Справа №705/2222/22
2/705/1693/22
14 листопада 2022 року м. Умань
Суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області Єщенко О.І., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
У червні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, в якому просила розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; судові витрати та витрати на правничу допомогу покласти на відповідача ОСОБА_2 .
В обґрунтування позову зазначила, що між нею та відповідачем 02.03.2019 було укладено шлюб в Уманському міськрайонному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, актовий запис № 116. Спільних дітей з відповідачем не мають. Стосунки з відповідачем почали складатися не кращим чином, у зв'язку з чим у них часто почали виникати сварки та скандали, які негативно позначилися на її здоров'ї. На примирення не згодна, оскільки усі можливості для збереження сім'ї вичерпано.
Ухвалою судді від 22.07.2022 у справі відкрите спрощене позовне провадження, а також роз'яснено відповідачу його право подати відзив на позовну заяву або пред'явити зустрічний позов до позивача у строк 15 днів з дня отримання копії ухвали судді про відкриття провадження у справі.
За зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідача направлялись ухвала про відкриття провадження та позовна заява з додатками, які повернулися з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання».
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а в даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
Отже, зважаючи на те, що судом вжито всіх можливих та розумних заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, та неподання у встановлений судом строк заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та/або клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін та/або письмового відзиву на позов, справа вирішується за наявними матеріалами відповідно до норми частини п'ятої статті 279 ЦПК України.
На підставі викладеного, судовий розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження на підставі наявних у суду матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти, відповідні їм правовідносини та дійшов таких висновків.
02 березня 2019 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 уклали шлюб, який зареєстрований в Уманському міськрайонному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, актовий запис № 116. Після реєстрації шлюбу прізвище чоловіка - ОСОБА_4 , дружини - ОСОБА_4 .
За змістом положень ч. 1 ст. 51 Конституції України, ч. 1 ст. 21, ч. 1 ст. 24 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
У ч. 3 ст. 56 СК України визначено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.
Згідно з ч. 2 ст. 104, ч. 3 ст. 105, ч. 1 ст. 110 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Судом встановлено, що сторони подружніх відносин не підтримують, спільного господарства не ведуть. Позивач наполягає на розірванні шлюбу з відповідачем, оскільки примирення подружжя неможливе, а подальше перебування у шлюбі суперечить її інтересам.
Оцінивши досліджені докази в їх сукупності, з'ясувавши фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, суд дійшов висновку, що шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підлягає розірванню, оскільки подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу є неможливим та суперечить інтересам позивача.
Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача сплаченого судового збору в сумі 992 грн 40 коп. та 5000 грн судових витрат на правову допомогу адвоката, суд враховує таке.
Згідно зі ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 992 грн 40 коп., таким чином, із відповідача на користь позивача слід стягнути вказану суму.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Згідно із ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження витрат на професійну правову допомогу позивачем не надано доказів про надання адвокатських послуг (правничої допомоги) та не надано документів, які б свідчили про оплату гонорару, розмір якого був визначений договором про надання правничої допомоги.
Таким чином, враховуючи ту обставину, що позивач не довела належними доказами понесення нею витрат на правову допомогу на підготовку справи до розгляду у розмірі 5000 грн, суд дійшов висновку про відсутність підстав для їх стягнення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 5, 12, 13, 76, 81, 89, 137, 141, 259, 263 - 265 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований 02.03.2019 в Уманському міськрайонному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, актовий запис № 116.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) гривні 40 копійок.
У частині вимог про стягнення витрат на правову допомогу відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Уманський міськрайонний суд Черкаської області протягом тридцяти днів з дня складення рішення суду.
Учасник справи, якому копія рішення суду не була вручена у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому копії рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 : АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків невідомий.
Суддя О.І.Єщенко