Справа № 758/9547/22
10 листопада 2022 року м. Київ
Слідчий суддя Подільського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , представника власника майна ОСОБА_3 розглянувши клопотання ТОВ «Брокард-Україна» про скасування арешту майна ТОВ «Брокард-Україна» у кримінальному провадженні №42022102070000092 від 07.04.2022, -
Представник власника майна ТОВ «Брокард-Україна» ОСОБА_3 звернувся до Подільського районного суду м. Києва із клопотанням про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №42022102070000092 від 07.04.2022, а саме грошових коштів, які знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у АТ КБ «Приват-Банк» у м. Києві (МФО 305299), арештованих постановою керівника Подільської окружної прокуратури м. Києва від 11.04.2022.
Клопотання мотивоване тим, що в межах кримінального провадження №42022102070000092 від 07.04.2022, постановою керівника Подільської окружної прокуратури м. Києва від 11.04.2022 на підставі положень п. 2 ч. 1 ст. 615 КПК України накладено арешт на грошові кошти, які належать ТОВ «Брокард-Україна», у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, у тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках або на зберіганні у АТ КБ «Приват-Банк» у м. Києві.
В обґрунтування клопотання також вказує на сумнівність законних підстав винесення такої постанови в цілому, оскільки станом на момент її підписання прокурором, існувала об'єктивна можливість виконання слідчим суддею відповідних повноважень, оскільки територіальна підсудність Подільського районного суду м. Києва не змінювалась, а бойові дії на території м. Києва на той час вже не велись. Звертає увагу суду окремо на порушення вимог КПК України стосовно підслідності та зазначає, що з моменту початку досудового розслідування у кримінальному провадженні не призначався слідчий, а відтак у ньому фактично відсутня належна правова процедура та порушено вимоги ч. 7 ст. 214 КПК України. Також звертає увагу, що лист з додатками ГУ СБ України у м. Києві і Київській області, який слугував підставою для внесення відомостей до ЄРДР не містить відомостей щодо дати його складання, не містить відміток про реєстрацію його як вхідної кореспонденції в прокуратурі, чим викликає сумніви в його дійсності та законному походженні в матеріалах кримінального провадження. Лист оперативного підрозділу, яким встановлені банківські рахунки підприємства є недопустимим доказом, оскільки порушено вимоги ст. 41, 162 КПК України. Поряд з цим зауважує, що відсутні відомості щодо внесення до ЄРДР відомостей за ч. 2 ст. 110-2 КК України, подальших процесуальних рішень у цьому кримінальному провадженні, у тому числі і щодо їх об'єднання з кримінальним правопорушенням за ч. 5 ст. 191 КК України. Вважає, що у кримінальному провадженні відсутня подія та ознаки складів кримінальних правопорушень, а також обґрунтування значення арештованого майна як речових доказів. В оскаржуваній постанові не визначено конкретного способу накладення арешту на майно та порядку його виконання. Стверджує також, що чисельність штату офіційно працевлаштованих у ТОВ «Брокард-Україна» осіб складає 1808 чоловік, що у свою чергу, окрім дотримання зобов'язання щодо своєчасної сплати заробітної плати, покладає на підприємство також обов'язок щодо перерахування сум податку з доходів фізичних осіб, та невиконання таких зобов'язань тягне за собою притягнення до відповідальності за порушення податкового законодавства. Окремо звертає увагу суду також на те, що порядок доказування обставин кримінального правопорушення порушено, стосовно арештованого майна та пов'язаних з ним осіб не проводяться жодні процесуальні слідчі дії, що, на думку представника доводить відсутність процесуальної цінності накладеного арешту. Враховуючи викладені обставини, просить суд рішення прокурора про арешт майна скасувати у повному обсязі, оскільки таке винесене із низкою істотних порушень кримінально процесуального законодавства.
В судовому засіданні представник ТОВ «Брокард-Україна» - ОСОБА_3 вимоги клопотання підтримав та просив задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у ньому.
Прокурор в судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, що не перешкоджає проведенню судового розгляду без його участі.
