15 листопада 2022 р. № 400/12481/21
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Ярощука В.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідача:Військової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ,
про:визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії,
09 грудня 2021 року до Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач) про:
визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо непроведення позивачу нарахування та виплати компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати за весь час затримки по день фактичного розрахунку 24.11.2021 по виплаті індексації грошового забезпечення в період з 01.02.2017 по 28.02.2018 та грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2016 року по 2019 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 06.11.2019;
зобов'язання відповідача провести позивачу нарахування та виплату компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати за весь час затримки по день фактичного розрахунку 24.11.2021 по виплаті індексації грошового забезпечення в період з 01.02.2017 по 28.02.2018 та грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2016 року по 2019 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 06.11.2019.
Позов обґрунтовано позивачем тим, що відповідач протиправно не виплатив йому компенсації громадянам втрати частини доходів за порушення встановлених строків виплати індексації грошового забезпечення та грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій при його звільненні з військової служби.
Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 14.12.2021 (а.с. 21-23) позовна заява залишена без руху та надано позивачу десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали усунути недоліки позову шляхом подання суду доказу сплати судового збору у сумі 908,00 гривень.
У встановлений судом строк позивач усунув недоліки позовної заяви, що підтверджується квитанцією №36221072 від 20.12.2012 (а.с. 28).
24.12.2022 Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Марича Є.В., (а.с. 31, 32) постановив ухвалу про прийняття позовної заяви до розгляду та про відкриття провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.
Ухвала суду від 24.12.2022 та копія позовної заяви були надіслані відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення на його адресу місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Проте, поштове відправлення повернулося 22.02.2022 на адресу суду із відміткою відділення поштового зв'язку «адресат відсутній за вказаною адресою» та відбитком календарного штемпеля від 07.02.2022 (а.с. 44-45). Отже, зазначена копія ухвали не була вручена відповідачу з незалежних від суду причин. Відтак з врахуванням пункту п'ятого частини шостої статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) слід вважати, що копія цієї ухвали вручена належним чином.
Відповідно до пункту 1 наказу Миколаївського окружного адміністративного суду від 29.04.2022 № 16-о «Про тимчасове припинення відправки поштової кореспонденції Миколаївського окружного адміністративного суду в умовах воєнного стану» (а.с. 48) тимчасово припинено відправку вихідної кореспонденції Миколаївського окружного адміністративного суду засобами поштового зв'язку.
Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 27.06.2022 (а.с. 46-47) провадження у справі зупинено до припинення чи скасування воєнного стану в Україні.
Згідно з розпорядженням керівника апарату Миколаївського окружного адміністративного суду від 17.10.2022 № 667/02-10 «Про призначення повторного автоматизованого розподілу справи № 400/12481/21» було здійснено повторний автоматизований розподіл цієї справи.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.10.2022 головуючим суддею для розгляду цієї справи визначено суддю Ярощука В.Г.
Відповідно до ухвали Миколаївського окружного адміністративного суду від 25.10.2022 адміністративна справа № 400/12481/21 прийнята до провадження судді Ярощука В.Г., повновлено провадження у справі та постановлено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвала про поновлення провадження у справі від 25.10.2022 надіслана, зокрема, відповідачу на його електронну адресу.
При цьому суд врахував, що згідно з частиною шостою статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та пунктом 10 розділу ІІІ Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженої Рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 № 1845/0/15-21, адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб'єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов'язковому порядку.
Абзацом сьомим пункту 2 параграфу 2 розділу 4 Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» встановлено, що Окремі підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи починають функціонувати через 30 днів з дня опублікування Вищою радою правосуддя у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади України оголошення про створення та забезпечення функціонування відповідної підсистеми (модуля) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
У газеті «Голос України» від 04.09.2021 № 168 (7668) Вищою радою правосуддя опубліковано оголошення про початок функціонування трьох підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: «Електронний кабінет», «Електронний суд», підсистеми відеоконференцзв'язку.
Таким чином, вищезазначені підсистеми (модулі) почали офіційно функціонувати з 05.10.2021.
