Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
15 листопада 2022 р. Справа № 520/6374/22
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Шевченко О.В., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, ОСОБА_1 , з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції, в якому просить суд:
- визнати протиправним і скасувати наказ Департаменту патрульної поліції від 22.07.2022 року №423 «Про застосування до працівника УПП в Харківській області ДПП дисциплінарного стягнення»;
- визнати протиправним і скасувати наказ Департаменту патрульної поліції наказ від 04.08.2022 року №993 о/с в частині звільнення ОСОБА_1 ;
- поновити ОСОБА_1 на посаді інспектора взводу №2 роти ТОР Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції;
- стягнути з Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що оскаржувані накази Департаменту патрульної поліції від 22.07.2022 року №423 «Про застосування до працівника УПП в Харківській області ДПП дисциплінарного стягнення» в частині застосування до старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції за вчинення дисциплінарного проступку, а також від 04.08.2022 року №993 о/с в частині звільнення зі служби в поліції старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , є протиправними та такими, що підлягають скасуванню в судовому порядку, оскільки фактичною підставою для застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції стали обставини, встановлені в ході проведення службового розслідування відносно ОСОБА_1 , призначеного з метою з'ясування обставин, які стали відомі з публікацій в мережі Інтернет. Так, 01.07.2022 року старший лейтенант поліції ОСОБА_1 під час приватного спілкування в соціальній мережі Instagram з ОСОБА_2 , схвально висловлювався про дії російської федерації щодо тимчасово окупованих територій України, чим скоїв дисциплінарний проступок, що виразився в порушенні вимог Дисциплінарного статуту Національної поліції України, Закону України "Про Національну поліцію", а також Присяги поліцейського.
Позивач зазначив, що в даному випадку дисциплінарною комісією службове розслідування проведено поверхнево, без повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин ситуації, що склалася. Комісія не врахувала того, що його слова в опублікованих скріншотах вирвані з контексту, а негативне забарвлення та нібито схвалення дій російської федерації вбачаються не з його слів, а з коментарів ОСОБА_2 , доданих нею до скріншоту листування. В жодній його фразі в опублікованих скріншотах відсутня його власна оцінка дій російської федерації, є лише констатація і переказ фактів, які він побачив чи почув в ЗМІ та під час спілкування з людьми. В жодній його фразі відсутнє «схвалення» чи «підтримка» щодо дій російської федерації щодо тимчасово окупованих територій України, прояви неповаги до суверенітету, територіальної цілісності та недоторканості України в межах загальновизнаних кордонів. Проте, Дисциплінарна комісія, всупереч обов'язку повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, не зажадала встановити дійсну позицію позивача, і виявити, що ОСОБА_2 невірно витлумачила слова і помилково звинуватила останнього в підтримці держави-агресора.
В обґрунтування своєї позиції позивач також наголосив на тому, що після початку відкритої збройної агресії російської федерації проти України і запровадження воєнного стану з 24.02.2022 року, з першого дня вторгнення, позивач продовжував виконувати службові обов'язки, не зважаючи на суттєве підвищення інтенсивності служби і підвищений ризик для власного життя і здоров'я. Не один раз під час служби він перебував під обстрілами, його квартира і автомобіль були пошкоджені ворожими снарядами, а будинок батьків у Лисичанську, в якому він зростав, був зруйнований, як і саме місто. Незважаючи на наведені труднощі, а також особистий тягар втрат, яких позивач зазнав внаслідок дій російської федерації, продовжував сумлінно служити Україні і українському народові, бути вірним Присязі поліцейського. Крім того, позивач вважає очевидно несправедливим звільнення після майже 7 років сумлінної служби в поліції без дисциплінарних стягнень, лише на підставі публікації сторонньою особою двох скріншотів особистої переписки. Публікацією, яка зроблена з порушенням таємниці приватного спілкування.
Отже, під час проведення службового розслідування відносно ОСОБА_1 . Департаментом патрульної поліції були проігноровані надані докази відсутності в його діях складу дисциплінарного правопорушення. На думку позивача, вищезазначені обставини свідчать про протиправність його звільнення та є підставами для задоволення позовних вимог.
Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 262 КАС України та запропоновано відповідачеві надати відзив на позов.
Копію ухвали про відкриття провадження по справі було надіслано представнику відповідача до його Електронного кабінету в системі "Електронний суд" та ним отримано, що підтверджено довідкою про доставку електронного листа від 22.08.2022 року.
Представником відповідача надано до суду відзив на позов з доданими до нього документами (а.с. 41 - 136), в якому він заперечував проти задоволення позовних вимог зазначивши, що в ході службового розслідування дисциплінарна комісія дійшла до висновку, що відповідно до оприлюдненої в групі (російською) «ІНФОРМАЦІЯ_3» месседжера «Telegram» публікації, за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 01.07.2022 року інспектор взводу №2 роти ТОР УПП в Харківській області ДІЛІ старший лейтенант поліції ОСОБА_1 під час приватного спілкування у соціальній мережі «Instagram» з користувачем ОСОБА_2 прихильно висловлювався до дій російської федерації щодо тимчасово окупованих територій України, що є проявом, вказаним працівником УПП в Харківській області ДПП, неповаги до суверенітету, територіальної цілісності та недоторканості України в межах загальновизнаних кордонів, підтримки та виправдуванням військової агресії російської федерації. Такі дії в умовах тривалої незаконної окупації російською федерацією частини території України, повномасштабного вторгнення і проведення військових дій стосовно України, масових злочинів проти українського народу є проявом негідної поведінки, оскільки дискредитують звання поліцейського й негативно впливають на рівень авторитету та довіри суспільства до органів Національної поліції України.
Зважаючи на що, позивач порушив вимоги пунктів 1, 2 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», Присяги працівника Національної поліції України, визначеної частиною першою статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 6 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту, пункту 2 розділу І Правил, підпункту 14 пункту 1 розділу II посадової інструкції інспектора роти ТОР УПП в Харківській області ДПП, затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції від 13.07.2018 року №3202 та вчинив дії, які безумовно підривають авторитет Національної поліції України в очах громадян. Просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.
Суд звертає увагу, що разом з відзивом на позов представник відповідача надав клопотання про поновлення пропущеного строку подання до суду відзиву на позов (а.с. 38 - 40), з приводу якого суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 5 статті 262 КАС України, відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дасть змогу відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив до початку першого підготовчого засідання у справі.
Згідно частини 2 статті 262 КАС України, розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
В ухвалі про відкриття провадження запропоновано відповідачу подати до суду відзив на позов разом з доказами у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання зазначеної ухвали, відповідно до вимог ст.162 КАС України.
