15 листопада 2022 року Чернігів Справа № 620/7494/22
Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Скалозуб Ю.О., перевіривши матеріали адміністративного позову
Управління земельних ресурсів Чернігівської міської ради вул. Коцюбинського, 82, м. Чернігів, 14000
до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) просп. Миру, 43, м. Чернігів, 14000
провизнання протиправною та скасування постанови державного виконавця,
Управління земельних ресурсів Чернігівської міської ради звернулось до суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) про визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження від 27.09.2022 ВП69937685.
Позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161 КАС України, подана особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність та у строк, установлений законом. Спір виник із публічно-правових відносин, належить до юрисдикції адміністративних судів, у зв'язку з чим справа, у відповідності до статей 268, 269, 287 КАС України, підлягає розгляду за правилами розгляду окремих категорій термінових адміністративних справ.
За приписами частин третьої та четвертої статті 48 Кодексу адміністративного судочинства України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. У разі відмови у задоволенні позову до такого відповідача понесені позивачем витрати відносяться на рахунок держави.
Відповідно до частини першої, третьої статті 43 Кодексу адміністративного судочинства України здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).
Здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.
Приписами частини третьої статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби, а у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця - приватний виконавець.
Аналіз вищезазначених норм процесуального законодавства свідчить про те, що в адміністративних справах відповідачами є органи державної влади, якими під час виконання своїх повноважень було порушено права фізичних та/або юридичних осіб.
Частиною першою статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Так, положеннями статті 6 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» від 02.06.2016 № 1403-VIII систему органів примусового виконання рішень становлять: Міністерство юстиції України; органи державної виконавчої служби, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку.
Поряд з цим, пунктом 3 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 (далі - Інструкція), визначено наступний перелік органів державної виконавчої служби:
- Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України;
- відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України;
- управління забезпечення примусового виконання рішень в місті Києві Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України;
- відділи примусового виконання рішень в районах міста Києва управління забезпечення примусового виконання рішень в місті Києві;
- управління забезпечення примусового виконання рішень міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції України;
- відділи примусового виконання рішень управлінь забезпечення примусового виконання рішень;
- районні, районні в містах, міські, міськрайонні, міжрайонні відділи державної виконавчої служби відповідних міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції України.
Зі змісту вищезазначених норм слідує, що система органів державної виконавчої служби визначена на рівні закону, зокрема, статтею 6 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Норми Інструкції, як підзаконного нормативно-правового акта мають відповідати положенням закону та не суперечити їм.
До аналогічного правового висновку прийшов Верховний Суд у своїй постанові від 06.08.2020 у справі № 640/10840/19.
Отже, суд дійшов висновку, про те, що відповідачами у справах, передбачених статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України є відповідний орган державної виконавчої служби, який має адміністративну процесуальну дієздатність, тобто є юридичною особою.
Зі змісту Положення про відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) вбачається, що відділ є структурним підрозділом та підпорядковується Північно-Східному міжрегіональному управлінню Міністерства юстиції (м. Суми) через Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми). Ні відділ ні управління не є юридичними особами.
Натомість, юридичною особою, яка зареєстрована та внесена до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Суми) (Україна, 40003, м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, 28).
Вищенаведене, дозволяє суду дійти висновку, про те, що ознаками адміністративної процесуальної дієздатності, відповідно до частини третьої статті 43 Кодексу адміністративного судочинства України, наділене саме Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Суми).
За вказаних обставин, суд вважає за необхідне залучити Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Суми) до участі у даній справі в якості другого відповідача.
Керуючись статтями 12, 160, 161, 171, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.
Призначити справу до розгляду під головуванням судді Скалозуба Ю.О. у відкритому судовому засіданні в приміщенні Чернігівського окружного адміністративного суду за адресою: м. Чернігів, вул. Київська, 23 на 22 листопада 2022 року о 10:30 год.
Залучити до участі у справі в якості другого відповідача Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Суми) (Україна, 40003, м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, 28).
Відповідно до статті 269 Кодексу адміністративного судочинства України, встановити:
- відповідачу для подання відзиву на позов або заяви про визнання адміністративного позову - 3-денний строк, з дня отримання на електронну пошту останнім ухвали про відкриття провадження у справі.
Роз'яснити відповідачу, що заяви по суті справи - відзив або заява про визнання позову повинні бути складені та подані за правилами, встановленими статтею 162 Кодексу адміністративного судочинства України.
Заяви з процесуальних питань подаються до суду відповідно до статей 166,167 Кодексу адміністративного судочинства України.
Роз'яснити відповідачу, що згідно зі статтею 79 Кодексу адміністративного судочинства України він повинен подати суду докази разом із поданням відзиву на позов, а в разі, якщо доказ не може бути поданий у встановлений строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.
Попередити відповідача, що у разі ненадання відзиву або заяви про визнання позову, у встановлений судом строк без поважних причин, спір буде вирішено за наявними матеріалами справи.
Роз'яснити відповідачу, що, у відповідності до частини 4 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо розгляду даної справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://adm.cn.court.gov.ua/sud2570/.
Ухвала набирає законної сили в строк та порядку, передбачені статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 294 Кодексу адміністративного судочинства України в апеляційному порядку може бути оскаржена ухвала про відкриття провадження у справі з порушенням правил підсудності.
Ухвала набирає законної сили в строк та порядку, передбачені статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Суддя Ю. О. Скалозуб