Справа № 237/3083/21
Провадження № 2/237/153/22
17.10.22 року м. Курахове
Мар'їнський районний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Ліпчанського С. М.,
за участю секретаря Бахтіярової Н. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Курахове цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт-капітал», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Тарас Володимирович, Приватний виконавець виконавчого округу Донецької області Григорчук Павло Васильович про визнання виконавчого напису таким,що не підлягає виконанню, -
До Мар'їнського районного суду Донецької області звернулась ОСОБА_1 з позовною заявою про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
В обґрунтування позовної заяви зазначено, що виконавчий напис №4147вчиненого приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Т. В. 24 березня 2021 року щодо стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» заборгованості в розмірі 19459,80 грн. є таким, таким, що не підлягає виконанню.
Зазначений виконавчий напис здійснено з грубим порушенням вимог законодавства, у даному випадку, нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, чим порушив норми Закону України «Про нотаріат» та Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. Крім того, вчинення виконавчого напису відбулося після закінчення строку виконання основного зобов'язання, що в сукупності свідчить про наявність спору щодо суми, заявленої до стягнення.
Позивач у судове засідання не з'явилась, про час, дату та місце розгляду справи повідомлена належним чином, надав суду заяву з проханням розглядати позов без її участі. Позивач вважає вказаний виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню, оскільки ніяких кредитних договорів з ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» не укладала, про наявність перед відповідачем зобов'язань позивачу не відомо, від відповідача та нотаріуса також не отримувала жодних повідомлень стосовно наявності заборгованості перед ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» за виконавчим написом. На думку позивачки, зазначений виконавчий напис здійснено з грубим порушенням вимог законодавства.
Відповідач та третя особа у судове засідання не з'явились, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Відповідачем до суду надіслано відзив на позовну заяву, в якому представник ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» просить суд відмовити у позові, та клопотання про зміну розміру щодо стягнення витрат на правничу допомогу, посилаючись на те, що на підтвердження оплати правової допомоги суду не додано усіх доказів.
У зв'язку з наведеним, суд, на підставі ч. 4 ст. 223, ст. 280 ЦПК України, постановляє заочне рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі, якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутністю осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Ухвалою Мар'їнського районного суду Донецької області від 13.08.2021 року було вжито заходів забезпечення позову та зупинено стягнення за оскаржуваним виконавчим написом.
В силу положень ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
24 березня 2021 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Т. В. було вчинено виконавчий напис про стягнення з позивача на користь відповідача по справі Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт-капітал» заборгованість за кредитним договором у розмірі 19459,80 гривень.
За положеннями частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 статті 18 ЦК України встановлено, що захист цивільних прав може бути здійснено в нотаріальному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Суд зазначає, що вчинення виконавчого напису здійснюється нотаріусом не в довільному порядку на будь-якому документі за бажанням нотаріуса, а лише виключно у нормативно встановлених випадках.
Положеннями ст.87 Закону України «Про нотаріат» визначено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
В силу вимог підпункту 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця.
Водночас відповідачем не долучено до матеріалів справи доказів на виконання вказаної норми права та не доведено факт надсилання вимоги про усунення порушень як і не надано документів, що підтверджують безспірність заявленої до стягнення суми заборгованості.
На підставі вищевикладеного суд приходить до висновку, що виконавчий напис було вчинено з порушенням вимог Закону України «Про нотаріат» та затвердженого Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України у зв'язку з чим права позивача підлягають захисту шляхом визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
19 квітня 2022 р. Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 480 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо діяльності нотаріусів та функціонування єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану», якою затвердив зміни, що внесенні до постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 р. № 1172, а саме: розділ “Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин? переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів виключив.
Так, Постановою КМУ № 1172 передбачено конкретний Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
А виключений розділ Постанови стосувався «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» та передбачав, що кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Відповідно до ст. 18 Цивільного кодексу України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
В Постанові Великої Палати у справі № 910/12876/19, суд зауважив, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини.
Разом з тим чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу. Відповідно, суд зазначив, що процесуальним законодавством передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.
В питанні критеріїв є висновки Великої Палати у справі № 755/9215/15-ц . Так, суд наголосив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
В силу положень ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст.142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
В зв'язку із тим, що позовні вимоги задоволено судові витрати стягнути з відповідача на користь держави.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 259, 263-265ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт-капітал», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Тарас Володимирович, Приватний виконавець виконавчого округу Донецької області Григорчук Павло Васильович про визнання виконавчого напису таким,що не підлягає виконанню- задовольнити.
Визнати виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личуком Тарасом Володимировичем, від 24 березня 2021 року зареєстрований в реєстрі за № 4147 про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» заборгованості в розмірі 19459,80 грн. таким, що не підлягає виконанню.
Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт-капітал» на користь держави судові витрати у розмірі 992,4 гривня.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів безпосередньо до Апеляційного суду Донецької області.
Суддя С. М. Ліпчанський
Дата документу 17.10.22 року