Копію ухвали про відкриття провадження по справі було надіслано представнику відповідача 19.08.2022 року до його Електронного кабінету в системі "Електронний суд" та ним отримано, що підтверджено довідкою про доставку електронного листа від 22.08.2022 року (а.с. 25).
Відзив на позов з доданими до нього документами представником відповідача подано до канцелярії суду 21.09.2022 року (а.с. 41 - 136).
В обґрунтування клопотання про поновлення процесуального строку на подання до суду відзиву на позов зазначено, що особовий склад відділу правового забезпечення управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції в повному складі буї залучений до виконання завдань територіальної оборони та забезпеченні життєдіяльності населення та міста Харкова в умовах збройної агресії російської федерації. В період з 24 лютого по квітень 2022 року в Харкові проводились активні бойові дії і двоє працівників відділу правового забезпечення УПП в Харківській області ДПП звільнилися зі служби в поліції. Фактично у відділі залишилася одна особа, яка має повноваження на представництво інтересів Департаменту патрульної поліції в судах. Крім того, відбулася зміна місця дислокації УПП в Харківській області ДПП, уповільнилася робота з опрацюванням вхідної кореспонденції та службових документів. УПП в Харківській області ДПП почало повноцінне функціонування в умовах триваючої збройної агресії з липня 2022 року. У зв'язку з чим просив суд поновити строк подачі відзиву на позов.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України №2102-IX, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року.
Так, Указом Президента України від 17 травня 2022 року №341/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", який затверджено Верховною Радою України, передбачено продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб, тобто до 23 серпня 2022 року.
Указом Президента України від 12 серпня 2022 року № 573/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", який затверджено Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" № 2500-IX від 15.08.2022 року, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб, тобто до 21 листопада 2022 року.
Зважаючи, що подання відзиву припало на період введення на території України воєнного стану, що об'єктивно вплинуло на можливість своєчасної подачі відзиву на позов, а також на те, що відзив на позов подано з пропущенням незначного строку, суд вважає за можливе визнати поважними причини пропуску строку подачі відзиву на позов та його поновити.
04.10.2022 року представником позивача подано через канцелярію суду додаткові пояснення по справі, в яких додатково надано оцінку висловлюванням ОСОБА_1 під час приватного спілкування в соціальній мережі Instagram з ОСОБА_2 та зазначено, що у фразі (російською) «русские быстро восстановят все» взагалі відсутня будь-яка оцінка, а тим більше визнання дій російської федерації добрими, правильними. Є лише припущення, з огляду на попередні дії російської федерації щодо тимчасово окупованої території України в АР Крим, що і в нинішній ситуації російська федерація діятиме аналогічно. Посилання є твердженням про факти, а не оціночними судженнями.
Також, 07.11.2022 року представником відповідача надано до суду додаткові пояснення по справі, в яких з приводу додаткових пояснень позивача від 04.10.2022 року зазначив наступне. Одним із принципів етики працівників Національної поліції є гідна поведінка, що включає в себе: повагу до гідності інших осіб; ввічливість та дотримання високої культури спілкування; доброзичливість і запобігання виникненню конфліктів у стосунках з громадянами; недопущення дій і вчинків, які можуть зашкодити роботі чи негативно вплинути на репутацію працівників Національної поліції. Позивач, склав Присягу на вірність Українському народові, служба в поліції накладає ряд логічних та необхідних обмежень, тому «схвалення», які були ним висловлені в ході його спілкування в соціальній мережі «Instagram» не мають нічого спільного зі свободою поглядів та толерантністю. Окрім того, що вислови позивача викликали обурення ОСОБА_2 особами, які переглянули критичну публікацію залишені численні негативні вподобання, відгуки та висловлено осуд дій позивача. Тобто користувачі групи (російською) «ІНФОРМАЦІЯ_3» месседжера «Telegram» також вказали на неприпустимість висловлювань Позивачем, що об'єктивно вказує на негативне ставлення суспільства до висловленої позиції останнього щодо дій російської федерації на території України.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, зміст відзиву на позов, а також додаткових пояснень від позивача та відповідача, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , з огляду на наступне.
Як підтверджено матеріалами справи, з метою повної, усебічної та об'єктивної перевірки причин та обставин можливого порушення службової дисципліни інспектором взводу №2 роти тактико-оперативного реагування (ТОР) УПП в Харківській області ДПП старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 , на підставі наказу Департаменту патрульної поліції від 02.07.2022 року № 172 "Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії" призначено та проведено службове розслідування у відношенні останнього.
За результатами службового розслідування інспекторами 06.07.2022 року складено висновок службового розслідування, затвердженого начальником УУ в Харківській області ДПП 06.07.2022 року (а.с. 110 - 120).
В ході проведення службового розслідування дисциплінарною комісією установлено, що 01.07.2022 року у групі «ІНФОРМАЦІЯ_4» месседжера «Telegram» за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_5, розміщена публікація під назвою "ІНФОРМАЦІЯ_6". Інспектор взводу № 2 роти ТОР УПП в Харківській області ДПП старший лейтенант поліції ОСОБА_1 ». Публікація складалась з скріншотів спілкування у соціальній мережі «Instagram» користувача ОСОБА_3 з ніком «ІНФОРМАЦІЯ_7». Копія скріншоту надана до суду та міститься в матеріалах справи (а.с. 57 - 58).
Під час обговорення ОСОБА_1 зазначив, що росіяни на тимчасово окупованих територіях України швидко відбудують все, як приклад наводить те, що в місті Маріуполі вони зводять новобудови та вклали гроші у розмірі 1,5 трильйонів у Крим, а на підтвердження додає посилання на новини російських засобів масової інформації. Така позиція останнього обурила співрозмовницю та читачів цієї публікації, що відображено ними у негативних відгуках та вподобаннях до посту.
Опитаний інспектор взводу № 2 роти тактико-оперативного реагування УПП в Харківській області ДПП старший лейтенант поліції ОСОБА_1 також зазначив, що він завжди жив та працював на території України, завжди був патріотом країни і він засуджує вторгнення країни окупанта. Вн вірить в найшвидшу перемогу України, всі його знайомі та колеги можуть це підтвердити. З першого дня повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України, з першого пострілу ОСОБА_1 знаходився на службі і нікуди не відлучався. Стосовно переписки (приватного листування) зі своєю знайомою, яка мала місце 01.07.2022 року та була виставлена нею на загальний огляд, опитуваний зазначив, що її було вирвано з контексту та неправильно сприйнято. Він хотів донести знайомій думку про те, що в будь-якому випадку країні агресору прийдеться відбудовувати Україну шляхом виплати репарацій. Старший лейтенант поліції ОСОБА_1 питав у неї за її батьків, про те, чи все в них добре, виїхали вони чи ні з території ведення бойових дій, тобто він хотів тільки заспокоїти її, сказати, що буде куди повертатися. Стосовно тимчасово окупованих територій опитаний казав, що вони (тобто окупанти) тільки роблять картинку, щоб здаватися світу «хорошими», тому й роблять вигляд, що відбудовують щось для людей цих міст. Однак співрозмовниця заблокувала його у цьому чаті, тому в подальшому він пояснював їй це в телефонній розмові, після чого вона все усвідомила і видалила цей пост.
