Справа № 132/2454/22
Провадження №1-кп/132/324/22
Вирок
Іменем України
"15" листопада 2022 р. м. Калинівка
Калинівський районний суд Вінницької області у складі:
головуючої судді: ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Калинівці кримінальне провадження, внесене 19.07.2022 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42022021420000075 за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вінниця Вінницької області, українця, громадянина України, освіта середня, одруженого, на утриманні одна малолітня дитина, проходив військову службу за контрактом у військовій частині НОМЕР_1 , перебував на посаді водія-санітара медичного пункту військової частини НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
обвинуваченого- ОСОБА_3 ,
ОСОБА_3 призваний 28.05.2020 Вінницьким ОВК до лав Збройних Сил України та 28.05.2020 уклав контракт про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, строком на три роки.
Згідно із наказом командира військової частини НОМЕР_1 №175 від 01.07.2022 року, старшого солдата військової служби за контрактом ОСОБА_3 зараховано до списків особового складу та призначено на посаду сержанта резерву 2 взводу запасної роти військової частини НОМЕР_1 , яка дислокується за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до ст. ст. 2, 4, 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», останній вважається військовослужбовцем, який проходить військову службу за контрактом.
Згідно до ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ та організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України в Україні уведено воєнний стан із 05:30 24.02.2022 строком на 30 діб, який продовжено указом № 133/2022 від 14.03.2022, № 259/2022 від 18.04.2022, № 341/2022 від 17.05.2022 та № 573/2022 від 12.08.2022.
Старший солдат ОСОБА_3 , будучи військовослужбовцем, відповідно до вимог ст. ст. 11, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, окрім іншого, зобов'язаний свято та непорушно додержуватись Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно та чесно виконувати військовий обов'язок, бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим, постійно підвищувати рівень військових професійних знань, удосконалювати свою виучку та майстерність, знати та виконувати свої обов'язки та додержуватись вимог Статутів Збройних Сил України, виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, постійно бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, завжди пам'ятати, що за його поведінкою судять не лише про нього, а й про Збройні Сили України в цілому, точно та вчасно виконувати покладені на нього обов'язки та поставлені йому завдання, додержуватись військової дисципліни, не допускати негідних учинків, виконувати розпорядок дня військової частини, точно, вчасно та сумлінно виконувати накази командирів (начальників), у разі потреби відлучитись питати дозволу у командира відділення, а після повернення доповідати йому про прибуття.
Статтею 200 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України передбачено, що розподіл часу у військовій частині протягом доби та протягом тижня здійснюється згідно з розпорядком дня, яким установлюється виконання основних заходів повсякденної діяльності, навчання та побуту особового складу підрозділів, штабів.
Згідно до ст. ст. З, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, окрім іншого, військова дисципліна досягається шляхом особистої відповідальності кожного військовослужбовця за дотримання Конституції та законів України, Військової присяги, виконання своїх обов'язків, вимог Статутів Збройних Сил України, а також зобов'язує кожного військовослужбовця додержуватись Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги Статутів Збройних Сил України, накази командирів.
Водночас, у порушення зазначених вище норм законодавства України сержант резерву 2 взводу запасної роти військової частини НОМЕР_1 старший солдат ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення за наступних обставин.
Так, 05.07.2022 о 09 год 00 хв старший солдат ОСОБА_3 , будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , обіймаючи посаду сержанта резерву 2 взводу запасної роти військової частини НОМЕР_1 , діючи з прямим умислом, із особистих мотивів та з метою тимчасово ухилитись від проходження військової служби, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, в умовах воєнного стану, самовільно залишив військову частину НОМЕР_1 , що дислокується за адресою: АДРЕСА_1 , та проводив час на власний розсуд за місцем свого проживання, що за адресою: АДРЕСА_1 , не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби до 29.09.2022, коли самостійно прибув до четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Вінниці) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, за знаходиться за адресою: м. Вінниця, вул. 600-річчя 25, та заявив про себе.
