Справа № 320/2413/21 Суддя (судді) першої інстанції: Басай О.В.
15 листопада 2022 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача - Єгорової Н.М.,
суддів - Федотова І.В., Чаку Є.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 31 травня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії, -
У березні 2021 року позивач - ОСОБА_1 звернулась до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, яким просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 06 жовтня 2020 року №103230000719 у відмові в:
1) зарахуванні в пільговому обчисленні до страхового стажу період роботи в зоні відчуження з 03 листопада 2006 року по квітень 2007 включно, у ВАТ "БМУ Київська ТЕЦ 6" на посаді інженера якості, та період з липня по серпень 2012 року включно, та з вересня 2015 року по серпень 2019 року включно, в компанії "Вінсі Кострюксьон Гран Проже"/Компанії "Буйг Траво Пюблік" на посаді спеціаліста з документообігу як роботу по списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, затвердженими Кабінетом Міністрів України, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах у відповідності до абзацу 10 частини 3 статті 24 Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування";
2) призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту "а" частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", статей 55-56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з урахуванням проведеного розрахунку страхового стажу та періоду роботи з особливо шкідливими умовами праці у пільговому обчисленні у полуторному розмірі до страхового стажу, що дає право на зменшення пенсійного віку, у зоні відчуження Чорнобильської АЕС;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області:
1) зарахувати у пільговому обчисленні до страхового стажу період роботи в зоні відчуження з 03 листопада 2006 року по квітень 2007 включно, у ВАТ "БМУ Київська ТЕЦ 6" на посаді інженера якості, та період з липня по серпень 2012 року включно, та з вересня 2015 року по серпень 2019 року включно, в компанії "Вінсі Кострюксьон Гран Проже"/Компанії "Буйг Траво Пюблік" на посаді спеціаліста з документообігу як роботу по списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, затвердженими Кабінетом Міністрів України, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, як це передбачено абзацом 10 частини 3 статті 24 Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування";
2) призначити та виплачувати з 02 жовтня 2020 року пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту "а" частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", статей 55-56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з урахуванням проведеного розрахунку страхового стажу та періоду роботи з особливо шкідливими умовами праці у пільговому обчисленні у полуторному розмірі до страхового стажу, що дає право на зменшення пенсійного віку, у зоні відчуження Чорнобильської АЕС.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 31 травня 2022 року позов задоволено частково:
- визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 06 жовтня 2020 року№103230000719;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 02 жовтня 2020 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту "а" частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", з урахуванням Рішення Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23 січня 2020 року і статей 55, 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", та прийняти рішення з урахуванням висновків суду.
- у задоволенні решти позовних вимог відмовлено;
- стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України у Київській судовий збір у розмірі 908,00 грн.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Київській повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 02 жовтня 2020 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту "а" частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", з урахуванням Рішення Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23 січня 2020 року і статей 55, 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", та прийняти рішення з урахуванням висновків суду, та ухвалити нове рішення у відповідній частині, зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області:
- зарахувати у пільговому обчисленні до страхового стажу період роботи в зоні відчуження з 03 листопада 2006 року по квітень 2007 включно, у ВАТ "БМУ Київська ТЕЦ 6" на посаді інженера якості, та період з липня по серпень 2012 року включно, та з вересня 2015 року по серпень 2019 року включно, в компанії "Вінсі Кострюксьон Гран Проже"/Компанії "Буйг Траво Пюблік" на посаді спеціаліста з документообігу як роботу по списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, затвердженими Кабінетом Міністрів України, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, як це передбачено абзацом 10 частини 3 статті 24 Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування";
- призначити та виплачувати з 02 жовтня 2020 року пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту "а" частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", статей 55-56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з урахуванням проведеного розрахунку страхового стажу та періоду роботи з особливо шкідливими умовами праці у пільговому обчисленні у полуторному розмірі до страхового стажу, що дає право на зменшення пенсійного віку, у зоні відчуження Чорнобильської АЕС;
- стягнути на її користь за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області сплачений судовий збір у розмірі 1816,00 грн. за подання позовної заяви, 2724,00 грн. за подання апеляційної скарги.
Свою позицію обґрунтовує тим, що, судом першої інстанції грубо порушено норми процесуального та матеріального права, оскільки суд фактично вийшов за межі позовних вимог накладаючи зобов'язання на відповідача, яке фактично не входить до складу позовних вимог, чим фактично змінив предмет спору.
