Справа № 132/2900/21
Ухвала
Іменем України
"19" жовтня 2022 р. м. Калинівка
Калинівський районний суд Вінницької області в складі:
головуючої судді: ОСОБА_1 ,
за участю секретаря: ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання захисника ОСОБА_3 -адвоката ОСОБА_4 про призначення додаткової автотехнічної і транспортно-трасологічної експертиз,у кримінальному провадженні, внесененому до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021020000000339 від 26.06.2021 року за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора: ОСОБА_5 ,
захисника: ОСОБА_4 ,
обвинуваченого: ОСОБА_3 ,
встановив:
В провадженні Калинівського районного суду Вінницької області перебуває кримінальне провадження № 12021020000000339 внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26 червня 2021 року за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Захисник ОСОБА_4 заявив клопотання про призначення у справі додаткової автотехнічної та транспортно-трасологічної експертиз, обгрунтовуючи його тим, що на досудовому слідстві постановою слідчого від 28.07.2021 було відмовлено в задоволенні клопотання сторони захисту про внесення до постанови слідчого від 23.07.2021 про призначення автотехнічної та транспортно-трасологічної експертиз додаткових запитань, які, на думку сторони захисту, мають істотне значення для встановлення усіх обставин справи, зокрема, для з'ясування механізму дорожньо-транспортної пригоди.
Ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 31.08.2021 було відмовлено в задоволенні скарги сторони захисту на постанову слідчого від 28.07.2021. У задоволенні клопотання захисту на проведення слідчого експерменту за участі водіїв автомоблія «Volvo» нз НОМЕР_1 ОСОБА_6 , «Volkswagen Polo» нз НОМЕР_2 ОСОБА_7 та інших свідків, досудовим слідством також відмовлено. Таким чином у задоволенні всіх клопотань сторони захисту, спрямованих на встановлення механізму дорожньо-транспортної пригоди досудовим слідством було відмовлено.
Також захисник зазначає, що у висновку експертного дослідження №ЕД19/106-21/9685-ФП від 09.11.2021 (фототехнічна експертиза), наданому на клопотання сторони захисту, містяться дані стосовно виявлення водієм ОСОБА_3 небезпеки для руху; вжиття ним заходів для недопущення виникнення ДТП; розташування автомобіля «ВАЗ 2108» стосовно елементів дороги в момент реагування ОСОБА_3 на зміну дорожньої обстановки.
Зокрема, експертом зазначено, що під час покадрового перегляду досліджуваних подій, на зображеннях відеозапису в передній лівій частині зображень, ззовні автомобіля спостерігається його проїзд по проїзній частині, поділену на смуги руху лініями горизонтальної дорожньої розмітки, а саме, наявність 1-ї смуги для зустрічного напрямку розташованої ліворуч від автомобіля. Слід також зазначити, що аналогічне положення автомобіля на проїзній частині (з наявною ліворуч смугою для зустрічного напрямку руху) спостерігається на певних кадрах і до моменту початку виконання відвороту керма праворуч водієм».
Тому, з урахуванням наведеного, а також доказів здобутих в ході судового розгляду, зокрема показань малолітнього потерпілого ОСОБА_8 , свідків, які не узгоджуються із схемою до протоколу огляду ДТП, механічними пошкодженнями на автомобілях причетних до ДТП, висновку фототехнічної експертизи, показань в судовому засіданні експертів ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , має місце суттєва неповнота досудового слідства, під час судового розгляду з'ясовані нові обставини, які необхідно дослідити експертни шляхом, а тому виникає необхідність у призначенні повторної автотехнічної та транспортно-трасологічної експертизи на вирішення якої слід поставити наступні питання:
1.Під яким кутом у момент первинного контакту по відношенню один до одного та елементів дороги знаходились автомобілі «ВАЗ 2108» д.н. НОМЕР_3 та «Volvo» д.н. НОМЕР_1 ?
2.В якому місці проїзної частини сталось зіткнення автомобілів «ВАЗ 2108» д.н. НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_3 та «Volvo» д.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_6 .?
3.Чи технічно спроможні показання водія автомобіля НОМЕР_1 про те, що він виявив небезпеку, тобто автомобіль «ВАЗ 2108» д.н. НОМЕР_3 на відстані 15-20 м та встиг відреагувати на неї, відвернув кермо праворуч?
4.Чи є об'єктивні дані про те, що первинне дотичне зіткнення автомобіля «ВАЗ 2108» д.н. НОМЕР_3 з автомобілем «Volvo» д.н. НОМЕР_1 відбулося передньою лівою частиною «ВАЗ 2108»?
