ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про залишення позовної заяви без руху
14 листопада 2022 року м. Київ № 640/19567/22
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Келеберди В.І., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами Товариства з обмеженою відповідальністю «Ланта-Р» до Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішення, зобов'язати вчинити дії,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Ланта-Р» з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, Державної податкової служби України в якому просить:
- визнати протиправними та скасувати рішень Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №3798278/39804274, №3798276/39804274, № 3798275/39804274, № 3798277/39804274 від 14.02.2022 року про відмову в реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних від 10.01.2022 року №56, № 57, № 64, № 67;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні від 10.01.2022 року №56, № 57, № 64, № 67 подані ТОВ «Ланта-Р».
Згідно пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Ознайомившись із позовною заявою та доданими матеріалами, судом встановлено наявність підстав для залишення позовної заяви без руху, виходячи з наступного.
Частиною шостою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відносини у сфері оподаткування, права та обов'язки платників податків і зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження та обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).
Так, відповідно до пункту 56.1 статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Абзацами першим- третім пункту 56.18 визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.
Згідно з пунктом 58.19 статті 58 ПК України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження , платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
Відповідно до пункту 102.1 статті 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.
Застосування норм пунктів 56.18, 56.19 статті 56, пункту 102.1 статті 102 ПК України в системному зв'язку дає підстави для висновку, що нормою пункту 56.18 встановлено спеціальний строк на оскарження платником податків податкових повідомлень-рішень та інших рішень про нарахування грошових зобов'язань.
В постанові від 24.04.2020 року (справа №520/6895/19) Верховний Суд, застосовуючи наведені норми, зробив висновок, що законодавець в абзаці першому пункту 56.18. статті 56 Кодексу під висловом «або інше рішення контролюючого органу» розумів саме рішення контролюючого органу, яке безпосередньо впливає на розмір грошового (податкового) зобов'язання платника податків.
Отже, Податковий кодекс України не встановлює спеціального строку звернення до суду з позовом про оскарження рішень контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов'язань платника податків, а відтак, до позовів платників податків про визнання протиправними рішень контролюючого органу про відмову в реєстрації податкових накладних застосовуються загальні строки звернення до суду, визначені нормами статті 122 КАС України, а не Податковим кодексом України.
Саме такий підхід до розуміння норм права щодо строку звернення до суду з позовом про скасування рішення суб'єкта владних повноважень, не пов'язаного із визначенням грошових зобов'язань, викладено у постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів, інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду, від 11.10.2019 у справі №640/20468/18.
При цьому, незважаючи на те, що судом сформульовано у цій постанові правовий висновок щодо строку оскарження у судовому порядку інших рішень контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов'язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору, це не змінює підхід до застосування строку звернення до суду з позовами про визнання протиправним рішення контролюючого органу у сфері оподаткування.
Відтак, строк звернення до суду з позовом про визнання протиправним і скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН з вимогою про зобов'язання її зареєструвати, у разі, коли платником податків не використовувалася процедура адміністративного оскарження таких рішень як досудового порядку вирішення спору, становить шість місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як вбачається з позовної заяви та доданих до неї матеріалів, позивач просить визнати протиправними та скасувати, рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 14.02.2022 року №3798278/39804274, №3798276/39804274, № 3798275/39804274, № 3798277/39804274.
Водночас, позивачем вживались заходи досудового врегулювання спору, що підтверджується копіями рішень за результатами розгляду скарг на рішення комісії регіонального рівня, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 22.02.2022 року №10127/39804274/2, №10083/39804274/2, №10122/39804274/2, №10162/39804274/2.
У свою чергу, позивачем не надано суду доказів коли саме ним отримано вказані рішення.
Разом з тим, позовну заяву подано до суду 10.11.2022 року, тобто з пропуском тримісячного строку, який визначений нормами КАС України.
Частиною 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Вивчивши матеріали позовної заяви з доданими документами до неї, судом встановлено, що позивачем не подано заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду та належних доказів поважності причин його пропуску.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Таким чином, суд доходить висновку, що для запобігання обмеження права позивача на звернення до суду, останньому необхідно подати заяву про поновлення строку на звернення до суду, вказавши поважні підстави для його поновлення та надавши докази на їх підтвердження.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху з наданням позивачеві часу для усунення недоліків.
Вказані судом недоліки повинні бути усунені шляхом подання до суду:
- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску.
Зазначені документи подати через канцелярію суду (або надіслати поштою) з посиланням на реквізити даної ухвали.
Керуючись положеннями статей 160, 161, 169, 171, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Ланта-Р» - залишити без руху.
2. Встановити позивачу десятиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви.
3. Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.
4. Попередити позивача, що у разі, якщо недоліки, зазначені в ухвалі, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде залишена без розгляду на підставі частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Суддя В.І. Келеберда