Справа № 120/2497/22-а
Головуючий у 1-й інстанції: Комар П.А.
Суддя-доповідач: Полотнянко Ю.П.
14 листопада 2022 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Полотнянка Ю.П.
суддів: Смілянця Е. С. Драчук Т. О.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 28 червня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області в особі Барського відділу Управління Держаної міграційної служби України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
в лютому 2022 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області в особі Барського відділу Управління Держаної міграційної служби України у Вінницькій області про:
- визнання протиправними дій щодо відмови в оформленні та видачі паспорту зразка 1994 року у вигляді паспортної книжечки;
- зобов'язання оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року у вигляді паспортної книжечки .
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 05.05.2022 позов задоволено частково та зобов'язано управління Державної міграційної служби у Вінницькій області, оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року у вигляді паспортної книжечки ОСОБА_1 .
10.06.2022 року надійшла заява представника відповідача щодо відстрочення виконання судового рішення, яка призначена до розгляду на 28.06.2022 року. Заява мотивована тим, що у зв'язку з введенням та продовженням воєнного стану управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області немає можливості замовити бланки паспортів громадянина України зразка 1994 року для оформлення паспорта позивачу.
Також просив відстрочити сплату судового збору за направлення даної заяви до закінчення воєнного стану.
Відповідно до ухвали Вінницького окружного адміністративного суду від 28.06.2022 заяву про відстрочення виконання рішення суду задоволено. Відстрочено виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 05.05.2022 року у справі № 120/2497/22-а до закінчення воєнного стану. Відстрочено управлінню Державної міграційної служби України у Вінницькій області в особі Барського сектору управління Державної міграційної служби у Вінницькій області сплату судового збору до закінчення воєнного стану.
Не погодившись із вказаною ухвалою, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану ухвалу про відстрочення виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 05.05.2022 та прийняти нову постанову, якою відмовити Управлінню Державної міграційної служби України у Вінницькій області у відстроченні виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 05.05.2022, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.
Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо доказів для вирішення спору, колегія суддів вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що остання підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Приймаючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції виходив з того, що факт введення воєнного стану в Україні та його наслідки, зокрема, прийняття відповідних НПА щодо вилучення бланків паспортів у формі книжечки, це є обставиною, яка істотно ускладнює виконання рішення суду в цій справі, оскільки у відповідача відсутня можливості оформити та видати позивачу паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ.
Наведене, на думку суду, істотно ускладнює виконання рішення суду в даній справі та є підставою встановленою ст. 378 КАС України для відстрочення виконання судового рішення.
Таким чином, суд дійшов до висновку, що заява представника управління про відстрочення виконання рішення суду в даній у справі є обґрунтованою та підлягає до задоволення.
Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відстрочення і розстрочення виконання, зміна чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення регламентовано статтею 378 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України).
Частиною 1 статті 378 КАС України передбачено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (частина 3 статті 378 КАС України).
Відповідно до частини 5 статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови.
У відповідності до частини 4 статті 378 КАС України, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім'ї, її матеріальне становище; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Отже, відстрочення виконання рішення суду є правом, а не обов'язком суду. Відстрочення в розумінні зазначеної норми закону є відкладенням чи перенесенням дати виконання рішення на новий строк, який визначається адміністративним судом, та допускається у виняткових випадках, залежно від обставин справи. Підставою для відстрочення можуть бути конкретні існуючі, об'єктивні, виключні обставини, що ускладнюють виконання судового рішення у встановлений строк або фактично унеможливлюють таке.
Наявність підстав для відтермінування має бути доведена боржником. Строки відтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку для повного виконання рішення суду. Надання такого не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника, натомість повинне базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.
Аналогічний висновок міститься в постанові Верховного Суду від 06.12.2019 у справі №2а/0570/6531/2011, в постанові Верховного Суду від 30.01.2020 у справі №819/150/17.
Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 від 24.02.2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №2102-IX від 24.02.2022, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 26 березня 2022 року строком на 30 діб згідно з Указом Президента України №133/2022 від 14.03.2022 та в подальшому указом Президента України від 18 квітня 2022 року № 259/2022 продовжено з 25 квітня 2022 року на 30 діб, а указом Президента України від 17 травня 2022 року №341/2022 продовжено з 25 травня 2022 року на 90 діб.
Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" (надалі також - Закон №389-VIII) воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Згідно з частиною 1 статті 7 Закону №389-VIII воєнний стан на всій території України або в окремих її місцевостях припиняється після закінчення строку, на який його було введено.
Відповідно до статті 20 Закону №389-VIII правовий статус та обмеження прав і свобод громадян та прав і законних інтересів юридичних осіб в умовах воєнного стану визначаються відповідно до Конституції України та цього Закону. В умовах воєнного стану не можуть бути обмежені права і свободи людини і громадянина, передбачені частиною другою статті 64 Конституції України.
