Справа № 144/915/22
Провадження № 2/144/362/22
(заочне)
"14" листопада 2022 р. смт. Теплик
Теплицький районний суд Вінницької області в складі:
головуючої - судді Бондарук О.П.,
з участю секретаря судового засідання - Сторожук О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в смт. Теплик цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Фінанс», третіх осіб які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Качурки В'ячеслава Вікторовича, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Журавльової Лариси Михайлівни про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -
ОСОБА_1 звернувся до суду із указаним позовом, в обгрунтування якого зазначив, що в травні 2022 року він дізнавя про те, що приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Качуркою В.В. відкрито виконавче провадження від 18.02.2022 року, відповідно до виконавчого напису № 357 щодо стягнення з нього на користь ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС» коштів у сумі 43714 грн. 87 коп.
Також позивачем зазначено, що він ніякого кредитного договору не укладав, жодних повідомлень про вимогу відповідача не отримував, у зв'язку з чим був позбавлений можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості та можливості оспорити вимоги ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС.
Ухвалою судді Теплицького районного суду Вінницької області від 27 вересня 2022 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою судді Теплицького районного суду Вінницької області від 19 жовтня 2022 року закрито підготовче провадження у справі та призначено до судового розгляду по суті.
Позивач та представник позивача ОСОБА_2 в судове засідання не з'явились. Від позивача на адресу суду надійшла заява про розгляд справи без їх участі, заявлені позовні вимоги підтримують в повному обсязі, проти проведення заочного розгляду справи не заперечували.
Відповідач у судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, відзив на позов не надав, ухвалу про відкриття провадження у справі отримав 04.10.2022 року (а.с. а.с. 35, 43).
Треті особи у судове засідання не з'явилися, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином за місцем реєстрації здійснення їх діяльності, своїм правом на надання пояснень не скористалися (а.с. 34, 36, 44, 45).
Згідно ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Враховуючи, що в матеріалах справи зібрано достатньо доказів про взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе за згодою позивача провести заочний розгляд справи.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи.
Дослідивши письмові матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов до висновку про задоволення позову, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що 10.02.2022 року приватним виконавецем виконавчого округу Одеської області Качуркою В'ячеславом Вікторовичем винесено Постанову про відкриття виконавчого провадження за № ВП 68590756 (а.с. 12).
Підставою для відкриття виконавчого провадження є виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Журавльової Л.М. № 357 від 18.01.2022 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «СІТІ ФІНАНС» заборгованості у загальному розмірі 43714 грн. 87 коп. та виконавчий збір/основну винагороду приватного виконавця у розмірі 4371 грн. 48 коп. (а.с. 12-13).
Положеннями статей 15, 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Вчинення виконавчого напису нотаріусом регулюється главою 14 Закону України «Про нотаріат», Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», а також Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 (далі - Порядок).
У відповідності до частини першої статті першої Закону України «Про нотаріат», нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності. Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону «Про нотаріат»).
Згідно вимог статті 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до статті 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається в межах цього строку.
Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку, для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
У разі, якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору, здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв'язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу (підпункт 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
У відповідності до підпунктів 1.1, 1.2 пункту 1, підпунктів 3.1,3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.
Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.
Так, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем, за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.
Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.
Отже, при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172.
Відповідно до пункту 1 Переліку (в редакції на момент вчинення виконавчого напису з урахуванням змісту постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року, ухвали Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року, постанови Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2018 року) «Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно», для одержання виконавчого напису подаються: оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
При цьому слід зазначити, що Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.
З огляду на викладене, аналізуючи зміст вказаних вище норм, суд приходить до наступних висновків.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло у стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Захист прав боржника у процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається у спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій, - шляхом надіслання іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов'язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Проте, сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
З урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного.
Тобто, боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Підставами оскарження виконавчих написів може бути як порушення нотаріусом процедури вчинення напису (наприклад неповідомлення боржника про вимогу кредитора), так і необґрунтованість вимог до боржника.
Суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з переліком документів.
Для правильного застосування положень статтей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент учинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час учинення нотаріусом виконавчого напису.
Разом з тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Така правова позиція Великої Палати Верховного Суду викладена у постановах від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16-ц, від 02 липня 2019 року у справі № 916/3006/17, від 15 січня 2020 року у справі № 305/2082/14-ц, з подібних правовідносин, яка є послідовною та незмінною, відступати від якої підстав немає.
Відповідач не подав суду жодних доказів, які б спростовували твердження позивача та обґрунтовували законність і правомірність, підставність вчинення виконавчого напису, у зв'язку із наявною у боржника заборгованістю.
Відкриваючи провадження у справі, суд вирішив клопотання позивача та витребував у третьої особи - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Журавльової Лариси Михайлівни належним чином засвідчену копію нотаріальної справи про вчинення виконавчого напису № 357, виданого 18 січня 2022 року.
Однак поштова кореспонденція суду, адресована третій особі - приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Журавльовій Л.М., повернулась до суду з поштовою відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою, а тому витребувані докази суду надані не були.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених Кодексом.
Суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, дійшов висновку про підставність позову та визнання спірного виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача стягненню підлягає судовий збір в сумі 992,40 грн. судового збору за позовну вимогу.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 7, 34, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженому наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 № 296/5, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 за № 282/20595, Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172, ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76-81, 141, 247, 258-259, 263-265, 268, 272, 273, 280-284, 354 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Фінанс», третіх осіб які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Качурки В'ячеслава Вікторовича, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Журавльової Лариси Михайлівни про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, задовольнити.
Визнати виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Журавльової Лариси Михайлівни від 18 січня 2022 року, зареєстрований в реєстрі за № 357, про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 43714 грн. 87 коп. таким, що не підлягає виконанню.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СІТІ ФІНАНС» на користь ОСОБА_1 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) грн. 40 коп. судового збору.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду через Теплицький районний суд Вінницької області протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення може бути переглянуте Теплицьким районним судом Вінницької області за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП, НОМЕР_1 ;
Представник відповідача - адвокат Ляховська Олександра Тимофіївна, вул. Піонерська, 1-А/7 смт. Теплик Гайсинського району Вінницької області, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №451 від 18.04.2005 року;
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СІТІ ФІНАНС», вулиця Січових Стрільців, 37-41, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 39508708;
Третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Журавльова Лариса Михайлівна, адреса: вулиця Данила Щербаківського, 52, прим. 421 м. Київ, 03190;
Третя особа: Приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Качурка В'ячеслав Вікторович, адреса: просп. Гагаріна, 12-А, оф. 1102 м. Одеса, 65039.
Повний текст рішення виготовлено 14.11.2022 року.
Суддя