(в порядку ухвалення додаткового рішення)
14 листопада 2022 року м. Київ
Унікальний номер справи № 824/32/22
Провадження № 22-з/824/813/2022
Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Левенця Б.Б.
за участю секретаря судового засідання - Гаврюшенко К.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника BRV TRAIDE s.r.o. (Словацька Республіка) - адвоката Іваненка Михайла Анатолійовича про ухвалення додаткового рішення у справі за заявою BRV TRAIDE s.r.o. (Словацька Республіка) про визнання та надання дозволу на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 20 грудня 2021 року у справі № 156/2021 за позовом BRV TRAIDE s.r.o. (Словацька Республіка) до Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «ЕНЕРГОАТОМ» в особі відокремленого підрозділу «Централізовані закупівлі» про стягнення заборгованості, -
Рішенням Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 20 грудня 2021 року у справі № 156/2021 стягнуто з Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «ЕНЕРГОАТОМ» в особі відокремленого підрозділу «Централізовані закупівлі» (код ЄДРПОУ: 26251923, місцезнаходження: Україна, 01054, м. Київ, вул. Франка Івана, буд. 31) на користь BRV TRAIDE s.r.o. (ідентифікаційний номер: 48175463; юридична адреса: Slovak Republic, 811 01, Bratislava, Spitalska str. 53 ) 58 278,84 євро - заборгованості, 847,84 євро - трьох процентів річних, нарахованих за період 27 травня 2021 року по 19 листопада 2021 року, 4 218,45 євро - на відшкодування витрат з арбітражного збору, 3 000,00 євро - на відшкодування витрат на правову допомогу, а разом 66 345,13 євро, а також три проценти річних, що нараховуються на несплачену суму заборгованості кожного дня, починаючи з 20 листопада 2021 року, до моменту сплати суми заборгованості у повному обсязі за наступною формулою: сума заборгованості ? 3 % : на кількість днів у відповідному році (365/366) ? на кількість днів прострочення. Відмовлено у задоволенні позовної вимоги про стягнення трьох процентів річних у сумі 402,35 євро у зв'язку з її необґрунтованістю з покладенням на позивача арбітражного збору у сумі 28,88 євро (т. 1 а.с. 5-27).
07 лютого 2022 року представник BRV TRAIDE s.r.o. (Словацька Республіка) - адвокат Іваненко М.А. подав до суду заяву про визнання та надання дозволу на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 20 грудня 2021 року у справі № 156/2021 за позовом BRV TRAIDE s.r.o. (Словацька Республіка) до Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «ЕНЕРГОАТОМ» в особі відокремленого підрозділу «Централізовані закупівлі» про стягнення заборгованості (т. 1 а.с. 1-4).
Ухвалою Київського апеляційного суду від 03 жовтня 2022 року заяву BRV TRAIDE s.r.o. (Словацька Республіка) - задоволено.
Визнано і надано дозвіл на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 20 грудня 2021 року у справі № 156/2021 за позовом BRV TRAIDE s.r.o. (Словацька Республіка) до Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «ЕНЕРГОАТОМ» в особі відокремленого підрозділу «Централізовані закупівлі» про стягнення заборгованості.
Видано виконавчий лист на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 20 грудня 2021 року у справі № 156/2021 за позовом BRV TRAIDE s.r.o. (Словацька Республіка) до Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «ЕНЕРГОАТОМ» в особі відокремленого підрозділу «Централізовані закупівлі» про стягнення з Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «ЕНЕРГОАТОМ» в особі відокремленого підрозділу «Централізовані закупівлі» (код ЄДРПОУ: 26251923, місцезнаходження: Україна, 01054, м. Київ, вул. Франка Івана, буд. 31) на користь BRV TRAIDE s.r.o. (ідентифікаційний номер: 48175463; юридична адреса: Slovak Republic, 811 01, Bratislava, Spitalska str. 53 ) 58 278,84 євро - заборгованості, 847,84 євро - трьох процентів річних, нарахованих за період 27 травня 2021 року по 19 листопада 2021 року, 4 218,45 євро - на відшкодування витрат з арбітражного збору, 3 000,00 євро - на відшкодування витрат на правову допомогу, а разом 66 345,13 євро, а також три проценти річних, що нараховуються на несплачену суму заборгованості кожного дня, починаючи з 20 листопада 2021 року, до моменту сплати суми заборгованості у повному обсязі за наступною формулою: сума заборгованості ? 3 % : на кількість днів у відповідному році (365/366) ? на кількість днів прострочення.