Крім того, в ході службового розслідування ОСОБА_1 відзначив, що його батьки, бабуся з дідусем також мусили виїхати з тимчасово окупованих територій, а саме з міста Лисичанськ до Центральної України. Його місто зруйноване, в дім батьків прилетів снаряд і в місто Харків також прийшла ця нечисть. Не один раз старший лейтенант поліції ОСОБА_1 знаходився під обстрілами окупантів, внаслідок чого було заподіяно руйнування його квартирі та автомобілю, іншої позиції, як ненавидіти окупантів (рашистів) у останнього не має. Щоб довести свою позицію, опитуваний готовий надати всі свої електронні носії та пройти психофізіологічне дослідження із застосуванням поліграфу. Також опитуваний зазначив, що своїми висловами (російською) "руские быстро все востановят, в Крым вложились же, строят в Мариуполе новострои" він не має на увазі, що це добре, це він лише стверджує інформацію отриману з новин та той факт, що російській федерації необхідно подавати таку інформацію до новин лише для створення картинки. Опитуваний засуджує всі дії окупантів та зазначає, що України переможе.
Висновком службового розслідування також підтверджено, що старший лейтенант поліції ОСОБА_1 у власному поясненні не заперечував факт приватного спілкування у соціальній мережі «Instagram», яке в подальшому було оприлюднене в групі (російською) «ІНФОРМАЦІЯ_3» мессенджера «Telegram» за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2. Копія пояснень вказаної особи надана разом з висновком службового розслідування, яка міститься в матеріалах справи (а.с. 64 - 65).
Крім того, як вбачається з висновку службового розслідування, до письмового пояснення опитуваний додав роздруківки скріншотів своїх листувань з іншими людьми, на яких начебто міститься його позиція щодо дій окупантів, а також надав в електронному вигляді відеофайли аналогічного змісту. З приводу надання опитуваним роздруківок, скріншотів переписок та відеофайлів у висновку службового розслідування зазначено, що файли дійсно містять відомості щодо приватного спілкування осіб, проте вони не стосуються обставин висвітлення критичної публікації в групі (російською) «ІНФОРМАЦІЯ_3» щодо його підтримки дій російської федерації на тимчасово окупованих територіях України. Копії скріншотів та диск (а.с. 66 - 101) надано відповідачем до суду разом з відзивом на позов.
У висновку службового розслідування зазначено, що з метою більш детального встановлення обставин та причин, що призвели до можливого порушення службової дисципліни з боку старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , за номером телефону НОМЕР_1 було здійснено телефонний зв'язок з особою, яка оприлюднила в групі «ІНФОРМАЦІЯ_3» месседжера «Telegram» за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 скріншоти зазначеної переписки. Вказана особа представилась, як ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та повідомила, що в соціальній мережі «Instagram» вона опублікувала відеозапис з руйнуваннями міста Сєвєродонецька, після чого їй написав користувач з ім'ям ОСОБА_3 , який підписаний в соціальній мережі «Instagram», як « ОСОБА_4 ». ОСОБА_2 наголосила, що цей аккаунт належить працівнику УПП в Харківській області ДПП ОСОБА_1 , з яким вона знайома особисто. Під час спілкування останній висловив підтримку дій російської федерації на тимчасово окупованих територіях України та вказав, що російська федерація все відбудує, як приклад навів дії агресора в Автономній Республіці Крим та Маріуполі. Така позиція обурила її, тим більш, що її співрозмовник є діючим працівником поліції, тому вона опублікувала їх спілкування.
У висновку службового розслідування зазначено, що ОСОБА_2 надала оригінали скріншотів її приватного спілкування з ОСОБА_1 в соціальній мережі «Instagram», які також були опубліковані в групі (російською) «ІНФОРМАЦІЯ_3» мессенджера «Telegram» за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2. Дослідженням цих матеріалів встановлено, що їх зміст відповідає відомостям, які оприлюдненні в групі (російською) «ІНФОРМАЦІЯ_3» месседжера «Telegram», тому сумніви щодо автентичності, належності та достовірності публікації відсутні. Копії скріншотів публікації в групі (російською) «ІНФОРМАЦІЯ_3» месседжера «Telegram» та переписки ОСОБА_2 з ОСОБА_1 в соціальній мережі «Instagram» надано до суду, які також містяться в матеріалах справи (а.с. 57 - 63).
Так, опитаний командир роти ТОР УПП в Харківській області ДПП капітан поліції ОСОБА_5 пояснив, що 01.07.2022 з мессенджера «Telegram» він дізнався, що інспектор взводу № 2 роти ТОР УПП в Харківській області ДПП старший лейтенант поліції ОСОБА_1 висловлювався в соціальній мережі «Instagram» з прихильницькими поглядами до російської федерації у приватному листуванні зі своєю знайомою. Останній пояснив опитуваному, що це було вирвано з контексту і він не зміг надалі пояснити своїй знайомій, що таким чином він намагався пожартувати над нею. Висловлювання старшого лейтенанта ОСОБА_1 не мали такого змісту, в якому його було оприлюднено в мессенджері «Telegram». Старший лейтенант поліції ОСОБА_1 проходить службу в роті ТОР УПП в Харківській області ДПП з 2018 року, подібних висловлювань та прихильницьких намірів до російської федерації не вбачалось. Особовий склад роти ТОР УПП в Харківській області ДПП також не вбачав подібних фактів зі сторони останнього. Копія пояснень вказаної особи надана разом з висновком службового розслідування, яка міститься в матеріалах справи (а.с. 102 - 103).
Таким чином, в ході службового розслідування комісія дійшла висновку, що відповідно до оприлюдненої в групі (російською) «ІНФОРМАЦІЯ_3» месседжера «Telegram» публікації, за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 01.07.2022 року інспектор взводу № 2 роти ТОР УПП в Харківській області ДПП старший лейтенант поліції ОСОБА_1 під час приватного спілкування у соціальній мережі «Instagrair,» з користувачем ОСОБА_6 прихильно висловлювався до дій російської федерації щодо тимчасово окупованих територій України, що є проявом вказаним працівником УПП в Харківській області ДПП неповаги до суверенітету, територіальної цілісності та недоторканості України в межах загальновизнаних кордонів, підтримки та виправдовуванням військові агресій російської федерації. Такі дії в умовах тривалої незаконної окупації російською федерацією частини території України, повномасштабного вторгнення і проведення військових дій стосовно України, масових злочинів проти українського народу є проявом негідної поведінки, оскільки дискредитують звання поліцейського й негативно впливають на рівень авторитету та довіри суспільства до органів Національної поліції України.
За вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог пунктів 1, 2 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», Присяги працівника Національної поліції України, визначеної частиною першою статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 6 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту, пункту 2 розділу І Правил, підпункту 14 пункту 1 розділу II посадової інструкції інспектора роти ТОР УПП в Харківській області ДПП, затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції від 13.07.2018 року №3202, відповідно до пункту 7 частини 3 статті 13 Дисциплінарного статуту НПУ, до інспектора взводу №2 роти тактико - оперативного реагування (ТОР) УПП в Харківській області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 вирішено застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції (а.с. 121 - 123).
У зв'язку з чим наказом Департаменту патрульної поліції від 22.07.2022 року №423 «Про застосування до працівника УПП в Харківській області ДПП дисциплінарного стягнення» застосовано до інспектора взводу №2 роти тактико - оперативного реагування УПП в Харківській області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції (а.с. 124 - 125).
Наказом Департаменту патрульної поліції від 04.08.2022 року №993 о/с "По особовому складу" звільнено зі служби інспектора взводу №2 роти тактико - оперативного реагування УПП в Харківській області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , з 04.08.2022 року за п.6 ч.1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію".
Копії вказаних наказів позивач отримав 04.08.2022 року, що підтвердженого проставленим його особистим підписом 04.08.2022 року на вказаних наказах.
Вважаючи необґрунтованими накази Департаменту патрульної поліції від 22.07.2022 року №423 «Про застосування до працівника УПП в Харківській області ДПП дисциплінарного стягнення» в частині застосування до старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції за вчинення дисциплінарного проступку, а також від 04.08.2022 року №993 о/с в частині звільнення зі служби в поліції старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби), позивач звернувся до суду з даним позовом.
По суті спірних правовідносин, суд зазначає наступне.
Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спірні правовідносини у даній справі врегульовані Законом України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 року №580-VIII (далі - Закон №580-VIII), Дисциплінарним статутом Національної поліції, затвердженим Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" від 15.03.2018 року №2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут НПУ), Порядком проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 року №893, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.11.2018 року №1355/32807 (далі Порядок №893).
Так, відповідно до пункту першого частини першої статті 18 Закону №580-VIII поліцейський зобов'язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського.
Згідно частини першої статті 19 Закону №580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть, зокрема, дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 77 Закону №580-VIII, поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом (частини перша та друга статті 19 Закону №580-VIII).
Згідно частини першої статті 14 Дисциплінарного статуту НПУ, службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Відповідно до частини другої статті 14 Дисциплінарного статуту НПУ, службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Частинами третьою та четвертою статті 14 Дисциплінарного статуту НПУ передбачено, що службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Згідно частини десятої статті 14 Дисциплінарного статуту НПУ, порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
Так, згідно пункту 1 розділу V "Проведення службового розслідування дисциплінарною комісією" Порядку №893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.
Відповідно до пункту 4 розділу V "Проведення службового розслідування дисциплінарною комісією" Порядку №893, службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом'якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
Згідно пункту 7 розділу V "Проведення службового розслідування дисциплінарною комісією" Порядку №893, збирання та перевірка матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського у разі розгляду справи у формі письмового провадження здійснюються зазвичай шляхом: одержання пояснень щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб; одержання в органах, закладах, установах поліції та їх підрозділах чи за запитом в інших органах державної влади та органах місцевого самоврядування необхідних документів або їх копій та долучення до матеріалів справи; отримання консультацій спеціалістів з питань, що стосуються службового розслідування. У разі розгляду справи у формі письмового провадження рішення дисциплінарною комісією приймається без повідомлення та (або) виклику інших учасників службового розслідування на підставі наявних у справі матеріалів.
Пунктом 3 розділу VI Порядку №893 встановлено, що строк проведення службового розслідування, його продовження, порядок обчислення строку службового розслідування визначаються статтею 16 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Згідно частин 1, 2 статті 16 Дисциплінарного статуту, службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником. У разі потреби за вмотивованим письмовим рапортом (доповідною запискою) голови дисциплінарної комісії, утвореної для проведення службового розслідування, його строк може бути продовжений наказом керівника, який призначив службове розслідування, або його прямим керівником, але не більш як на один місяць. При цьому загальний строк проведення службового розслідування не може перевищувати 60 календарних днів.
Службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка його заміщує, висновку за результатами службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день (частина 4 статті 16 Дисциплінарного статуту).
Пунктом другим розділу VI Порядку №893 передбачено, що підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.
Щодо суті встановлених в ході службового розслідування, проведеного дисциплінарною комісією ДПП у відношенні ОСОБА_1 , які зафіксовані у висновку службового розслідування від 06.07.2022 року, та які стали підставою для винесення спірних наказів Департаменту патрульної поліції від 22.07.2022 року №423 «Про застосування до працівника УПП в Харківській області ДПП дисциплінарного стягнення» в частині застосування до старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції за вчинення дисциплінарного проступку, а також від 04.08.2022 року №993 о/с в частині звільнення зі служби в поліції старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби), суд зазначає наступне.
Порядок застосування дисциплінарних стягнень визначений статтею 19 Дисциплінарного статуту.
Згідно частини першої статті 19 Дисциплінарного статуту, у висновку за результатами службового розслідування зазначаються: 1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; 2) підстава для призначення службового розслідування; 3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; 4) пояснення поліцейського щодо обставин справи; 5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; 6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; 7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; 9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; 10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; 11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.
Згідно частини третьої статті 19 Дисциплінарного статуту під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Частиною четвертою та п'ятою статті 19 Дисциплінарного статуту визначено, що обставинами, що пом'якшують відповідальність поліцейського, є: 1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку; 2) попередня бездоганна поведінка; 3) високі показники виконання повноважень, наявність заохочень та державних нагород; 4) вжиття заходів щодо запобігання, відвернення або усунення негативних наслідків, які настали або можуть настати внаслідок вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування завданої шкоди; 5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність; 6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника. Для цілей застосування конкретного виду дисциплінарного стягнення можуть враховуватися й інші, не зазначені у частині четвертій цієї статті, обставини, що пом'якшують відповідальність поліцейського.
