Справа № 600/2852/22-а
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Лелюк Олександр Петрович
Суддя-доповідач - Мацький Є.М.
14 листопада 2022 року м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Мацького Є.М.
суддів: Сушка О.О. Залімського І. Г. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 23 вересня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити дії,
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. В серпні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, в якому просив:
1.1. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо відмови у зарахуванні до страхового стажу ОСОБА_1 , що дає право на призначення пенсії за віком, періоди роботи в колгоспі «Росія» з 04 квітня 1981 по 22 квітня 1981 року та з 27 серпня 1983 року по 10 травня 1988 року;
1.2. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 ,, що дає право на призначення пенсії за віком, періоди роботи в колгоспі «Росія» з 04 квітня 1981 по 22 квітня 1981 року та з 27 серпня 1983 року по 10 травня 1988 року;
1.3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 , від 11 липня 2022 року про призначення пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
2. Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 23 вересня 2022 року адміністративний позов задоволено.
2.1. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо відмови у зарахуванні до страхового стажу ОСОБА_1 , що дає право на призначення пенсії за віком, періоди роботи в колгоспі «Росія» з 04 квітня 1981 по 22 квітня 1981 року та з 27 серпня 1983 року по 10 травня 1988 року.
2.2. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 , що дає право на призначення пенсії за віком, періоди роботи в колгоспі «Росія» з 04 квітня 1981 по 22 квітня 1981 року та з 27 серпня 1983 року по 10 травня 1988 року.
2.3. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 11 липня 2022 року про призначення пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
2.4. Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 992,40 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області.
3. Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням Головне управління Пенсійного фонду в Чернівецькій області /надалі-апелянт/, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, а також на невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до невірного вирішення справи, подав апеляційну скаргу.
4. В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що періоди роботи в колгоспі «Росія» з 04 квітня 1981 року по 22 квітня 1981 року та з 27 серпня 1983 року по 10 травня 1988 року не зараховано відповідачем до страхового стажу позивача, оскільки відсутні дані про встановлений мінімум трудової участі в громадському господарстві позивача та кількість відпрацьованих вихододнів за рік. Вважає, що в діях пенсійного фонду не вбачається протиправних дій по відношенню до позивача.
ІІ. ВИКЛАД ОБСТАВИН, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
5. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 11 липня 2022 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області із заявою про призначення пенсії за віком. Рішенням №241670047436 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком.
6. Листом від 18 липня 2022 року Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області повідомило позивача про те, що йому відмовлено у призначенні пенсії за віком у зв'язку із відсутністю необхідного страхового стажу. При цьому повідомлено, що до страхового стажу позивача не враховано періоди роботи в колгоспі «Росія» з 04 квітня 1981 року по 22 квітня 1981 року та з 27 серпня 1983 року по 10 травня 1988 року, оскільки відсутні дані про встановлений мінімум трудової участі в громадському господарстві та кількість відпрацьованих вихододнів за рік.
7. Не погоджуючись із указаним, позивач звернувся до адміністративного суду з цим позовом.
ІІІ. ДОВОДИ СТОРІН
8. Позивач зазначає, що апелянтом не зараховано до страхового стажу позивача періоди роботи в колгоспі «Росія» з 04 квітня 1981 року по 22 квітня 1981 року та з 27 серпня 1983 року по 10 травня 1988 року, що дає право на призначення пенсії за віком. Вказані дії позивач вважає незаконними, безпідставними та такими, що порушують його право на пенсійне забезпечення. Позивач вказував, що відповідачем не враховано вказані періоди до його страхового стажу, у зв'язку із відсутністю даних про встановлений мінімум трудової участі в громадському господарстві та кількість відпрацьованих вихододнів за рік. Однак, позивач посилаючись на записи 6-11 в трудовій книжці, зазначав, що ним було в повному обсязі виконано річний трудовий мінімум.
9. Доводи апелянта зазначені в пунктах 3-4 цієї постанови.
ІV. ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
10. Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
11. Частиною 1 статті 44 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. №1058-IV (далі - Закон України №1058-IV) встановлено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
12. Частиною 1 статті 24 цього Закону надається визначення правового терміну страховий стаж. Отже страховий стаж, це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
13. Відповідно до частин 2, 4 статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
14. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
V. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ
15. Вирішуючи питання обґрунтованості апеляційної скарги колегія суддів виходить з такого.
