Справа № 759/18880/21
№ апеляційного провадження: 22-ц/824/10289/2022
Головуючий у суді першої інстанції: Кириленко Т.В.
Доповідач у суді апеляційної інстанції:Семенюк Т.А.
10 листопада 2022 Київський апеляційний суд у складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого судді - Семенюк Т.А.,
Суддів - Рейнарт І.М., Кирилюк Г.М.,
перевіривши виконання вимог ст. ст. 354, 356, 357 ЦПК України за апеляційною скаргою Шнайдера Сергія Володимировича в інтересах ОСОБА_2 на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 29 листопада 2021 року в справі за позовом ОСОБА_2 до Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про повернення коштів, стягнутих у якості виконавчого збору та зобов'язання вчинити дії,-
Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 29 листопада 2021 року в задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду, 16 серпня 2022 року Шнайдер С.В. в інтересах ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, вважаючи, що при ухваленні оскаржуваного рішення судом порушено норми процесуального та матеріального права, не враховано обставини, які мають суттєве значення для справи.
В апеляційній скарзі апелянт заявив клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Святошинського районного суду міста Києва від 29 листопада 2021 року вказуючи, що отримав його 28 січня 2022 року, проте у зв'язку із введеним на території України військовим станом з 24 лютого 2022 року був вимушений покинути м. Київ та тимчасово переїхати до Волинської області де проходив лікування. Зазначив, що позивач є інвалідом, а тому не мала можливості подати апеляційну скаргу.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 15 вересня 2022 року вказані у клопотанні причини пропуску строку на апеляційне оскарження визнано неповажними, апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк протягом п'яти днів з дня вручення даної ухвали для подачі заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали суду із зазначенням підстав для поновлення строку.
На виконання вимог ухвали суду, 09 листопада 2022 року Шнайдер С.В. в інтересах ОСОБА_2 подав заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду, в якому зазначив, що як представник ОСОБА_2 отримав 28 січня 2022 року оскаржуване рішення та мав на меті подати апеляційну скаргу протягом 30 днів з дня отримання копії рішення, проте 24 лютого 2022 року в Україні введений воєнний стан, у зв'язку із чим виїзд адвоката був здійснений в терміновому евакуаційному порядку, тому матеріали справи ОСОБА_2 залишились в офісі адвоката. До м. Києва адвокат повернувся 02 серпня 2022 року.
Вважає, що оскільки чинним законодавством не встановлено залежність поновлення строку від того чи скарга буде подана на 25 день чи на 30 день з моменту отримання рішення суду, тому просив врахувати вищезазначені доводи та відсутність можливості подати апеляційну скаргу на електрону пошту.
Перевіривши матеріали цивільної справи, доводи заяви щодо підстави поновлення строку колегія суддів вважає, що у відкритті апеляційного провадження необхідно відмовити.
Згідно норм процесуального закону, подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції має відбуватись з дотриманням певних умов.
Порядок розгляду апеляційної скарги, що надійшла до суду апеляційної інстанції після закінчення апеляційного розгляду справи визначено ст. 370 ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 127 ЦПК України, суд поновлює процесуальний строк, встановлений законом або судом, якщо визнає причини його пропуску поважними.
При цьому поважні причини - це ті обставини, що вказують на безпосереднє унеможливлення або ускладнення можливості вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, що виникли об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк.
Згідно ч. 1 ст.126ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14.12.2020 року в справі № 521/2816/15-ц (провадження № 61-14230сво18) зроблено висновок про те, що: «апеляційний суд при вирішенні питання про поновлення строку на апеляційне оскарження має мотивувати свій висновок про наявність поважних причин на поновлення строку на апеляційне оскарження. Сама по собі вказівка про те, що є поважні причини для поновлення строку для апеляційного оскарженні не є належним мотивуванням поновлення строку на апеляційне оскарження. Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, зокрема у разі вказівки тільки про наявність поважних причин, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод»
Відповідно до вимог статті 354 ЦПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Як вбачається з матеріалів, 29 листопада 2021 року постановлено оскаржуване рішення, 04 січня 2022 року оприлюднено в ЄДРСР, 04 січня 2022 року на адресу позивача направлено копію рішення, згідно супровідного листа, 28 січня 2022 року представник ОСОБА_2 - адвокат Шнайдер С.В. отримав оскаржуване рішення, що підтверджується розпискою на довідковому листі в кінці тому, апеляційну скаргу подано 16 серпня 2022 року, тобто скаржником пропущено встановлений ст. 354 ЦПК України строк.
