15.11.2022 Справа № 756/3889/20
Унікальний № 756/3889/20
Провадження № 2/756/284/22
19 жовтня 2022 року Оболонський районний суд м. Києва
в складі: головуючого - судді Яценко Н.О.
за участю секретаря Богуславської О.М.
позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
представника відповідача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві в режимі відеоконференції в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , треті особи: Одинадцята Київська державна нотаріальна контора, ЖБК «Арсеналець -18», про встановлення факту проживання однією сім'єю та визнання права власності на Ѕ частини квартири у порядку спадкування за законом, -
Позивач у березні 2020 року звернулася до суду із вищевказаним позовом до відповідача ОСОБА_4 та 11-ї Київської державної нотаріальної контори. В обґрунтування позову вказує, що вона з 2001 року почала проживати разом з ОСОБА_5 однією сім'єю як чоловік і жінка без реєстрації шлюбу та вести спільне господарство. Зазначає, що з ОСОБА_5 вони познайомилися в 1991 році, оскільки працювали на одному підприємстві - Фабриці банкнотного паперу БМД НБУ, більше того - в одному цеху. Реєструвати шлюб не поспішали, оскільки не було в цьому потреби, проте проживали разом в належній їй квартирі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 разом з її синами, які гарно ставилися до ОСОБА_5 та поважали його. Вказує, що між ними склалися усталені відносини притаманні подружжю.
Також зазначає, що у ОСОБА_5 була своя квартира, однак вона була менша за її квартиру, тому проживали в квартирі позивачки. Впродовж всього часу, вони разом навідувалися до квартири ОСОБА_5 , здійснювали там ремонти, купували меблі, предмети домашнього вжитку, мали спільний бюджет. А після того, яка ОСОБА_6 захворів, то здали його квартиру в оренду, щоб мати змогу купувати йому ліки.
У жовтні 2018 року здоров'я ОСОБА_5 значно погіршилось, він почав часто хворіти, і у листопаді 2018 потрапив до реанімації. Йому було діагностовано серцеву недостатність 3-го ступеня. Впродовж всього часу, який він був у лікарні, і після виписки з неї, вказує, що піклувалася про нього, купувала йому необхідні ліки, підтримувала як матеріально, так і морально.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер від гострої правошлуночкової недостатності 3-го ступеню та легеневої тромбоемболії. Вона здійснила його поховання.
Вказує, що за життя ОСОБА_5 мав у власності квартиру за адресою: АДРЕСА_2 . Звернулася до нотаріуса 11-ї Київської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, проте нотаріусом було повідомлено, що свідоцтво про право на спадщину не може отримати, так як не має підтвердження того факту, що проживала зі спадкодавцем однією сім'єю не менше, як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Інші спадкоємці, які б прийняли спадщину за законом, станом на 08.10.2019 року були відсутні, відповідно до спадкового реєстру заповіти не складались.
Звернулась до Деснянського районного суду м.Києва із заявою про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, однак ухвалою від 25.02.2020 року заяву залишено без розгляду. В ході розгляду справи в Деснянському суді м.Києва стало відомо про спадкоємця, сина померлого ОСОБА_5 - ОСОБА_4 , який звернувся до суду з заявою, в якій зазначив про наявність спору про право, оскільки він є спадкоємцем першої черги та звернувся з відповідною заявою до нотаріальної контори.
Зазначає, що вважає себе дружиною померлого ОСОБА_5 , а як наслідок спадкоємцем першої черги. З урахуванням поданого позову в редакції від 29.05.2020 року просить суд встановити факт проживання однією сім'єю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , без реєстрації шлюбу у період з 01 січня 2004 року по день його смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 . Визнати за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частину квартири за адресою: АДРЕСА_2 , у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 .
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано судді Яценко Н.О.
Ухвалою від 03.04.2020 позовну заяву залишено без руху.
29.05.2020 року позивач звернулася до суду з клопотанням про зменшення суми судового збору.
Ухвалою від 05.06.2020 року клопотання про зменшення розміру судового збору задоволено. Зменшено позивачу розмір належного судового збору по справі до 4000 грн.
