донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
22.08.2006 р. справа №40/411
Донецькій апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:
Скакуна О.А.
суддів
Колядко Т.М., Мирошниченка С.В.,
за участю представників сторін:
від позивача:
Жигулін В.Д. - за довір.,
від відповідача:
не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Донецької області м. Донецьк
на ухвалу господарського суду
Донецької області
від
16.06.2006 року
по справі
№40/411
за позовом
Відкритого акціонерного товариства "Сніжнянськхіммаш" м.Сніжне Донецької області
до
Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Донецької області м. Донецьк
про
визнання неправомірними дій Відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби Донецької області щодо закінчення виконавчого провадження по справі № 40/411
Ухвалою господарського суду Донецької області від 16.06.2006 року визнані неправомірними дії та бездіяльність Відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби Донецької області м. Донецьк (далі по тексту - ДВС) щодо неприйняття заходів по виконанню рішення господарського суду від 16.09.2003 року по справі № 40/411 за позовом відкритого акціонерного товариства "Сніжнянськхіммаш" м. Сніжне Донецької області (далі по тексту - Товариство) до ДВС про стягнення 5 647 грн. 92 коп.
Крім того, вищезгаданою ухвалою місцевий суд зобов'язав ДВС прийняти усі необхідні заходи по примусовому виконанню наказу по справі № 40/411 від 29.09.2003 року. Також цією ухвалою суд відмовив у задоволенні вимог стягувача щодо:- зміни боржника його правонаступником на Департамент державної виконавчої служби України та Держказначейством України у м. Києві; - щодо зміни порядку і способу виконання рішення шляхом накладення стягнення на грошові кошти з рахунків, на яких вони акумулюються та належать Департаменту державної виконавчої служби України. Також суд ухвалив надіслати на адресу Товариства оригінал наказу по справі № 40/411 від 29.09.2003 року щодо його подальшого виконання.
Ухвала місцевого суду обгрунтована посиланнями на ст. 129 Конституції України, ст. 3; ч. 3 ст. 11; п. 3 ч. 1 ст. 37; ч. 2 ст. 86 Закону України "Про виконавче провадження", Наказ Міністерства юстиції України № 1482 від 19.08.2005 року, Положення про державну виконавчу службу Автономної республіки Крим, міст Києва та Севастополя, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 03.08.2005 року № 711, та Положення про державну виконавчу службу у районах, містах (містах обласного значення) районах у містах, затвердженого наказом Департаменту державної виконавчої служби № 34/к від 22.09.2005 року та № 40/к від 29.09.2005 року.
ДВС не погодилось з ухвалою суду першої інстанції та звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржену ухвалу скасувати, як незаконну та необгрунтовану. Зокрема, заявник посилається на те, що місцевий суд при винесенні ухвали порушив норми матеріального права. На думку ДВС, боржник був ліквідований, а тому виконання наказу по справі № 40/411 від 29.09.2003 року у теперішній час неможливо. Крім того, відповідач послався на те, що господарський суд у оскарженій ухвалі дійшов суперечливих висновків, а тому надав невірну юридичну оцінку обставинам спору. У скарзі заявник навів також і інші заперечення, які на його думку, є підставою для скасування оскарженої ухвали.
Позивач відзив на апеляційну скаргу суду не надав, але у судовому засіданні проти її задоволення заперечував.
Розгляд справи відкладався з 08.08.2006 року на 22.08.2006 року для оголошення постанови. При цьому, представник ДВС у судове засідання 22.08.2006 року не прибув, незважаючи на те, що про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Представник позивача проти оголошення постанови у відсутності представника ДВС не заперечував. У зв'язку з цим судова колегія оголосила постанову у його відсутності .
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Донецький апеляційний господарський суд, -
Як вбачається з матеріалів справи, Товариство звернулось до господарського суду Донецької області в порядку ст. 1211 Господарського процесуального кодексу України зі скаргою щодо: визнання неправомірними дій відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби Донецької області, щодо закінчення останнім виконавчого провадження по справі № 40/411.
В подальшому позивач уточнив підстави скарги та остаточно просив господарський суд:
- визнати дії відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби Донецької області неправомірними;
- визнати бездіяльність відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби Донецької області у неприйнятті заходів щодо виконання рішення суду за вимогами законодавства неправомірною;
- зобов'язати відділ примусового виконання рішень державної виконавчої служби Донецької області прийняти усі необхідні заходи по примусовому виконанню рішення суду;
- здійснити заміну боржника його правонаступником, а саме: на Департамент державної виконавчої служби України та Державне казначейство України у м. Київ;
- змінити порядок та спосіб виконання рішення по справі, шляхом накладення стягнення на грошові кошти з рахунків, на яких вони акумулюються та належать Департаменту державної виконавчої служби України;
- надіслати на адресу органів прокуратури окрему ухвалу згідно вимог ст. 90 Господарського процесуального кодексу України, зазначивши в ній про умисне невиконання органами державної виконавчої служби рішення суду.
Скаргу мотивовано тим, що до наступного часу не виконано рішення суду першої інстанції від 16.09.2003 року по справі № 40/411 та дії відділу по виконанню рішень є неправомірними і не відповідають вимогам Закону України "Про виконавче провадження" та ст. 129 Конституції України.
