справа №754/6349/2022 Головуючий у І інстанції - Буша Н.Д.
апеляційне провадження №22-ц/824/10835/2022 Доповідач у ІІ інстанції - Приходько К.П.
25 жовтня 2022 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Приходька К.П.,
суддів Писаної Т.О., Журби С.О.,
за участю секретаря Немудрої Ю.П.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 12 серпня 2022 року
у справі за заявою Комунального некомерційного підприємства «Київська міська психоневрологічна лікарня №2», зацікавлена особа: ОСОБА_2 про госпіталізацію особи до психіатричного закладу в примусовому порядку,
установив:
У серпні 2022 року Комунальне некомерційне підприємство «Київська міська психоневрологічна лікарня №2» звернулося до Деснянського районного суду м. Києва із заявою про госпіталізацію особи до психіатричного закладу в примусовому порядку, посилаючись на те, що 05 серпня 2022 року о 12 год. 50 хв., за направленням спеціалізованої психіатричної бригади №13 та рапортом поліції з погіршенням психічного стану, неадекватною поведінкою, до КНП «Київська міська психоневрологічна лікарня №2» у м. Києві, госпіталізовано ОСОБА_1 .
Зі слів пацієнта: Періодично вживав алкоголь, ПАР.
Вперше психічний стан змінився в 2012 році, коли на фоні вживання алкоголю виникли безсоння, збудження, немотивовані страхи.
Вперше проходив амбулаторне лікування в 2012 році, коли виникла тривожно -параноїдна симптоматика. Пацієнт скаржився на відчуття страху та «Переслідування бандитів». З тих пір проходив неодноразове лікування в Донецьку, Херсоні, Києві, Закарпатській області.
Остання госпіталізація з 22 квітня 2022 року по 06 травня 2022 року.
Стан нестабільний, пацієнт збуджений, конфліктний, вимогливий до оточуючих, майже не спить. Висловлював маячні ідеї особливого значення «переслідування», заявляв, чув, що його навмисно провокують.В день госпіталізації був затриманий поліцією в зв'язку з неадекватною поведінкою, був збуджений. Погрожував перехожим, викликав поліцію. В зв'язку з неадекватною поведінкою госпіталізований добровільно.
08 серпня 2022 року ОСОБА_1 був оглянутий ЛКК в складі голови ЛКК ОСОБА_11, зав. від. №3 ОСОБА_3 , лікаря-психіатра ОСОБА_5
У зв'язку з відмовою пацієнта від лікування на добровільних підставах, КНП «Київська міська психоневрологічна лікарня №2» у м. Києві звернулось до суду з даною заявою.
Просило надати дозвіл на примусову госпіталізацію до КНП «Київська міська психоневрологічна лікарня №2» у місті Києві ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 12 серпня 2022 року, заяву КНП «Київська міська психоневрологічна лікарня №2» про госпіталізацію особи до психіатричного закладу в примусовому порядку задоволено.
Дозволено госпіталізацію в примусовому порядку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Сніжне, Донецької області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 .
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 через свого представника подав апеляційну скаргу, посилаючись на те, що оскаржуване рішення суду є незаконним та необґрунтованим, ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, без повного та всебічного з'ясування обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги, посилався на те, що із наявних в матеріалах доказів не вбачається того, що у ОСОБА_1 спостерігається затьмарення свідомості, порушення сприйняття, мислення, волі, емоцій, інтелекту чи пам'яті, які позбавляють особу здатності адекватно усвідомлювати оточуючу дійсність, свій психічний стан і поведінку.
Безпосередньо із самого висновку лікарів-психіатрів від 08 серпня 2022 року та із інших наданих документів не вбачається проявів таких обставин здоров'я у ОСОБА_1 .
Також, із матеріалів справи не вбачається того, що лікування ОСОБА_1 має відбуватись виключно в стаціонарних умовах і є неможливим амбулаторно.
Такої інформації не відображено ані у поданій заяві психіатричного закладу, ані у висновку комісії лікарів-психіатрів від 08 серпня 2022 року, ані в інших матеріалах справи.
Будь-яких обґрунтованих підстав вважати те, що ОСОБА_1 не може проходити амбулаторне лікування, а потребує саме госпіталізації та лікування в умовах стаціонару - матеріали справи не містять.