Згідно частини шостої статті 19 Дисциплінарного статуту обставинами, що обтяжують відповідальність поліцейського, є: 1) вчинення дисциплінарного проступку у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння; 2) вчинення дисциплінарного проступку повторно до зняття в установленому порядку попереднього стягнення; 3) вчинення дисциплінарного проступку умисно на ґрунті особистої неприязні до іншого поліцейського, службовця, у тому числі керівника, чи помсти за дії чи рішення стосовно нього; 4) настання тяжких наслідків, у тому числі збитків, завданих вчиненням дисциплінарного проступку; 5) вчинення дисциплінарного проступку на ґрунті ідеологічної, релігійної, расової, етнічної, гендерної чи іншої нетерпимості.
Частиною сьомою названої вище статті передбачено, що у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.
Згідно частини восьмої статті 19 Дисциплінарного статуту під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Відповідно до частини одинадцятої статті 19 Дисциплінарного статуту у разі вчинення поліцейським незначного проступку керівник може обмежитися його попередженням про необхідність дотримання службової дисципліни.
Згідно частини першої статті 24 Дисциплінарного статуту поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення протягом місяця з дня його виконання (реалізації) шляхом подання рапорту до прямого керівника особи, яка застосувала дисциплінарне стягнення, а також шляхом звернення до суду в установленому порядку.
Отже, в ході службового розслідування з'ясовуються обставини, з приводу яких воно було призначене, встановлюється наявність чи відсутність вини порушника у вчиненні дисциплінарного проступку, обставини, що пом'якшують чи обтяжують ступінь його відповідальності, а також ставлення до скоєного, та в разі підтвердження факту вчинення дисциплінарного проступку виконавцем службового розслідування вноситься пропозиція про застосування до винної особи конкретного дисциплінарного стягнення.
У висновку службового розслідування від 06.07.2022 року зазначено, що на підставі зібраних під час службового розслідування матеріалів інспекторами встановлено, що інспектор взводу № 2 роти ТОР УПП в Харківській області ДПП старший лейтенант поліції ОСОБА_1 вчинив дисциплінарний проступок, оскільки відповідно до оприлюдненої в групі (російською) «ІНФОРМАЦІЯ_3» месседжера «Telegram» публікації, за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 01.07.2022 року старший лейтенант поліції ОСОБА_1 під час приватного спілкування у соціальній мережі «Instagrair,» з користувачем ОСОБА_2 прихильно висловлювався до дій російської федерації щодо тимчасово окупованих територій України.
Тобто, останнім порушено вимоги пунктів 1, 2 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», Присяги працівника Національної поліції України, визначеної частиною першою статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 6 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту, пункту 2 розділу І Правил, підпункту 14 пункту 1 розділу II посадової інструкції інспектора роти ТОР УПП в Харківській області ДПП, затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції від 13.07.2018 року №3202.
Наказом Департаменту патрульної поліції від 22.07.2022 року №423 «Про застосування до працівника УПП в Харківській області ДПП дисциплінарного стягнення» застосовано до інспектора взводу №2 роти тактико - оперативного реагування УПП в Харківській області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції .
Наказом Департаменту патрульної поліції від 04.08.2022 року №993 о/с звільнено зі служби інспектора взводу №2 роти тактико - оперативного реагування УПП в Харківській області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , з 04.08.2022 року за п.6 ч.1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію".
Копії вказаних наказів позивач отримав 04.08.2022 року, що підтвердженого проставленим його особистим підписом 04.08.2022 року на вказаних наказах.
У висновку службового розслідування зазначено, що 01.07.2022 року у групі «ІНФОРМАЦІЯ_4» месседжера «Telegram» за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_5, розміщена публікація під назвою (російською) «ІНФОРМАЦІЯ_6. Інспектор взводу № 2 роти ТОР УПП в Харківській області ДПП старший лейтенант поліції ОСОБА_1 ». Публікація складалась з скріншотів спілкування у соціальній мережі «Instagram» користувача ОСОБА_3 з ніком «ІНФОРМАЦІЯ_7».
В ході спілкування ОСОБА_3 зазначив, що росіяни на тимчасово окупованих територіях України швидко відбудують все, як приклад наводить те, що в місті Маріуполі вони зводять новобудови та вклали гроші у розмірі 1,5 трильйонів у Крим, а на підтвердження додає посилання на новини російських засобів масової інформації. Така позиція останнього обурила співрозмовницю та читачів цієї публікації, що відображено ними у негативних відгуках та вподобаннях до посту.
ОСОБА_1 також зазначив, що він завжди жив та працював на території України, завжди був патріотом країни і він засуджує вторгнення країни окупанта. Він вірить в найшвидшу перемогу України, всі його знайомі та колеги можуть це підтвердити. З першого дня повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України, з першого пострілу ОСОБА_1 знаходився на службі і нікуди не відлучався. Крім того, його батьки, бабуся з дідусем також мусили виїхати з тимчасово окупованих територій, а саме з міста Лисичанськ до Центральної України. Його місто зруйноване, в дім батьків прилетів снаряд. Не один раз старший лейтенант поліції ОСОБА_1 знаходився під обстрілами окупантів, внаслідок чого було заподіяно руйнування його квартирі та автомобілю, іншої позиції, як ненавидіти окупантів (рашистів) у останнього не має.
Стосовно переписки (приватного листування) зі своєю знайомою, яка мала місце 01.07.2022 року та була виставлена нею на загальний огляд, опитуваний зазначив, що її було вирвано з контексту та неправильно сприйнято. Він хотів донести знайомій думку про те, що в будь-якому випадку країні агресору прийдеться відбудовувати Україну шляхом виплати репарацій, питав у неї за її батьків, про те, чи все в них добре, виїхали вони чи ні з території ведення бойових дій, тобто він хотів тільки заспокоїти її, сказати, що буде куди повертатися. Стосовно тимчасово окупованих територій опитаний казав, що вони (тобто окупанти) тільки роблять картинку, щоб здаватися світу «хорошими», тому й роблять вигляд, що відбудовують щось для людей цих міст.
У висновку службового розслідування зазначено, що за номером телефону НОМЕР_1 було здійснено телефонний зв'язок з особою, яка оприлюднила в групі «ІНФОРМАЦІЯ_3» месседжера «Telegram» скріншоти переписки з ОСОБА_1 . Вказана особа представилась, як ОСОБА_2 та повідомила, що в соціальній мережі «Instagram» вона опублікувала відеозапис з руйнуваннями міста Сєвєродонецька, після чого їй написав користувач з ім'ям ОСОБА_3 , який підписаний в соціальній мережі «Instagram», як « ОСОБА_4 ». ОСОБА_2 наголосила, що цей аккаунт належить працівнику УПП в Харківській області ДПП ОСОБА_1 , з яким вона знайома особисто. Під час спілкування останній висловив підтримку дій російської федерації на тимчасово окупованих територіях України та вказав, що російська федерація все відбудує, як приклад навів дії агресора в Автономній Республіці Крим та Маріуполі. Така позиція обурила її, тим більш, що її співрозмовник є діючим працівником поліції, тому вона опублікувала їх спілкування.