5.Під яким кутом у момент зіткнення по відношенню один до одного та елементів дороги знаходились автомобілі «ВАЗ 2108» д.н. НОМЕР_3 та «Volkswagen Polo» д.н. НОМЕР_2 ?
6.Де сталось зіткнення автомобілів «ВАЗ 2108» д.н. НОМЕР_3 та «Volkswagen Polo» д.н. НОМЕР_2 ?
7.Чи є об'єктивні дані про те, що первинне зіткнення автомобіля «ВАЗ 2108» д.н. НОМЕР_3 з автомобілем «Volkswagen Polo» д.н. НОМЕР_2 відбулося переднім правим кутом «ВАЗ 2108»?
8.На якій відстані від місця зіткнення з автомобілем «Volvo» знаходився «ВАЗ 2108», коли водій ОСОБА_11 відреагував на небезпеку для руху та прийняв рішення уникнути зіткнення шляхом відвороту керма праворуч?
9.Чи мав водій ОСОБА_11 технічну можливість уникнути зіткнення шляхом застосування екстренного гальмування з моменту виникнення небезпеки для руху за умови, що швидкість автомобіля «Volvo», зі слів водія ОСОБА_12 , складала - 50-60 км/год, а швидкість «ВАЗ 2108» Капралюка орієнтотовно складала в межах 60 км/год?
10.Чи мали водії автомобілів «ВАЗ 2108» д.н. НОМЕР_3 та «Volvo» д.н. НОМЕР_1 технічну можливість уникнути зіткнення за умов, що момент небезпеки для обох водіїв виник за 15-20 м до місця зіткнення, при швидкості руху автомобіля «Volvo» д.н. НОМЕР_1 - 50-60 км/год, автомобіля «ВАЗ 2108» д.н. НОМЕР_3 - 70 або 100 км/год?
11.Чи вплинуло зіткнення автомобіля «ВАЗ 2108» д.н. НОМЕР_3 та «Volvo» д.н. НОМЕР_1 на зміну напрямку руху «ВАЗ 2108» д.н. НОМЕР_3 та виїзд його на зустрічну смугу руху?
12.Чи технічно спроможні показання водія автомобіля «Volkswagen Polo» д.н. НОМЕР_2 ОСОБА_7 стосовно того, що між автомобілем «Volkswagen Polo» д.н. НОМЕР_2 під його керуванням та автомобілем «Volvo» д.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_6 рухались, як мінімум, ще один або декілька невстановлених транспортних засобів, з урахуванням відстані між місцями зіткнення автомобілів «Volvo» та «Volkswagen Polo»?
13.Якими пунктами ПДР мали керуватись водії усіх причетних до ДТП автомобілів?
14.Дії якого з водіїв, з технічної точки зору, стали причиною виникнення даної ДТП?
Для експертного дослідження також зазначив у клопотанні вихідні дані.
Захисник ОСОБА_4 клопотання підтримав із наведених у ньому підстав, просив його задовольнити. Пояснив, що без дослідження кутів зіткнення транпсортних засобів та механічних ушкоджень транспортних засобів, визначення місця їх зіткнення та механізму ДТП у категоричній формі є неможливим. Оскільки відповіді на питання, які не були поставлені експерту, у цій частині вплинуть на висновки експертизи при вирішенні питань, на які експерт уже надав відповідь вважає, що в цілому повинна бути проведена додаткова експертиза. Сумніви у правильності у висновку експерта саме полягають у тому, що під час дослідження експертом не досліджувалися механічні ушкодження транспортних засобів, а тому вирішені питання повинні бути досліджені повторно.
Обвинувачений ОСОБА_3 підтримав свого захисника.
Прокурор ОСОБА_5 заперечив в задоволенні клопотання, зазначав, що допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_9 підтвердив висновки експертизи. У висновку експерта містяться відповіді на питання наведені у переліку захисника під порядковими номерами 2,3,6,9,10,13,14, які захисник просить поставити перед експертом у разі призначення судом додаткової експертизи. В свою чергу не можуть бути поставлені перед експертом питання, які наведені захисником у пунктах 8,11,12 переліку, оскільки по своїй суті, це фактично показання очевидців ДТП.
Що стосується посилання сторони захисту на висновок фототехнічної експертизи, то будучи допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_10 , на запитання прокурора: «Під яким кутом здійснювалася відеозйомка в салоні автомобіля та чи досліджувався останній кадр відеозйомки перед опущенням телефону донизу і що на ньому проглядається?», - експерт надавав відповідь, що ці питання ним не досліджувалися, а на запитання прокурора: «Чи можна по цих фотографіях дійти висновку, що автомомобіль «ВАЗ 2108» не перетинав роздільну смугу руху?», - експерт відповіді не дав, а відтак вказаний висновок експерта викликає сумнів.