Судом першої інстанції не взято до уваги, що примусова госпіталізація ОСОБА_1 є істотним втручанням в його основоположні права, та фактично наслідки примусової госпіталізації є аналогічними із позбавленням волі.
Крім цього, із матеріалів справи не вбачається взагалі фактів вчинення небезпечних для себе та/або оточуючих дій з боку ОСОБА_1 , та/або цивільних, адміністративних або кримінальних правопорушень.
Судом першої інстанції неналежним чином було досліджено та надано правову оцінку доказу - висновку комісії лікарів-психіатрів від 08 серпня 2022 року.
Із вказаного доказу не вбачається того, що при здійсненні огляду ОСОБА_1 були встановлені ознаки наявності у нього тяжкого психіатричного розладу, які передбачені ст. 1 ЗУ «Про психіатричну допомогу».
Просив скасувати рішення Деснянського районного суду м. Києва від 12 серпня 2022 року та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні заяви КНП «Київська міська психоневрологічна лікарня №2» про госпіталізацію ОСОБА_1 до психіатричного закладу в примусовому порядку відмовити повністю.
На апеляційну скаргу Деснянська окружна прокуратура м. Києва подала відзив, обґрунтовуючи його тим, що доводи апелянта про те, що в матеріалах справи немає жодних належних доказів про наявність у ОСОБА_1 тяжкого психічного розладу та агресивної чи небезпечної поведінки ОСОБА_1 , що був наслідком тяжкого психіатричного розладу є безпідставними та необґрунтованими, та спростовуються письмовими доказами та показами свідків.
Так, в матеріалах справи наявний висновок комісії лікарів-психіатрів від 08 серпня 2022 року, з якого вбачається, що оглянутий 08 серпня 2022 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 страждає психічним захворюванням з 2012 року, неодноразово лікувався в Донецьку, Херсоні, Києві, Закарпатській області, остання госпіталізація 22 квітня 2022 року - 06 травня 2022 року. Відмовився від лікування.
Діагноз: Шизофренія параноїдна форма, безперервний тип перебігу. Виражений психопатоподібний дефект. Маніоформно-параноїчний синдром. F-20.00.
Висновок: у зв'язку з категоричною відмовою пацієнта від стаціонарного лікування, враховуючи те, що ОСОБА_1 виявляє наміри вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для оточуючих, потребує госпіталізації до КНП «Київська міська психоневрологічна лікарня №2» у м. Києві в примусовому порядку.
В ході судового розгляду у суді першої інстанції ОСОБА_1 в категоричній формі відмовився від добровільного (самостійного) приймання ліків, у зв'язку з тим, що вони роблять з нього « Овоча ».
Крім того, в ході судового засідання ОСОБА_1 виявляв порушення сприйняття, мислення та емоційну неврівноваженість.
Просила, залишити рішення Деснянського районного суду м. Києва від 12 серпня 2022 року без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, учасників справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 05 серпня 2022 року о 12 год. 50 хв. за направленням спеціалізованої психіатричної бригади №13 та рапортом поліції з погіршенням психічного стану, неадекватною поведінкою, до КНП «Київська міська психоневрологічна лікарня №2» у м. Києві, госпіталізовано ОСОБА_1 , в зв'язку з тим, що через хворобливий стан вчиняє дії, що являють собою безпосередню небезпеку для оточуючих.
08 серпня 2022 року ОСОБА_1 був оглянутий ЛКК в складі голови ЛКК ОСОБА_11, зав. від. №3 ОСОБА_3 , лікаря-психіатра ОСОБА_5 , згідно висновку ОСОБА_1 , страждає важким психічним розладом у формі: «Шизофренія параноїдна форма, безперервний тип перебігу. Виражений психопатоподібний дефект. Маніоформно-параноїчний синдром. F-20.00».
У зв'язку з відмовою пацієнта на лікування - потребує госпіталізації до психіатричного закладу в примусовому порядку.
Психічний статус на момент огляду: стан пацієнта без динаміки. Залишається конфліктний, вимогливим до оточуючих, цинічно брутальний, тримається без відчуття дистанції. Провокує конфлікти з персоналом. Висловлює маячні ідеї особливого значення переслідування. Погрожує оточуючим.