З 24 лютого 2022 року відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено режим воєнного стану.
Безумовно, що стан війни в Україні створює перешкоди для реалізації своїх прав на судовий захист.
Разом з тим, апелянту необхідно зазначити поважні причини та вказувати які об'єктивні перешкоди у визначений період унеможливлювали подати апеляційну скаргу вчасно.
Колегія суддів не приймає доводи заявника, що адвокат не мав змоги раніше подати апеляційну скаргу у зв'язку з введенням на території України воєнного стану, веденням бойових дій на території Київської області, а також перебуванням з 24.02.2022 року по 02 серпня 2022 року у Волинській області, оскільки скаржником не обґрунтовано поважність причин пропуску строку з моменту отримання оскаржуваного рішення з 28 січня 2022 року і до моменту оголошеного воєнного стану 24 лютого 2022 року, а це загалом 25 днів.
Разом з цим, ведення бойових дій на території Київської області (за даними Міністерства оборони України) відбувалося до 02 квітня 2022 року, по серпень 2022 року в місті Києві не ведуться активні бойові дії, що свідчить про те, що поточна обстановка в цій області є стабільною, а в умовах воєнного стану робота судів не була припинена.
Саме ж по собі посилання на військовий стан, без обґрунтування та доведення конкретних обставин, які об'єктивно перешкоджали вчиненню певних дій, не може вважатися належною підставою для поновлення процесуальних строків.(Постанова КАС ВС по справі №560/15534/21 від 03.11.2022 року).
Підставами щодо поновлення строку апелянт також вказав перебування у Волинській області та лікування там до 02 серпня 2022 року, проте консультаційний висновок спеціаліста підписано лікарем 27 травня 2022 року та періоду перебування представника позивача в ньому не зазначено, як і не вказано лікарем про необхідність стаціонарного лікування.
Крім цього, апеляційний суд інформує, що у ОСОБА_2 була також можливість змінити адвоката.
Із цього слідує висновок про те, що апелянт поза розумним сумнівом був обізнаний про постановлення ухвали у справіта мав достатньо часу для її оскарження в апеляційному порядку у визначений законодавством строк, однак скористався своїми процесуальними правами на власний розсуд.
При вирішенні питання про поновлення строків на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції враховує процесуальну поведінку особи під час розгляду справи та після ухвалення судового рішення, обізнаність особи про розгляд справи у суді, поважність причин, якими обґрунтовується пропущення встановленого законом строку на апеляційне оскарження та їх доведеність, тривалість строку, який пройшов з часу ухвалення судового рішення, яке оскаржується апелянтом, сутність доводів апеляційної скарги та інші обставини, які мають істотне значення.
В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного терміну. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції. Така позиція викладена в рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнова проти України».
У своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням процесуальних строків (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).
Відповідно до правової позиції, яка міститься у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Каракуця проти України, будь-яке порушення права доступу до суду відсутнє, якщо особа не виявила належної зацікавленості у розгляді його справи.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що в своєму рішенні по справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» Європейський суд з прав людини вказав на те, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що його безпосередньо стосуються, утримуватися від використання методів, які пов'язані зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Згідно з ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відтак скаржником не підтверджено належними доказами обставини щодо неможливості подачі апеляційної скарги у визначений законом строк, а тому причини пропуску такого строку, які викладені у заяві не можна визнати поважними.
Відповідно до ч. 4 ст. 357 ЦПК України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.
Оскільки причини пропуску строку на апеляційне оскарження визнані неповажними, у відкритті апеляційного провадження слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 185, 354, 356, 357 ЦПК України, суд,-
У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Шнайдера Сергія Володимировича в інтересах ОСОБА_2 на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 29 листопада 2021 року - відмовити.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів в касаційному порядку до Верховного суду, шляхом подання касаційної скарги.
Головуючий
Судді