03680 м. Київ , вул. Солом'янська, 2-а
Апеляційне провадження № 22-ц/824/11466/2022
11 листопада 2022 року м. Київ
справа № 761/24136/15-ц
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді-доповідача Ящук Т.І.,
суддів Махлай Л.Д., Немировської О.В.
перевіривши матеріали апеляційної скарги Міністерства юстиції України в особі Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в інтересах державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Мурихіна Сергія Володимировича на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 04 лютого 2022 року у справі за скаргою ОСОБА_1, заінтересована особа - Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) на дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Мурихіна Сергія Володимировича,
встановив:
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 04 лютого 2022 року задоволено скаргу у даній справі.
Визнано протиправним та скасовано рішення державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Мурихіна Сергія Володимировича від 27 вересня 2021 року у формі повідомлення про повернення стягувачу без прийняття до виконання виконавчого листа у справі №761/24136/15-ц, виданого 20 вересня 2021 року Шевченківським районним судом міста Києва.
Зобов'язано Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України прийняти до виконання виконавчий лист від 20 вересня 2021 року у справі №761/24136/15-ц, та відкрити відповідне виконавче провадження за цим виконавчим листом.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Не погоджуючись з ухвалою, 21 вересня 2022 року представник Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України - Колесник А.С. подала апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 28 вересня 2022 року витребувано з Шевченківського районного суду м. Києва матеріали цивільної справи № 761/24136/15-ц.
17 жовтня 2022 року матеріали цивільної справи № 761/24136/15-ц надійшли до суду апеляційної інстанції.
Обґрунтовуючи поважність пропуску строку на апеляційне оскарження представник посилається на те, що Відділу правового забезпечення Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо оскаржуваної ухвали стало відомо 13 вересня 2022 року, про що свідчить картка внутрішнього документу, оскільки надійшла службова записка щодо апеляційного оскарження ухвали.
Крім того, представник скаржника посилається на те, що Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Також, зазначає, що співробітники та уповноважені представники заінтересованої особи були вимушені тимчасово покинути робочі місця та виїхати за межі міста Києва, залишивши усі оригінали та копії документів, письмові докази та офісне обладнання в офісі у м. Києві, а тому повноцінно виконувати свої повноваження, у тому числі в дистанційному режимі, не мали ні технічної, ні фізичної можливості. Звертає увагу суду на рекомендації Ради Суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану, згідно з якими процесуальні строки по можливості продовжуються щонайменше до закінчення воєнного стану.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 28 вересня 2022 року апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали - для подання обґрунтованої заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних причин для поновлення строку на апеляційне оскарження.
Залишаючи апеляційну скаргу без руху, суд посилався на те, що Указ Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24 лютого 2022 року продовжує свою дію і на даний час, у зв'язку з чим посилання представника скаржника на відсутність технічної та фізичної можливості повноцінно виконувати свої повноваження, у тому числі дистанційно через оголошення в Україні воєнного стану, не може розцінюватися як поважна причина пропуску строку, оскільки копію оскаржуваної ухвали судом було надіслано на офіційну електронну адресу скаржника та доставлено до скриньки 30 травня 2022 року.
Воєнний стан є поважною причиною пропуску строків, утім оцінка причин пропуску строку є індивідуальною, у межах справи, яка розглядається. Представником скаржника не вказано конкретних обставин, які унеможливлювали подання апеляційної скарги або підтверджували наявність перешкод у поданні апеляційної скарги та не наведено обґрунтованих доводів щодо неможливості протягом розумного строку після отримання копії ухвали 30 травня 2022 року подати апеляційну скаргу, в тому числі засобами електронного зв'язку.
