14 листопада 2022 року Справа № 280/1003/21 ПР/280/35/21 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Максименко Л.Я., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу
за позовною заявою Департаменту патрульної поліції (03048, м.Київ, вул. Федора Ернста, буд. 3; код ЄДРПОУ 40108646)
до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )
про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної дорожньо-транспортною пригодою, -
Департамент патрульної поліції (далі - позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовною заявою до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення з відповідача на користь позивача 172 849,14 грн. (сто сімдесят дві тисячі вісімсот сорок дев'ять гривень 14 копійок) в якості відшкодування матеріальних збитків.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідач, перебуваючи на посаді, що відноситься до публічної служби, керуючи автомобілем Toyota Prius, реєстраційний номер НОМЕР_2 , рухаючись по вул. Південна дорога в м. Одесі, в порушення вимог п. 13.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р., не обрав безпечну дистанцію до автомобілю, що рухався попереду, внаслідок чого сталося зіткнення з автомобілем Toyota Prius, реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_2 , що призвело до пошкодження транспортних засобів, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП. Посилається, що постановою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 05 жовтня 2016 року ОСОБА_1 визнанно винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбачено за ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 грн. Також вказує, що згідно висновку експертного дослідження Запорізького Науково - Дослідного Експертно - Криміналістичного Центру МВС України №11/1-2, від 26.04.2019 загальна вартість ремонту автомобіля складає 172849,14 (сто сімдесят дві тисячі вісімсот сорок дев'ять гривень та чотирнадцять копійок). Таким чином зазначає, що встановлено розмір матеріальної шкоди, заподіяної майновим інтересам Департаменту патрульної поліції, внаслідок дій ОСОБА_1 , а також, його вина підтверджена вказаною вище постановою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 05 жовтня 2016 року по справі № 333/5190/16 та постановою Апеляційного суду Запорізької області від 28 квітня 2017 року. З урахуванням викладеного, просить позовні вимоги задовольнити.
Відповідач відзиву на позовну заяву не надав.
Ухвалою суду від 27.09.2021 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу десятиденний строк для усунення виявлених недоліків.
Ухвалою суду (суддя Лазаренко М.С.) від 11.10.2022 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №280/1003/21. Справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Ухвалою суду від 07.12.2021 витребувано від Департаменту патрульної поліції довідку про середньомісячну заробітну плату ОСОБА_1 за травень та червень 2016 року
Ухвалою суду від 07.12.2021 ухвалено перейти до розгляду справи № 280/1003/21 за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 22 грудня 2021 року.
Ухвалою суду від 22.12.2021 продовжено строк підготовчого провадження у справі №280/1003/21 на 30 днів. Відкладено підготовче засідання в адміністративній справі на 08 лютого 2022 року.
Ухвалою суду від 08.02.2022 відкладено підготовче засідання на 15 березня 2022 року.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64 “Про введення воєнного стану в Україні” в Україні оголошено воєнний стан строком па 30 днів, починаючи з 24.02.2022.
28.02.2022 тимчасово виконуючим обов'язки голови Запорізького окружного адміністративного суду у зв'язку з загрозою життю, здоров'ю і безпеці відвідувачів суду, працівників суду та суддів був виданий наказ № 11 “Про встановлення особливого режиму роботи Запорізького окружного адміністративного суду в умовах воєнного стану”, яким з розгляду були зняті всі адміністративні справи, призначені до розгляду в період з 01.03.2022 по 04.03.2022.
Наказами тимчасово виконуючого обов'язки голови Запорізького окружного адміністративного суду від 09.03.2022 № 12, від 11.03.2022 № 13, від 18.03.2022 № 14, від 25.03.2022 № 15, від 01.04.2022 № 16, від 08.04.2022 № 17, від 15.04.2022 № 18, від 22.04.2022 № 21, від 29.04.2022 № 22 строк дії наказу від 28.02.2022 № 11 “Про встановлення особливого режиму роботи Запорізького окружного адміністративного суду в умовах воєнного стану” продовжений до 06.05.2022 включно.
Розпорядженням від 08.06.2022 призначено повторний розподіл справи, у зв'язку з призовом на військову службу під час мобілізації судді Лазаренка М.С.
Ухвалою суду від 09.06.2022 с.Максименко Л.Я. прийнято справу №280/1003/21 (ПР/280/35/21) до провадження та продовжено її розгляд за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче судове засідання на 13 липня 2022 року.
Ухвалою суду від 13.07.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 08.08.2022.
Представник позивача у судове засідання не прибув, клопотанням від 08.08.2022 вх. № 30262 просить розглядати справу за без його участі.
Відповідач у судове засідання також не прибув.
Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Згідно з п. 10 ч.1 ст. 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.
Наказом №105 по о/с Департаменту патрульної поліції України Національної поліції України від 18.04.2016 ОСОБА_1 , був призначений на посаду поліцейського Управління патрульної поліції м. Запоріжжі.
