Справа № 296/2854/22
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Перекупка І.Г.
Суддя-доповідач - Драчук Т. О.
15 листопада 2022 року м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Драчук Т. О.
суддів: Смілянця Е. С. Полотнянка Ю.П. ,
за участю:
секретаря судового засідання: Москалюк Ю.П.,
позивача: ОСОБА_1 ,
представника позивача: Циганчук Н.А.,
представника відповідача: Гуменюка О.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Житомирського об'єднаного міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 13 вересня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Житомирського об'єднаного міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності в порядку ч. 2 ст. 210-1 КУпАП та закриття справи про адміністративне правопорушення,
в травні 2022 року позивач, - ОСОБА_1 , звернувся до Богунського районного суду м.Житомира з адміністративним позовом до Житомирського об'єднаного міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в порядку ч. 2 ст. 210-1 КУпАП та закриття справи про адміністративне правопорушення.
Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 13.09.2022 адміністративний позов задоволено.
Постанову № 71 начальника Житомирського об'єднаного міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки полковника Бацюна Ігоря Володимировича від 20.05.2022 про визнання, ОСОБА_1 , винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 210-1 КУпАП, та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 5000,00 (п'ять тисяч) грн., скасовано.
Справу про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 за адміністративним протоколом № 71 від 20.05.2022, закрито.
Не погодившись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову. В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування всіх обставин справи що призвело до неправильного її вирішення.
Позивач та представник позивача в судовому засіданні заперечили щодо задоволення апеляційної скарги, просили залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Представник відповідача апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову.
Заслухавши, суддю-доповідача, позивача та представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Як встановлено судом першої інстанції, підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 14.05.2013 працює на посаді директора ДУ «Житомирський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров'я України» (далі - лабораторний центр).
20 травня 2022 року постановою № 71 (далі - Постанова) начальника центру Житомирського об'єднаного міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки Бацюна Ігоря Володимировича в справі про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 , було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП, та було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 5 000,00 (п'ять тисяч) грн.
Підставою для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності стала не подача посадовими особами ДУ «Житомирський обласний лабораторний центр МОЗ України» інформації щодо наявних у підприємства транспортних засобів до Житомирського ОМТЦК та СП що в свою чергу стало причиною унеможливлення належного виконання мобілізаційного плану, в особливий період.
Не погоджуючись з вказаною постановою позивач звернувся до суду з відповідним позовом.
Диспозиція ст. 210-1 КУпАП Порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію передбачає собою порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію - тягне за собою накладення штрафу на громадян від десяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, тягне за собою накладення штрафу на громадян від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до п.13 Положення про військово-транспортний обов'язок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2000 року № 1921, зазначена інформація подається щороку не пізніше 20 червня та 20 грудня або протягом п'яти робочих днів з дати надходження відповідних запитів територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Згідно пояснень та наданих доказів представника відповідача на адресу лабораторного центру було направлено розпорядження від 16.05.2022 за № 1118 про направлення відомостей наявності і технічного стану транспортних засобів підпорядкованих установі до 19.05.2022.
Зі змісту копії Журналу реєстрації вхідних документів щодо наявності і технічного стану транспортних засобів і техніки підприємств, установ і організацій (початий 14 травня 2022 року) за порядковим № 13 значиться запис «Державна установа «Житомирський обласний лабораторний центр МОЗ України. 2 арк.».
При цьому з пояснень представника позивача жодних письмових запитів на адресу лабораторного центру з даного приводу від відповідача не надходило, що підтверджується відсутністю записів у журналі вхідної кореспонденції.
З пояснення відповідального за облік транспортних засобів механіка автомобільної колони (гаража) ОСОБА_2 слідує, що під час його чергової відпустки 12.05.2022 йому зателефонували з військового комісаріату та попросили подати звіт, який він подавав раніше. Так як письмового запиту від відповідача не надходило, а черговий звіт, згідно із Положенням, необхідно було подати до 20 червня 2022 року, ОСОБА_2 вважав, що відповідач загубив раніше поданий звіт і 16.05.2022 передав його відповідачу без реєстрації та без підпису директора. У звіті містилася інформація, що стосувалася автотранспортних засобів і закріплених за ними працівників, які, як військовозобов'язані, перебувають на обліку у відповідача та працюють в структурному підрозділі лабораторного центру, що розташований в м. Житомирі.
Суд першої інстанції зазначає, що викладені у постанові № 71 від 20.05.2022 факти про те, що посадові особи лабораторного центру не надали запитувану інформацію не відповідає дійсності, так як будь-якого письмового запиту, як це передбачено чинним законодавством, від відповідача не поступало.
Також, суд першої інстанції критично відноситься до позиції відповідача і твердження що «… згідно наданої інформації щодо визначення відповідальних осіб транспортних засобів, відповідальних осіб в установі не визначено».