Додатково апелянт наголосила, що суд першої інстанції не врахував висновки рішення в зразковій справі від 21 квітня 2021 року № 360/3611/20, відповідно до якої суб'єкта владних повноважень зобов'язано призначити пенсію, а не повторно розглянути заяву.
У межах встановленого судом строку відзиву на апеляційну скаргу не надійшло.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з такого.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до копії трудової книжки серія НОМЕР_1 від 16 вересня 1991 року зокрема, працювала: з 01 січня 2001 року по 04 травня 2002 року у Славутицькій лабораторії міжнародних досліджень та технологій Міжнародного Чорнобильського центру на посаді оперативного чергового МРЛ; з 01 травня 2002 року по 24 липня 2003 року - на посаді оперативного чергового МРЛ Чорнобильського центру по проблемам ядерної безпеки, радіоактивних відходів і радіології; з 25 липня 2003 року по 01 квітня 2004 року - на посаді оператора ПК - секретаря у Філії "Струм-Славутич" НВІП "Струм", з 01 квітня 2004 року по 01 вересня 2006 року - інженер (технік) по документації на проекті ПКОТРО лот 1, 2 у Філії "Струм-Славутич" НВІП "Струм"; з 03 листопада 2006 року по 12 липня 2007 року - на посаді інженера з якості ВАТ "БМЦ Київський ТЕЦ6"; з 16 липня 2007 року по 22 грудня 2008 року - на посадах інженера з якості, начальника цеху виготовлення металопластикових вікон, дверей та склопакетів, інженера з якості та технологічного контролю ТОВ "Відродження Полісся"; з 26 жовтня 2009 року по 01 січня 2012 року - асистент компанії "Вінсі Кострюксьон Гран Проже"/"Буйг Траво Пюблік" на виконання проекту "Грантова угода (Чорнобильський фонд) "Укриття": Новий безпечний конфайнмент (Франція)"; з 01 січня 2012 року по 01 липня 2017 року - на посаді спеціаліст (з документообігу) компанії "Вінсі Кострюксьон Гран Проже"/"Буйг Траво Пюблік"; з 01 липня 2017 року - 30 серпня 2019 року - на посаді фахівця компанії "Вінсі Кострюксьон Гран Проже"/"Буйг Траво Пюблік"( а.с. 25-32).
Згідно з довідкою від 12 вересня 2006 року №157, виданою Філією "Струм-Славутич" НВІП "Струм", позивачка була безпосередньо зайнята на роботах, що передбачені постановою ЦК КПРС, Ради Міністрів СРСР і ВЦСПС від 29 грудня 1987 року №1497-878 та постановою Ради Міністрів СРСР і ВЦСПС від 06 червня 1986 року №665-195, які дають право на державну пенсію на пільгових умовах відповідно до списку №1, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року №1173 з 01 квітня 2004 року по 01 вересня 2006 року (а.с. 35).
Згідно з довідкою організації, що забезпечує реалізацію програми (проекту) міжнародної технічної допомоги Компанії "Вінсі Кострюксьон Гран Проже"/"Буйг Траво Пюблік" (NOVARKA) від 09 вересня 2019 року №304, підтверджено, що ОСОБА_1 з 26 жовтня 2009 року по 30 серпня 2019 року працювала в зоні відчуження в Компанії "Вінсі Кострюксьон Гран Проже"/Компанії "Буйг Траво Пюблік" (а.с. 75).
Довідкою організації, що забезпечує реалізацію програми (проекту) міжнародної технічної допомоги Компанії "Вінсі Кострюксьон Гран Проже"/"Буйг Траво Пюблік" (NOVARKA) від 02 вересня 2019 року №340-19 підтверджено отримання позивачем доз зовнішнього опромінення під час роботи у 2012 році та період з 2015 по 2019 роки у зоні відчуження Чорнобильської АЕС (а.с. 76).
Згідно з листом Державного спеціалізованого підприємства "Чорнобильська АЕС" від 23 липня 2020 року №2938/01090250-2020 доза зовнішнього опромінення ОСОБА_1 отримана за період виконання робіт на ДСП ЧАЕС в складі сторонніх організацій становить 15,27 мЗв, а саме: "Струм-Славутич", ВАТ "БМЦ Київський ТЕЦ6" та СП "НОВАРКА" (а.с. 82).
Позивач 02 жовтня 2020 року звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1.