За час відсутності у військовій частині НОМЕР_1 старший солдат ОСОБА_3 обов'язки військової служби не виконував, перебуваючи поза межами указаної військової частини, правоохоронні органи або органи військового управління про свою належність до військової служби, а також про учинене ним нез'явлення вчасно на службу без поважних причин, не повідомляв та проводив час на власний розсуд.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину, за обставин, викладених в обвинувальному акті визнав повністю, щиро розкаявся. Надав показання, які співвідносяться з обставинами вчинення кримінального правопорушення щодо дати, часу, місця, способу вчинення злочину. Пояснив, що є військовослужбовцем за контрактом та з дозволу командування він був звільнений від виконання службових обов'язків на період з 05 по 06 липня 2022 року, проте після закінчення строку звільнення він у військову частину не повернувся, дозволу на такі дії від командування не отримував і не повідомляв останнє про свою відсутність. Поважних причин не прибути на службу у нього не було. На виклик слідчого з'явився 29.09.2022 до Територіального управління ДБР в м. Вінниці, де дав пояснення з приводу невиконання обов'язків військової служби.
У вчиненому щиро розкаюється та просить його суворо не карати, висловив свою готовність в подальшу брати участь у заходах щодо забезпечення оборони та безпеки держави.
Показання обвинуваченого відповідають фактичним обставинам обвинувачення і учасниками процесу не оспорюються.
Крім показань обвинуваченого, суд дослідив і належним чином оцінив із дотриманням вимог статей 23, 94 КПК письмові докази, які надані прокурором під час судового провадження, серед яких:
-витяг з ЄРДР за №42022021420000075 від 19.07.2022 за ознаками ч. 5 ст. 407 КК України за фактом самовільного залишення території військової частини старшим солдатом ОСОБА_3 (а.с.20);
- копія наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 28.05.2020 №129 про зарахування солдата ОСОБА_3 до списків особового складу частини за контрактом на посаду водія-санітара медичного пункту (а.с.67);
-копія картки №3/72 обстеження та медичного огляду на ім'я ОСОБА_3 , відповідно відомостей якої за станом здоров'я останній придатний до військової служби за контрактом (а.с.35-36,54-55);
- копія сертифікату Серія РРТ №327591 про проходження профілактичного наркологічного огляду від 19.03.2020 на ім'я ОСОБА_3 , згідно якого наркологічні протипоказання для провадження відсутні (а.с.38);
-копія медичної довідки Серія ААМ №893879 про проходження обов'язкових попереднього та періодичного психіатричних оглядів від 12.05.2020 на ім'я ОСОБА_3 відповідно якої психіатричних протипоказань до виконання служби в ЗСУ немає (а.с.38);
- копія контракту про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України осіб рядового, сержантського та старшинського складу, укладеного між Міністерством оборони України в особі: Командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_2 » Сухопутних військ ЗСУ та громадянином України ОСОБА_3 28.05.2020 року строком на три роки (а.с.71-74);
- копія витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 01.07.2022 №175 про призначення старшого солдата ОСОБА_3 водія-санітара медичного пункту сержантом резерву 2 взводу запасної роти, ВОС-106 ШПК (а.с.68);
-повідомлення командування військової частини НОМЕР_1 від 15.07.2022 за №866 про самовільне залишення території військової частини старшим солдатом ОСОБА_3 (а.с.22);
- акт службового розслідування, затверджений 15.07.2022 тво командирова військової частини НОМЕР_2 щодо ОСОБА_3 (а.с. 23-25);
- копія витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 15 липня 2022 року №229 «Про результати службового розслідування», згідно з п. 5 якого старшому солдату ОСОБА_3 призупинено грошове, речове та продовольче забезпечення (а.с.26);
- копія витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 15.07.2022 №189 про увільнення старшого солдата ОСОБА_3 від займаної посади і зарахування в розпорядження командира військові частини (а.с.69);
- копія витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 29.08.2022 №234, відповідно якого призупинено строк військової служби, вислуги років для призначення пенсії та вислуги у військовому званні, виплату грошового та здійснення речового забезпечення старшому солдату ОСОБА_3 , виключено зі всіх видів забезпечення з 29.08.2022. Облікові документи направлено до ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.70);