Наказом №668 по о/с від 12.07.2018 ОСОБА_1 був призначений поліцейським управління патрульної поліції в Запорізькій області та на час звернення до суду із даним позовом проходив службу на відповідній посаді в управлінні патрульної поліції в Запорізькій області.
07 липня 2016 року приблизно о 17 год. 10 хв. ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Toyota Prius, реєстраційний номер НОМЕР_2 , рухаючись по вул. Південна дорога в м. Одесі, в порушення вимог п. 13.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р., не обрав безпечну дистанцію до автомобілю, що рухався попереду, внаслідок чого сталося зіткнення з автомобілем Toyota Prius, реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_2 , що призвело до пошкодження транспортних засобів, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
Постановою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 05 жовтня 2016 року ОСОБА_1 визнанно винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбачено за ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 грн.
Постановою Апеляційного суду Запорізької області від 28.04.2017 апеляційну скаргу залишено без задоволення. Постанову Комунарського районного суду м. Запоріжжя, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбачено за ст. 124 КУпАП - без змін.
Згідно висновку експертного дослідження Запорізького Науково - Дослідного Експертно - Криміналістичного Центру МВС України №11/1-2, від 26.04.2019 щодо матеріального збитку, завданого транспортному засобу TOYOTA PRIUS д.н.з (11) 3500, 2013 року випуску, номер кузова НОМЕР_4 нанесеного в результаті ДТП, на момент дослідження, встановлено, що загальна вартість ремонту автомобіля складає 172 849,14 грн.
З метою стягнення з відповідача на користь Департаменту патрульної поліції Національної поліції України матеріальних збитків, позивач звернувся із вказаним позовом до суду.
Вирішуючи спір по суті суд виходить з наступного.
За пунктом 17 частини першої статті 4 КАС України, публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Відповідно до частини першої статті 59 Закону України “Про Національну поліцію” служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
Статтею 17 Закону України “Про Національну поліцію” визначено, що поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Стаття 60 Закону України “Про Національну поліцію” визначає, що проходження служби в поліції регулюється цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до ст.19 Закону “Про Національну поліцію” у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом. Згідно з п.23 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (затверджене постановою КМУ УРСР від.29.07.1991р. №114) особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну та кримінальну відповідальність згідно з законодавством.
З огляду на викладене, суд зазначає, що відповідач, будучи співробітником поліції, заподіяв майнову шкоду під час виконання службових обов'язків.
За правилами, встановленими в п.1 розділу 1 Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі (затверджено Постановою Верховної Ради України 25.06.1995р. №243/95-ВР, було чинне на час виникнення спірних правовідносин), яке поширюється також на осіб рядового та начальницького складу МВС України, це Положення визначає підстави і порядок притягнення до матеріальної відповідальності осіб винних у заподіянні шкоди державі під час виконання ними службових обов'язків. Дія цього Положення поширюється також на осіб рядового та начальницького складу Міністерства внутрішніх справ України.
Відповідно до п. 2 розділу 1 Положення відшкодуванню підлягає пряма дійсна шкода, заподіяна розкраданням, пошкодженням, втратою чи незаконним використанням військового майна, погіршенням або зниженням його цінності, що спричинило додаткові витрати для військових частин, установ, організацій, підприємств та військово-навчальних закладів (далі - військові частини) для відновлення, придбання майна чи інших матеріальних цінностей або надлишкові виплати.
Військове майно - це державне майно, закріплене за відповідними військовими частинами. До нього належать: всі види озброєння, бойова та інша техніка, боєприпаси, паливно-мастильні матеріали, продовольство, технічне, аеродромне, шкіперське, речове, культурно-просвітницьке, медичне, ветеринарне, побутове, хімічне, інженерне та інше майно, а також кошти.
Пунктом 3 Положення передбачено, що військовослужбовці і призвані на збори військовозобов'язані несуть матеріальну відповідальність за наявності: а) заподіяння прямої дійсної шкоди; б) протиправної їх поведінки; в) причинного зв'язку між протиправною поведінкою і настанням шкоди; г) вини у заподіянні шкоди. Протиправною визнається така поведінка (дія чи бездіяльність) військовослужбовця або призваного на збори військовозобов'язаного, коли він не виконує (недбало виконує) свої службові обов'язки. Військовослужбовець або призваний на збори військовозобов'язаний визнається винним у заподіяній шкоді, якщо протиправне діяння вчинене ним умисно чи з необережності.
Відповідно до п. 16 Положення розмір заподіяної державі шкоди визначається за фактичними втратами на підставі даних обліку виходячи з вільних оптово-роздрібних чи договірних цін, що діють на період розгляду питання про матеріальну відповідальність, а в разі відсутності таких даних - за цінами, що обчислюються в порядку, який визначається Міністерством економіки України. Обчислення розміру шкоди, що підлягає відшкодуванню, провадиться з урахуванням зносу військового майна за встановленими нормами.