Згідно з розпискою повідомлення від 02 жовтня 2020 року №2430 до заяви про призначення пенсії позивачем надано: довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру; паспорт; трудову книжку від 16 вересня 1991 року НОМЕР_2 ; довідку ДПІ про облік як суб'єкта підприємницької діяльності від 02 жовтня 2020 року №328; довідку із СПОВ про заробітну плату з 01 липня 200 року по день звернення, довідки про прийняття на роботу (накази) від 09 вересня 2019 року №304, від 07 вересня 2015 року №134/1, від 23 серпня 2006 року №355; довідки, що визначають право на пенсію на пільгових умовах від 12 вересня 2006 року №157; свідоцтво про народження від 28 липня 1974 року серія НОМЕР_3 ; свідоцтво про народження дитини від 05 листопада 2013 року серія НОМЕР_4 ; свідоцтво про шлюб від 21 квітня 1999 року серія НОМЕР_5 , від 16 червня 2007 року серія НОМЕР_6 , від 29 вересня 2020 року №00027975442.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 06 жовтня 2020 року №103230000719 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1, оскільки до досягнення віку, встановленого абз. 1 п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону №1058, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки, які народилися у період з 01 квітня 1974 року по 30 вересня 1974 року після досягнення ними 49 років 06 місяців, крім того за наданими документами ОСОБА_1 має загальний страховий стаж - 28 років 00 місяців 04 дні, в тому числі за Списком №1 - 2 роки 06 місяці. Також в рішенні зазначено, що основним документом, що підтверджує право на пільгове пенсійне забезпечення за результатами атестації робочих місць за умовами праці є наказ по підприємству, організації. Згідно зі ст. 26 Закону №1058, за наявного страхового стажу ОСОБА_1 матиме право на призначення пенсії за віком після досягнення 63-річного віку (а.с. 36).
Вважаючи протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про відмову у призначенні пенсії позивач звернулась до суду з позовом.
Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції дійшов висновку про те, що відповідач не в повній мірі розглянув подану заяву позивача та прийняв рішення без дотримання положень Законів №1058-IV, №1788-ХІІ, №796-XII та постанов Кабінету Міністрів України.
Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05 листопада 1991 року №1788-XIІ, громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Згідно з ст. 6 Закону України "Про пенсійне забезпечення" особам, які мають одночасно право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором, за винятком пенсій інвалідам внаслідок поранення, контузії або каліцтва, що їх вони дістали при захисті Батьківщини чи при виконанні інших обов'язків військової служби, або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті чи з виконанням інтернаціонального обов'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України "Про пенсійне забезпечення" звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію.
Пунктом а ч. 1 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (у редакції до 02 березня 2015 року) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за - списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02 березня 2015 року №213-VIII внесені зміни у наведену норму та збільшено віковий ценз набуття права на пенсію на пільгових умовах для жінок із 45 років до 50 років із одночасним запровадженням поетапного збільшення вікового цензу, у тому числі, жінки, дати народження з 01 квітня 1974 року по 30 вересня 1974 року набували право на пенсію у 49 років 6 місяців.
Згідно з п. 2 Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року №1058-IV, у редакції від 09 липня 2003 року, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди, окрім іншого, особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".
Отже Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у питаннях пенсійного забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 відсилав до Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 03 жовтня 2017 року №2148-VІІІ Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" доповнено розділом XIV-1 "Пенсійне забезпечення окремих категорій громадян", у том числі статтею 114, відповідно частин першої, другої якої право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
На пільгових умовах пенсія за віком призначається, зокрема, працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1975 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 45 років - які народилися по 31 березня 1970 року включно; 45 років 6 місяців - з 1 квітня 1970 року по 30 вересня 1970 року; 46 років - з 1 жовтня 1970 року по 31 березня 1971 року; 46 років 6 місяців - з 1 квітня 1971 року по 30 вересня 1971 року; 47 років - з 1 жовтня 1971 року по 31 березня 1972 року; 47 років 6 місяців - з 1 квітня 1972 року по 30 вересня 1972 року; 48 років - з 1 жовтня 1972 року по 31 березня 1973 року; 48 років 6 місяців - з 1 квітня 1973 року по 30 вересня 1973 року; 49 років - з 1 жовтня 1973 року по 31 березня 1974 року; 49 років 6 місяців - з 1 квітня 1974 року по 30 вересня 1974 року; 50 років - з 1 жовтня 1974 року по 31 грудня 1975 року.
Таким чином, як вірно зазначено судом першої інстанції, починаючи з жовтня 2017 року призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 здійснювалось на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення" та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" які містили ідентичні вимоги та положення.