У висновку службового розслідування зазначено, що ОСОБА_2 надала оригінали скріншотів її приватного спілкування з ОСОБА_1 в соціальній мережі «Instagram», які також були опубліковані в групі (російською) «ІНФОРМАЦІЯ_3» месседжера «Telegram» за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2. Дослідженням цих матеріалів встановлено, що їх зміст відповідає відомостям, які оприлюдненні в групі (російською) «ІНФОРМАЦІЯ_3» месседжера «Telegram», тому сумніви щодо автентичності, належності та достовірності публікації відсутні.
Суд звертає увагу, що і в ході проведення службового розслідування, і в позовній заяві ОСОБА_1 не заперечував та навпаки підтвердив факт приватного спілкування 01.07.2022 року у соціальній мережі «Instagram» з ОСОБА_2 під своїм ніком « ОСОБА_4 », що в подальшому було опубліковано в групі (російською) «ІНФОРМАЦІЯ_3» месседжера «Telegram» за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 під назвою (російською) "ІНФОРМАЦІЯ_6".
З копій наданих до суду скріншотів публікації в групі (російською) «ІНФОРМАЦІЯ_3» месседжера «Telegram» та переписки ОСОБА_2 з ОСОБА_1 в соціальній мережі «Instagram» (а.с. 57 - 63) судом встановлено, що під час спілкування з ОСОБА_2 під своїм ніком «ІНФОРМАЦІЯ_4» ОСОБА_1 висловився (російською) "руские быстро все востановят, в Крым вложились же, уже 1,5 трлн. ушло, строят в Мариуполе новострои".
Так, у висновку службового розслідування, в письмових поясненнях позивача, наданих під час службового розслідування, а також в наданих до суду письмових поясненнях зазначено, що ОСОБА_1 своїми висловами (російською) "руские быстро все востановят, в Крым вложились же, уже 1,5 трлн. ушло, строят в Мариуполе новострои" він хотів донести знайомій думку про те, що в будь-якому випадку країні-агресору прийдеться відбудовувати Україну шляхом виплати репарацій, та не мав на увазі, що це добре, це він лише стверджує інформацію отриману з новин та той факт, що російській федерації необхідно подавати таку інформацію до новин лише для створення картинки. В жодній його фразі в опублікованих скріншотах відсутня його власна оцінка дій російської федерації, є лише констатація і переказ фактів, які він побачив чи почув в ЗМІ та під час спілкування з людьми. В жодній його фразі відсутнє «схвалення» чи «підтримка» щодо дій російської федерації щодо тимчасово окупованих територій України, прояви неповаги до суверенітету, територіальної цілісності та недоторканості України в межах загальновизнаних кордонів. Його слова в опублікованих скріншотах вирвані з контексту, а негативне забарвлення та нібито схвалення дій російської федерації вбачається не з його слів, а з коментарів ОСОБА_2 , доданих нею до скріншоту їх спілкування.
У своїх поясненнях ОСОБА_1 також звернув увагу на те, що після його пояснень в телефонній розмові з ОСОБА_2 з приводу їх листування та його дійсної позиції, остання все усвідомила та видалила цей пост.
Суд звертає увагу, що твердження та висловлювання, які використав у своєму спілкуванні позивач під час приватного спілкування 01.07.2022 року у соціальній мережі «Instagram» з ОСОБА_2 під своїм ніком «ІНФОРМАЦІЯ_4», що в подальшому було опубліковано в групі (російською) «ІНФОРМАЦІЯ_3» месседжера «Telegram», мають оціночний характер.
В той час, Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України №2102-IX, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який триває на даний час.
Положеннями частини 4 статті 8 Закону "Про Національну поліцію" визначено, що під час дії воєнного стану поліція діє згідно із призначенням та специфікою діяльності з урахуванням тих обмежень прав і свобод громадян, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, що визначаються відповідно до Конституції України та Закону України "Про правовий режим воєнного стану".
Статтею 24 Закону "Про Національну поліцію" установлено, що у разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України органи та підрозділи, що входять до системи поліції, відповідно до законодавства України беруть участь у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості.
У ході забезпечення та здійснення заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості, виконання завдань територіальної оборони органи та підрозділи, що входять до системи поліції та дислокуються в межах Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, області, міста Києва, підпорядковуються відповідному начальнику Головного управління Національної поліції в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, області, місті Києві.
У пункті 1 розділу І Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 року № 1179 (далі - Правила етичної поведінки поліцейських № 1179) вказано, що ці Правила є узагальненим зібранням професійно-етичних вимог щодо правил поведінки поліцейських та спрямовані на забезпечення служіння поліції суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку на засадах етики та загальнолюдських цінностей.
Положення цих правил регулюють поведінку поліцейського як у робочий, так і в неробочий час. Поліцейський є представником держави, тому його дії та вчинки завжди перебувають під прискіпливим контролем з боку суспільства.
За будь-яких обставин як у робочий, так і в неробочий час поліцейський зобов'язаний дотримуватися норм професійної етики (пункт 3 Розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських № 1179).
Одним із принципів етики працівників Національної поліції є гідна поведінка, що включає в себе: повагу до гідності інших осіб; ввічливість та дотримання високої культури спілкування; доброзичливість і запобігання виникненню конфліктів у стосунках з громадянами; недопущення дій і вчинків, які можуть зашкодити роботі чи негативно вплинути на репутацію працівників Національної поліції.
Позивач склав Присягу на вірність Українському народові, служба в поліції накладає ряд логічних та необхідних обмежень, тому його висловлювання та виражена в ході його спілкування в соціальній мережі «Instagram» особиста думка з приводу даної ситуації в Україні, що 01.07.2022 року було опубліковано в групі (російською) «ІНФОРМАЦІЯ_3» мессенджера «Telegram», за своєю суттю не мають нічого спільного зі свободою поглядів та толерантністю та відображають його позитивне ставлення до дій російської федерації стосовно України, враховуючи введення воєнного стану на території України Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 з 24 лютого 2022 року, якій діє на теперішній час.
Твердження позивача про те, що росіяни все швидко відновлять та його вислів щодо будівництва в Маріуполі новобудов є проявом зневаги до тих жертв та жахливих наслідків дій росіян стосовно міста, його мешканців та українців, які безпосередньо постраждали внаслідок дій російської федерації, зважаючи на те, що з 24 лютого 2022 року почався повномасштабний збройний напад на Україну.
Також, вислови ОСОБА_1 викликали обурення громадян України, які переглянули критичну публікацію та залишили численні негативні відгуки, вказали на неприпустимість висловлювань ОСОБА_1 та висловили осуд діям позивача, зважаючи на введення воєнного стану на території України.