16. Частиною четвертою статті 24 Закону №1058-IV передбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
17. Згідно частини першої статті 26 Закону №1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу:
з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років;
з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років;
з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років;
з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років;
з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років;
з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років;
з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року;
з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років;
з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року - не менше 33 років;
з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року - не менше 34 років;
починаючи з 1 січня 2028 року - не менше 35 років.
18. З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією паспорту громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого Глибоцьким РВУ МВС України в Чернівецькій області 11 липня 2001 року.
19. Таким чином, позивач станом на дату звернення до відповідача із заявою про призначення пенсії досяг пенсійного віку (60 років), встановленого частиною першою статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
20. Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року №1788-ХІІ (далі Закон №1788-ХІІ) основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
21. Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі Порядок №637).
22. Пунктом 1 цього Порядку №637 передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
23. Пунктом 3 Порядку №637 визначено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
24. Разом із цим варто зазначити, що у спірний період Порядок ведення трудових книжок колгоспників був врегульований Основними положеннями про порядок видачі та ведення трудових книжок колгоспників, які затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 21 квітня 1975 року за №310 (далі - Основні Положення).
25. Відповідно до пунктів 1, 2 Основних Положень трудова книжка колгоспника є основним документом про трудову діяльність членів колгоспів. Трудові книжки ведуться на всіх членів колгоспу з моменту їх вступу в члени колгоспу.
26. До трудової книжки колгоспника, зокрема, заносяться: відомості про колгоспника: прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, освіта, професія, спеціальність; відомості про роботу: призначення на роботу, переведення на іншу роботу, закінчення роботи; відомості про трудову участь: прийнятий в колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, його виконання (пункт 5 Основних Положень).
27. Згідно з пунктом 6 Основних Положень всі записи в трудовій книжці засвідчуються у всіх розділах за час роботи в колгоспі підписом голови колгоспу або спеціально уповноваженої правлінням колгоспу особи та печаткою.
28. Трудова книжка колгоспника містить окремі розділи: ІІІ "членство в колгоспі", де зазначаються відомості про прийом в члени колгоспу, припинення членства в колгоспі та причини такого припинення , відомості про документ, на підставі якого внесений запис; ІV "відомості про роботу" - відомості про прийом на роботу, переведення на іншу посаду, звільнення з роботи, із зазначенням причин та відомості про документ, на підставі якого внесений запис; V "трудова участь у громадському господарстві" - встановлений у колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, виконання річного мінімуму трудової участі, причини невиконання встановленого мінімум трудової участі, відомості про документ, на підставі якого внесений запис.
29. Відповідно до пункту 8 Основних Положень, трудові книжки зберігаються в правлінні колгоспу як бланки суворої звітності, а при припиненні членства в колгоспі видаються їх власникам на руки.
30. Отже, трудова діяльність членів колгоспів підтверджується трудовою книжкою колгоспника встановленого взірця, що є основним документом про трудову діяльність членів колгоспів, та до якої вносяться відомості, зокрема про прийом роботу, переведення на іншу посаду, звільнення з роботи, а також трудову участь у громадському господарстві (встановлений у колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, виконання річного мінімуму трудової участі, причини невиконання встановленого мінімум трудової участі).
31. Судом встановлено, що позивач звертався до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області із заявою про призначення пенсії за віком, однак йому було відмовлено у призначенні пенсії, оскільки до його страхового стажу не враховано періоди роботи в колгоспі «Росія» з 04 квітня 1981 року по 22 квітня 1981 року та з 27 серпня 1983 року по 10 травня 1988 року у зв'язку із відсутню даних про встановлений мінімум трудової участі в громадському господарстві та кількість відпрацьованих вихододнів за рік.
32. Згідно записів у трудовій книжці колгоспника ОСОБА_1 № НОМЕР_2 від 07 липня 1977 року, позивач у спірні періоди з 04 квітня 1981 року по 22 квітня 1981 року та з 27 серпня 1983 року по 10 травня 1988 року працював в колгоспі «Росія» Глибоцького району Чернівецької області по спеціальності фельдшер.
33. Так, в розділі трудової книжки позивача «Трудова участь в громадському господарстві» зазначено про прийнятий колгоспом річний мінімум трудової участі позивача в громадському господарстві, а також зазначено про виконання ним річного мінімуму трудової участі, а саме:
1977 рік відсутній трудовий мінімум, 103 виконано позивачем;
1978 рік відсутні записи, 26 виконано позивачем;
1979 рік відсутні записи;
1980 рік відсутні записи;
1981 рік відсутні записи;
1983 рік 140 трудовий мінімум, з яких 142 виконано позивачем;
1984 рік 270 трудовий мінімум, з яких 274 виконано позивачем;
1985 рік 270 трудовий мінімум, з яких 301 виконано позивачем;
1986 рік 270 трудовий мінімум, з яких 347 виконано позивачем;
1987 рік 270 трудовий мінімум, з яких 276 виконано позивачем;
1988 рік 88 трудовий мінімум, з яких 110 виконано позивачем.