Рішенням Конституційного Суду України від 23 січня 2020 року №1-р/2020 у справі за конституційним поданням 49 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень розділу I, пункту 2 розділу III "Прикінцеві положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02 березня 2015 року №213-VIII (справа №1-5/2018(746/15)), визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), статтю 13, частину другу статті 14, пункти "б"-"г" статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05 листопада 1991 року №1788-XII зі змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02 березня 2015 року №213-VIII.
Конституційний Суд України зазначив, що застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти "б"-"г" статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05 листопада 1991 року №1788-XII в редакції до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02 березня 2015 року №213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме: "На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам.
Отже з моменту прийняття Конституційним Судом України рішення від 23 січня 2020 року №1-р/2020, призначення на пільгових умовах пенсії за віком за Списком №1 також здійснюється на підставі обох вищезгаданих Законів, проте які, з урахуванням зазначеного рішення, містять різні вимоги щодо вікового цензу, а саме: Закон України "Про пенсійне забезпечення" встановлює, зокрема, за списком №1, для жінок досягнення 45 років, у той час, як Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" - досягнення 50-річного віку.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що на час виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між нормами Закону України "Про пенсійне забезпечення" та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині визначення віку набуття права на пенсію на пільгових умовах.
Водночас Конституційний Суд України в рішенні від 08 червня 2016 року у справі №4-рп/2016 зазначив, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, визнані неконституційними, не можуть бути прийняті в аналогічній редакції, оскільки рішення Конституційного Суду України є "обов'язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені" (частина друга статті 150 Конституції України). Повторне запровадження правового регулювання, яке Конституційний Суд України визнав неконституційним, дає підстави стверджувати про порушення конституційних приписів, згідно з якими закони та інші нормативно-правові акти ухвалюються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
Таким чином, правова норма, яка регулює правовідносини аналогічно нормі, що визнана Конституційним Судом України неконституційною, або дублює таку правову норму (незалежно від періоду її прийняття та виду нормативного акту, в якому вона втілена), не підлягає застосуванню. У такому разі суд застосовує норми Конституції України як норми прямої дії.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у рішенні від 21 квітня 2021 року у справі №360/3611/20 зазначив, що ідентична правова норма, яка міститься в Законі України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 03 жовтня 2017 року №2148-VIII, теж не відповідає Конституції України, а тому не підлягає застосуванню.
Отже, в разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Аналогічних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі №520/15025/16-а.
Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 листопада 2021 року у зразковій справі №360/3611/20 дійшла висновку, що на час виникнення спірних правовідносин була наявні колізія між нормами Закону України "Про пенсійне забезпечення" з урахуванням Рішення №1-р/2020 з одного боку, та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" - з іншого в частині віку набуття права на пенсію на пільгових умовах.
Оскільки норми вказаних законів регулюють одне і те ж коло відносин, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що вони явно суперечать один одному. Таке регулювання порушує вимогу "якості закону", передбачену Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника.
Отже як вірно зазначив суд першої інстанції, у цій справі застосуванню підлягають саме норми Закону України "Про пенсійне забезпечення" з урахуванням Рішення Конституційного Суду України №1-р/2020, а не Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Таким чином, право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, незалежно від місця останньої роботи мають працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, зокрема, жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Як встановлено судом першої інстанції, позивач на час звернення до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області з заявою від 02 жовтня 2020 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком №1, досягла 45-річного віку, тож висновки відповідача викладені в рішенні від 06 жовтня 2020 року №103230000719 в частині необхідності досягнення 50-річного віку, є помилковими.
Також судом встановлено, що до заяви про призначення пенсії позивачем було надано: довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру; паспорт; трудову книжку від 16 вересня 1991 року НОМЕР_2 ; довідку ДПІ про облік як суб'єкта підприємницької діяльності від 02 жовтня 2020 року №328; довідку із СПОВ про заробітну плату з 01 липня 200 року по день звернення, довідки про прийняття на роботу (накази) від 09 вересня 2019 року №304, від 07 вересня 2015 року №134/1, від 23 серпня 2006 року №355; довідки, що визначають право на пенсію на пільгових умовах від 12 вересня 2006 року №157; свідоцтво про народження від 28 липня 1974 року серія НОМЕР_3 ; свідоцтво про народження дитини від 05 листопада 2013 року серія НОМЕР_4 ; свідоцтво про шлюб від 21 квітня 1999 року серія НОМЕР_5 , від 16 червня 2007 року серія НОМЕР_6 , від 29 вересня 2020 року №00027975442.