Підставою виникнення спору стало те, що рішенням господарського суду Донецької області по справі № 40/411 від 16.09.2003 року з відповідача - відділу Державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції м. Донецьк на користь Товариства стягнуто суму спричиненої шкоди у розмірі 5 647 грн. 92 коп. та судові витрати.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 24.03.2004 року рішення місцевого суду від 16.09.2003 року було залишене без змін. Вищевказане рішення набрало чинності, тому на його підставі був виданий відповідний наказ.
Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обгрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.
Апеляційний суд, дослідивши наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності, а також враховуючи пояснення представників сторін, прийшов до висновку, що оскаржена ухвала підлягає частковій зміні, оскільки при її винесенні місцевий суд хоча і правильно оцінив всі обставини справи, проте допустив неточності в резолютивній її частині.
Суд першої інстанції правомірно у оскарженій ухвалі послався на норми чинного законодавства.
Нормами п. 3 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавче провадження підлягає закінченню, зокрема, у випадку ліквідації юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання їх обов'язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва.
Міністерство юстиції України прийняло наказ від 19.08.2005 року № 1482 про ліквідацію відділів державної виконавчої служби територіальних органів управління юстиції, а постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2005 року за № 711 затверджено Положення про Департамент державної виконавчої служби. Положення про державну виконавчу службу Автономної республіки Крим, міст Києва та Севастополя та Положення про державну виконавчу службу у районах, містах (містах обласного значення), районах у містах, затверджено відповідними наказами Департаменту державної виконавчої служби № 34/к від 22.09.2005 року та № 40/к від 29.09.2005 року.
Згідно пояснень представника ДВС у зв'язку з ліквідацією Відділу державної виконавчої служби всі незакінчені виконавчі провадження передані для подальшого провадження новоствореним державним виконавчим службам, якою у даному випадку є відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Донецької області м. Донецьк.
Відповідно до Конституції України та Конвенції про захист прав і основних свобод людини, до якої приєдналася Україна, ефективне виконання судових рішень є позитивним обов'язком держави, тому, враховуючи, що саме на новостворений орган державного управління - відділ примусового виконання рішень державної виконавчої служби Донецької області м. Донецьк покладені функції виконання судових рішень, підстави для закінчення виконавчого провадження відсутні.
Тому, судова колегія також вважає правильним висновок господарського суду про те, що реформування органів державної виконавчої служби та ліквідація в зв'язку з цим одного державного органу і створення замість нього іншого, з покладенням на останнього відповідних функцій не є підставою для закінчення виконавчого провадження по відшкодуванню збитків (шкоди), завданих неправомірними діями відділу державної виконавчої служби, що ліквідований.
На підставі вищевикладеного, судова колегія приходить до висновку, що згідно зі ст. 25 Господарського процесуального кодексу України, відділ Державної виконавчої служби Ворошилівського районного управління юстиції м. Донецьк підлягає заміні на відділ примусового виконання рішень державної виконавчої служби Донецької області м. Донецьк.
З врахуванням викладеного, відсутні підстави для надсилання наказу по справі № 40/411 від 29.09.2003 року на адресу ВАТ "Сніжнянськхіммаш", як визначив суд першої інстанції в пункті шостому резолютивної частини оскарженої ухвали, оскільки згаданий наказ підлягає виконанню відділом примусового виконання рішень державної виконавчої служби Донецької області м. Донецьк.
Виходячи з вищенаведеного, апеляційний суд вважає, що постанова державного виконавця підрозділу державної виконавчої служби Донецького обласного управління юстиції від 23.03.2006 року про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду № 40/411, виданого 29.09.2003 року підлягає скасуванню.
Що стосується відмови суду у задоволенні вимог позивача про залучення до участі в справі третіх осіб: Департаменту державної виконавчої служби України та Державного казначейства України у м. Київ, то апеляційна інстанція погоджується з цими висновками, оскільки вони є обгрунтованими.
Інші заперечення відповідача, які викладені у апеляційній скарзі та висловлені під час судового засідання, апеляційною інстанцією до уваги не приймаються, оскільки вони не спростовують висновки суду першої інстанції, що містяться в оскарженій ухвалі.
Враховуючи викладене, судова колегія вважає необхідним внести зміни та доповнення у резолютивну частину оскарженої ухвали, оскільки вони не суперечать висновкам господарського суду, зробленим в мотивувальній частині цієї ухвали, а тому вона скасуванню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, - Донецький апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Донецької області від 16.06.2006 року по справі № 40/411 - змінити.
Виключити з резолютивної частини ухвали пункт 6.
Доповнити резолютивну частину ухвали господарського суду Донецької області від 16.06.2006 року по справі № 40/411 наступними пунктами:
"4. Визнати правонаступником відділу Державної виконавчої служби Ворошилівського районного управління юстиції м. Донецьк - відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Донецької області м. Донецьк.
5. Скасувати постанову державного виконавця підрозділу державної виконавчої служби Донецького обласного управління юстиції від 23.03.2006 року про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду № 40/411, виданого 29.09.2003 року."
Пункти 4. та 5. резолютивної частини ухвали рахувати відповідно пунктом 6 та 7.
В іншій частині ухвалу господарського суду залишити без змін.
Головуючий Скакун О.А.
Судді: Колядко Т.М.
Мирошниченко С.В.
Надруковано: 5 прим.
1. позивачу
2. відповідачу
3 у справу
4 ДАГС
5 господарському суду