Справа № 759/25232/21 Головуючий в суді І інстанції Поплавська О.В.
Провадження № 33/824/2549/2022 Доповідач в суді ІІ інстанції Мельник Я.С.
08 листопада 2022 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі головуючого судді Мельника Я.С.,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Святошинського районного суду м. Києва від 18 лютого 2022 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 18 лютого 2022 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік, а також стягнуто судовий збір в розмірі 454 гривень на користь держави.
Не погоджуючись із цією постановою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати, а провадження по справі закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП.
Одночасно апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови, посилаючись на те, що оскаржувану постанову винесено місцевим судом 18 лютого 2022 року, строк на апеляційне оскарження закінчився 28 лютого 2022 року, однак у зв'язку з введенням в Україні воєнного стану він не мав можливості звернутися з апеляційною скаргою в межах строку апеляційного оскарження, та звернувся із апеляційною скаргою 26 серпня 2022 року, через що, вважає, що строк на апеляційне оскарження ним був пропущений з поважних причин.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги вказує зокрема на те, що оскаржувана постанова є незаконною та необґрунтованою, а розгляд справи проведено без об'єктивного дослідження всіх обставин, які мають істотне значення, оскільки судом не враховано, що співробітники поліції не було перевірено належність пристрою DRAGER, не направлено його на проходження огляду до закладу охорони здоров'я та не взято до уваги, що він не керував транспортним засобом, через що вважає оскаржувану постанову незаконною і такою, що підлягає скасуванню.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, належним чином повідомлений про розгляд справи.
08 листопада 2022 року через канцелярію суду ОСОБА_1 подав клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з неможливістю прибути у судове засідання, однак, з огляду на безпосередню подачу ним клопотання через канцелярію суду, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки доказів поважних причин неможливості з'явитися в судове засідання ОСОБА_1 та його захисник не надали.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що оскаржувана постанова була прийнята місцевим судом 18 лютого 2022 року, строк на апеляційне оскарження закінчився 28 лютого 2022 року, однак у зв'язку з введенням в Україні воєнного стану апелянта було зараховано до Добровільного формування №1 Білогородської сільської територіальної громади, тому він не мав можливості звернутися з апеляційною скаргою в межах строку апеляційного оскарження, та звернувся із апеляційною скаргою 26 серпня 2022 року, через що, причини пропуску строку на апеляційне оскарження постанови слід визнати поважними.
Приймаючи постанову про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, суд першої інстанції дійшов висновку, що у діях особи, що притягається до адміністративної відповідальності, наявний склад адміністративного правопорушення передбачений ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки ОСОБА_1 під час керування транспортним засобом перебував у стані алкогольного сп'яніння, чим порушив п. 2.9а ПДР України.
Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 206225 від 04 листопада 2021 року, ОСОБА_1 04.11.2021 року приблизно о 00:50 в м. Києві на Кільцевій дорозі біля вулиці Зодчих, 32, керував транспортним засобом Mercedes-Benz Sprinter д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушена координація рухів) Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія проводився у встановленому законом порядку із застосуванням спеціального технічного приладу Alcotest 6820 Drager, результат якого - 0,72%, чим порушив п.2.9 ПДР.
З роздруківки технічного засобу «Драгер» щодо тестування на алкоголь, яка підтверджує факт перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння на момент зупинки автомобіля працівниками поліції, вбачається, що показник вмісту алкоголю становить 0,72‰.
У матеріалах справи також міститься акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, з якого вбачається проходження ОСОБА_1 тестування на стан алкогольного сп'яніння із результатом 0,72‰.
Також із наявного у матеріалах справи відеозапису з нагрудної камери №АА00549 співробітника патрульної поліції, вбачається, що ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на приладі «Драгер», на що він погодився.
Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За змістом п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Крім того, п.2.9а Правил дорожнього руху України передбачає заборону водієві керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з положеннями частин 2 - 6 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Разом із цим, згідно з пунктом 12 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє таку особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Слід також зазначити, що відповідно до положень п.7 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
Результати огляду ОСОБА_1 на стан сп'яніння показали, що вміст алкоголю в крові перевищує 0,2 проміле й становить 0,72 проміле. Таким чином, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Таким чином, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної постанови у межах доводів і вимог апеляційної скарги, суд вважає, що висновок суду першої інстанції про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, за наведених у постанові обставин, ґрунтується на належних і допустимих доказах, а саме: даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 206225 від 04 листопада 2021 року за ч. 1 ст. 130 КУпАП, у якому викладено фактичні обставини вчинення правопорушення; результатом тестування ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого останній перебував у стані алкогольного сп'яніння, результат тесту позитивний (0,72 проміле); актом огляду на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів; відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, доданим до протоколу про адміністративне правопорушення, який підтверджує обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення.
Твердження апелянта про те, що матеріалами справи не підтверджено, що за кермом транспортного засобу Mercedes-Benz Sprinter д.н.з. НОМЕР_1 був саме ОСОБА_1 , оцінюються судом критично, оскільки з відеозапису з нагрудного відеореєстратора поліцейського вбачається, що ОСОБА_1 не оспорював того факту, що саме він є водієм вказаного автомобіля.
Доводи апеляційної скарги про те, що він не згоден з результатами алкотестера Драгер, а відтак працівники поліції зобов'язані були направити його на проходження огляду до закладу охорони здоров'я, оцінюються судом критично, позаяк сама по собі незгода підписувати протокол про адміністративне правопорушення та акт огляду не є безумовним свідченням того, що ОСОБА_1 не був згоден з результатами проведеного огляду. Посилання в апеляційній скарзі на чітку незгоду ОСОБА_1 із результатом огляду на відеозаписі, апеляційний суд відхиляє, оскільки на вказаному відеофайлі не зафіксована його незгода саме з результатом проведеного огляду.
Доводи апеляційної скарги про те, що огляд проведено за допомогою не сертифікованого алкотестера Драгер відхиляються судом, з огляду на таке.
Технічним регламентом щодо медичних виробів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 2 жовтня 2013 року № 753 (далі - Технічний регламент), встановлені вимоги, які поширюються на медичні вироби та допоміжні засоби до них, а також встановлюють умови введення їх в обіг та/або експлуатацію і проведення процедури оцінки відповідності.
Пунктом 41 Технічного регламенту визначено, що орган з оцінки відповідності інформує, зокрема, Держлікслужбу про всі видані, змінені, доповнені, тимчасово припинені, відкликані або відхилені сертифікати відповідності.
Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13 жовтня 2016 року № 1747 (із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства № 77 від 22 січня 2020року) затверджені Міжповірочні інтервали законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, за категоріями. Згідно з даними, зазначеними у вказаному документі, міжповірочний інтервал вимірювачів алкоголю в крові та повітрі, що видихається, становить один рік.
Окрім того, пунктом 1 статті 17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» встановлено, що законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту. Таким чином, газоаналізатори (алкотестери) виробництва компанії Drager Safety AG & Co KGaA, Німеччина, що перебувають в експлуатації, можуть експлуатуватись і надалі за умови своєчасного проведення їх періодичної повірки та повірки після ремонту.
Відповідно до даних роздруківки чеку за результатами проведеного огляду ОСОБА_1 , остання перевірка алкотестеру, який застосовувався під час огляду проведена 02.12.2020 року, а подія мала місце 04 листопада 2021 року, тобто, протягом одного року з часу останньої перевірки газоаналізатора, а відтак огляд проведено у відповідності до вимог закону.
Інших вагомих та достатніх доводів, які б містили інформацію щодо предмета доказування і спростовували висновки суду першої інстанції та впливали на законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, апеляційна скарга не містить.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувана постанова - без змін.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Святошинського районного суду м. Києва від 18 лютого 2022 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Святошинського районного суду м. Києва від 18 лютого 2022 року - без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя: Я.С. Мельник