Відтак з 05.10.2021 усі державні органи та органи місцевого самоврядування зобов'язані бути зареєстрованими у підсистемі (модулі) «Електронний кабінет» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Аналізуючи обов'язок органів публічної влади бути зареєстрованими у вищезазначеній підсистемі (модулі), суд підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, зокрема, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків (пункт 71 рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі «Рисовський проти України» від 20.10.2011 (заява № 29979/04), пункт 74 рішення ЄСПЛ у справі «Лелас проти Хорватії» («Lelas v. Croatia») від 20.05.2010 (заява № 55555/08).
Тому суд прийшов до висновку, що внесені з 05.10.2021 в Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему судові рішення, документи у справі тощо вважаються такими, що отримані належним чином відповідними державними органами та органами місцевого самоврядування не залежно від факту їх реєстрації у підсистемі (модулі) «Електронний кабінет».
Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.
З огляду на вищезазначене, керуючись частиною шостою статті 162 КАС України, суд вирішив справу за наявними матеріалами.
Розглянувши позовну заяву, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив наступне.
Позивач проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 по 06.11.2019.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 06.11.2019 № 240 (а.с. 6, зворотній бік) позивача звільнено з військової служби у запас та виключено із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення з 06.11.2019.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 05.05.2021 у справі № 400/810/21 (а.с. 7-9), яке набрало законної сили 05.06.2021, позов ОСОБА_1 задоволено частково, та зобов'язано відповідача здійснити перерахунок та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення в період з 01.02.2017 по 28.02.2018.
30.07.2021 відповідач виплатив позивачу індексацію грошового забезпечення на виконання вищевказаного рішення суду, що підтверджується банківською випискою від 30.07.2021 (а.с. 10).
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 22.03.2021 у справі № 400/809/21 (а.с. 11-13), яке набрало законної сили 23.04.2021, позов ОСОБА_1 задоволено та зобов'язано відповідача нарахувати та виплатити позивачу грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2016 року по 2019 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби - 06.11.2019.
24.11.2021 відповідач виплатив позивачу грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій на виконання вищевказаного рішення суду, що підтверджується банківською випискою від 27.11.2021 (а.с. 14).
27.11.2021 позивач надіслав на адресу відповідача заяву від 25.11.2021 про нарахування та виплату йому компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати за весь час затримки по день фактичного розрахунку (а.с. 15-16), що підтверджується описом у цінний лист (ф. 107) (а.с. 17).
Зі слів позивача відповідач відповіді на вказане вище звернення на день подання позову до суду не надав, нарахування та виплату йому компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати за весь час затримки по день фактичного розрахунку не здійснив.
Вважаючи таку бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходив з такого.
Відповідно до частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації, які не можуть бути скасовані чи призупинені без їх рівноцінної заміни.
Ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України (стаття 2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»).
Відповідно до статті 1 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» (далі - Закон № 2050-ІІІ) підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Згідно з частиною першою статті 2 Закону № 2050-ІІІ компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Відповідно до абзаців першого, п'ятого і шостого частини другої статті 2 Закону № 2050-ІІІ під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: заробітна плата (грошове забезпечення); сума індексації грошових доходів громадян.
Виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць (стаття 4 Закону № 2050-ІІІ).
Таким чином, у разі порушення встановлених строків виплати грошового забезпечення та суми індексації грошових доходів військовослужбовцю йому повинно бути здійснено компенсацію втрати частини доходів згідно із Законом № 2050-ІІІ.
Суд встановив, що позивача було звільнено з військової служби відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 06.11.2019 № 240 (а.с. 6, зворотній бік).
Відповідач виплатив позивачу індексацію грошового забезпечення 30.07.2021, що підтверджується банківською випискою від 30.07.2021 (а.с. 10), тобто з порушенням встановлених строків її виплати більш чим на один календарний місяць.
Відповідач будь-яких доказів щодо здійснення позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за період з 07.11.2019 (наступний день, після звільнення позивача з військової служби) по 30.07.2021 (день виплати відповідачем позивачу індексації грошового забезпечення) не надав.
