Справа № 420/14437/22
14 листопада 2022 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Бездрабка О.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі - відповідач), в якій просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо обмеження призначеної ОСОБА_1 пенсії по інвалідності максимальним розміром з 01.03.2022 р.;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії по інвалідності без обмеження максимальним розміром з урахуванням виплачених сум з 01.03.2022 р.;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 різниці між перерахованою та виплаченою пенсією за минулий час, починаючи з 01.03.2022 р.
Позовні вимоги мотивує тим, що є пенсіонером Державної прикордонної служби України та отримує пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 05.01.2021 у справі № 420/21473/21 зобов'язано ГУ ПФУ в Одеській області здійснити перерахунок та виплату з 07.10.2021 р. пенсії без обмеження максимальним розміром - десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність з урахуванням виплачених сум. На виконання вказаного рішення суду, 19.08.2022 р. відповідачем проведено перерахунок пенсії, при цьому листом від 19.09.2022 р. відповідач повідомив, що сума нарахованої пенсії з 01.03.2022 р. становила 25997,63 грн., з 01.07.2022 р. - 26034,83 грн., однак розмір пенсії становить 22874,08 грн. Отже, у березні 2022 року ГУ ПФУ в Одеській області, тобто до виконання рішення суду, здійснено перерахунок пенсії з урахуванням індексації та повторно застосовано обмеження 10 прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність. Вважає такі дії ГУ ПФУ в Одеській області протиправними, так як рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 р. №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 р. № 2262-ХІІ зі змінами, а саме: частини сьомої статті 43, згідно з якими максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Ухвалою від 13.10.2022 р. відкрито спрощене провадження в адміністративній справі, відповідачу надано п'ятнадцятиденний строк для подання до суду відзиву на позовну заяву.
31.10.2022 р. відповідач повідомив про неможливість надати суду матеріали пенсійної справи ОСОБА_1 оскільки дана пенсійна справа на час воєнного стану знаходиться на зберіганні поза межами Одеської області.
Відповідач не скористався своїм правом на подання до суду відзиву на позовну заяву, у зв'язку з чим суд, з урахуванням вимог ч.6 ст.162, п.2 ч.1 ст.263 КАС України, розглядає справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про обгрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 07.10.2021 р. перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Одеській області та отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 р. № 2262-XII (далі - Закон № 2262-ХІІ).
Пенсію призначено у розмірі 80 % грошового забезпечення з урахуванням складових: посадовий оклад; оклад за військове звання; процентна надбавка за вислугу років (45 %); надбавка за специфічні умови проходження служби (65 %); надбавка за роботу з таємними виробами, носіями, документами (10%); премія (35 %).
Згідно з даними КП "ДСС", рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 05.01.2022 р. у справі № 420/21473/22, яке набуло законної сили 12.04.2022 р., визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо застосування при призначенні 07.10.2021 р. та перерахунку 01.11.2021 р. пенсії ОСОБА_1 обмеження максимальним розміром десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату з 07.10.2021 р. пенсії ОСОБА_1 без обмеження максимальним розміром - десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність з урахуванням виплачених сум.
З метою з'ясування обставин перерахунку пенсії позивач 05.09.2022 р. звернувся із відповідною заявою до ГУ ПФУ в Одеській області.
Листом від 19.09.2022 р. № 15342-13009/Б-02/8-1500/22 відповідач повідомив, що 19.08.2022 р. ГУ ПФУ в Одеській області проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 . Сума нарахованої пенсії з 01.03.2022 р. становила 25997,63 грн., в тому числі, серед іншого, індексація збільшення основного розміру пенсії - 618,31 грн; сума нарахованої пенсії з 01.07.2022 р. становила 26034,83 грн., в тому числі, серед іншого, індексація збільшення основного розміру пенсії - 618,31 грн. Також вказав, що оскільки Головним управлінням згідно з рішенням суду у справі № 420/21473/21 проведено перерахунок пенсії з 01.12.2019 р. без обмеження максимального розміру, тому розмір пенсії визначений на зазначену дату та становить 22874,08 грн.
Вважаючи вказані дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступних приписів законодавства.
