15 листопада 2022 року Справа № 480/4895/22
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кравченка Є.Д., розглянувши в порядку спрощеного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/4895/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (далі - відповідач), в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області рішення №959230198306 від 27 травня 2022 року щодо переведення ОСОБА_1 з пенсії за вислугу років на пенсію за віком і її перерахунку із застосуванням показника середньої заробітної плати, які застосовувалися при призначенні ОСОБА_1 пенсії за вислугою років;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області здійснити ОСОБА_1 з 03 травня 2022 року - призначення, розрахунок та виплату пенсії за віком виходячи з вимог ст. ст. 26, 27, 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2019, 2020 та 2021 роки та здійснити відповідні виплати з урахуванням раніше виплачених сум;
- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Пушкіна, 1, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ 21108013), на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в розмірі 992,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що у лютому 2007 року позивачка звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про призначення пенсії за вислугою років, як медичному працівнику та на підставі заяви їй було призначено пенсію за вислугою років з 01 лютого 2007 року. У зв'язку з виходом на пенсію за вислугою років з 31 січня 2007 року позивачка звільнилася із медичного закладу. 01 липня 2007 року ОСОБА_1 знову була прийнята на посаду медичної сестри в КЗ «Сумська обласна клінічна лікарня», при цьому виплату пенсії їй було припинено. Досягнувши 60-річного віку, 03 травня 2022 року позивачка звернулася до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком, трудовий стаж на час звернення за призначенням пенсії за віком склав 43 роки 7 місяців 09 днів. Рішенням відповідача №9591230198306 від 27 травня 2022 року позивачку переведено з пенсії за вислугою років на пенсію за віком, при цьому не застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії за 2019-2021 роки, а застосовано більш ранній період внаслідок чого показник Зс (середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки) склав 3764,4 грн. Позивач не погоджується із такими діями відповідача та вважає, що розрахунок пенсії повинен бути проведений з урахуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2019-2021 роки.
Ухвалою суду від 03.08.2021 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Відповідачу встановлено 15-денний строк для подання відзиву на позов, доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.
Ухвалою суду від 23.08.2021 у задоволенні клопотання представника позивача про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін - відмовлено.
Відповідач у встановлений судом строк відзиву на позовну заяву до суду не подав.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, позовну заяву та відзив, подані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні відносини, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 01.02.2007 року було призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" як працівнику охорони здоров'я.
З 01.07.2007 виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 було припинено у зв'язку із працевлаштуванням на посаду медичної сестри в КЗ «Сумська обласна клінічна лікарня».
03.05.2022 позивач звернулась до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком.
Рішенням №959230198306 від 27 травня 2022 року Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області позивачу було здійснено перерахунок пенсії позивача відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, яка визначена із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки (а.с. 22, 23).
В подальшому позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області із заявою від 13.06.2022 , в якій просила роз'яснити, як була розрахована її пенсія при переході з пенсії за вислугу років на пенсію за віком (а.с. 20).