08 листопада 2022 року представник Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України - Колесник А.С. засобами електронного зв'язку подала клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Обґрунтовуючи поважність пропуску строку на апеляційне оскарження посилається на те, що апеляційним судом в ухвалі від 28.10.2022 не вказано, на яку саме електронну пошту було надіслано лист державному виконавцю, тоді як офіційною електронною адресою державного виконавця є ІНФОРМАЦІЯ_1. Звертає увагу, що скаргу було подано на дії державного виконавця, а рішення щодо державного виконавця та відділу примусового виконання рішень, а тому і було скеровано апеляційну скаргу відділом правового забезпечення Департаменту ДВС в якості представника інтересів Відділу. Оскільки таке рішення не надходило саме до Відділу, а про існування такого рішення стало відомо після надходження службової записки від 13.09.2022, просить визнати причини пропуску строку поважними та поновити строк на апеляційне оскарження.
Однак, зазначені обставини не можуть бути визнані судом поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення, враховуючи наступне.
Згідно зі статтею 129 Конституції України та статей 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Водночас таке право не є абсолютним і з метою забезпечення належного здійснення правосуддя та дотримання, зокрема, принципу правової визначеності, підлягає певним обмеженням.
Відповідно до ч.1, 2 ст. 354 ЦПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: зокрема, на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Частиною 1 статті 127 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження повинно містити обґрунтування причин поважності пропуску цього строку та зазначення доказів на підтвердження таких причин.
Поважними причинами пропуску процесуального строку вважаються такі обставини, за яких своєчасне пред'явлення скарги стає неможливим або утрудненим, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, що не залежать від волі особи.
Лише наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку з поважних причин.
Саме на скаржника покладено обов'язок доведення наявності в нього об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав на оскарження судового рішення.
З матеріалів справи вбачається, що оскаржувана ухвала постановлена Шевченківським районним судом м. Києва 04 лютого 2022 року, дата складання повного тексту ухвали судом не зазначена.
В судовому засіданні 04 лютого 2022 року під час проголошення ухвали був присутній скаржник - ОСОБА_1 , державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Мурихін С.В. та заінтересована особа (боржник за виконавчим документом) Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) у судове засідання не з'явилися, будучи належним чином повідомлені про час та місце слухання справи, явку повноважних представників не забезпечили.
Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 04 лютого 2022 року надіслано судом до реєстру 23 травня 2022 року, оприлюднено 25 травня 2022 року.
Відповідно до довідок про доставку електронного листа, судом було надіслано копію ухвали Шевченківського районного суду від 04 лютого 2022 року на офіційну електронну адресу державного виконавцям: ІНФОРМАЦІЯ_1, яку доставлено до електронної скриньки 30 травня 2022 року о 18 год. 37 хв. (а.с.44), а також на офіційну електронну адресу Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ): dvs_kiev@ki.minjust.gov.ua., яку доставлено до електронної скриньки 30 травня 2022 року о 18 год. 45 хв. (а.с.45).
Згідно з ч.3 ст. 272 ЦПК України, учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
Згідно з ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.
У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.
Якщо учасник судового процесу повідомляє суду номери телефонів і факсів, адресу електронної пошти або іншу аналогічну інформацію, він повинен поінформувати суд про їх зміну під час розгляду справи.
Положення частини першої цієї статті застосовуються також у разі відсутності заяви про зміну номерів телефонів і факсів, адреси електронної пошти, які учасник судового процесу повідомив суду.
Враховуючи те що, апеляційна скарга подана Міністерством юстиції України в особі Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в інтересах державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Мурихіна С.В., посилання представника скаржника про те, що копія оскаржуваної ухвали не надходила саме до Відділу, є необґрунтованими, оскільки судом першої інстанції 30 травня 2022 року було надіслано копію оскаржуваної ухвали саме на офіційну електронну адресу державного виконавця: ІНФОРМАЦІЯ_1., який є працівником Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.
При цьому, у клопотанні про поновлення строку представник скаржника зазначає, що офіційною електронною адресою державного виконавця Мурихіна С.В. є ІНФОРМАЦІЯ_1, саме на яку і було надіслано копію оскаржуваної ухвали 30 травня 2022 року судом першої інстанції.
Крім того, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому продовжено і діє на даний час.
Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Статтею 64 Конституції України, в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції.
Згідно зі ст. 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів.
Отже, за змістом вищевказаних норм, право людини на судовий захист не може бути обмежене, тому суди під час воєнного стану працюють у штатному режимі з певними обмеженнями.
