про залишення позовної заяви без руху
14 листопада 2022 року справа № 580/5374/22
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Трофімової Л.В. перевірив матеріали адміністративної справи № 580/5374/22 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (вул. Смілянська, 23, м. Черкаси, 18000, ЄДРПОУ 21366538) про визнання протиправною бездіяльністю та зобов'язання вчинити дії, постановив ухвалу.
09.11.2022 вх.№34402/22 позивач ОСОБА_1 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, просить:
- визнати протиправними дії Головного управління пенсійного фонду України в Черкаській області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 пенсії по вислузі років з 01.09.2021 з грошового забезпечення без урахування індексації грошового забезпечення в розмірах зазначених у довідці Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 07.03.2022 №84 ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 пенсії по вислузі років з 01.09.2021 в розмірі обчисленому з 70% грошового забезпечення з урахуванням індексації грошового забезпечення в розмірах зазначених у довідці Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 07.03.2022 №84 .
Вивчивши матеріали позовної заяви, варто зазначити, що вона не відповідає вимогам статті 160, 161 КАС України, тому залишається без руху для усунення недоліків. КАС України окреслює формалізовані та неформалізовані (інші) способи захисту (ст.5, ст.245). Усупереч статті 5 КАС України позивач просить визнати «дії протиправними» відповідача, але не конкретизує (п.3 ч.1 статті 5 КАС України) відповідні наслідки - утриматися від таких дій, проте просить «зобов'язати вчинити певні дії» у контексті п. 4 ч. 1 ст. 5 КАС України (щодо визнання бездіяльності протиправною ).
Адміністративне судочинство спрямоване на захист порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин. Обираючи формалізований спосіб захисту, позивачеві варто врахувати зміст п.4 ч.1 ст.5 КАС України, що не є тотожний п.3 ч.1 ст.5 КАС України. Великою Палатою Верховного Суду у справі №640/7310/19 (ЄДРСР 94394125) зазначено: особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси, і яка у зв'язку із цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві: хто, який саме суб'єкт владних повноважень порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося втручання в права. Згідно з частиною 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено право кожної особи в порядку, встановленому цим Кодексом, на звернення до адміністративного суду, якщо особа вважає, що суб'єктом владних повноважень порушені права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист. Позивач у порушення п.4, 5, 9 частини 5 статті 160 КАС України не зазначив про захист якого саме права чи охоронюваного законом інтересу просить.
Відповідно до частини 4 статті 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Позивач у позові стверджує, що проходив службу у ГУНП в Черкаській області з 07.11.2015 по 31.08.2021, проте витягів з наказів на призначення та звільнення зі служби не додає, не конкретизує у прохальній частині позовної заяви період у контексті вимоги «здійснити перерахунок та виплату пенсії в розмірі обчисленому з 70% грошового забезпечення з урахуванням індексації грошового забезпечення в розмірах зазначених у довідці ГУНП в Черкаській області №84 від 07.03.2022.
Позивач не спростовує позицію відповідача у тому, що «додаткові види грошового забезпечення для обчислення розміру пенсії враховуються за останні 24 фактичні місяці служби підряд з 01.09.2019 до 31.08.2021», позаяк додає довідку від 07.03.2022 №84 щодо індексації грошового забезпечення з листопада 2017 по серпень 2021 (період зазначено за 46 місяців) включно, у контексті пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 (далі - постанова №393).
Відповідно до норм ч. ч. 1-2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано у межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Велика Палата Верховного Суду (справа № 9901/313/20) зазначає, що вказаною нормою статті 122 КАС України встановлено шестимісячний строк звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи, що не ставить під сумнів саму суть права доступу до суду, а переслідує легітимну мету щодо поновлення порушених прав добросовісного позивача. При цьому не порушується пропорційність між застосованими законодавцем засобами (строком звернення до суду за захистом порушеного права протягом шести місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів) та метою звернення до суду.
Обмеження на законодавчому рівні права звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів відповідними строками узгоджується із принципом Leges vigilantibus non dormientibus subveniunt, згідно з яким закони допомагають тим, хто пильнує (№ 580/5306/21 ЄДРСР 101988826).
Позивач не обґрунтував про порушення яких саме прав відповідачем з 01.09.2021 йдеться, надавши довідку від 07.03.2022, позаяк не доводить доказами і аргументами, що саме з вини відповідача не здійснений перерахунок. Верховний Суд у пункті 40 рішення від 17.12.2019 у справі № 160/8324/19 зазначив: до моменту отримання належної довідки від уповноваженого органу у пенсійного органу не виникає обов'язку з перерахунку пенсії відповідача.
Позивач не доводить доказами і аргументами, що на підставі саме довідки від 07.03.2022 №84 у пенсійного органу виникає обов'язок з перерахунку пенсії відповідача відповідно до повноважень.
Верховний Суд у справі № 240/12017/19 ЄДРСР 95946021 зазначив, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою у межах строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача.
Особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 № 340/1019/19). Пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно.
Позивач не надає доказів, аргументів і власних розрахунків відхилень порівняно з якими саме розпорядженнями відповідач не обчислює/не надає в контексті вимоги «в розмірі обчисленому з 70% грошового забезпечення з урахуванням індексації грошового забезпечення в розмірах зазначених у довідці».
На підставі частин першої та другої статті 123 цього Кодексу у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. Протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду із заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до частини 1 статті 169 КАС України суд, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 2, 5, ч.4 ст.9, п.7 ч.5 ст.44, 123, 160, 161, 169, 241-243, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву за позовом ОСОБА_1 залишити без руху.
Надати позивачеві для усунення недоліків позовної заяви десять днів з дати отримання копії ухвали.
Позивачем вказані недоліки можуть бути усунуті шляхом: обґрунтування змісту і характеру якого саме порушеного права (інтересу) позивача з якого часу відповідачем; обрання формалізованого способу захисту відповідно до ч.1 статті 5 КАС України; обгрунтованого клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду за захистом порушеного права позивача з підтвердженням поважності причин пропуску строку; надання засвідчених копій розпоряджень відповідача про призначення пенсії та власних розрахунків в контексі вимоги «обчисленому з 70% грошового забезпечення з урахуванням індексації грошового забезпечення відповідно до довідки від 07.03.2022».
У разі невиконання вимог ухвали позовна заява буде повернута позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та не оскаржується.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Суддя Лариса ТРОФІМОВА