Листом від 11.07.2022 № 1800-0202-8/23479 Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області, зокрема, повідомило позивача, що згідно зі статтею 7 Закону України “Про пенсійне забезпечення” від 05.11.1991 № 1788-ХІІ та пункту 2.4 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846, пенсія за вислугу років призначається при залишенні роботи, яка дає право на цей вид пенсії. У разі, якщо після призначення такої пенсії особа працевлаштувалася на роботу, яка дає право на призначення пенсії за вислугу років, її виплата припиняється і поновлюється з дня, що слідує за днем звільнення з роботи. Відповідно до частини 3 статті 45 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 № 1058-ІV (далі - Закон № 1058-ІУ), переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший у пенсійній справі, а також, додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (перерахунку) попереднього виду пенсії. Згідно з електронною базою даних одержувачів пенсій у Сумській області позивачу призначена пенсія за вислугу років як працівнику охорони здоров'я довічно. Зазначений вид пенсії позивач отримувала з 01.02.2007 по червень 2008 року. 03.05.2022 позивачка звернулася до головного управління за пенсією за віком. Із зазначеної дати її переведено з пенсії за вислугу років на отримання пенсії за віком. Обчислення розміру пенсії за віком проведено з урахуванням страхового стажу та заробітної плати, набутих після призначення пенсії за вислугу років. Таким чином, страховий стаж позивача, зарахований по 31.03.2022, становить 43 07 місяців 09 днів, що відповідає його коефіцієнту 0,43583 ((43 роки х 12 місяців) + 07 місяців): 1200 х 1). Заробітна плата для обчислення пенсії визначена за періоди страхового с з 01.07.2000 по 31.03.2022 - за даними реєстру застрахованих осіб. Індивідуальний коефіцієнт заробітної плати за вказаний період становить 1,00799, відповідно, середньомісячний заробіток - 6235,75 грн. (1,00799 х 6186,32 грн. - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2014 - 2016 роки, збільшена з 01.03.2019 на коефіцієнт 1,17, з 01.05.2020 - на 1,11, з 01.03.2021 - на 1,11, з 01.03.2022 - на 1,14 (3764,40 грн. х 1,17 х 1,11 х 1,11 х 1,14)). Обчислений за показниками страхового стажу та заробітної плати основний розмір пенсії з 03.05.2022 склав 2717,73 грн. (6235,75 грн. х 0,43583). З урахуванням доплати за 13 років понаднормативного стажу у розмірі 139,62 грн. (мінімальний розмір пенсії станом на дату працевлаштування 1074,00 грн. х 13%), відповідно, загальний розмір пенсійної виплати становить 2857,35 грн. (2717,73 грн. + 139,62 грн.) (а.с. 21).
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості й в інших випадках, передбачених законом (ст. 44 Конституції України).
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначає Закон України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (надалі в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин).
Частиною 1 ст. 9 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування передбачено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn ); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Згідно з ч. 3 ст. 45 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в ч. 1 ст. 40 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що ч. 3 ст. 45 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Проте, як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, первинно позивачу пенсію було призначено за вислугу відповідно до ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а за призначенням пенсії відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування позивач звернулася вперше у 2022 році після досягнення пенсійного віку. Крім того судом встановлено, що після призначення пенсії за вислугу років, позивач продовжувала працювати та відповідно з її заробітної плати відраховувався внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до п. е ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (в редакції на час призначення позивачу пенсії) право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.
Статтею 7 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію. При цьому пенсії за віком та по інвалідності призначаються незалежно від того, припинено роботу особою на час звернення за пенсією чи ні. Пенсія за вислугу років призначається лише при залишенні роботи, яка дає право на цю пенсію.
Відповідно до п. 11 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005р. №22-1, пенсія за вислугу років призначається у разі звільнення з роботи, що дає право на цей вид пенсії. У разі зарахування після призначення пенсії за вислугу років на роботу, яка дає право на цей вид пенсії, виплата пенсії припиняється і поновлюється з дня, що слідує за днем звільнення з роботи.
Отже у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно ч. 3 ст. 45 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Крім того при визначенні розміру пенсії за віком повинні застосовуватись формули, які використовуються при призначені пенсії вперше за Законом України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а не формули, які використовуються при переході із одного виду пенсії, призначеної за цим законом, на інший.
Аналогічна позиція щодо застосування норм права у подібних правовідносинах викладена в постанові Верховного Суду від 14.02.2018 року по справі № 465/5246/17, постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018р. по справі № 876/5312/17, постанові Верховного Суду від 13.02.2019р. по справі № 265/7301/16-а та постанові Верховного суду від 11 вересня 2019 року по справі №213/1226/16-а (адміністративне провадження № К/9901/42455/18), яка згідно ч. 4, 5 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України є обов'язковою для всіх суб'єктів владних повноважень та враховується іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.