Так, згідно наказу № 153 від 01.09.2016 закріплено за структурними підрозділами установи транспортні засоби. (а. с. 16-17).
Згідно наказу № 12-од від 20.12.2019 призначено відповідального за ведення обліку та використання транспортних засобів ОСОБА_2 . (а.с.18).
Директором лабораторного центру Парамоновим З.М. на адресу відповідача надавалися пояснення на 123 аркушах з яких вбачається, що лабораторний центр є юридичною особою державної форми власності до складу якої входить 8 відокремлених структурних підрозділів - міжрайонних відділів, які розташовані в м. Андрушівці, м. Бердичеві, м. Коростені, м. Коростишеві, м. Малині, м. Новоград-Волинському, м.Овручі, м. Олевську.
З метою оптимізації та економії коштів, з 01.01.2013 облік усіх засобів та майна ведеться централізовано відділом бухгалтерського обліку ДУ «Житомирський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров'я України». На балансі в ДУ «Житомирський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров'я України» знаходяться усі транспортні засоби: і ті, які знаходяться у м. Житомирі, і ті, які передані в міжрайонні відділи.
За наказом № 153-сл від 01.09.2016, 26 автомобілів передані у міжрайонні відділи Житомирської області. У зв'язку з цим, керуючись нормами статті 33 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» відомості про наявність і технічний стан транспортних засобів, а також про громадян, які працюють на цих засобах подається до місцевих комісаріатів за місцем знаходження структурних підрозділів.
Станом на 30.03.2022 Бердичівським міжрайвідділом ДУ «Житомирський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров'я України» до Бердичівського РТЦК та СП за письмовим запитом було передано інформацію про наявність 3 автомобілів та працівників, які на них працюють. (а.с.35-37)
Адрушівським міжрайвідділом ДУ «Житомирський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров'я України» до Бердичівського РТЦК та СП було передано інформацію про наявність 3 автомобілів та працівників, які на них працюють.
Коростенським міжрайвідділом ДУ «Житомирський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров'я України» до Коростенського РТЦК та СП було передано інформацію про наявність 3 автомобілів та працівників, які на них працюють.
Коростишівським міжрайвідділом ДУ «Житомирський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров'я України» до Коростенського РТЦК та СП було передано інформацію про наявність 2 автомобілів та працівників, які на них працюють.
Малинським міжрайвідділом ДУ «Житомирський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров'я України» до Коростенського РТЦК та СП було передано інформацію про наявність 2 автомобілів та працівників, які на них працюють.
Новоград-Волинським міжрайвідділом ДУ «Житомирський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров'я України» до Коростенського РТЦК та СП було передано інформацію про наявність 5 автомобілів та працівників, які на них працюють.
Овруцьким міжрайвідділом ДУ «Житомирський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров'я України» до Овруцького військового комісаріату було передано інформацію про наявність 2 автомобілів та працівників, які на них працюють.
Олевським міжрайвідділом ДУ «Житомирський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров'я України» до Коростенського РТЦК та СП було передано інформацію про наявність 6 автомобілів та працівників, які на них працюють.
Тобто, інформація про 26 автомобілів та про працівників, які на них працюють була передана в установленому порядку до РТЦК та СП за місцем юридичної реєстрації даних міжрайонних відділів. (а.с.42-61)
Суд першої інстанції звертає увагу, оскільки ДУ «Житомирський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров'я України», як юридична особа зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , інформація про наявні у м. Житомирі транспортні засоби та працівників, які на них працюють подавалася до Житомирського об'єднаного міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки м. Житомир.
Відповідно до звітів про незалежну оцінку КТЗ є технічно несправними, непридатними для використання та економічно недоцільне відновлення: автомобіля УАЗ 31512, держ. № НОМЕР_1 від 31.01.2020 року; автомобіля УАЗ 3962, держ. № НОМЕР_2 від 31.01.2020 року; автомобіля УАЗ 3962, держ. № НОМЕР_3 від 31.01.2020 року; автомобіля УАЗ 3962, держ. № НОМЕР_4 від 31.01.2020 року; автомобіля ГАЗ 5204, держ. № НОМЕР_5 від 31.01.2020 року; автомобіля ГАЗ 5204, держ. № НОМЕР_6 від 31.01.2020 року; автомобіля DAEWOO LANOS, держ. № НОМЕР_7 від 31.01.2020 року; автомобіля УАЗ 2206069 (РАДІОЛОГІЧНА), держ. № НОМЕР_8 від 31.01.2020 року; автомобіля ГАЗ 5204, держ. № НОМЕР_9 від 31.01.2020 року; автомобіля ВАЗ 2121, держ. № НОМЕР_10 від 31.01.2020 року; автомобіля УАЗ 3152, держ. № НОМЕР_11 від 31.01.2020 року.
