Справа № 756/7097/22
Провадження № 2-а/756/128/22
10 жовтня 2022 року місто Київ
Оболонський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Ткач М.М.,
за участю секретаря судового засідання - Тагієва Р.Д.,
розглянувши у спрощеному позовному провадженні у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в м. Києві про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Оболонського районного суду м. Києва із позовом до Управління патрульної поліції в м. Києві в особі інспектора роти №3, 1 батальйону патрульної поліції у м. Києві УПП, капітана поліції Печкара Сергія Миколайовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що 23.08.2022 інспектором роти №3, 1 батальйону патрульної поліції у м. Києві УПП капітаном поліції Печкаром С.М. було винесено постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП серія ЕАР №5792641 про порушення п. 2.3 ПДР. Позивач вважає постанову про притягнення до адміністративної відповідальності безпідставною, винесеною з істотним порушенням його прав та такою, що не відповідає обставинам справи та вимогам закону, а тому підлягає скасуванню.
З цих підстав, ОСОБА_1 просив суд скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення від 23.08.2022 серії ЕАР № 5792641 у справі про адміністративне правопорушення, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП.
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 01.09.2022 позовну заяву ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в м. Києві в особі інспектора роти № 3, 1 батальйону патрульної поліції у м. Києві УПП, капітана поліції Печкара Сергія Миколайовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення було залишено без руху, надано строк для усунення недоліків, у якій серед іншого запропоновано позивачу визначитися з належним відповідачем у справі.
08.09.2022 на адресу суду від позивача на виконання ухвали про залишення без руху
надійшла заява про усунення недоліків, у якій позивач просив вважати належним відповідачем по справі Управління патрульної поліції в м.Києві.
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 09.09.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в м. Києві про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Позивач у судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся.
Відповідача у судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся.
Дослідивши матеріали справи, зібрані у справі докази, суд дійшов такого висновку.
Судом встановлено, що 23.08.2022 інспектором роти №3, 1 батальйону патрульної поліції у м. Києві УПП капітаном поліції Печкаром С.М. було винесено постанову серія ЕАР №5792641 у справі про адміністративне правопорушення, якою до ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 510,00 гривень за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Підставою для складання даної постанови стало те, що 23.08.2022 о 11:02 год. в м.Києві по вул. Курганівська 11/11 ОСОБА_1 порушив правила користування ременями безкеки, чим порушив п.2.3.в. Правил дорожнього руху України.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.
Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцієюта законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Порядок дорожнього руху на території України відповідно доЗакону України «Про дорожній рух'встановлюютьПравила дорожнього руху, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306 (далі -ПДР). Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із вимогами чинного законодавства.
Відповідно до ст.ст.1, 13 Закону України «Про Національну поліцію», поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Систему поліції складають центральний орган управління поліцією та територіальні органи поліції. Діяльність поліції спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України згідно із законом.
Згідно п. 11 ч. 1 ст.23, п.1 ч. 1 ст.35 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього рухуйого учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі. Поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі якщо водій порушив Правила дорожнього руху.
Нормамист. 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі -КУпАП) встановлено, що органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку,правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (зокрема, передбачені статтями 121, 126 КУпАП).
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Як передбачено ч. 1ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадову чи службову особу, іншого суб'єкта при здійсненні ними публічно владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п.7 ч.6 ст.4 КАС України).
Відповідно до ст. 25 КАС Україниадміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.
У даній справі позивач оскаржує постанову постанову серія ЕАР №5792641 у справі про адміністративне правопорушення, винесену інспектором роти №3, 1 батальйону патрульної поліції у м. Києві УПП капітаном поліції Печкаром С.М., якою його визнано винуватим у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.121 КУпАП.
В якості відповідача позивачем було визначено Управління патрульної поліції в м.Києві.
Суд звертає увагу на тому, що пунктом 7-1 частини другої статті 255 КУпАП передбачено, що у справах про адміністративні правопорушення, розгляд яких віднесено до відання органів, зазначених у статтях 222 - 244-20 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи цих органів.
Частиною третьою статті 288 КУпАП, якою визначено порядок оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення передбачено, що постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, можна оскаржити у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Аналіз наведених норм права свідчить про те, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачених частиною 5 ст. 121 КУпАП, посадові особи відповідного орану діють не як самостійний суб'єкт владних повноважень, а від імені органів Національної поліції.
Отже, відповідні посадові особи не можуть виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який, зокрема положеннями статті 222 КУпАП покладено функціональний обов'язок розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 121 КУпАП.
Відповідачем у таких справах, які розглядаються судом в порядку, визначеному КАС України, є саме орган державної влади - суб'єкт владних повноважень, а не особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення.
Такий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 17 вересня 2020 року по справі №742/2298/17, який відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України, суд враховує при застосуванні норм права до спірних правовідносин.
Згідно з положеннями ст.46 КАС України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач. Відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Відповідно до ст.213 КУпАП справи про адміністративні правопорушення розглядаються, зокрема, органами Національної поліції, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом.
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень (частини 1 та 2 ст.222 КУпАП).
При цьому, приписами ч.1 ст.13 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що систему поліції складають: 1) центральний орган управління поліцією; 2) територіальні органи поліції.