Отже суд зазначає, що в даному випадку повинно відбуватися не перехід з одного виду пенсії на інший, а призначення пенсії відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Таким чином, судом встановлено, що порушення прав позивача відбулося внаслідок протиправних дій ГУ ПФУ в Сумській області щодо переведення ОСОБА_1 з пенсії за вислугу років на пенсію за віком і її перерахунку із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2014-2016 роки.
При цьому суд звертає увагу на те, що відповідачем взагалі не було обґрунтовано у зв'язку з чим при обчисленні пенсії за віком було застосовано показник середньої заробітної плати за 2014-2016 роки (а.с. 22), у той час, як позивач звернулася до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком у травні 2022 року, а пенсія за вислугу років позивачу призначалася у 2007 році.
З урахуванням викладеного, суд доходить висновку, що позивач має право на призначення пенсії за віком відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування із застосуванням показника середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком.
А відтак, позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо стягнення з відповідача витрат на правову допомогу в розмірі 5 000,00 грн., суд зазначає наступне.
Пунктом 1 частини третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Суд зазначає, що представник відповідача заперечував проти задоволення заява щодо стягнення судових витрат на правничу допомогу адвоката. Крім того у своїх запереченнях просив суд врахувати критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При цьому, склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16.
З матеріалів справи судом встановлено, що з метою отримання правової допомоги при розгляді адміністративної справи № 480/4895/22 за позовом ОСОБА_1 було укладено договір про надання правової допомоги від 21.07.2022 № 21/07 (а.с. 5) з адвокатом Петрищевим Олександром Олександровичем. Відповідно до п. 4 даного Договору, розмір гонорару за даним Договором складає 5 000,00 грн. та не залежить від кількості судових засідань, кількості процесуальних документів складеним адвокатом та строку розгляду справи.
Також суду було надано копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю Серія СМ №000492 (а.с. 7) та ордер Серії ВМ № 1028047 (а.с. 6).
В той же час з матеріалів справи суд вбачає, що позовна заява підписана адвокатом Петрищевим Олександром Олександровичем, як представником позивача. Крім того, ОСОБА_2 були завірені всі документи. Зазначене свідчить про проведену адвокатом роботу.
Проте суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі Схід/Захід Альянс Лімітед проти України (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
Вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, а також у постанові Верховного Суду від 21.01.2021 року по справі № 280/2635/20.
Суд зазначає, що адміністративна справа №480/4895/22 в силу пункту 2 частини 6 статті 12 КАС України є справою незначної складності та дана справа розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. А отже адвокатом не докладено надмірних та значних професійних зусиль та навичок для складання позовної заяви.
Враховуючи заперечення відповідача щодо неспівмірності розміру судових витрат на правничу допомогу заявленим позовним вимогам, складність справи та обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а також враховуючи, що дана справа розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, суд, виходячи з критерію пропорційності, співмірності та реальності, вважає, що витрати на правничу допомогу в розмірі 5 000,00 грн. є завищеними та підлягають стягненню з відповідача, а саме з Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області частково, в сумі 2000,00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи положення ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області суму судового збору в розмірі 992,40 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 77, 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області рішення від 27 травня 2022 року № 959230198306 про переведення ОСОБА_1 з пенсії за вислугу років на пенсію за віком і її перерахунку із застосуванням показника середньої заробітної плати, які застосовувалися при призначенні ОСОБА_1 пенсії за вислугою років.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області здійснити ОСОБА_1 з 03 травня 2022 року призначення, розрахунок та виплату пенсії за віком виходячи з вимог ст. ст. 26, 27, 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2019, 2020 та 2021 роки, з урахуванням раніше виплачених сум.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (40009, м. Суми, вул. Пушкіна, 1, код ЄДРПОУ 21108013) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) гривні 40 коп. та витрати на правову допомогу у розмірі 2000 (дві тисячі) грн. 00 коп.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Є.Д. Кравченко