб самостійно отримувати заробіток. Також позивач несе витрати на доїзд до місця навчання, найм житла, комунальних послуг за наймане житло, харчування, одяг, тощо, за рахунок коштів її мами - ОСОБА_4 . Батько позивача - ОСОБА_2 фінансової допомоги позивачу не надає. Відповідач працює в ТОВ «Молочна компанія «ГАЛИЧИНА» на посаді комплектувальника відокремленого складу ультрапастеризованої продукції з 22.01.2022 та одержує заробітну плату відповідно до довідки, яка додається, у зв'язку з чим має змогу утримувати свою дитину. Оскільки відповідач на даний час офіційно працює, має регулярний дохід, позивач вважає, що стягнення аліментів із відповідача повинно відбуватися у частці від його доходу. Просить ухвалити рішення, яким стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , жителя с. Стоянів, Червоноградського району Львівської області на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , жительки АДРЕСА_2 , аліменти на її утримання, як дитини, яка продовжує навчання у Вищому професійному училищі № 29 АДРЕСА_1 , в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) платника аліментів ОСОБА_2 щомісячно, починаючи з дати подання позову та до закінчення навчання ОСОБА_1 (а.с.3-6).
У судове засідання позивач не з'явилася, однак представник позивача подав до суду заяву, в якій заявлені вимоги підтримує в повному обсязі, позов просить задоволити та справу слухати без їх участі, щодо винесення заочного рішення не заперечують (а.с.23).
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності, чим і скористалася позивач.
Відповідач в строк, встановлений судом, відзив на позовну заяву до суду не подав та в судове засідання не з'явився, хоч про місце, час розгляду судового засідання був повідомлений належним чином через оголошення про виклик відповідача на офіційному веб-сайті судової влади України, про причини неявки суд не повідомив (а.с.27).
Згідно з ст. 280 ЦПК України, суд вважає за можливе розглядати справу в заочному порядку, на підставі наявних доказів, які знаходяться у матеріалах справи, чого не заперечила позивач.
Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступних міркувань.
Відповідно до вимог ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до положень, викладених у ст.ст. 13, 81 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.
Суд встановив, що рішенням Радехівського районного суду Львівської області від 27 грудня 2011 року у справі № 2-660/11 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів позов задоволено повністю та ухвалено стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання доньки ОСОБА_1 в розмірі 1/4 частини із всіх видів заробітку, але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 06.12.2011, і до її повноліття (а.с.7).
Відповідно до постанови про закінчення виконавчого провадження №30628413 від 16.09.2020 року, стягнення аліментів з ОСОБА_2 на утримання ОСОБА_1 припинилось (а.с.8-10).
ОСОБА_1 навчається у Вищому професійному училищі № 29 м. Львів, за освітньо-кваліфікаційним рівнем «фаховий молодший бакалавр» за спеціальністю «Харчові технології». Термін навчання з 01.09.2021 по 28.02.2023, згідно довідки №369 від 28 липня 2022 року, виданої директором училища ОСОБА_6 (а.с.12).
Згідно довідки №222 виданої 25.08.2022 року ТзОВ «Молочна компанія «Галичина», ОСОБА_2 працює на ТОВ «Молочна компанія «Галичина» на посаді комплектувальника відокремленого складу ультрапастеризованої продукції з 22.01.2022 р. по даний час (а.с.13).
Відповідно до довідки про доходи №МКГ00000165 від 25.08.2022 року виданої ОСОБА_2 , він працює у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Молочна компанія «Галичина» з 22.01.2022 р. Дохід за період з 22.01.2022 р. по 31.07.2022 р. склав 45 154,83 грн (а.с.14).
Відповідно до ст.141 Сімейного кодексу України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і обов'язків і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Як визначено ст.155 Сімейного кодексу України, здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності і не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
За правилами ст.199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
У п.20 постанови Пленуму від 15 травня 2006 року «Про застосування окремих норм СК України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» Верховний Суд України роз'яснив, що обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.
Отже в розумінні ст.199 СК України обов'язок утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання, покладено на обох батьків.
Згідно із ст.200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст.182 Сімейного кодексу України, а саме: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ч. 8 ст. 7 СК України, регулювання сімейних відносин має здійснюватись з максимально можливим врахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї.
Крім того, статтею 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави - учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.