Заслухавши доводи представника, дослідивши матеріали клопотання та долучені на його обґрунтування докази, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Відповідно до положень ч. 1 та 2 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Відтак, КПК України надає слідчому судді вичерпний перелік повноважень при розгляді питання про скасування арешту майна, в частині перевірки підстав щодо наявності чи відсутності потреби в подальшому застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження, а також підстав щодо обґрунтованості вжиття такого заходу.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Отже, майно, яке має одну або декілька ознак, наведених у ст. 98 КПК України, може набути статусу речового доказу за рішенням слідчого, прокурора, яке відповідно до вимог ч. 3 ст. 110 КПК України приймається у формі постанови.
Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
У судовому засіданні встановлено, що постановою керівника Подільської окружної прокуратури м. Києва від 11.04.2022 накладено арешт на грошові кошти, які належать ТОВ «Брокард-Україна», у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, у тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках або на зберіганні АТ КБ «Приват-Банк» у м. Києві.
Арешт на вказане майно накладено з метою забезпечення збереження речових доказів та запобігання можливого приховування, пошкодження, псування, знищення або відчуження зазначених коштів.
Крім того, ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 20.07.2022 частково задоволено клопотання ТОВ «Брокард-Україна» про скасування арешту майна, та накладений арешт скасовано в частині встановлення заборони здійснення видатків, пов'язаних з перерахуванням грошових коштів по сплаті податків, зборів до бюджету та державних цільових фондів, по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та страхових внесків на державне пенсійне страхування, видатків, пов'язаних з виплатою заробітної плати, переказів на спеціальний рахунок НБУ для збору коштів на підтримку Збройних Сил України.
Враховуючи дану обставину, слідчий суддя дійшов висновку щодо безпідставності мотивування скасування арешту в частині неможливості дотримання зобов'язань щодо сплати заробітної плати штату працівників підприємства та сплати обов'язкових платежів на доходи фізичних осіб, оскільки такі доводи нівелюються вказаною вище ухвалою слідчого судді, якою частково скасовано арешт, тобто наразі слідчим суддею обрано такий спосіб втручання у право власності товариства, який є найменш обтяжливим та пропорційним завданням кримінального провадження, та надає можливість товариству здійснювати обов'язкові платежі, страхові внески, а також видатки на заробітну плату.
Також твердження представника власника майна про існування обмежень, встановлених постановою правління НБУ № 18 від 24.02.2022, щодо здійснення операцій за рахунками юридичних осіб, кінцевими бенефіціарними власниками яких є резиденти російської федерації та республіки білорусь, не є достатнім аргументом, оскільки вказані обмеження не мають відношення до виконання завдань кримінального провадження.
Арешт на майно обґрунтовано необхідністю забезпечення збереження речових доказів, а також для запобігання втрати активів.
Відповідно до ст. 2 КПК України, завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
При цьому, слідчий суддя не вважає достатньо обґрунтованими доводи скарги про те, що на даний час відпала потреба в подальшому арешті майна, оскільки не доведено у повній мірі підстав для його скасування та необґрунтованості накладеного арешту, а тому такий арешт відповідає цілям подальшого безперешкодного та своєчасного проведення досудового розслідування.
Відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинно бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатись між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи. (Рішення у справі "АГОСЬ" проти Сполученого Королівства" від 24 жовтня 1986 року, серія А.№108, п.52).
З урахуванням досліджених обставин, слідчий суддя дійшов висновку, щодо саме такий ступінь втручання у права та свободи особи у цьому кримінальному провадженні виправдовує потреби досудового розслідування.
Таким чином, враховуючи те, вищезазначене майно є речовим доказом в кримінальному провадженні, відсутні підстави для визнання накладеного арешту таким, в якому відпала потреба, а тому з урахуванням загальних засад кримінального провадження, з метою забезпечення ефективності досудового розслідування, в задоволенні клопотання слід відмовити.
Керуючись ст. 170-173,174, 309 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні клопотання ТОВ «Брокард-Україна» про скасування арешту майна ТОВ «Брокард-Україна» у кримінальному провадженні №42022102070000092 від 07.04.2022, -відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_4