Згідно з абзацом першим частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на зазначене суд прийшов до висновку, що відповідач протиправно не нарахував і не виплатив позивачу компенсацію втрати частини доходів за порушення встановлених строків їх виплати на суму індексації грошового забезпечення в період з 01.02.2017 по 28.02.2018 за весь час затримки виплати по день фактичного розрахунку, а саме: за період з 07.11.2019 по 30.07.2021. Позовні вимоги у відповідній частині підлягають задоволенню.
Що стосується грошової компенсації втрати частини доходів за порушення встановлених строків виплати відповідачем позивачу грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій, то суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 24 Закону України «Про відпустки» у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А І групи.
Згідно з абзацом третім пункту 14 статті 101 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у рік звільнення зазначених в абзацах першому та другому цього пункту військовослужбовців зі служби у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, у тому числі військовослужбовцям-жінкам, які мають дітей.
Абзацом першим пункту 3 розділу ХХХІ Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за № 745/32197, встановлено, що у рік звільнення військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), звільненим з військової служби за віком, станом здоров'я, у зв'язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, які не використали щорічну основну відпустку або використали частково, за їх бажанням надається відпустка із наступним виключенням зі списків особового складу військової частини та виплачується грошове забезпечення у розмірі відповідно до кількості наданих днів відпустки або виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, в тому числі за минулі роки.
Отже, грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, у тому числі, додаткової відпустки як учаснику бойових дій, яка виплачується при звільнені військовослужбовця з військової служби, не має постійного характеру.
Відтак позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу грошової компенсації втрати частини доходів за порушення встановлених строків виплати грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2016-2019 роки не підлягають задоволенню.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
У позовній заяві позивач заявив клопотання про застосування судового контролю за виконанням судового рішення шляхом зобов'язання відповідача подати до суду звіт про його виконання.
Згідно з частиною першою статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Отже, встановлення судового контролю є правом суду, а не обов'язком. Тобто зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися залежно від наявності об'єктивних обставин, які підтверджуються належними та допустимими доказами.
Позивач будь-яких доказів щодо наміру відповідача ухилитися від виконання рішення суду не надав. Розглянувши матеріали справи, суд не встановив підстав для встановлення судового контролю.
Також відсутні підстави для задоволення клопотання позивача про звернення рішення до негайного виконання. Пунктом 2 частини першої статті 371 КАС України передбачене негайне виконання рішення про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць. Рішення суду в цій справі має зобов'язальний характер і в ньому не вирішується питання про стягнення коштів з відповідача.
Як наслідок, дія пункту 2 частини першої статті 371 КАС України на відповідні правовідносини не поширюються.
Відтак суд відмовив у задоволенні клопотань позивача про застосування судового контролю за виконанням судового рішення та про звернення рішення до негайного виконання.
Згідно з частиною четвертою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов'язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов'язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.
Відповідно до квитанції від 20.12.2021 № 36221072 (а.с. 28) позивач сплатив судовий збір у сумі 908,00 гривень. Позов задоволено частково, а тому відшкодуванню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає половина сплаченого ним судового збору, а саме: 454,00 гривні.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 22, 139, 241-246, 255, 295, 297 КАС України, суд
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ) задовольнити частково.
2. Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо непроведення нарахування та виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку порушенням встановлених строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення в період з 01.02.2017 по 28.02.2018 за весь час затримки виплати - за період з 07.11.2019 по 30.07.2021.
3. Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ) компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення в період з 01.02.2017 по 28.02.2018 за весь час затримки виплати - за період з 07.11.2019 по 30.07.2021.
4. У решті позовних вимог відмовити.
5. Відмовити у задоволенні клопотань ОСОБА_1 про встановлення судового контролю та звернення рішення суду до негайного виконання.
6. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ) судові витрати в розмірі 454 (Чотириста п'ятдесят чотири) гривні 00 копійок.
7. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
8. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
9. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.Г.Ярощук
Рішення складено в повному обсязі 15 листопада 2022 року