Ухвалою від 05.06.2020 року по справі відкрито провадження та розгляд справи призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження.
08.07.2020 року відповідач через адвоката О.В. Калініченко подав до суду відзив на позов в якому він заперечував проти позовних вимог з посиланням на відсутність належних доказів на підтвердження факту проживання однією сім'єю позивачки з ОСОБА_5 та зазначав, що цивільна дружина, це лише четверта черга спадкування і право на обов'язкову частку законодавством в даному випадку не передбачено. Також вказували на перебування позивача в іншому шлюбі.
З довідки Арсеналець-18 убачається, що членом кооперативу ОСОБА_5 став у 1982 році, але пай було сплачено у 1991 році.
У 1988 році ОСОБА_5 познайомився з мамою відповідача ОСОБА_7 , 1972 року народження. Вони разом працювали на заводі «Маяк». З 1989 року ОСОБА_6 та ОСОБА_8 проживали разом, навіть подавали заяву до ЗАГСУ для реєстрації шлюбу, але мама ОСОБА_8 умовила трохи пожити без реєстрації шлюбу. Тож з 1989 року вони проживали як чоловік та дружина без реєстрації шлюбу, будували кооператив, сплачували спільні кошти. У 1993 році у них народився син ОСОБА_9 . Планували зробити весілля після виходу ОСОБА_8 з декретної відпустки, проте ОСОБА_8 загинула у 1996 році. Дитина залишилася з бабусею, оскільки ОСОБА_5 на наступний день забрав свої речі з квартири, документи, фотокартки та поїхав. До спільного життя з мамою відповідача, ОСОБА_5 мав ще один шлюб та сина.
Відповідач усе життя прожив без батька, бабуся не мала інформації де знаходиться ОСОБА_5 . Про смерть батька відповідач довідався від бабусі, якій у свою чергу зателефонували з останнього місця роботи батька. Просив суд в задоволенні позову відмовити.
Представник позивача адвокат Брицька А.М. подала відповідь на відзив в якому просила позов задовольнити та врахувати, що ордер на житлове приміщення ОСОБА_5 отримав у 1999 році, в той час як мати відповідача загинула в 1996 році. Окрім іншого зазначала, що ОСОБА_1 розірвала шлюб з ОСОБА_11 у 1997 році. У спірний період проживала з спадкодавцем однією сім'єю, як чоловік та дружина без реєстрації шлюбу, здійснювала за ним догляд та коли він помер, то здійснювала і його поховання.
В січні 2021 року до суду надійшла копія спадкової справи щодо майна померлого ОСОБА_5 .
В підготовчому судовому засіданні 05.03.2021 р. за клопотанням представника позивача - відповідача 11-у державну нотаріальну контору замінено на третю особу. Також ухвалою з занесенням до протоколу судового засідання залучено до участі в розгляді справи в якості третьої особи ЖБК «Арсеналець 18».
05.03.2021 року по справі проведено підготовче засідання.
Розглядаючи справу, суд забезпечив сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
Частина 1 ст.15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.
За змістом п.1 ст.6, ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року №475/97-ВР, ст.1 Першого протоколу до Конвенції, кожен має право на розгляд його справи упродовж розумного строку судом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.
В судовому засіданні позивач з представником позовні вимоги підтримували, з обставин викладених в позові та просили суд позовні вимоги задовольнити.
Представник відповідача проти задоволення позову заперечувала з обставин викладених у відзиві, просила суд в задоволенні позову відмовити.
Треті особи в судове засідання не з'явилися, про розгляд справи судом повідомлялися у встановленому законом порядку, суд вважає за можливе провести розгляд справи без їх участі.
Вислухавши пояснення позивача, представників сторін, свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, суд дійшов до наступного висновку.
ІНФОРМАЦІЯ_4 помер ОСОБА_5 (а.с.122), який до дня смерті був зареєстрований в АДРЕСА_2 .
Після його смерті відкрилася спадщина, яка складається з однокімнатної квартири АДРЕСА_3 .
Відповідно до ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців , який починається з часу відкриття спадщини.