Відповідно до ч.1 ст.15 «Про Національну поліцію» територіальні органи поліції утворюються як юридичні особи публічного права в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах, районах у містах та як міжрегіональні (повноваження яких поширюються на декілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи у межах граничної чисельності поліції і коштів, визначених на її утримання.
Використання у зазначених вище нормах формулювань «від імені органів Національної поліції» вказує на те, що відповідачем у таких справах, які розглядаються судом в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, є саме орган Національної поліції - суб'єкт владних повноважень, а не підрозділ Національної поліції або ж особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення.
Правову позицію з даного питання було висловлено Верховним Судом у постанові від 26 грудня 2019 року по справі №724/716/16-а (провадження № К/9901/12750/18).
З оглядуна викладене, оскільки інспектор патрульної поліції є посадовою особою відповідного органу, який діє не як самостійний суб'єкт владних повноважень, а від імені органу Національної поліції, а відповідач Управління патрульної поліції в м.Києві є структурним підрозділом Національної поліції України, який не є юридичною особою, не може виступати відповідачем у справі за адміністративним позовом, суд зазначає, що належним відповідачем може бути лише орган Національної поліції, від імені якого діяв співробітник поліції, і який є юридичною особою.
Суд звертає увагу на те, що органом Національної поліції у цьому випадку є Департамент патрульної поліції, тобто суб'єкт владних повноважень, від імені якого винесена постанова про накладення адміністративного стягнення, оскільки інспектор патрульної поліції є посадовою особою відповідного органу, який діє не як самостійний суб'єкт владних повноважень, а Управління патрульної поліції в м.Києві є лише територіальним підрозділом Департаменту патрульної поліції та не має статусу юридичної особи.
Таким чином, суд приходить до висновку, що інспектор патрульної поліції, який є посадовою особою відповідного органу та не діє як самостійний суб'єкт владних повноважень, а Управління патрульної поліції в м.Києві, яке є структурним підрозділом Національної поліції України, та не є юридичною особою, не може бути визначене в якості відповідача у даній справі.
Належним відповідачем є Департамент патрульної поліції (місто Київ, вул. Федора Ернста, буд. 3, код ЄДРПОУ 40108646).
Департамент патрульної поліції є юридичною особою публічного права, має самостійний баланс, рахунки в органах Державної казначейської служби України, має печатку із зображенням Державного Герба України, інші печатки, штампи, бланки зі своєю повною та скороченою назвою, необхідні для здійснення його поточної діяльності.
При цьому, суд зазначає, що відповідно до ч.3, 4, 5, 6 ст. 48 КАС України, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за з г о д о ю позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. У разі відмови у задоволенні позову до такого відповідача понесені позивачем витрати відносяться на рахунок держави. Під час вирішення питання про залучення співвідповідача чи заміну належного відповідача суд враховує, зокрема, чи знав або чи міг знати позивач до подання позову у справі про підставу для залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Після заміни сторони, залучення другого відповідача розгляд адміністративної справи починається спочатку.
Приймаючи до уваги, що інспектор патрульної поліції є посадовою особою відповідного органу, який діє не як самостійний суб'єкт владних повноважень, а від імені органу Національної поліції, а відповідач Управління патрульної поліції в м.Києві є структурним утворенням Національної поліції України, яке не має статусу юридичної особи, суд зазначає, що у даному випадку належним відповідачем є Департамент патрульної поліції.
Як зазначалося вище, ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 01.09.2022 позовну заяву ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в м. Києві в особі інспектора роти № 3, 1 батальйону патрульної поліції у м. Києві УПП, капітана поліції Печкара Сергія Миколайовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення було залишено без руху та запропоновано позивачу визначитися з належним відповідачем у справі.
08.09.2022 на адресу суду від позивача на виконання ухвали про залишення без руху
надійшла заява про усунення недоліків, у якій позивач просив вважати належним відповідачем по справі Управління патрульної поліції в м.Києві.
Крім того, відповідного клопотання до суду позивачем подано не було, ураховуючи, що позивач наполягав на задоволенні позову саме до вказаного ним відповідача, що, на думку суду, виключає можливість задоволення позову, пред'явленого до неналежного відповідача.
Враховуючи вищенаведене, оскільки інспектор патрульної поліції є посадовою особою відповідного органу, який діє не як самостійний суб'єкт владних повноважень, а від імені органу Національної поліції, а Управління патрульної поліції в м.Києві, яке є структурним підрозділом Національної поліції України, та не є юридичною особою, не може бути визначений в якості відповідача у даній справі, а належним відповідачем є Департамент патрульної поліції, при цьому, відповідного клопотання подано не було, що виключає можливість задоволення вимог про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в м. Києві про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, задоволенню не підлягає.
У зв'язку з відмовою у позові судові витрати позивачу не відшкодовуються.
Керуючись статтями 77, 160-163, 241-246, 257-262, 286, 293, 295 КАС України, суд
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Управління патрульної поліції в м. Києві (адреса місцязнаходження: м.Київ, вул.Святослава Хороброго, 9) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено 10.10.2022.
Суддя М.М. Ткач