Допитані в судовому засіданні суду першої інстанції свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які працюють поліцейськими УПП у м. Киві, пояснили суду, що 05 серпня 2022 року, перебуваючи на службі, отримали виклик «хуліганство» за адресою: АДРЕСА_2 (територія медичного закладу «Психіатрія»).
Прибувши на місце виклику, побачили заявника - лікаря, пізніше з'ясувалось, що це головний лікар КНП «Київська міська психоневрологічна лікарня №2» у м. Києві та особу чоловічої статі, який тримав в руках файл з аркушем паперу з написом «Миш» і з'їдений качан кукурудзи.
Зі слів лікаря ОСОБА_8 поліцейським стало відомо, що напередодні між ним та ОСОБА_1 , який проходив у них стаціонарне лікування, відбувся конфлікт, а зранку охорона закладу затримала чоловіка, який розмістив на шлагбаумі біля адміністративного корпусу файл з аркушем паперу з написом «Миш» і з'їдений качан кукурудзи, також охорона повідомила лікарю, що затриманий чоловік намагався розмістити дві квітки на газоні біля корпусу.
ОСОБА_6 та ОСОБА_7 особисто бачили, як ОСОБА_1 неадекватно поводився - ніс нісенітниці, казав, що керував автомобілем, який припаркований біля лікарні, почав оголювати свою верхню частину тіла, демонстрував свої шрами.
Свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 також пояснили, що на камерах відеоспостереження лікарні, які розміщені біля адміністративного корпусу та які вони переглядали, було видно, що вийшов чоловік схожий на ОСОБА_1 з білого бусу і повісив на шлагбаум файл з качаном кукурудзи.
При спілкуванні з ОСОБА_1 в кабінеті головного лікаря, він поводився зухвало та неадекватно.
За показами свідка ОСОБА_6 , починав стягувати свої штани, запропонував йому справити потребу на стіни лікарні.
Після того, як працівники поліції оформили рапорт, вони отримали виклик від ОСОБА_1 , але він відмовився читати їх рапорт та надавати свої пояснення.
Допитаній в судовому засіданні суду першої інстанції свідок ОСОБА_9 , який є батьком ОСОБА_1 пояснив, що ОСОБА_1 майже 12 років неодноразово проходив лікування психічного стану.
В дитинстві у нього був гнійний перитоніт, чотири важкі операції, після чого йому дали інвалідність, можливо його психічний стан погіршився через передозування наркозу під час оперативних втручань.
Після проходження стаціонарного лікування, яке проходило місяць, ОСОБА_1 себе майже рік нормально почував, йому призначали ліки, але він дома відмовлявся їх приймати.
Після чого, починає поводити себе агресивно, висловлюється брутальною лайкою, кидається в бійку, зламав окуляри свідку.
Крім того, ОСОБА_1 керує транспортним засобом, який належить на праві власності свідку.
Останнім часом у нього погіршився стан, його сон триває не більше трьох годин, ОСОБА_1 живе зі свідком останніх п'ять років.
Неодноразово казав, що спалить машину.
Допитаний в судовому засіданні суду першої інстанції свідок ОСОБА_10 зазначив, що він є близьким другом ОСОБА_1 .
Пояснив, що він знає його останні 3-4 роки, познайомились з ним на тенісних ігрових столах.
Обставини здоров'я ОСОБА_1 , його сімейного стану свідку не відомі.
Останній раз з ОСОБА_1 зустрілись на ігрових столах для тенісу, грали 30 хвилин, потім десь годин п'ять гуляли разом на вулиці.
Відомо, що ОСОБА_1 керує транспортним засобом.
Ухвалюючи рішення про задоволення заяви, суд першої інстанції виходив з того, що висновок комісії лікарів-психіатрів містить в собі чітке обґрунтування необхідності примусової госпіталізації ОСОБА_1 до психіатричного закладу, а зібрані у справі докази вказують на необхідність такої примусової госпіталізації останнього.
Так, небезпечна поведінка ОСОБА_1 та його небезпека для оточуючих підтверджуються наданими суду документами та показами свідків.