- копія військового квитка серії НОМЕР_3 від 25.09.2020 (а.с.75-76);
- копія послужного списку ОСОБА_3 (а.с.27-31);
- копія свідоцтва про шлюб від 20.06.2011 року, згідно з яким ОСОБА_3 перебуває у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_6 (а.с.39);
-копія свідоцтва про народження Серія НОМЕР_4 виданого 05.10.2011 відповідно якого ОСОБА_3 є батьком ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.40);
-довідка-характеристика видана виконкомом Іванівської сільради Хмільницького району Вінницької області 12.08.2022 за №1659, відповідно якої виконавчий комітет сільської ради компроментуючими матеріалами на ОСОБА_3 не володіє (а.с.47);
-довідка про склад сім'ї та зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб , видана Іванівською сільською радою 12.08.2022 року за № 1658 про те, що ОСОБА_3 зареєстрований та проживає по І-ому АДРЕСА_1 , до складу його сім'ї за вказаною адресою входять мати ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та брат ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с. 46);
-довідка КП Вінницький обласний наркологічний диспансер «Соціотерапія» від 19.08.2020 за №1901 про те, що ОСОБА_3 на диспансерному обліку вказаної установи не перебуває, за медичною допомогою не звертався (а.с.58);
- довідка КНП «Вінницька обласна клінічна психоневрологічна лікарня ім. акад. О.І. Ющенка Вінницької обласної ради» від 22.08.2020 №29/4913 про те, що ОСОБА_3 станом на 17.08.2022 на лікуванні даної установи не перебував та за медичною психіатричною допомогою не звертався (а.с.57);
- повідомлення КП «Калинівська ЦРЛ Калинівської міської ради» від 23.08.2022 №04-572 про те, що ОСОБА_3 на обліку в лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за медичною допомогою не звертався (а.с. 64);
-повідомлення Військово-медичного клінічного центру Центрально регіону від 25.08.2022 про те, що ОСОБА_3 на лікуванні у Військово-медичному клінічному центрі Центрального регіону та цивільних лікувальних закладах м. Вінниці не перебував (а.с. 65);
- вимога про судимість (довідка №22228451720975205988) згідно якої ОСОБА_3 раніше не судимий (а.с. 66).
Учасники судового провадження вважали недоцільним дослідження інших доказів щодо тих обставин справи, які ніким не оспорюються.
Відповідно до ч.3 ст. 349 КПК України суд, за згодою всіх учасників судового розгляду, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються та визначив обсяг доказів, які будуть досліджуватися та порядок їх дослідження допитом обвинуваченого, дослідженням документів, що характеризують обвинуваченого, щодо речових доказів, процесуальних витрат у справі, заходів забезпечення кримінального провадження. При цьому судом з'ясовано, чи правильно учасники судового розгляду розуміють зміст цих обставин, чи добровільною та істинною є їх позиція, а також їм роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.
Дослідивши визначений судом обсяг доказів, суд вважає, що вина ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину) доказана і його дії слід кваліфікувати за ч. 5 ст. 407 КК України, як самовільне залишення військової частини, вчинене в умовах воєнного стану, військовослужбовцем (крім строкової служби).
Відповідно до ст. 66 КК України обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_3 суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Відповідно до ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_3 в ході судового розгляду не встановлено.
Відповідно до статей 50, 65 КК особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів. Виходячи з принципів співмірності й індивідуалізації це покарання за своїм видом та розміром повинно бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі заходу примусу мають значення й повинні братися до уваги обставини, що його пом'якшують і обтяжують.
При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 69 КК України за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов'язане з корупцією, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення. У цьому випадку суд не має права призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання в Загальній частині цього Кодексу.