На вищевказані автомобілі до Міністерства охорони здоров'я України, як власника майна, подані технічно-економічні обґрунтування необхідності списання майна. (а.с.62-149)
Враховуючи вищевикладене суд першої інстанції дійшов висновку, що у відповідача були відсутні підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності про скоєння адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст. 210-1 КУпАП, оскільки жодних доказів його вини відповідачем не було доведено, а отже немає й суб'єктивної сторони і відповідно складу правопорушення.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення адміністративного позову, з огляду на наступне.
Відповідно до ч.1 ст.308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як передбачено ч.2 ст.210-1 КУпАП передбачена відповідальність за повторне протягом року порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а також вчинення такого порушення в особливий період.
Відповідно до ст.2 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» правовою основою мобілізаційної підготовки та мобілізації є Конституція України, Закон України «Про оборону України», цей та інші закони України, а також видані відповідно до них нормативно-правові акти.
Згідно з ч.2 ст.26 вказаного Закону посадові особи, винні в порушенні законів України та інших нормативно-правових актів з питань мобілізаційної підготовки та мобілізації, а також громадяни за невиконання своїх обов'язків щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації несуть відповідальність згідно із законом.
Відповідно до ст.16 Закону України «Про оборону» підприємства, установи та організації усіх форм власності здійснюють згідно із законодавством заходи щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Мобілізаційна підготовка - комплекс організаційних, політичних, економічних, фінансових, соціальних, правових та інших заходів, які здійснюються в мирний час з метою підготовки національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України та Державної спеціальної служби транспорту, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій до своєчасного й організованого проведення мобілізації та задоволення потреб оборони держави і захисту її території від можливої агресії, забезпечення життєдіяльності населення в особливий період (ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»).
Військово-транспортний обов'язок є складовою частиною мобілізаційної підготовки і мобілізації в державі та включає в себе проведення заходів, пов'язаних з військовим обліком, завчасною підготовкою, перевіркою готовності до передачі та передачею в особливий період транспортних засобів і техніки військовим формуванням (пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року №405 «Про внесення змін до Положення про військово-транспортний обов'язок»).
Відповідно до ст.6 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», військово-транспортний обов'язок установлюється з метою задоволення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань на особливий період транспортними засобами і технікою і поширюється на центральні та місцеві органи виконавчої влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи і організації, у тому числі на залізниці, порти, пристані, аеропорти, нафтобази, автозаправні станції дорожнього господарства та інші підприємства, установи і організації, які забезпечують експлуатацію транспортних засобів, а також на громадян - власників транспортних засобів.
Порядок виконання військово-транспортного обов'язку визначається Кабінетом Міністрів України.
як передбачено п.13 Положення про військово-транспортний обов'язок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2000 року №1921 для забезпечення ведення територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки та органами військового управління військового обліку транспортних засобів і техніки територіальні органи з надання сервісних послуг МВС, органи Державної служби з безпеки на транспорті, інспекцій державного технічного нагляду місцевих держадміністрацій подають до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки інформацію про реєстрацію (перереєстрацію), зміну реєстраційних даних та зняття з обліку транспортних засобів і техніки на території відповідних адміністративно-територіальних одиниць. Зазначена інформація подається щороку не пізніше 20 червня та 20 грудня або протягом п'яти робочих днів з дати надходження відповідних запитів територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Згідно з п.15 Положення про військово-транспортний обов'язок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2000 року №1921, керівники підприємств, установ та організацій подають територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки щороку до 20 червня та 20 грудня інформацію про наявність транспортних засобів і техніки, їх технічний стан, а також про громадян, які працюють на підприємствах, в установах та організаціях на таких транспортних засобах і техніці, за формою згідно з додатком 1.
Інформація про наявність водних транспортних засобів та їх технічний стан подається за формою та у порядку, що встановлені Міноборони разом з Мінінфраструктури.
Посадові особи та громадяни несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання військово-транспортного обов'язку відповідно до закону (п. 5 вказаного Положення).
Статтею 254 КУпАП передбачено, що про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Частиною 1 ст.268 КУпАП передбачено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1 - 279-4 цього Кодексу.
Згідно з ст.278 КУпАП передбачені обов'язки посадових осіб, які розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема обов'язок щодо перевірки правильності складання протоколу та інших матеріалів справи про адміністративне правопорушення, а також щодо перевірки сповіщення осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду.