Стягнуто з Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «ЕНЕРГОАТОМ» в особі відокремленого підрозділу «Централізовані закупівлі» (код ЄДРПОУ: 26251923, місцезнаходження: Україна, 01054, м. Київ, вул. Франка Івана, буд. 31) на користь BRV TRAIDE s.r.o. (ідентифікаційний номер: 48175463; юридична адреса: Slovak Republic, 811 01, Bratislava, Spitalska str. 53 ) - 1 240,50 грн. судового збору, сплаченого за подання заяви про визнання та надання дозволу на примусове виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу (т. 2 а.с. 82-87).
18 жовтня 2022 року представник BRV TRAIDE s.r.o. (Словацька Республіка) - адвокат Іваненко М.А. подав до Київського апеляційного суду заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій просив стягнути з Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «ЕНЕРГОАТОМ» в особі відокремленого підрозділу «Централізовані закупівлі» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000 Євро, при вирішенні питання про розподіл судових витрат просив врахувати недобросовісну поведінку боржника і намагання стягувача врегулювати спір (т. 2 а.с. 90-104).
В обґрунтування вимог заяви посилався на те, що у заяві про визнання та надання дозволу на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 20 грудня 2021 року у справі № 156/2021 було надано розрахунок судових витрат, які стягувач несе на правову допомогу у розмірі 8 000 Євро, а також додатково гонорар успіху у розмірі 5 % від суми арбітражного рішення. Вказував, що часові витрати на супровід даної справи становили понад 90 годин. Під час розгляду справи представником стягувача було подано докази, які підтверджують розмір витрат на правничу допомогу, які також були надіслані на адресу боржника. Звертав увагу на те, що боржник недобросовісно користувався своїми процесуальними правами з метою затягування розгляду даної справи, що на його думку має бути враховано при розподілі судових витрат.
У судовому засіданні представник BRV TRAIDE s.r.o. (Словацька Республіка) - адвокат Іваненко М.А. підтримав подану заяву і просив її задовольнити. Представник боржника - Мітічкін А.С. заперечував проти задоволення заяви і просив відмовити в її задоволенні з підстав необґрунтованості і не співмірності заявлених витрат на правничу допомогу, у т.ч. порівняно з розміром, який був задоволений судом (МКАС) під час розгляду заяви по суті спору. Повноваження представника Мітічкіна А.С. підтверджуються за витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та має право вчиняти дії від імені вищезазначеної юридичної особи, у т.ч. підписувати договори тощо (самопредставництво у судах з усіма правами учасника справи, (зокрема, засвідчення копій документів), крім визнання, відмови, відкликання позовних вимог, заяв, скарг, підписання мирової угоди, заяви про примирення сторін) - представник (т. 2 а.с. 108-115).
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи заяви, суд дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Частиною 3 ст. 270 ЦПК України визначено, що суд, який ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
При цьому склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат (позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена в постанові від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16).
Враховуючи ст. 28 Правил адвокатської етики необхідно дотримуватись принципу «розумного обґрунтування» розміру оплати юридичної допомоги. Цей принцип набуває конкретних рис через перелік певних факторів, що мають братись до уваги при визначенні розміру оплати: обсяг часу і роботи, що вимагається для адвоката, його кваліфікацію та адвокатський досвід, науково-теоретична підготовка.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.
За висновком, викладеним у пункті 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Аналіз зазначеної постанови свідчить про те, що вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має пересвідчитись що заявлені витрати є співмірними зі складністю справи, а наданий адвокатом обсяг послуг і витрачений час на надання таких послуг відповідають критерію реальності таких витрат. Також суд має врахувати розумність розміру витрат на професійну правничу допомогу та чи не буде їх стягнення становити надмірний тягар для іншої сторони.
Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність». У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.
У постанові від 08 квітня 2020 року у справі №306/1198/17 Верховний Суд зазначив, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»). Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.
Процесуальними нормами встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів.
Обов'язковим переліком документів на підтвердження відповідних витрат, незалежно від юрисдикції спору, є: договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.); розрахунок наданих послуг з їх детальним описом; документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, тощо) (висновки, викладені Верховним Судом у постановах у справах № 821/227/17, № 726/549/19, № 810/3806/18).