З висновками суду першої інстанції погоджується і колегія суддів, оскільки вони ґрунтуються на матеріалах справи, а також узгоджуються з вимогами чинного законодавства з огляду на наступне.
Статтею 1 ЗУ «Про психіатричну допомогу» визначено, що тяжкий психічний розлад - розлад психічної діяльності (затьмарення свідомості, порушення сприйняття, мислення, волі, емоцій, інтелекту чи пам'яті), який позбавляє особу здатності адекватно усвідомлювати оточуючу дійсність, свій психічний стан і поведінку.
Згідно ст.14 ЗУ «Про психіатричну допомогу», особа, яка страждає на психічний розлад, може бути госпіталізована до закладу з надання психіатричної допомоги без її усвідомленої письмової згоди або без письмової згоди її законного представника, якщо її обстеження або лікування можливі лише в стаціонарних умовах, та при встановленні в особи тяжкого психічного розладу, внаслідок чого вона: вчиняє чи виявляє реальні наміри вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для неї чи оточуючих, або неспроможна самостійно задовольняти свої основні життєві потреби на рівні, який забезпечує її життєдіяльність.
Відповідно до ст. 16 ЗУ «Про психіатричну допомогу», особа, яку було госпіталізовано до закладу з надання психіатричної допомоги за рішенням лікаря-психіатра на підставах, передбачених статтею 14 цього Закону, підлягає обов'язковому протягом 24 годин з часу госпіталізації огляду комісією лікарів-психіатрів закладу з надання психіатричної допомоги для прийняття рішення про доцільність госпіталізації.
У випадку, коли госпіталізація визнається недоцільною і особа не висловлює бажання залишитися в закладі з надання психіатричної допомоги, ця особа підлягає негайній виписці.
У випадках, коли госпіталізація особи до закладу з надання психіатричної допомоги в примусовому порядку визнається доцільною, представник закладу з надання психіатричної допомоги, в якому перебуває особа, протягом 24 годин з часу госпіталізації направляє до суду за місцем знаходження закладу з надання психіатричної допомоги заяву про госпіталізацію особи до закладу з надання психіатричної допомоги в примусовому порядку на підставах, передбачених статтею 14 цього Закону.
До заяви, в якій повинні бути викладені підстави госпіталізації особи до закладу з надання психіатричної допомоги в примусовому порядку, передбачені статтею 14 цього Закону, додається висновок комісії лікарів-психіатрів, який містить обґрунтування про необхідність такої госпіталізації.
В матеріалах справи наявний висновок комісії лікарів-психіатрів від 08 серпня 2022 року, з якого вбачається, що оглянутий 08 серпня 2022 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 страждає психічним захворюванням з 2012 року, неодноразово лікувався в Донецьку, Херсоні, Києві, Закарпатській області, остання госпіталізація 22 квітня 2022 року - 06 травня 2022 року. Відмовився від лікування.
Діагноз: Шизофренія параноїдна форма, безперервний тип перебігу. Виражений психопатоподібний дефект. Маніоформно-параноїчний синдром. F-20.00.
Висновок: у зв'язку з категоричною відмовою пацієнта від стаціонарного лікування, враховуючи те, що ОСОБА_1 виявляє наміри вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для оточуючих, потребує госпіталізації до КНП «Київська міська психоневрологічна лікарня №2» у м. Києві в примусовому порядку.
Встановивши означені вище фактичні обставини справи та вірно застосувавши відповідні норми закону, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що поведінка ОСОБА_1 являє собою безпосередню небезпеку для оточуючих, а тому, його необхідно госпіталізувати до закладу з надання психіатричної допомоги у примусовому порядку.
Суд першої інстанції повно та всебічно розглянув справу, надав доводам сторін належну правову оцінку, оцінив належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності та постановив законне, правильне по суті і справедливе рішення.
При апеляційному розгляді справи порушень норм матеріального і процесуального права, які є підставою для скасування рішення, в справі не виявлено.
Відповідно до статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду вищевикладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду без змін.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 268,339-342,367,368,374,375,381-384 ЦПК України, суд
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 12 серпня 2022 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Повний текст постанови складений 14 листопада 2022 року.
Суддя-доповідач К.П. Приходько
Судді Т.О. Писана
С.О. Журба