Призначаючи покарання, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого кримінального правопорушення, а саме, що передбачене ч. 5 ст. 407 КК України кримінальне правопорушення за класифікацією ст. 12 КК України віднесене до тяжких злочинів; дані про особу обвинуваченого, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку в лікарів нарколога і психіатра не перебуває, має постійне місце проживання, перебування на утриманні малолітньої дитини, за наявності пом'якшуючих покарання обставин у виді щирого каяття та активного сприяння розкриттю злочину, беззастережне визнання вини в інкримінованому кримінальному правопорушенні, відсутності обставин, які обтяжують покарання, однак враховуючи те, що останній вчинив кримінальне правопорушення в умовах воєнного стану, суд вважає за необхідне призначити покарання пов'язане з ізоляцією від суспільства. Суд вважає, що покаранням необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень буде покарання у виді позбавлення волі.
Разом з тим, наявність пом'якшуючих покарання обставини у виді щирого каяття та активного сприяння розкриттю злочину, перебуванні на утриманні малолітньої дитини, притягнення до кримінальної відповідальності вперше, є підставою для прийняття судом рішення про застосування ст. 69 КК України та призначення ОСОБА_3 покарання нижче від найнижчої межі, встановленої ч. 5 ст. 407 КК України та визначити його у межах мінімального строку для даного виду покарання, передбаченого ч. 2 ст. 63 КК України, а саме 1 рік позбавлення волі.
Суд вважає за необхідне, на підставі ч.1 ст. 62 КК України, замінити покарання у виді позбавлення волі на тримання у дисциплінарному батальйоні на той самий строк.
При цьому, суд враховує роз'яснення дані в пунктах 2 і 3 постанови №15 від 28.12.1996 (із змінами, внесеними постановою №17 від 26.12.2003) «Про практику призначення військовослужбовцям покарання у виді тримання в дисциплінарному батальйоні» у яких Пленум Верховного Суду України роз'яснив, що покарання у виді тримання в дисциплінарному батальйоні може бути застосований і до військовослужбовців, які вчинили злочини середньої тяжкості, тяжкі та особливо тяжкі, за умови, що суд, враховуючи особу винного й обставини, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, дійде висновку про можливість призначення такого покарання. Судам потрібно мати на увазі, що призначення військовослужбовцям покарання у виді тримання в дисциплінарному батальйоні може бути застосоване не тільки у випадках, коли це безпосередньо передбачено санкцією статті закону, за якою засуджується військовослужбовець, а й тоді, коли суд вважатиме за можливе (з урахуванням обставин справи та даних про особу засудженого) замінити позбавлення волі на строк не більше двох років триманням у дисциплінарному батальйоні протягом того самого строку.
Призначення такого основного покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого і є дотриманням судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини та нормам кримінального законодавства України.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся, речові докази, процесуальні витрати відсутні, заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися.
Вирішуючи клопотання прокурора щодо запобіжного заходу, враховуючи обставини справи та особу обвинуваченого, який засуджується до покарання у виді тримання в дисциплінарному батальйоні для військовослужбовців, з метою запобігання спробам втечі обвинуваченого та ухилення від відбування призначеного покарання, вчинення нових злочинів, а також як захід забезпечення належної процесуальної поведінки, суд вважає за доцільне до набрання вироком законної сили обрати щодо ОСОБА_3 запобіжний захід у виді тримання під вартою в умовах гауптвахти.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 368, 370-374 КПК України, суд,
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України і із застосуванням ст. 69 КК України призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік.
На підставі ч. 1 ст. 62 КК України замінити покарання ОСОБА_3 за вчинення кримінального правопорушення (злочину) у вигляді позбавлення волі строком на 1 (один) рік на тримання у дисциплінарному батальйоні для військовослужбовців строком на 1 (один) рік.
До набрання вироком законної сили обрати ОСОБА_3 запобіжний захід у виді тримання під вартою в умовах гауптвахти Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, але на строк не більше шістдесяти днів з дня проголошення вироку, взявши його під варту в залі суду.
На підставі ч.ч.1,5 ст. 72 КК України ОСОБА_3 зарахувати у строк покарання строк тримання під вартою з 15 листопада 2022 року по день набрання вироком законної сили з розрахунку день тримання під вартою за день тримання в дисциплінарному батальйоні.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з дня набрання вироком законної сили.
Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду через Калинівський районний суд Вінницької області протягом 30 днів з моменту його проголошення.
Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України, вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.
Суддя ОСОБА_1