З матеріалів справи вбачається, що у заяві про визнання та надання дозволу на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 20 грудня 2021 року у справі № 156/2021 адвокат Іваненко М.А. просив стягнути з боржника витрати на правничу допомогу у розмірі 11 330 Євро (т. 1 а.с. 1-4).
На підтвердження своїх повноважень адвокат Іваненко М.А. долучив до заяви ордер на надання правничої (правової) допомоги, договір № 29/04/21 про надання правової допомоги від 29 квітня 2021 року, укладений між АО «Конвента Лігал» та BRV TRAIDE s.r.o. (Словацька Республіка), та додаткову угоду № 7 до вказаного договору від 05 січня 2022 року (т. 1 а.с. 31-37).
Згідно п. 2.1.1 додаткової угоди № 7 сторони домовились, що АО «Конвента Лігал» надає клієнту наступну правову допомогу: представництво інтересів клієнта у Київському апеляційному суді щодо визнання та надання дозволу на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 20 грудня 2021 року у справі № 156/2021.
Згідно з п. 3.1 додаткової угоди № 7 сторони домовились, що загальна вартість послуг, передбачених п. 2.1.1 даної додаткової угоди, становить 8 000 Євро та їх оплата здійснюється наступним чином: 4 000 Євро сплачується шляхом передоплати до винесення ухвали Київського апеляційного суду за результатом розгляду справи, та решта 4 000 Євро сплачується клієнтом після винесення зазначеної ухвали Київського апеляційного суду.
Пунктом 3.3 додаткової угоди № 7 сторони передбачили, що гонорар сплачується на підставі відповідного рахунку, надісланого АО «Конвента Лігал» на адресу клієнта, протягом 5 днів з дня отримання рахунку. Сума до сплати визначається у гривні на підставі курсу НБУ на день виставлення рахунку. Оплата проводиться на банківський рахунок.
При цьому, у заяві про ухвалення додаткового рішення адвокат Іваненко М.А. просив стягнути 8 000 Євро витрат на правничу допомогу та повідомляв, що відмовляється від стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 5 % від суми арбітражного рішення (гонорару успіху).
На підтвердження сплати стягувачем BRV TRAIDE s.r.o. (Словацька Республіка) за правничу допомогу 4 000 Євро на рахунок АО «Конвента Лігал» надано інвойс № 116/02/22 від 09 лютого 2022 року, витяг з рахунку, та акт приймання-передачі наданих послуг від 17 червня 2022 року (т. 1 а.с. 195-198).
У акті приймання-передачі наданих послуг від 17 червня 2022 року зазначено, що BRV TRAIDE s.r.o. (Словацька Республіка) надано наступну правову допомогу:
- підготовка та направлення вимоги стосовно виконання рішення арбітражного суду;
- аналіз арбітражного рішення;
- повідомлення клієнта про процедуру розгляду заяви про визнання та надання дозволу на виконання рішення арбітражного суду;
- пошук та аналіз судової практики;
- підготовка заяви про визнання та надання дозволу на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 20 грудня 2021 року у справі № 156/2021;
- моніторинг статусу заяви у суді;
- підготовка та участь у судових засіданнях;
- ознайомлення з матеріалами справи;
- консультування клієнта стосовно ризиків і перспектив оскарження рішення арбітражного суду;
- підготовка заперечень на заяву про зупинення провадження у справі;
- підготовка пояснень щодо заперечень на заяву про визнання та надання дозволу на виконання арбітражного рішення.
Також до заяви про ухвалення додаткового рішення було надано докази сплати стягувачем BRV TRAIDE s.r.o. (Словацька Республіка) другої частини витрат за правничу допомогу - 4 000 Євро на рахунок АО «Конвента Лігал», а саме інвойс № 116_2/10/22 від 03 жовтня 2022 року, витяг з рахунку (т. 2 а.с. 96).
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 137 ЦПК України).
Згідно з ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Крім того, зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи (аналогічна правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19).
