Справа № 377/98/22
14 листопада 2022 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі судді-доповідача Єгорової Н.М., суддів Федотова І.В., Чаку Є.В., перевіривши матеріали апеляційної скарги Департаменту патрульної поліції на рішення Славутицького міського суду Київської області від 03 серпня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Славутицького відділу державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), третя особа: Департамент патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови, -
Рішенням Славутицького міського суду Київської області від 03 серпня 2022 року позов задоволено.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2022 року вперше подану Департаментом патрульної поліції апеляційну скаргу повернуто апелянту у зв'язку із ненаданням документу про сплату судового збору.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції Департамент патрульної поліції вдруге подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
Перевіривши апеляційну скаргу, Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 24 жовтня 2022 року залишив її без руху, оскільки вона не відповідала вимогам ст. 287 КАС України. При цьому невідповідність наведеним положенням КАС України виявилася в тому, що апелянтом пропущено десятиденний строк оскарження рішення суду першої інстанції, а клопотання про його поновлення визнано необґрунтованим.
Як вбачається з матеріалів справи, копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху Департамент патрульної поліції отримав 24 жовтня 2022 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
На виконання вимог даної ухвали Департаментом патрульної поліції на адресу суду направлено заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, яка обґрунтована тим, що у зв'язку з запровадженням воєнного стану до патрулювання населених пунктів залучені співробітники всіх структурних підрозділів Міністерства внутрішніх справ, а також ветерани внутрішніх справ і добровольці, водночас оскільки перед посадовими особами всіх правоохоронних органів першочерговим є завдання щодо збереження публічної безпеки і порядку, охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства та держави, отже підстави пропуску строку звернення до суду є поважними.
Надаючи оцінку викладеним у заяві доводам, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Як було встановлено в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху, повний текст оскаржуваного рішення було отримано Департаментом патрульної поліції 10 серпня 2022 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, останнім днем для подання апеляційної скарги, з урахуванням вихідних днів було 22 серпня 2022 року. Проте апеляційну скаргу направлено до суду засобами поштового зв'язку 04 жовтня 2022 року, тобто поза межами встановленого приписами КАС України процесуального строку.
При цьому судом враховується, що вперше подану Департаментом патрульної поліції апеляційну скаргу було залишено без руху ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 вересня 2022 року у зв'язку з несплатою судового збору. Указаним судовим рішенням було надано триденний строк для усунення недоліків.
У зв'язку з неподанням документу про сплату судового збору в установлений строк суд ухвалою від 20 вересня 2022 року повернув Департаменту патрульної поліції вперше подану останнім апеляційну скаргу. Тобто, відповідач мав достатній визначений законодавцем строк для забезпечення усунення недоліків вперше поданої апеляційної скарги.
Судом враховується, що підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з дійсно непереборними та об'єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання апеляційної скарги.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 26 квітня 2018 року у справі №820/4420/18.
У постанові від 21 листопада 2019 року у справі №804/3200/18 Верховний Суд підкреслив, що довготривала процедура сплати судового збору, не може бути визнана поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та, як наслідок, не є підставою для порушення принципу правової визначеності щодо остаточного рішення.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом й у постанові від 10 вересня 2020 року у справі № 815/6482/15.
Відсутність у суб'єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Суб'єкт владних повноважень, який діє від імені держави, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05 січня 2021 року у справі № 500/2544/19.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 квітня 2021 року у справі №640/3393/19 підкреслила, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, невжиття суб'єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду.
Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів.
Відсутність бюджетного фінансування не надає суб'єкту владних повноважень право в будь-який час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.
Суд звертає увагу на те, що вдруге апеляційну скаргу було направлено до суду 04 жовтня 2022 року, тобто більше ніж через три місяці з моменту постановлення оскаржуваного рішення та через дванадцять днів з моменту отримання ухвали від 20 вересня 2022 року про повернення вперше поданої апеляційної скарги.
Обмеження строку на апеляційне оскарження не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року №17-рп/2011). Такі обмеження направлені на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути піддане обмеженням, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав, або фінансовим обмеженням (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії", справа "Креуз проти Польщі").
Таким чином, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Твердження апелянта про те, що у зв'язку з запровадженням воєнного стану в Україні співробітники всіх структурних підрозділів Міністерства внутрішніх справ України залучені до патрулювання населених пунктів для забезпечення публічної безпеки і порядку, що слугувало підставами пропуску строку звернення до суду колегія суддів вважає необґрунтованим, оскільки апелянтом не надано жодних доказів на підтвердження вказаних обставин, в тому числі щодо залучення співробітників юридичного підрозділу.
Крім іншого, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що саме по собі введення воєнного стану в Україні за відсутності доказів, які б підтверджували наявність перешкод реалізувати право на апеляційне оскарження судового рішення, не може вважатися поважною причиною пропуску встановленого КАС України строку.
З урахуванням викладеного суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для можливості визнання поважними причин пропуску Департаментом патрульної поліції строку на апеляційне оскарження рішення суду від 03 серпня 2022 року. Інших доводів поважності причин пропуску строку апелянтом не зазначено.
У контексті наведеного суд вважає за необхідне зауважити, що законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеєр проти Бельгії").
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Таким чином, зважаючи на викладене та з огляду на відхилення доводів апелянта щодо поважності причин пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, суд приходить до висновку про необхідність відмови у відкритті апеляційного провадження.
Указана позиція узгоджується й з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 02 грудня 2021 року у справі № 620/4510/20.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Приписи ч. 3 ст. 299 КАС України визначають, що питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Підсумовуючи наведене та керуючись приписами Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне у відкритті апеляційного провадження відмовити та повернути апеляційну скаргу апелянту.
Керуючись ст.ст. 248, 299, 321, 325 КАС України, суд, -
У задоволенні заяви Департаменту патрульної поліції про поновлення строків на апеляційне оскарження судового рішення - відмовити.
У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Департаменту патрульної поліції на рішення Славутицького міського суду Київської області від 03 серпня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Славутицького відділу державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), третя особа: Департамент патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити.
Повернути апелянту апеляційну скаргу та додані до неї матеріали.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст. ст. 328-331 КАС України.
Суддя-доповідач Н.М. Єгорова
Судді І.В. Федотов
Є.В. Чаку