Як убачається з копії спадкової справи 08.10.2019 року ОСОБА_1 звернулася до 11-ї державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 (а.с.121)
Також 12.12.2019 року з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 звернувся його син ОСОБА_4 (а.с.127)
Факт родинних стосунків спадкодавця з ОСОБА_4 підтверджено свідоцтвом про народження. (а.с.132)
Позивач ОСОБА_1 суду доводила, що вона з 01.01.2004 по день смерті ОСОБА_5 - ІНФОРМАЦІЯ_4 проживала з ним однією сім'єю без реєстрації шлюбу. Вказані обставини підтверджували і свідки ОСОБА_12 , ОСОБА_15 ОСОБА_16 . Також суду надані фотографії на яких зображена позивач та ОСОБА_5 .
Відповідно до частин другої та четвертої статті 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права і обов'язки. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Пунктом 6 Рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року N 5-рп/99 встановлено, що до членів сім'ї належать особи, що постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, але й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв'язках. Обов'язковою умовою для визнання їх членами сім'ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т. п.
Згідно з частин першої та другої статті 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов'язків подружжя. Відповідно до частини першої статті 36 цього Кодексу шлюб є підставою для виникнення прав та обов'язків подружжя.
ОСОБА_1 не є дружиною померлого ОСОБА_5 , оскільки не перебувала з ним у зареєстрованому шлюбі, відповідно і не може бути віднесена до спадкоємців першої черги за законом.
Частиною першою статті 74 СК України, якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. Разом з тим, позивач не доводила суду, що нею в період спільного проживання з ОСОБА_5 було придбане рухоме чи-то нерухоме майно.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У відповідності до вимог ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст.ст. 81, 83 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
Відповідно до ст.293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів , що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до ч.1 п.5 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення зокрема проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу.
Позивач пов'язує необхідність встановлення факту проживання однією сім'єю з ОСОБА_5 чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, для отримання спадщини, що залишилася після його смерті .
Таким чином, суд вважає правильним вирішувати спір, починаючи з наявності чи-то відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог про визнання права власності на Ѕ частину квартири за адресою: АДРЕСА_2 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , з урахуванням тих правових підстав, що заявлені позивачем та в межах заявлених нею позовних вимог.
Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкування є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкоємця), до інших осіб (спадкоємців).
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.(ст.1218 ЦК України).
Відповідно до ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Статтею 1258 ЦК України, встановлено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
Відповідно до статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Відповідно до ст.1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали з спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
В ході розгляду справи судом встановлено, що відповідач ОСОБА_4 є спадкоємцем першої черги після смерті ОСОБА_5 .
ОСОБА_1 не перебувала зі спадкодавцем у зареєстрованому шлюбі, а тому не відноситься до кола спадкоємців першої черги померлого ОСОБА_5 у зв'язку з цим у суду відсутні правові підстави для визнання за нею права власності на Ѕ частину спірної квартири у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 .
Показання допитаних у справі свідків, фотокартки та інші зібрані у справі докази відображають характер відносин, які склались між позивачем та спадкодавцем, не впливають на прийняте судом рішення у спосіб, що визначений ним при зверненні до суду з даним позовом та встановлення юридичного факту з цією метою.
Враховуючи викладене, а саме відсутність правових підстав для визнання права власності на Ѕ частину спірної квартири, суд вважає за необхідне відмовити у встановленні факту проживання позивача однією сім'єю з ОСОБА_5 , оскільки встановлення даного факту не породжуватиме тих правових наслідків для позивача, які визначені ним при зверненні до суду з даними вимогами.
З огляду на викладене суд доходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити в повному обсязі.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.3, 4, 10, 13, 76-81, 89, 259, 263-265, 268 , 293, 315 ЦПК України, суд -
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , треті особи: Одинадцята Київська державна нотаріальна контора, ЖБК «Арсеналець -18», про встановлення факту проживання однією сім'єю та визнання права власності на Ѕ частини квартири у порядку спадкування за законом - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд міста Києва.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 15 листопада 2022 року.
Суддя Н.О. Яценко