Згідно статті 64 Конституції України в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції.
Статтею 25 Конституції України визначено, що громадянин України не може бути позбавлений громадянства і права змінити громадянство. Громадянин України не може бути вигнаний за межі України або виданий іншій державі. Україна гарантує піклування та захист своїм громадянам, які перебувають за її межами.
Згідно з частиною 1 статті 21 Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України.
Таким чином, паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України. Паспорт необхідний для укладання цивільно-правових угод, здійснення банківських операцій, для вступу на навчання, працевлаштування, тощо. В умовах воєнного стану відсутність в особи паспорта громадянина України є порушенням її громадянських прав.
Заявник, обґрунтовуючи неможливість виконання рішення суду від 05.05.2022 у справі №120/2497/21, покликається виключно на введення воєнного стану в Україні та наказ Державної міграційної служби України від 22.03.2022 №57.
Так, за змістом наказу Державної міграційної служби України від 22.03.2022 №57 Про передачу бланків паспорта громадянина України зразка 1994 року з балансу територіальних органів наказано передати до 25.03.2022 з балансів територіальних органів ДМС бланки паспорта громадянина України зразка 1994 року та книги обліку надходження і витрачання бланків паспортів громадянина України зразка 1994 року в цілях безпеки у зв'язку із можливістю їх захоплення військовим формуванням держави-агресора.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до п.1 Положення про Державну міграційну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 №360, Державна міграційна служба України (ДМС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів.
Згідно з п.п.10 п.4 цього Положення ДМС відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, здійснює оформлення і видачу громадянам України документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство.
Пунктом 7 цього Порядку передбачено, що ДМС здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи та територіальні підрозділи, у тому числі міжрегіональні.
Відповідно до п.п.4 п.5 Положення ДМС з метою організації своєї діяльності надає територіальним органам та територіальним підрозділам методичну і практичну допомогу, проводить перевірки їх діяльності.
Заявником не обґрунтовано, з чим пов'язана неможливість та небезпечність отримання бланку паспорта громадянина України у формі книжечки з огляду на те, що Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області в особі Барського відділу Управління Держаної міграційної служби України у Вінницькій області станом на сьогодні здійснює свої повноваження та має можливість видавати паспорти в іншій формі. Заявником не надано суду доказів, які б вказували на фактичну неможливість виконання рішення. Зокрема, неможливість отримання на виконання рішення суду в органу Державної міграційної служби України, де зберігаються бланки, примірника бланку паспорта громадянина України у формі книжечки для його оформлення і видачі ОСОБА_1 , або неможливість отримання такого паспорта ОСОБА_1 , у відповідному органі Державної міграційної служби України, де зберігаються бланки.
Відповідачем не надано суду доказів повідомлення ДМС України про відсутність бланків для необхідності виконання судових рішень, що набрали законної сили, стосовно оформлення та видачі паспорту громадянина України у формі книжечки (у тому числі про необхідність забезпечення необхідної кількості бланків паспортів), хоча заявник не позбавлений можливості сформувати список судових рішень, за якими територіальний орган ДМС зобов'язаний видати позивачам паспорти у формі книжечок, та за таким списком отримати бланки паспортів з метою виконання судових рішень, які набрали законної сили.
Отже обставини, на які посилається заявник у заяві про відстрочення виконання судового рішення, не дають підстав для висновку про істотність ускладнення чи неможливість виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 05.05.2022.
В цьому випадку з метою реалізації своїх владних повноважень відповідачу необхідно напрацювати механізм виконання судового рішення, яке набрало законної сили, а не ініціювати відстрочення його виконання на невизначений строк.
Крім того, обставини неможливості виконання судового рішення, які наводить заявник, є непропорційними з інтересами позивача, оскільки видача паспорта громадянина України має важливе значення для позивача як громадянки України.
Підсумовуючи наведене, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність достатніх правових підстав для відстрочення виконання судового рішення, а тому вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про задоволення заяви відповідача про відстрочення виконання рішення суду від 05.05.2022.
Таким чином оскаржувану ухвалу слід скасувати та прийняти нову про відмову в задоволенні заяви відповідача про відстрочення виконання рішення суду від 05.05.2022.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Згідно зст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:
1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;
4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
З огляду на викладені обставини справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено судове рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування ухвали суду першої інстанції з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні заяви відповідача.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 28 червня 2022 року скасувати.
Прийняти нову постанову, якою у задоволенні заяви Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області в особі Барського відділу Управління Держаної міграційної служби України у Вінницькій області про відстрочення виконання рішення суду від 05 травня 2022 року у справі №120/2497/22-а відмовити.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий Полотнянко Ю.П.
Судді Смілянець Е. С. Драчук Т. О.