Відповідно до копії рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 06 жовтня 2020 року №103230000719 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 за наданими документами має загальний страховий стаж 28 років 00 місяців 04 дні, в тому числі робота за Списком №1 - 2 роки 06 місяців
Згідно з копією трудової книжки від 16 вересня 1991 року НОМЕР_2 , позивачка зокрема, працювала: з 01 квітня 2004 року по 01 вересня 2006 року на посаді інженера (техніка) по документації на проекті ПКОТРО лот 1, 2 у Філії "Струм-Славутич" НВІП "Струм"; з 03 листопада 2006 року по 12 липня 2007 року - на посаді інженера з якості ВАТ "БМЦ Київський ТЕЦ6"; з 26 жовтня 2009 року по 01 січня 2012 року - на посаді асистента, з 01 січня 2012 року по 01 липня 2017 року - на посаді спеціаліста (з документообігу), з 01 липня 2017 року - 30 серпня 2019 року на посаді фахівця компанії "Вінсі Кострюксьон Гран Проже"/"Буйг Траво Пюблік" (а.с. 25-32).
Згідно з довідкою від 12 вересня 2006 року №157, виданою Філією "Струм-Славутич" НВІП "Струм", позивачка була безпосередньо зайнята на роботах, що передбачені постановою ЦК КПРС, Ради Міністрів СРСР і ВЦСПС від 29 грудня 1987 року №1497-878 та постановою Ради Міністрів СРСР і ВЦСПС від 06 червня 1986 року №665-195, які дають право на державну пенсію на пільгових умовах відповідно до списку №1, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року №1173 з 01 квітня 2004 року по 01 вересня 2006 року (а.с. 35).
Довідкою організації, що забезпечує реалізацію програми (проекту) міжнародної технічної допомоги Компанії "Вінсі Кострюксьон Гран Проже"/"Буйг Траво Пюблік" (NOVARKA) від 09 вересня 2019 року №304, підтверджено, що позивач з 26 жовтня 2009 року по 30 серпня 2019 року працювала в зоні відчуження в Компанії "Вінсі Кострюксьон Гран Проже"/Компанії "Буйг Траво Пюблік" (а.с. 75).
Довідкою організації, що забезпечує реалізацію програми (проекту) міжнародної технічної допомоги Компанії "Вінсі Кострюксьон Гран Проже"/"Буйг Траво Пюблік" (NOVARKA) від 02 вересня 2019 року №340-19 підтверджено отримання позивачем доз зовнішнього опромінення під час роботи у період 2012-2019 роках у зоні відчуження Чорнобильської АЕС (а.с. 76).
Листом Державного спеціалізованого підприємства "Чорнобильська АЕС" від 23 липня 2020 року №2938/01090250-2020 підтверджено отримання позивачем доз зовнішнього опромінення під час роботи у "Струм-Славутич", ВАТ "БМЦ Київський ТЕЦ6" та СП "НОВАРКА" (а.с. 82).
Відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року №796-XII, потерпілим від Чорнобильської катастрофи, які відпрацювали на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 (чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше), вік виходу на пенсію зменшується додатково на два роки понад передбачений цією статтею.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року №36 затверджено Список №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, до якого включено працівників, зайнятих повний робочий день у зоні відчуження на підприємствах, в установах і організаціях, перелік яких затверджується Мінприроди за погодженням з Мінсоцполітики та МОЗ (роботи на підприємствах, у науково-дослідних інститутах, лабораторіях, конструкторських і дослідно-конструкторських організаціях і медичних установах). Вказана постанова втратила чинність згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 року №461.
Постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 року №461 затверджено Список №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, до розділу XXII. Роботи з радіоактивними речовинами та джерелами іонізуючих випромінювань і берилієм якого включено роботи в зоні відчуження (працівники, зайняті на роботах у зоні відчуження, сумарна щільність забруднення території якої радіонуклідами становить 100 кБк/м2і більше.
Відповідно до п.п. 1, 3, 10 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року №383, згідно з п. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників (далі - Список №1) та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників (далі - Список №2), затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, які мали право на пенсію за віком на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди пенсії призначаються за нормами Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за умови досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".
При визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року (приклади у додатках 1, 2).
Для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637.
Відповідно до п. 11 Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 10 листопада 2006 року №18-1, для підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, до заяви додаються: документи, які підтверджують факт припинення підприємства, установи, організації в результаті їх ліквідації (у тому числі архівні) - щодо підприємств, установ, організацій, ліквідованих до 01 липня 2004 року та/або щодо яких відсутні дані про проведення реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр); трудова книжка; документи (за наявності), видані архівними установами, зокрема: довідка про заробітну плату; копії документів про проведення атестації робочих місць; копії документів про переведення на іншу роботу, на роботу з неповним робочим днем, надання відпусток без збереження заробітної плати.