Також заперечив щодо формулювання захистом вихідних даних у п. 22 свого клопотання щодо пошкоджень автомобіля «ВАЗ 2108», оскільки вони суперечать зібраним у справі доказам, у п. 25 клопотання щодо ушкодження автомобіля «Фольксваген» під кутом 90 градусів, оскільки під час досудового розслідування ці обставини не встановлювалися та у п. 27 клопотання зазначено, що свідок ОСОБА_7 повідомив, що рухався зі швидкістю 60 км/год, тоді як під час допиту у суді даний свідок показав, що швидкість його автомобіля складала близько 70 км/год
Таким чином, вказане клопотання сторони захисту слід вважати клопотанням про призначення повторної експертизи, а не додаткової експертизи. У задоволенні даного клопотання просив відмовити.
Потерпілі ОСОБА_13 , малолітній ОСОБА_8 , його законний представник, його мати ОСОБА_14 , в судове засідіння не з'явилися, надіслали до суду заяви про проведення судового засідання у їх відсутності.
Заслухавши сторони, дослідивши клопотання та матеріали провадження, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 242 КПК України експертиза проводиться експертом за зверненням сторони кримінального провадження або за дорученням слідчого судді чи суду, якщо для з'ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання.
Якщо висновок експерта буде визначено неповним або неясним, судом може бути призначена додаткова експертиза, яка доручається тому самому або іншому експерту (експертам).
Якщо висновок експерта буде визначено необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові (експертам).
Відповідно до ч. 1 ст. 332 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам за наявності підстав, передбачених ст. 242 цього Кодексу, тобто, для з'ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження.
Пунктом 1.2.14 розділу І Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 08.01.1998 року № 53/5 (у редакції наказу Мінюсту України від 26.12.2012 №1950/5) визначено, що згідно з процесуальним законодавством України експертами виконуються первинні, додаткові, повторні, комісійні та комплексні експертизи.
Первинною є експертиза, коли об'єкт досліджується вперше.
Додатковою є експертиза, якщо для вирішення питань щодо об'єкта, який досліджувався під час проведення первинної експертизи, необхідно провести додаткові дослідження або дослідити додаткові матеріли (зразки для порівняльного дослідження, вихідні дані тощо), які не були надані експертові під час проведення первинної експертизи.
Повторною є експертиза, під час проведення якої досліджуються ті самі об'єкти і вирішуються ті самі питання, що й при проведенні первинної (попередніх) експертизи (експертиз).
Аналогічне визначення цих понять міститься і в постанові Пленуму Верховного суду України від 30.05.1997 року № 8 (із змінами і доповненнями, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України від 25 травня 1998 року N 15) «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах».
Відповідно до пунктів 10, 11 постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 30.05.1997р. «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах», додаткова експертиза призначається після розгляду судом висновку первинної експертизи, коли з'ясується, що усунути неповноту або неясність висновку шляхом допиту експерта неможливо. Висновок визнається неповним, коли експерт дослідив не всі подані йому об'єкти чи не дав вичерпних відповідей на порушені перед ним питання. Неясним вважається висновок, який нечітко викладений або має невизначений, неконкретний характер. У випадках, коли виникає необхідність провести дослідження нових об'єктів або щодо інших обставин справи, суд призначає нову експертизу, яка не є додатковою. Повторна експертиза призначається, коли є сумніви у правильності висновку експерта, пов'язані з його недостатньою обґрунтованістю чи з тим, що він суперечить іншим матеріалам справи, а також за наявності істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи. Істотними можуть визнаватися, зокрема, порушення, які призвели до обмеження прав обвинуваченого чи інших осіб.
Відповідно до частин 2, 3, 7, 10 ст. 101 КПК України, кожна сторона кримінального провадження має право надати суду висновок експерта, який ґрунтується на його наукових, технічних або інших спеціальних знаннях. Висновок повинен ґрунтуватися на відомостях, які експерт сприймав безпосередньо або вони стали йому відомі під час дослідження матеріалів, що були надані для проведення дослідження. Експерт дає висновок від свого імені і несе за нього особисту відповідальність. Кожна сторона має право звернутися до суду з клопотанням про виклик експерта для допиту під час судового розгляду для роз'яснення чи доповнення його висновку. Незгода з висновком експерта повинна бути вмотивована. Необхідною умовою допустимості висновку експерта є дотримання процесуального порядку призначення і проведення експертизи, в.т.ч. має бути перевірена компетентність експерта. Експертну дослідженню можуть піддаватися лише об'єкти, котрі належним чином процесуально оформлені.