Суд констатував, що ОСОБА_1 навчається на денній формі навчання. Така форма навчання призводить до неможливості студента офіційно працювати та отримувати доходи, а отже дитина об'єктивно потребує матеріальної допомоги на своє утримання на час навчання, адже сама по собі денна форма навчання позбавляє повнолітню дитину відповідача можливості працювати та утримувати себе самостійно і за таких умов дитина потребує матеріальної допомоги від своїх батьків.
У постанові Верховного Суду від 23.01.2019 в справі №346/103/17, суд касаційної інстанції, зокрема, погодився з висновками судів попередніх інстанцій про те, що дитина сторін навчається на денній формі, у зв'язку з чим не в змозі офіційно працювати та отримувати доходи, а отже потребує матеріальної допомоги на своє утримання на час навчання.
Як вбачається з матеріалів справи відповідач - ОСОБА_2 сплачував аліменти до повноліття дочки, виконавче провадження було закінчене. З моменту коли відповідач оплачував аліменти та до моменту подання позивачем позовної заяви, матеріальне становище відповідача жодним чином не змінилося та не погіршилося, оскільки відповідач офіційно працевлаштований.
Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
За правилами ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст. ст. 77-80 Цивільного процесуального кодексу України.
Відповідно положень ч. 7 ст. 81 ЦПК України, суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
В силу вимог ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Отже, з урахуванням зібраних по справі доказів, визначаючи розмір аліментів, судом враховано те, що дочка навчається і потребує матеріальної допомоги, а відповідач має можливість надавати матеріальну допомогу позивачу, яка потребує такої допомоги, у зв'язку з навчанням на денній формі навчання їхньої спільної дочки.
Відповідно до ст.191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Таким чином, враховуючи, що позивач звернулася до суду з позовом про стягнення аліментів з відповідача 06 вересня 2022 року, а повноліття досягнула 18 березня 2021 року, суд приходить до висновку, що аліменти на час навчання дочки підлягають стягненню з моменту звернення до суду з відповідним позовом, тобто з 06 вересня 2022 року.
Відповідач є працездатного віку, тому суд прийшов до висновку, що стягнення аліментів на утримання дочки, яка продовжує навчання, в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) відповідача щомісячно, починаючи з дня пред'явлення позову в суд, до закінчення дочкою навчання, але не більше, ніж до досягнення нею двадцяти трьох років, буде відповідати інтересам дочки, обставинам справи і вимогам Закону.
Відповідно до ст.192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них, та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
При наявності у позивача доказів про одержання відповідачем доходів у більшому розмірі, а також документального підтвердження додаткових витрат на особливі потреби дітей, вона не позбавлена у майбутньому заявити вимогу про збільшення розміру аліментів.
У свою чергу, при наявності у відповідача доказів щодо погіршення стану його здоров'я, а також документального підтвердження зміни свого матеріального становища, він не позбавлений у майбутньому заявити вимогу про зменшення розміру аліментів.
Згідно із вимогами ст.141 ЦПК України, суд вважає за необхідне із відповідача стягнути судові витрати.
Відповідно п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Керуючись Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року, ст. ст. 7, 141, 155, 182, 191, 192, 199, 200 Сімейного кодексу України, ст. 4, 12, 13, 81, 141, 258 - 259, 263 - 265, 279, 280, 282, 430 ЦПК України, суд,
ухвалив:
позов ОСОБА_1 задовольнити.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , жителя с. Стоянів, Червоноградського району Львівської області на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , жительки АДРЕСА_2 , аліменти на її утримання, як дитини, яка продовжує навчання у Вищому професійному училищі № 29 АДРЕСА_1 , в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) платника аліментів ОСОБА_2 щомісячно, починаючи з 06 вересня 2022 року та до закінчення навчання ОСОБА_1 , але не довше ніж до досягнення нею 23-х річного віку.
Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць підлягає негайному виконанню.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , жителя с. Стоянів, Червоноградського району Львівської області, в користь держави судовий збір в розмірі 992,40 грн (дев'ятсот дев'яносто дві гривні 40 копійок) до спеціального фонду Державного бюджету України (стягувач - Державна судова адміністрація України; отримувач коштів - ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106; код отримувача (код ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) - 899998; р/р UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету -22030106.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Радехівського районного суду Львівської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Головуючий суддяСеменишин О. З.
Рішення суду виготовлене в нарадчій кімнаті 14 листопада 2022 року.