34. Отже, факт відпрацювання позивачем річного мінімуму трудової участі в громадському господарстві та виконання ним річного мінімуму трудової участі за період з 1983 року по 1988 рік підтверджено записами, зазначеними у трудовій книжці колгоспника № НОМЕР_2 від 07 липня 1977 року.
35. Крім того, дослідженням матеріалів справи, зокрема архівного витягу архівного відділу Чернівецької районної державної адміністрації Чернівецької області від 16 вересня 2021 року №06-05-2/1/313, судом встановлено, що на засіданні правління колгоспу «Росія» розглянуто заяву ОСОБА_1 та прийнято його на роботу ветеринарним фельдшером, про що складено протокол №12 від 27 серпня 1983 року.
36. Згідно архівного витягу архівного відділу Чернівецької районної державної адміністрації Чернівецької області від 16 вересня 2021 року №06-05-2/1/313 на засіданні правління колгоспу «Росія» звільнено з роботи ОСОБА_1 за власним бажанням згідно поданої заяви з 10 травня 1988 року і рекомендовано зборам уповноважених колгоспників колгоспу «Росія» виключити ОСОБА_1 із членів колгоспу, про що складено протокол №5 від 10 березня 1988 року.
37. Таким чином, окрім записів у трудовій книжці колгоспника, період роботи позивача з 27 серпня 1983 року по 10 травня 1988 року у Колгоспі «Росія» підтверджується вказаними вище витягами з архівного відділу Чернівецької районної державної адміністрації Чернівецької області.
38. Крім того, відповідно до статті 56 Закону №1788-ХІІ до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв. При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.
39. Водночас у трудовій книжці колгоспника відсутні відомості про невиконання позивачем під час роботи в Колгоспі «Росія» в період з 04 квітня 1981 року по 22 квітня 1981 року та з 27 серпня 1983 року по 10 травня 1988 року встановленого мінімуму трудової участі.
40. Тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що дії відповідача щодо не зарахування до страхового стажу позивача періоду роботи в колгоспі «Росія» з 04 квітня 1981 року по 22 квітня 1981 року та з 27 серпня 1983 року по 10 травня 1988 року є безпідставними та не обґрунтованими.
41. Надана трудова книжка колгоспника із наявними записами про мінімум трудової участі та їх виконання свідчать, що трудова книжка містить записпи про відпрацювання необхідної кількості вихододнів (мінімум трудової діяльності в громадському господарстві).
42. Разом із цим суд зазначає, що не зарахування спірного періоду роботи позивача в колгоспі «Росія» до страхового стажу буде суперечити і принципу правової визначеності.
43. Так, у пункті 3.1 Рішення Конституційного Суду України (Справа №1-25/2010 від 29 червня 2010 року) зазначено, що одним з елементів верховенства права є принцип правової визначеності, у якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями. Тобто, обмеження будь-якого права повинне базуватися на критеріях, які дадуть змогу особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної, передбачати юридичні наслідки своєї поведінки.
44. Доказів визнання недостовірними записів у трудовій книжці позивача відповідачем суду не надано. Трудова книжка позивача містить усі необхідні записи про роботу за весь період і, на переконання суду, є достатнім підтвердженням права позивача на пенсію за віком.
45. Також варто зазначити, що трудовим законодавством України не передбачено обов'язку працівника здійснювати контроль за веденням обліку та заповнення роботодавцем, іншими органами трудової книжки, а тому працівник не може нести і негативних наслідків порушення порядку заповнення його трудової книжки, у разі наявності такого. Суд звертає увагу, що підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.
46. Відтак, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що судове рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному судовому рішенні, у зв'язку з чим підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.
VІ. ВИСНОВКИ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ.
47. Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
48. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
49. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
50. Зазначеним вимогам закону судове рішення відповідає.
51. Переглянувши судове рішення в межах апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд першої інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які були б підставою для скасування судового рішення, а тому апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 23 вересня 2022 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Мацький Є.М.
Судді Сушко О.О. Залімський І. Г.