Все це в сукупності об'єктивно вказує на негативне ставлення суспільства до висловленої позиції позивача щодо дій російської федерації в умовах воєнного стану на території України.
Суд відхиляє надані ОСОБА_1 разом з письмовими поясненнями роздруківки скріншотів своїх листувань з іншими людьми, зміст яких вказує на його позицію щодо дій окупантів, а також надані в електронному вигляді відеофайли аналогічного змісту (а.с. 66 - 101) та не приймає їх до уваги, оскільки останні не стосуються обставин висвітлення критичної публікації в групі (російською) «ІНФОРМАЦІЯ_3» месседжера «Telegram» за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 під назвою (російською) "ІНФОРМАЦІЯ_6", зміст якої свідчить та вказує на його підтримку дій російської федерації на тимчасово окупованих територіях України.
Отже, останні не можуть бути прийняті судом до уваги як належні докази на спростування вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку.
Такі дії позивача в умовах тривалої незаконної окупації російською федерацією частини території України, повномасштабного вторгнення і проведення військових дій стосовно України, масових злочинів проти українського народу є проявом негідної поведінки, оскільки дискредитують звання поліцейського й негативно впливають на рівень авторитету та довіри суспільства до органів Національної поліції України.
Вказані факти свідчать про порушення старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 вимог Дисциплінарного статуту, грубе недотримання Правил, що несумісні зі змістом Присяги працівника Національної поліції України, підривають авторитет правоохоронного органу, а тому дисциплінарна комісія, врахувавши зібрані під час службового розслідування матеріали, дійшла висновку, що з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, ступеня його вини, інспектор взводу № 2 роти ТОР УПП в Харківській області ДПП старший лейтенант поліції ОСОБА_1 своїми діями вчинив дисциплінарний проступок, який унеможливлює подальше проходження служби в поліції.
Вказане є неприпустимим також зважаючи на введення на території України воєнного стану з 24.02.2022 року, в результаті чого позивач як співробітник поліції зобов'язаний дотримуватися Законів України, Конституції України, а також Правил етичної поведінки поліцейських.
В сукупності вказані вище порушення свідчать про те, що позивач як співробітник поліції своєю поведінкою дискредитує звання рядового і начальницького складу органів Національної поліції.
Дискредитація Національної поліції полягає у вчиненні такого проступку, що підриває довіру та авторитет таких органів і їх працівників в очах громадськості та є несумісними із подальшим проходженням служби. Вчинення дій, що дискредитують органи поліції, пов'язані насамперед із низкою моральних вимог, які пред'являються до них під час здійснення службових функцій та у повсякденному житті.
Вказана позиція викладена Верховним Судом у постанові від 12 квітня 2018 року у справі № 815/3636/15, у якій суд зазначив, що поняття "дискредитація" перебуває у тісному зв'язку із поняттям "дотримання морально-етичних норм" та передбачає дії, спрямовані на порушення правил професійної етики та моралі, закріплених у нормативно-правових актах спеціального законодавства, які пред'являються до осіб під час здійснення ними службових функцій та у повсякденному житті. Такі проступки самі по собі або у сукупності підривають довіру та авторитет органів внутрішніх справ в очах громадськості і є несумісним із подальшим проходженням служби, що зумовлює застосування до працівників органів внутрішніх справ, який вчинив діяння, несумісне з посадою, найсуворішого стягнення - звільнення зі служби. Дискредитація звання рядового та начальницького складу є окремою підставою для звільнення, яке не пов'язано із вчиненням правопорушення та набрання чинності рішенням суду.
Відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до частини 1 статті 18 Закону України "Про Національну поліцію", поліцейський зобов'язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Згідно пунктів 1, 2, 6частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту НПУ, службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов'язує поліцейського: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України.
Частиною 2 статті 24 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що у разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України органи та підрозділи, що входять до системи поліції, відповідно до законодавства України беруть участь у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості.
Згідно статті 64 Закону України "Про Національну поліцію" особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту:
"Я, (прізвище, ім'я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки".
Відповідно до підпункту 14 пункту 1 розділу II Посадової інструкції інспектора роти ТОР УПП в Харківській області ДГ1Г1, затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції від 13.07.2018 № 3202, основними завданнями діяльності інспектора взводу/роти ТОР є неухильне дотримання положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність патрульної поліції, а також Присяги поліцейського.
Зі своєю Посадовою інструкцією старший лейтенант поліції ОСОБА_1 ознайомлений 29.09.2020 року під особистий підпис, що підтверджено матеріалами справи (а.с 105 - 109).
Відповідно до пункт 1.1 Розділу ІІІ Наказу Міністерства внутрішніх справ України від 22 лютого 2012 року №155 "Про затвердження Правил поведінки та професійної етики осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України", кожен громадянин України, який вступає на службу до органів внутрішніх справ, добровільно покладає на себе обов'язок служіння Українському народові й захисту свободи, демократії, законності та правопорядку.
Пунктом 2.2 Розділу ІІІ вищевказаного Наказу передбачено, що професійний обов'язок працівника полягає в безумовному виконанні закріплених Присягою, законами та професійно-етичними нормами завдань щодо забезпечення надійного захисту правопорядку, законності, громадської безпеки.
Відповідно до п. 3.2 - 3.3 Розділу ІІІ Наказу, службова діяльність працівника органів внутрішніх справ здійснюється відповідно до такого морального принципу як лояльність, що передбачає вірність державі, повагу і коректне ставлення до державних та громадських інститутів, державних службовців.
Працівник не повинен за будь-яких умов зраджувати моральним принципам служби, що відповідають вимогам держави і очікуванням суспільства, їх неухильне дотримання справа честі і обов'язку кожного працівника органів внутрішніх справ.
Пунктом 4.1 Розділу ІІІ Наказу встановлено, що працівник органів внутрішніх справ, керуючись Присягою, відповідно до службового обов'язку, дотримуючись професійних честі і гідності, бере на себе певні моральні зобов'язання, а саме: визнавати пріоритет державних і службових інтересів над особистими у своїй діяльності, виявляти твердість і непримиренність у боротьбі зі злочинцями, застосовуючи для досягнення поставленої мети виключно законні і високоморальні принципи.
Згідно ч. 3 пункту 7.8 Розділу ІІІ Наказу, працівник, який порушує принципи і норми професійної етики, втрачає добре ім'я і честь, дискредитує органи внутрішніх справ.
Суд звертає увагу, що дотримання вище зазначених вимог Дисциплінарного статуту та Правил є обов'язком кожного поліцейського не залежно від того перебуває він під час виконання службових обов'язків чи у позаслужбовий час, що пов'язане з особливостями проходження служби в Національній поліції.