Згідно з п. 10 Положення військовослужбовці і призвані на збори військовозобов'язані за шкоду, заподіяну недбалим виконанням ними службових обов'язків, передбачених військовими статутами, порадниками, інструкціями та іншими нормативними актами, несуть матеріальну відповідальність у розмірі заподіяної шкоди, але не більше місячного грошового забезпечення. Військові будівельники військово-будівельних частин, окремих батальйонів і рот у випадках, передбачених цим пунктом, несуть матеріальну відповідальність у розмірі заподіяної шкоди, але не більше середньомісячної заробітної плати. За пошкодження, псування або втрату через необережність майна, виданого військовослужбовцям і призваним на збори військовозобов'язаним на період зборів в особисте користування, вони несуть матеріальну відповідальність у розмірі заподіяної з їх вини шкоди, але не більше тримісячного грошового забезпечення.
Пунктом 13 вказаного Положення визначені випадки повної та підвищеної відповідальності. Так, Військовослужбовці і призвані на збори військовозобов'язані несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини державі, у разі: умисного знищення, пошкодження, псування, розкрадання, незаконного витрачання військового майна або вчинення інших умисних протиправних дій; приписки у нарядах та інших документах фактично невиконаних робіт, перекручування звітних даних і обману держави в інших формах; заподіяння шкоди особою, яка перебувала у нетверезому стані; дій (бездіяльності), що мають ознаки злочину; недостачі, а також знищення або псування військового майна, переданого їм під звіт для зберігання, перевезення, використання чи для іншої мети.
Тобто, виходячи із обставин справи відповідач мав би нести обмежену матеріальну відповідальність, бо умови, визначені п. 13 Положення судом не встановлені, а позивачем не доведені.
Також, п. 5 Положення передбачено, що час, протягом якого винного військовослужбовця і призваного на збори військовозобов'язаного може бути притягнуто до
матеріальної відповідальності, не може перевищувати строків позовної давності, встановлених чинним законодавством.
Суд зауважує, що виходячи із загального строку позовної давності в три роки (ст.257 ЦК) позивач не пропустив строку, в межах якого може звернутись з вимогою про захист свого цивільного права. Проте, до правовідносин, що виникли між сторонами як працівником та роботодавцем слід застосувати спеціальну позовну давність встановлену ч. 3 ст. 233 КЗпП.
Відповідно до ч. 3 ст. 233 КЗпП для звернення власника або уповноваженого ним органу до суду в питаннях стягнення з працівника матеріальної шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації, встановляється строк в один рік з дня виявлення заподіяної працівником шкоди.
Як роз'яснено у п. 20 Постанови Пленуму Верховного суду України від 29.12.1992 року №14 “Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками” судам необхідно перевіряти, чи додержаний власником або уповноваженим ним органом встановлений ст.233 КЗпП річний строк з дня виявлення заподіяної працівником шкоди для звернення в суд з позовом про її відшкодування. Цей строк застосовується і при зверненні із заявою прокурора. Днем виявлення шкоди слід вважати день, коли власнику або уповноваженому ним органу стало відомо про наявність шкоди, заподіяної працівником. Пропуск вказаного ч. 3 ст. 233 КЗпП України строку для звернення до суду є підставою для відмови у позові.
Як свідчать матеріали справи, Дорожньо-транспортна пригода з ОСОБА_1 сталась 07.06.2016. Пр цьому, постановою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 05 жовтня 2016 року по справі № 333/5190/16, залишеною без змін постановою апеляційного суду Запорізької області від 28 квітня 2017 року ОСОБА_1 визнанно винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбачено за ст. 124 КУпАП .
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що строк, встановлений ч. 3 ст. 233 КЗпП України для звернення до суду для позивача почав спливати саме з 29.04.2017, тобто після набрання законної сили рішенням суду, яким встановлено вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, внаслідок якого було порушено права позивача.
Так, вперше із позовною заявою до Комунарського районного суду м. Запоріжжя Департамент звернувся 04.07.2019 року, тобто, з огляду на вищевикладені обставини, з порушенням строку встановленого ч. 3 ст. 233 КЗпП України, що є підставою для відмови у позові.
Така правова позиція викладена Верховним Судом України у постанові від 07 грудня 2016 року по справі № 6-1884цс16.
Суд також зауважує, що посилання позивача на положення статті 1166 ЦК України, згідно яких шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, не заслуговують на увагу, оскільки підстави відшкодування шкоди, що передбачені вказаною статтею, застосовуються в разі наявності між сторонами спору в деліктних зобов'язаннях. Натомість, підстави, умови порядок, межі й розмір матеріальної відповідальності працівників за шкоду, заподіяну ними підприємству, установі організації, встановлені главою ІХ КЗпП України.
Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що позовні вимоги є не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Оскільки у задоволенні позовної заяви відмовлено, розподіл судових витрат в порядку ст. 139 КАС України судом не здійснюється.
Керуючись статтями 2, 77, 139, 241, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позовної заяви Департаменту патрульної поліції (03048, м.Київ, вул. Федора Ернста, буд. 3; код ЄДРПОУ 40108646) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної дорожньо-транспортною пригодою, - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення,а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 14.11.2022.
Суддя Л.Я. Максименко