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Обмеження максимального розміру пенсії вперше введено в дію Законом України "Про заходи щодо законодавчого реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 р. № 3668-VI (далі - Закон № 3668-VI), що набрав чинності 01.10.2011 р.
Відповідно до ст.2 Закону № 3668-VI максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", "Про пенсійне забезпечення", "Про судоустрій і статус суддів", Постанови Верховної Ради України від 13.10.1995 р. "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України", не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Водночас Законом № 3668-VI внесено зміни у ст.43 Закону № 2262-XII, яку викладено в редакції Закону № 3668-VI, а саме: максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 р. № 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення ч.7 ст.43 Закону № 2262-XII.
Згідно п.2 резолютивної частини вказаного Рішення положення ч.7 ст.43 Закону № 2262-XII, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто 20.12.2016 р.
Конституційний Суд України у Рішенні від 20.12.2016 р. № 7-рп/2016, яким визнав таким, що не відповідають ст.17 Конституції України, положення ч.7 ст.43 Закону № 2262-XII, виходив із того, що норми-принципи ч.5 ст.17 Конституції України щодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей є пріоритетними та мають безумовний характер. Тобто заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, зокрема у зв'язку з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені. При цьому Конституційний Суд України стверджує, що обмеження максимального розміру пенсії, призначеної особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом № 2262-ХІІ, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених ч.5 ст.17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.
Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону № 2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, введено в дію Законом № 3668-VI, яким внесено зміни у ст.43 Закону № 2262-XII, шляхом викладення її в редакції Закону № 3668-VI.
Тобто, положення ч.7 ст.43 Закону № 2262-XII та положення ч.1 ст.2 Закону № 3668-VІ (у частині поширення її дії на Закон № 2262-ХІІ), прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII) та є однаковими за змістом.
Конституційним Судом України у Рішенні від 20.12.2016 р. № 7-рп/2016 надано оцінку правовому регулюванню спірних правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців) та визнано таким, що не відповідає ст.17 Конституції України положення ч.7 ст.43 Закону № 2262-XII.
При цьому положення ст.2 Закону № 3668-VI (у частині поширення її дії на Закон № 2262-XII), які дублюють зміст ч.7 ст.43 Закону № 2262-XII, тобто є однопредметними правовими нормами, які прийняті одночасно для регулювання спірних правовідносин - змін не зазнали та передбачали обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.
Тобто, на момент виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між Законом № 2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 р. № 7-рп/2016 та Законом № 3668-VI - у частині обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.
При цьому суб'єктом владних повноважень у спірних правовідносинах надано перевагу найменш сприятливому для позивача підходу та застосовано положення ст.2 Закону № 3668-VI.
Оскільки норми вказаних законів неоднаково регулюють правовідносини щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців у частині обмеження їх пенсії максимальним розміром, суд доходить висновку, що вони явно суперечать один одному.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у пунктах 52, 56 рішення від 14.10.2010 р. у справі "Щокін проти України" зазначив, що тлумачення й застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Суд, однак, зобов'язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції з погляду тлумачення їх у світлі практики Суду. На думку ЄСПЛ, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення, порушує вимогу "якості закону", передбачену Конвенцією, і не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади в майнові права заявника. Таким чином, у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві, органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Водночас положеннями ст.6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики ЄСПЛ. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.11.2018 р. у справі № 812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.
У постанові від 13.02.2019 р., що винесена Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі № 822/524/18 із посиланням на положення ст.ст.1, 8, 92 Конституції України, а також на ст.9 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права зроблено висновок, що у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві, наявність у національному законодавстві правових "прогалин" щодо захисту прав людини та основних свобод, зокрема, у сфері пенсійного забезпечення, органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Зважаючи на викладене, у цій справі застосуванню підлягають норми Закону № 2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 р. № 7-рп/2016, а не норми Закону № 3668-VI.
У постанові від 16.12.2021 у справі № 400/2085/19 Верховний Суд наголосив про протиправність обмеження органом пенсійного фонду максимального розміру пенсії позивача, право на пенсійне забезпечення якого встановлене Законом № 2262-ХІІ, та зазначив, що у спірних відносинах підлягають застосуванню норми Закону № 2262-XII з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 р. №7-рп/2016, а не норми Закону № 3668-VI.
