про продовження строку для усунення недоліків позовної заяви
15 листопада 2022 року м. Київ № 640/572/22
Суддя Київського окружного адміністративного суду Журавель В.О., розглянувши позовну заяву Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС України до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Головне управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС України (далі - позивач) з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якому просить суд:
- стягнути податковий борг у розмірі 104 380 грн. 67 коп..
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 січня 2022 р. вказану позовну заяву передано на розгляд до Київського окружного адміністративного суду.
7 жовтня 2022 р. протоколом автоматизованого розподілу судових справ між суддями справу передано на розгляд судді цього адміністративного суду Журавлю В.О.
Ухвалою судді Київського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2022 р. позовну заяву залишено без руху та встановлено десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали. Вказаною ухвалою запропоновано усунути недоліки шляхом подання до суду: оригіналу документу про сплату судового збору за звернення до суду за 1 майнову вимогу у сумі 2481 грн. 00 коп.
10 листопада 2022 р. до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків, в якій він заявив клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Дослідивши заяву про усунення недоліків та позовну заяву, суд зазначає наступне.
Згідно з вимогами ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 р. № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Розміри ставок судового збору визначені ст. 4 Закону № 3674-VI.
Так, за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, розмір судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 1 січня 2022 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2481 гривня).
Позовна заява містить 1 вимогу майнового характеру.
Суддя зазначає, що за подачу позову майнового характеру суб'єкт владних повноважень повинен був заплатити 2481 грн. 00 коп. (1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб).
Щодо клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору, суд зазначає наступне.
Відповідно до вимог ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
Вказані норми встановлюють можливість полегшення судом тягаря судових витрат для осіб з низьким рівнем достатку. Положення статей спрямовані на те, щоб судові витрати не були перешкодою для доступу до суду малозабезпечених осіб, і слугують гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду незалежно від майнового стану.
Таким чином, за обґрунтованим клопотанням, вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі, суд може звільнити позивача від сплати судового збору, зменшити його розмір, відстрочити або розстрочити його сплату.
Крім того, судом взято до уваги позицію Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2021 року у справі № 0940/2276/18, в якій зазначено наступне: " Так, умови, визначені у пунктах 1 та 2 частини першої статті 8, можуть застосовуватися лише до фізичних осіб, котрі перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до фізичних осіб, що мають певний соціальний статус, підтверджений державою, - є військовослужбовцями, батьками, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокими матерями (батьками), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; особами, які діють в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.
Щодо третьої умови, визначеної у пункті 3 частини першої статті 8, то законодавець, застосувавши слово «або», не визначив можливість її застосування за суб'єктом застосування, в той же час визначив коло предметів спору, коли така умова може застосовуватись, - лише у разі, коли предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю, тобто особистих майнових та особистих немайнових прав фізичних осіб.
Окремо слід зазначити, що встановлений статтею 8 Закону України «Про судовий збір» перелік умов, за яких особа може бути звільнена від сплати судового збору, також є вичерпним.
Отже, положення частини першої статті 133 КАС як загальної норми, що регулює питання звільнення від сплати судового збору, деталізовані конкретизуючими нормами спеціального закону - статтями 5 та 8 Закону України «Про судовий збір», що свідчить про необхідність при застосуванні положень статті 133 КАС та вирішенні питання про звільнення від сплати судового збору осіб, не зазначених у статті 5 Закону України «Про судовий збір», застосовувати критерії, визначені статтею 8 цього Закону.
Велика Палата Верховного Суду наголошує, що частина перша статті 133 КАС визначає право суду на звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору виходячи із майнового стану сторони, водночас стаття 8 Закону України «Про судовий збір» конкретизує порядок, умови такого звільнення та коло осіб, які можуть бути звільнені від сплати судового збору.
При цьому, як уже зазначалось, із системного аналізу змісту норм зазначеної статті убачається, що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» не поширюються на суб'єкта владних повноважень, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - суб'єкта владних повноважень), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» можуть бути застосовані до суб'єкта владних повноважень за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.".
Суд зазначає, що предметом справи, що розглядається, не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю, тому підстав для розгляду судом питання про звільнення суб'єкта владних повноважень від сплати судового збору не було.
Суддя зазначає, що позивач не включений до числа осіб, звільнених від оплати судового збору при подачі позовів, зокрема, до адміністративного суду, що прямо передбачено Законом "Про судовий збір" (в редакції, чинній на момент подання позову), а тому є платником судового збору на загальних підставах.
У ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
За таких обставин суддя вважає, що наведені обставини в обґрунтування відстрочення від сплати судового збору є недостатніми, а отже, у задоволенні вказаного клопотання слід відмовити.
Отже, позивач не усунув недоліки, які визначені в ухвалі Київського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2022 р.
Суддею враховано, що заявником подано заяву на виконання ухвали суду, а згідно з вимогами ч. 2 ст. 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Із урахуванням викладеного суддя дійшов висновку щодо необхідності продовження процесуального строку усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду додаткових документів, а саме: оригіналу документу про сплату судового збору за звернення до суду за 1 майнову вимогу у сумі 2481 грн. 00 коп.
Керуючись ст.ст. 121, 169, 243, 248, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
1. У задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору відмовити.
Продовжити процесуальний строк усунення недоліків позовної заяви та установити позивачу додатковий десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.
2. Копію даної ухвали направити Головному управлінню ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС України.
3. Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Журавель В.О.