Як встановлено судом, в зазначеному кримінальному провадженні на підставі постанови старшого слідчого СУ ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_15 від 23.07.2021 було проведено судову автотехнічну, транспортно-трасологічну експертизу за результатами якої надано висновок №СЕ-19/102-21/11363-ІТ від 06.08.2021.
Допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_9 підтвердив правильність, обґрунтованість та повноту вищезазначеного висновку експертизи і, роз'яснюючи його, пояснив, що експертиза була проведена на підставі наданих слідчим вихідних даних, які були відображені у відповідній постанові, та отримані під час огляду місця ДТП, допиту свідків. Методики, які застосовувалися при проведенні експертного дослідження зазначені ним у вступній частині висновку.
У своєму висновку він дав відповіді на всі питання, які перед експертом поставив слідчий, зокрема щодо місця зіткнення транспортних засобів за участю яких сталася ДТП.
Такого висновку він дійшов на підставі слідової інформації, якої йому було достатньо і, яка містилася в протоколі огляду місця ДТП, схемі ДТП та наданих слідчим вихідних даних, зокрема, розташування транспортних засобів на одній смузі руху, де відбулося їх зіткнення, максимальний осип грунту (бруду) на цій смузі, відсутність слідів переміщення транспортних засобів. Оскільки слідчим перед ним не ставилося питання про визначення кутів первинного зіткнення автомобілів причетних до ДТП, дане питання ним не досліджувалося і огляд транспортних засобів ним не проводився. Тому, при необхідності ці кути зіткнення транспортних засобів експертним шляхом можливо встановити, однак, відповідаючи на уточнююче запитання головуючої зазначив, що встановлення експертним шляхом кутів первинного зіткнення автомобілів «ВАЗ 2108» і «Volvo», в підсумку не вплинуло б на його висновок щодо місця зіткнення транспортних засобів.
Крім того, у клопотанні сторона захисту посилається на висновок, проведеної за її клопотанням, фототехнічної експертизи від 09.11.2021 №ЕД19/106-21/9685-ФП, роз'яснення з приводу даного висновку були досліджені судом під час допиту експерта ОСОБА_10 у судовому засіданні.
Статтею 22 КПК України визначено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Відповідно до ч.1 ст.26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Згідно ст. 94 КПК України суд, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Пленум Верховного Суду України в постанові № 8 від 30.05.97 року «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» роз'яснив, що при дослідженні висновку експерта суди повинні виходити з того, що висновок експерта не має наперед встановленої сили та переваги над іншими джерелами доказів, підлягає перевірці й оцінці за внутрішнім переконанням суду, яке має ґрунтуватися на всебічному, повному й об'єктивному розгляді всіх обставин справи у сукупності.
Як встановлено, жодних даних, які б свідчили про необґрунтованість висновків судової автотехнічної, транспортно-трасологічної експертизи №СЕ-19/102-21/11363-ІТ від 06.08.2021, на які посилається сторона захисту, або таких, які б викликали сумніви в їх правильності, матеріали справи не містять. Висновки проведеної експертизи є достатньо обґрунтованими, логічними та об'єктивними, надані в межах компетенції експерта, істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи не встановлено, а тому не має підстав для проведення повторної або додаткової судової автотехнічної експертизи. Також відсутні підстави для проведення первинної експертизи, оскільки не здобуто нових вихідних даних, а вихідні дані, які просить сторона захисту врахувати у разі задоволення клопотання, взяті із дослідницької частини висновку експерта від 06.08.2021 №СЕ-19/102-21/11363-ІТ .
З огляду на вище викладене та, враховуючи, що у даному кримінальному провадженні вже проводилася експертиза з означених питань, досліджені інші докази, а оцінка їх висновків, показань, наданих в судовому засіданні, є, на ряду з іншими, окремими самостійними джерелами доказів, суд не вбачає підстав для задоволення заявленого клопотання.
Також суд наголошує, що в силу вимог ч. 1 ст. 318 КПК України, судовий розгляд має бути проведений і завершений протягом розумного строку, а призначення експертизи без достатніх на те підстав призведе до невиправданої тяганини та порушення прав і законних інтересів учасників кримінального провадження.
Керуючись ст. 23, 242, 332, 350, 371, 372 КУП України, суд
ухвалив:
У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про призначення у кримінальному проваджені, внесененому до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021020000000339 від 26.06.2021 року за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України додаткової автотехнічної і транспортно-трасологічної експертиз, відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає, однак заперечення проти такої ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення по суті.
Повний текст ухвали виготовлено 24.10.2022
Суддя ОСОБА_1