Таким чином, обмеження Головним управління Пенсійного фонду України в Одеській області з 01.03.2022 р. максимального розміру пенсії ОСОБА_1 , право на пенсійне забезпечення якого встановлене Законом № 2262-ХІІ, є протиправним.
Суд зауважує, що питання обмеження пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром вже було предметом судового розгляду у справі № 420/21472/21.
Так, згідно даних КП "ДСС" у рішенні від 05.01.2022 р. у справі № 420/21473/21 Одеський окружний адміністративний суд дійшов висновку про протиправність дій Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо застосування при призначенні 07.10.2021 р. та перерахунку 01.11.2021 р. пенсії позивача обмеження максимальним розміром десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.
Згідно ч.4 ст.78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
А відповідно до ст.370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Таким чином, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05.01.2022 р. у справі № 420/21473/21, що набрало законної сили, є остаточним, обов'язковим для виконання та врахування пенсійним органом під час обчислення розміру пенсійних виплат позивача.
Стосовно наявності у п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 р. № 118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році" положення про підвищення пенсій з 01.03.2022 "у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом", суд звертає увагу на те, що за загальним правилом вирішення колізій, передбаченим ч.3 ст.7 КАС України, у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 р. у справі № 520/15025/16-а (провадження №11-1207апп19, пункт 56) сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
У спірних відносинах наведене положення постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 р. № 118 суперечить приписам Закону № 2262-XII з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 р. №7-рп/2016, які є спеціальними та підлягають застосуванню відповідачем.
До того ж, закон не передбачає випадків обмеження пенсійної виплати максимальним розміром, визначеним за результатами перерахунку пенсії, здійсненого на виконання судового рішення, як це зробив відповідач у спірних відносинах.
Так, закон не уповноважує територіальний орган Пенсійного фонду на власний розсуд визначати підстави та умови для обмеження пенсійних виплат, а тому відповідні дії ГУ ПФУ в Одеській області є протиправними, оскільки вчинені всупереч приписам ч.2 ст.19 Конституції України.
Суд наголошує, що обмеження максимального розміру пенсії, призначеної згідно із Законом № 2262-ХІІ, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених ч.5 ст.17 Конституції України.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про протиправність дій Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2022 р. максимальним розміром після проведення її індексації.
Згідно ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Приписами ч.1 ст.77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 КАС України).
Обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача суд врахував, що відповідач з 01.03.2022 р. здійснив нарахування пенсії позивачу з урахуванням індексації, передбаченої постановою КМУ від 16.02.2022 р. № 118, однак обмежив розмір пенсії до виплати сумою, нарахованою на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05.01.2022 р. у справі № 420/21473/21.
Тобто, нарахування пенсійних виплат у спірних відносинах проведено, однак їх виплату не здійснено.
За наведених обставин, суд вважає за необхідне визнати протиправними дії відповідача щодо проведення виплати пенсії ОСОБА_1 після її перерахунку з 01.03.2022 р. з обмеженням максимального розміру та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу з 01.03.2022 р. з урахуванням індексації, установленої постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 р. № 118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році", без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням проведених виплат.
Враховуючи те, що позивач звільнений від сплати судового збору за подання позовної заяви до суду, а клопотання про стягнення інших судових витрат не заявлено, то підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст.ст.9, 14, 73-78, 90, 242-246, 250, 255, 263 КАС України, суд -
вирішив:
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65012, м.Одеса, вул.Канатна, буд.83, код ЄДРПОУ 20987385) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65012, м.Одеса, вул.Канатна, буд.83, код ЄДРПОУ 20987385) щодо проведення виплати пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) після її перерахунку з 01.03.2022 р. з обмеженням максимального розміру.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65012, м.Одеса, вул.Канатна, буд.83, код ЄДРПОУ 20987385) здійснити з 01.03.2022 р. перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) з урахуванням індексації, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 р. № 118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році", без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням проведених виплат.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя О.І. Бездрабко
кат. 112010201