Крім того з тексту Присяги поліцейського, неухильне дотримання якої визначено законом, вбачається, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги. Тому, складаючи Присягу, поліцейський покладає на себе не тільки певні службові зобов'язання, але й моральну відповідальність за їх виконання.
Порушення Присяги слід розуміти як скоєння поліцейським проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету органів поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
Присяга поліцейського передбачає зобов'язання виконувати обов'язки сумлінно.
Тобто порушення Присяги - це несумлінне, недобросовісне виконання обов'язків поліцейським. Про несумлінність дій (бездіяльності) поліцейського свідчить невиконання обов'язків умисно або внаслідок недбалого ставлення до них.
Невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни є дисциплінарним проступком, вчинення якого є підставою для дисциплінарної відповідальності.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 05.03.2020 року по справі №815/4478/16.
Вимоги морального змісту віднесені до службово-трудових обов'язків працівників поліції. Приймаючи присягу, позивач зобов'язався вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки (постанова Верховного Суду від 25.04.2019 у справі №816/604/17).
Верховним Судом у постанові від 02.10.2018 року по справі №815/4463/17 сформована правова позиція щодо того, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення Присяги. Під порушення Присяги працівника поліції слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
Суд звертає увагу на те, що як охоронець громадського порядку, держава має моральне зобов'язання бути взірцевою, вона повинна стежити за тим, щоб такими були й державні органи, що захищають публічний порядок (рішення ЄСПЛ від 19.06.2001 у справі "Звежинський проти Польщі" (заява № 34049/96), рішення ЄСПЛ від 19.04.2007 у справі "Вільхо Ескелінен та інші проти Фінляндії" (заява № 63235/00).
Згідно із частиною 2 ст. 19 Закону України "Про Національну поліцію", підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Як вже зазначалося, Законом України від 15.03.2018 року №2337-VІІІ затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України, який визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.
Відповідно до статті 1 Дисциплінарного статуту НПУ, службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Згідно частини другої статті 1 Дисциплінарного статуту НПУ, службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.
Службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов'язує поліцейського, у тому числі: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння (пункти 1, 2 4, 6 та 14 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту НПУ).
Відповідно до статті 11 Дисциплінарного статуту, за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.
Згідно статті 12 Дисциплінарного статуту НПУ, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Відповідно до частини першої статті 13 Дисциплінарного статуту НПУ, дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Згідно частини другої статі 13 Дисциплінарного статуту НПУ, дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
Частиною третьою статті 13 Дисциплінарного статуту НПУ визначено, що до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Відповідно до ч.7 ст. 19 Дисциплінарного статуту НПУ, у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.
Отже, в разі протиправних діянь та вчинення дисциплінарного проступку, поліцейський несе дисциплінарну відповідальність у вигляді стягнення, вид якого визначається в залежності від характеру вини та скоєного проступку. При цьому, характер вини та ступень тяжкості дисциплінарного проступку (неналежне виконання посадових обов'язків, вчинення дій або бездіяльності під час несення служби, що підривають авторитет поліції, тощо) визначається під час проведення у відношенні поліцейського службового розслідування, в результаті чого і обирається вид дисциплінарного стягнення, який застосовується до винної особи.
Суд звертає увагу на те, що Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" не передбачено будь-яких критеріїв тяжкості проступку, за який поліцейський несе дисциплінарну відповідальність і відповідно до якого необхідно застосовувати той чи інший вид дисциплінарного стягнення.
Застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням обставин у справі та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.
Таким чином, керівнику одноособово надано право приймати рішення відповідно до поліцейських про застосовування виду дисциплінарного стягнення виходячи із тяжкості вчинення проступку.
Аналогічна позиція про застосування норм права у схожих правовідносинах викладена у постанові Верховного Суду від 12.10.2018 року у справі № 807/754/17, яка також враховується судом при вирішенні даної справи відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України.
Суд звертає увагу, що позивачем, як співробітником поліції, вчинено дисциплінарний проступок, вчинений у період дії на всій території України воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України №2102-IX, який триває на теперішній час.
Відповідно до частини 1 статті 29 розділу V "Особливості проведення службового розслідування в період дії воєнного стану" Дисциплінарного статуту НПУ, у разі встановлення за результатами службового розслідування в діях поліцейського дисциплінарного проступку видається письмовий наказ про застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Згідно положень частини 3 статті 13 Дисциплінарного статуту НПУ, до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Положеннями частини 2 статті 29 розділу V "Особливості проведення службового розслідування в період дії воєнного стану" Дисциплінарного статуту НПУ також визначено, що дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого - звільнення зі служби в поліції.
Підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 став саме дисциплінарний проступок, який свідчить про його низькі морально-ділові якості, що суперечать інтересам законності, компрометують звання поліцейського. Такими обставинами є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях особи ознак дисциплінарного проступку, зокрема протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв'язку між ним і дією порушника дисципліни.
Таким чином, суд дійшов висновку, що висновок службового розслідування сформований у межах компетенції та з врахуванням реального військового стану в Україні. Вина позивача у порушенні службової дисципліни доведена належними та допустимими доказами.
Зважаючи, що службовим розслідуванням підтверджено факт вчинення позивачем дисциплінарного проступку, який виразився у порушенні вимог Конституції України, Дисциплінарного статуту Національної поліції України, Закону України "Про Національну поліцію", а також Правил етичної поведінки поліцейських, чим підірвано авторитет Національної поліції України, чим порушено службову дисципліну, що виразилось у недотриманні принципів діяльності поліцейського та вчиненні дій, не сумісних з вимогами, що пред'являються до професійно-етичних якостей поліцейських, дискредитовано звання рядового органів Національної поліції враховуючи введення воєнного стану в Україні, що додатково покладає на співробітників поліції виконання завдань, пов'язаних із захистом територіальної цілісності України, що є несумісними із подальшим проходженням служби в органах поліції, обставин, що пом'якшують відповідальність, не встановлено як в ходів службового розслідування так і в ході розгляду даної справи, отже правомірно застосовано до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.
Враховуючи вищевикладене, оскаржувані накази Департаменту патрульної поліції від 22.07.2022 року №423 «Про застосування до працівника УПП в Харківській області ДПП дисциплінарного стягнення» в частині застосування до старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції за вчинення дисциплінарного проступку, а також від 04.08.2022 року №993 о/с в частині звільнення зі служби в поліції старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби), є правомірними. Решта позовних вимог є похідними та також не підлягають задоволенню.
Отже, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до положень статті 139 КАС України.
Керуючись ст. ст. 2, 6-10, 13, 14, 77, 139, 205, 242-246, 250, 255, 257-262, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Департаменту патрульної поліції (03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, буд. 3, код ЄДРПОУ 40108646) про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Шевченко О.В.