Як зазначено вище, для підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах, зокрема періодів роботи в зоні відчуження, позивачем подавались до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області копії трудової книжки та уточнюючих довідок і листів.
Частиною 1 ст. 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", час роботи, служби (в тому числі державної) з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у зоні відчуження зараховується до стажу роботи, стажу державної служби, вислуги років, яка надає право на пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб": до 1 січня 1988 року - у потрійному, а з 1 січня 1988 року до 1 січня 1993 року - у полуторному розмірі (у тому числі за списком №1). З 1 січня 1993 року та в наступні роки пільги з обчислення стажу роботи у зоні відчуження визначаються Кабінетом Міністрів України.
Постановами Кабінету Міністрів України від 29 лютого 1996 року №250, від 30 червня 1998 року №982, від 07 лютого 2000 року №223, від 29 січня 2003 року №137, від 27 квітня 2006 року №571, від 10 вересня 2008 року №831 (з наступними змінами) було встановлено, зокрема, що особам, які і постійно працюють або виконують службові обов'язки у зоні відчуження, час роботи або служби зараховується до стажу роботи та вислуги років у полуторному розмірі (в тому числі за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість яких повний робочий день дає право на пенсію на віком на пільгових умовах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року №36).
Вищенаведене дає всі підстави стверджувати, що дія наведених норм поширюється на осіб, які постійно працюють або виконують службові обов'язки у зоні відчуження, в тому числі, а не виключно, на осіб, зайнятість яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до Списку №1.
Отже, стаж роботи в особливо шкідливих умовах праці за Списком №1, і за результатами атестації робочих місць враховується при визначенні права на пенсію на пільгових умовах із зниженням пенсійного віку відповідно до ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Як вбачається зі змісту рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 06 жовтня 2020 року №103230000719 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 , відповідач посилається на норми п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" зазначаючи, що основним документом, що підтверджує право на пільгове пенсійне забезпечення за результатами атестації робочих місць за умовами праці є накази по підприємству.
Водночас згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними в постанові від 19 лютого 2020 року у справі №520/15025/16-а, атестація робочого місця є важливим запобіжником порушень у забезпеченні належних умов праці на підприємствах, в організаціях та установах. Проте, розуміючи положення пункту "б" статті 13 Закону №1788-XII - "за результатами атестації робочих місць" як обмежувальний захід при призначенні пільгової пенсії, держава покладає відповідальність за непроведення атестації, та відповідно, надмірний тягар, на пенсіонера. У зв'язку з чим, Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, що особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах Списком №2, відповідно до п. "б" ст. 13 Закону №1788-XII. Цей висновок є також застосовним і щодо осіб, зайнятих на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №1.
Отже на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці.
А тому, непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.
Як вірно зазначено судом першої інстанції у оскаржуваному рішенні не наведені обґрунтовані доводи відхилення наданих позивачем документів (довідок, листів) для підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах, зокрема, періодів роботи в зоні відчуження, у тому числі, у пільговому обчисленні. Натомість, розглядаючи заяву про призначення пенсії, відповідач віддав перевагу найменш сприятливому для неї тлумаченню законодавства, у зв'язку з чим дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для призначення пенсії з урахуванням зазначених підстав.
Отже оскільки оскаржуваним рішенням підтверджено лише наявність у позивача 2 роки 06 місяців пільгового стажу за Списком №1, водночас відповідачем не було надано належної оцінки всім поданим позивачем документам, та враховуючи те, що здійснення розрахунку стажу, в тому числі пільгового стажу, є дискреційними повноваженнями пенсійного органу, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про передчасність вимог зобов'язального характеру у заявлений позивачем спосіб.
Крім того колегія суддів вважає помилковими доводи апелянта про неврахування судом першої інстанції висновків Верховного Суду у постанові від 21 квітня 2021 року по справі №360/3611/20, як підставу для зобов'язання відповідача призначити позивачу пенсію на пільгових умовах, оскільки в даному випадку спірним є не лише вік призначення пенсії, а й розмір пільгового стажу, що підлягає перерахунку відповідачем з урахуванням наданих ОСОБА_1 доказів.
Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне вказати, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 31 травня 2022 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Суддя-доповідач Н.М. Єгорова
Судді І.В. Федотов
Є.В. Чаку