Разом з тим, саме по собі введення воєнного стану на території всієї держави, який продовжений і на теперішній час, без посилання на конкретні обставини, які були об'єктивно непереборними, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливили або ускладнили можливість саме скаржнику своєчасному зверненню до суду у визначений законом строк, не може бути безумовною підставою для поновлення строку.
Тому, посилання представника скаржника на відсутність можливості повноцінно виконувати свої повноваження, у тому числі дистанційно через оголошення в Україні воєнного стану, не може розцінюватися як поважна причина пропуску строку, оскільки копію оскаржуваної ухвали судом було надіслано на офіційну електронну адресу скаржника та доставлено до скриньки 30 травня 2022 року.
Воєнний стан є поважною причиною пропуску строків, утім оцінка причин пропуску строку є індивідуальною, у межах справи, яка розглядається. Представником скаржника не вказано конкретних обставин, які унеможливлювали подання апеляційної скарги або підтверджували наявність перешкод у поданні апеляційної скарги та не наведено обґрунтованих доводів щодо неможливості протягом розумного строку після отримання копії ухвали 30 травня 2022 року подати апеляційну скаргу, в тому числі засобами електронного зв'язку.
Однак, з апеляційною скаргою представник скаржника звернувся лише 21 вересня 2022 року, пропустивши строк, встановлений ст. 354 ЦПК України.
Відповідно до висновку Верховного Суду про відсутність правових підстав для поновлення строку на оскарження, викладеного в ухвалі від 05 серпня 2022 року у справі № 201/5579/20, посилання заявника на опублікування Радою суддів України рекомендацій від 02 березня 2022 року щодо роботи судів в умовах воєнного стану суд оцінює критично, оскільки сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не може бути безумовною підставою для поновлення строку на касаційне оскарження, адже такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану і унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку. На такі обставини позивач не вказує, зазначає лише про рекомендації Ради суддів України щодо можливості продовження процесуальних строків щонайменше до закінчення воєнного стану.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в ухвалах від 29 серпня 2022 року у справі № 127/2897/13, від 09 серпня 2022 року у справі № 208/5423/19.
Враховуючи викладене, заява про поновлення строку не містить поважних та обґрунтованих підстав, які б свідчили про наявність об'єктивно непереборних обставин, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану і унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку, тому підстави для поновлення строку відсутні.
На будь-які інші поважні причини пропуску строку, представник скаржника не посилався.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (справа «Олександр Шевченко проти України» від 26 квітня 2007 року, справа «Трух проти України» від 14 жовтня 2003 року).
При цьому складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. Європейський суд з прав людини зазначає, що сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства (рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Дія 97» проти України від 21 жовтня 2010 року).
У справі «Устименко проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що сама концепція «поважних причин» не є чіткою, тому для національних судів ще важливішим було вказати причини свого рішення про поновлення пропущеного строку і відновлення провадження у справі заявника.
Отже, безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зазначена конвенційна норма зобов'язує щоб судові процедури були справедливі для обох сторін справи.
Європейський суд з прав людини зауважив, що право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги, оскільки за своєю природою це право вимагає регулювання з боку держави, яка щодо цього користується певними межами самостійного оцінювання (MPP GOLUB v. UKRAINE, № 6778/05, єспл, від 18 жовтня 2005 року). Норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (PERETYAKA AND SHEREMETYEV v. UKRAINE, № 17160/06 та № 35548/06, § 34, ЄСПЛ, від 21 грудня 2010 року).
Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 358 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо, зокрема, наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
За таких обставин у відкритті апеляційного провадження слід відмовити.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 358 ЦПК України,
ухвалив:
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Міністерства юстиції України в особі Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в інтересах державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Мурихіна Сергія Володимировича на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 04 лютого 2022 року у справі за скаргою ОСОБА_1, заінтересована особа - Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) на дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Мурихіна Сергія Володимировича.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її складення.
Суддя - доповідач: Ящук Т.І.
Судді: Махлай Л.Д.
Немировська О.В.