Таким чином, провадження у справі про адміністративне правопорушення передбачає складення протоколу про адміністративне правопорушення у присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, з врученням їй копії протоколу. В процесі розгляду справи особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, повинна бути забезпечена можливість користуватись правами, визначеними статтею 268 КУпАП.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, станом на 30.03.2022 Бердичівським міжрайвідділом ДУ «Житомирський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров'я України» до Бердичівського РТЦК та СП за письмовим запитом було передано інформацію про наявність 3 автомобілів та працівників, які на них працюють. (а.с.35-37)
Адрушівським міжрайвідділом ДУ «Житомирський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров'я України» до Бердичівського РТЦК та СП було передано інформацію про наявність 3 автомобілів та працівників, які на них працюють.
Коростенським міжрайвідділом ДУ «Житомирський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров'я України» до Коростенського РТЦК та СП було передано інформацію про наявність 3 автомобілів та працівників, які на них працюють.
Коростишівським міжрайвідділом ДУ «Житомирський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров'я України» до Коростенського РТЦК та СП було передано інформацію про наявність 2 автомобілів та працівників, які на них працюють.
Малинським міжрайвідділом ДУ «Житомирський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров'я України» до Коростенського РТЦК та СП було передано інформацію про наявність 2 автомобілів та працівників, які на них працюють.
Новоград-Волинським міжрайвідділом ДУ «Житомирський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров'я України» до Коростенського РТЦК та СП було передано інформацію про наявність 5 автомобілів та працівників, які на них працюють.
Овруцьким міжрайвідділом ДУ «Житомирський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров'я України» до Овруцького військового комісаріату було передано інформацію про наявність 2 автомобілів та працівників, які на них працюють.
Олевським міжрайвідділом ДУ «Житомирський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров'я України» до Коростенського РТЦК та СП було передано інформацію про наявність 6 автомобілів та працівників, які на них працюють.
Відповідно до звітів про незалежну оцінку КТЗ є технічно несправними, непридатними для використання та економічно недоцільне відновлення: автомобіля УАЗ 31512, держ. № НОМЕР_1 від 31.01.2020 року; автомобіля УАЗ 3962, держ. № НОМЕР_2 від 31.01.2020 року; автомобіля УАЗ 3962, держ. № НОМЕР_3 від 31.01.2020 року; автомобіля УАЗ 3962, держ. № НОМЕР_4 від 31.01.2020 року; автомобіля ГАЗ 5204, держ. № НОМЕР_5 від 31.01.2020 року; автомобіля ГАЗ 5204, держ. № НОМЕР_6 від 31.01.2020 року; автомобіля DAEWOO LANOS, держ. № НОМЕР_7 від 31.01.2020 року; автомобіля УАЗ 2206069 (РАДІОЛОГІЧНА), держ. № НОМЕР_8 від 31.01.2020 року; автомобіля ГАЗ 5204, держ. № НОМЕР_9 від 31.01.2020 року; автомобіля ВАЗ 2121, держ. № НОМЕР_10 від 31.01.2020 року; автомобіля УАЗ 3152, держ. № НОМЕР_11 від 31.01.2020 року.
На вищевказані автомобілі до Міністерства охорони здоров'я України, як власника майна, подані технічно-економічні обґрунтування необхідності списання майна. (а.с.62-149)
Крім того, як вбачається з матеріалів справи керівник Державна установа "Житомирський обласний лабораторний центр МОЗ України", у строк до 20.06.2022 подав до Житомирського об'єднаного міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки інформацію про наявність транспортних засобів та техніки, їх технічний стан, громадян, які працюють на таких транспортних засобах та техніці.
Враховуючи вказане, а також обставини, що позивачем було подано у строк до 20.06.2022 належну інформацію, інформація про 26 автомобілів та про працівників, які на них працюють була передана в установленому порядку до РТЦК та СП за місцем юридичної реєстрації даних міжрайонних відділів (як встановлено колегією суддів в судовому засіданні саме щодо цих 26 автомобілів і виникло спірне питання), колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції хоча й вказує неіснуючу норму закону ("Згідно ст. 33 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» усі військовозобов'язані та призовники підлягають військовому обліку, що ведеться за місцем їх проживання, відомості про наявність і технічний стан транспортних засобів, а також про громадян, які працюють на підприємстві на цих засобах і техніці подається до місцевих комісаріатів за місцем знаходження структурних підрозділів.") на що вказав представник відповідача, однак в цілому дійшов вірного висновку щодо задоволення позовних вимог.
З урахуванням зазначеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції в цілому дійшов вірного висновку щодо задоволення позовних вимог. Крім того, згідно з ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. В свою чергу, відповідачем не доведено правомірності свого рішення.
Також, ЄСПЛ у п.36 по справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), №37801/97 від 1 липня 2003 року зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного та приймаючи до уваги, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, висновки суду відповідають обставинам справи, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Житомирського об'єднаного міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки залишити без задоволення, а рішення Богунського районного суду м. Житомира від 13 вересня 2022 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.
Головуючий Драчук Т. О.
Судді Смілянець Е. С. Полотнянко Ю.П.