У запереченнях на заяву про визнання та надання дозволу на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 20 грудня 2021 року у справі № 156/2021 директор Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «ЕНЕРГОАТОМ» в особі відокремленого підрозділу «Централізовані закупівлі» Дорошенко О.М. заперечував щодо стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 11 330 Євро. В обґрунтування заперечень зазначав, що заява не потребувала значних зусиль у її підготовці, оскільки дублює зміст рішення арбітражного суду та норми процесуального права. Дана справа не потребує значних професійних зусиль у доведенні обставин, про які йдеться у заяві, тому не є справою значної складності. Стягувач не наводив детального опису проведених робіт та витраченого на це часу, при цьому обсяг наданих адвокатом послуг за своїм об'ємом є неспівмірним з заявленими ним вимогами (т. 1 а.с. 109-122).
Доводи представника заявника, що директор Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «ЕНЕРГОАТОМ» в особі відокремленого підрозділу «Централізовані закупівлі» - Дорошенко О.М. не мав повноважень подавати заяву(заперечення) у т.ч. щодо витрат на правничу допомогу, суд визнав неспроможними і відхилив, оскільки за витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Дорошенко О.М. вказаний в переліку осіб, який має право вчиняти дії від імені вищезазначеної юридичної особи, у т.ч. підписувати договори тощо (самопредставництво у судах з усіма правами учасника справи, визначеними законодавством) - представник (т. 2 а.с. 108-115).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України» заява №19336/04, від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95), від 06 липня 2015 року у справі «Заїченко проти України» (п.131), зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц, постановах Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі №742/2585/19, від 03 лютого 2021 року у справі №522/24585/17.
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Так, відповідно до статті 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Заявником не наведено опису проведених робіт та витраченого на це часу, що не дозволяє визначити, чи є заявлені позивачем витрати на правову допомогу обґрунтованими. При цьому, заява про визнання і надання дозволу на виконання рішенням МКАС не потребувала значних зусиль у її підготовці, оскільки фактично дублює зміст рішення арбітражного суду та норми процесуального права, з посиланням на які заявник просив заяву задовольнити, а тому справа не є справою значної складності і не потребувала значних професійних зусиль у доведенні обставин, про які йдеться у заяві.
Врахувавши вищевказане, суд погодився з запереченнями і доводами боржника щодо завищеної суми витрат на правничу допомогу, оскільки такий розмір не відповідає складності справи, наданому адвокатом обсягом послуг в суді та не відповідає критерію розумності.
Беручи до уваги складність справи, обсяг та час необхідний для виконання адвокатом, який надавав професійну правничу допомогу стягувачу робіт, обсяг фактично виконаної адвокатом послуг, суд дійшов висновку про доведеність понесених BRV TRAIDE s.r.o. (Словацька Республіка) витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 1500 Євро.
Витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1500 Євро суд вважає співмірними зі складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг у суді, відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру та є пропорційними до предмета спору.
Посилання в заяві про ухвалення додаткового рішення на високі професійні досягнення і кваліфікацію представника - адвоката Іваненка М.А. суд не бере до уваги, оскільки вказане посилання не має правового значення для відшкодування у цій справі витрат, які пов'язані з наданням правничої допомоги адвоката.
З огляду на вищезазначене, оскільки витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції доведені, суд дійшов висновку про стягнення 1500 Євро витрат на професійну правничу допомогу з Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «ЕНЕРГОАТОМ» в особі відокремленого підрозділу «Централізовані закупівлі» на користь BRV TRAIDE s.r.o. (Словацька Республіка).
Керуючись ст.ст.133, 137, 268, 270 ЦПК України, -
Заяву представника BRV TRAIDE s.r.o. (Словацька Республіка) - адвоката Іваненка Михайла Анатолійовича про ухвалення додаткового рішення - задовольнити частково.
Стягнути з Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «ЕНЕРГОАТОМ» в особі відокремленого підрозділу «Централізовані закупівлі» (код ЄДРПОУ: 26251923, місцезнаходження: Україна, 01054, м. Київ, вул. Франка Івана, буд. 31) на користь BRV TRAIDE s.r.o. (ідентифікаційний номер: 48175463; юридична адреса: Slovak Republic, 811 01, Bratislava, Spitalska str. 53 ) - 1500 Євро витрат на правничу допомогу за подання заяви про визнання та надання дозволу на примусове виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу.
Ухвала суду може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Ухвала суду, якщо вона не була оскаржена в апеляційному порядку, набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.
У разі подання апеляційної скарги ухвала суду набирає законної сили після розгляду справи судом апеляційної інстанції.
Повний текст ухвали складено: 14 листопада 2022 року.
Суддя _________________ Б.Б. Левенець